Документальне оформлення та облік готової продукції.

Готовою називається продукція повністю закінчена обробкою, укомплектована, яка пройшла необхідне випробування (перевірки), відповідає діючим стандартам або затвердженим технічним умовам (має сертифікат чи інший документ, що засвідчує її якість), прийнята відділом технічного контролю підприємства і здана на склад або ж прийнята замовником (якщо готова продукція здається на місці) відповідно до затвердженого порядку її прийняття (оформлена встановленими здавальними документами).

Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”, готова продукція належить до запасів. Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” у бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображаються за фактичною виробничою собівартістю, що включає:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

В залежності від виду, випуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі оформлюються первинні документи і складаються бухгалтерські проводки. Якщо продукція не має кількісних характеристик - виконана робота, надана послуга (посередництво) або великогабаритні вироби – будинок, пароплав тощо, - безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).

Вивчення системи калькулювання та обліку випуску і реалізації продукції займало, займає і буде займати одне з провідних місць у системі бухгалтерського обліку. Розвиток поглядів щодо сутності поняття калькулювання в бухгалтерському обліку має довгий шлях розвитку та заслуговує всебічного розгляду та аналізу.

Здійснюючи нормативно – правовий аналіз діючої бази щодо обліку випуску готової продукції та калькулювання її собівартості, можна розпочати даний аналіз із нормативно – правових актів, що видані вищим органом законодавчої влади в цьому напрямку, тобто з Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Діючими нормативно – законодавчими актами передбачено, що при визначенні собівартості продукції необхідно враховувати вплив таких факторів:

-залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду;

-суму виявленого браку;

-вартість остаточних втрат від браку;

-вартість зворотних відходів;

-вартість супутньої (попутньої) продукції;

-прямі витрати.

Слід відмітити, що залишки незавершеного виробництва визначаються шляхом проведення інвентаризації. Сума остаточних втрат від браку обчислюється як різниця між вартістю виявленого браку, витрат на їх усунення та вартістю оприбуткованих відходів, сум утриманих з винних юридичних та фізичних осіб. Вартість оприбуткованих відходів та супутньої (попутньої) продукції оцінюють за розрахунково – плановими цінами.

Для визначення фактичної собівартості випущеної продукції можна використовувати наступну формулу:

 

ФСП = ЗНВп + ФВм – ВВБ – ВОВ – П(С)П – ЗНВк (1.1)

 

де: ФСП – фактична собівартість випущеної продукції;

ЗНВп – залишки незавершеного виробництва на початок місяця;

ФВм – фактичні витрати на виробництво за місяць;

ВВБ- вартість виявленого браку;

ВОВ – вартість оприбуткованих відходів;

П(С)П – попутня (супутня) продукція;

ЗНВк – залишки незавершеного виробництва на кінець місяця.

Звичайно формула може мати і спрощений вигляд, якщо на підприємстві будуть відсутні залишки незавершеного виробництва, брак, відходи та попутня продукція.

Для накопичення фактичних витрат, пов’язаних з здійсненням виробничого процесу виготовлення продукції Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено використання активного рахунку 23 “Виробництво”. По дебету рахунка відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції, по кредиту відображають – суму фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.

Перш ніж перейти до розгляду документального оформлення надходження готової продукції насамперед необхідно розглянути якими первинними документами оформляється здійснення та накопичення витрат, пов’язаних з випуском продукції.

При відображенні первинного обліку руху готової продукції не можна не згадати про те, що сьогодні в Україні не існує повного переліку первинних документів, призначених для обліку суто готової продукції. Насамперед це пов’язано з тим, що готова продукція включається у склад запасів відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”, і тому для обліку руху як правило використовують ті ж документи, що і для обліку виробничих запасів.

В цей же час окремі підприємства розробляють спеціальні форми, виходячи із специфіки готової продукції, до яких можна віднести приймально – здавальні накладні, акти, нагромаджувальні накладні. На нашу думку, це один з основних недоліків в організації первинного обліку готової продукції.

Для синтетичного обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два активні рахунки – 26 та 27. Відповідно до діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції щодо його застосування для синтетичного обліку рахунок 26 “Готова продукція” використовується для узагальнення, інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством. Рахунок 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. основним джерелом надходження продукції є власне виробництво, а напрямки використання – реалізація покупцям, списання на власні потреби.

По дебету рахунка 26 “Готова продукція” відображають надходження готової продукції власного виробництва за фактичною собівартістю, а по кредиту – її вибуття, сальдо по рахунку завжди дебетове і означає наявність готової продукції на підприємстві. В Балансі сальдо по рахунку 26 відображається в ІІ розділі активу по статті “Готова продукція” по фактичній собівартості. Насамперед цього вимагає принцип бухгалтерського обліку під назвою “історична (фактична собівартість)”, який передбачає, що у фінансовій звітності відображались залишки активів тільки за їх фактичною собівартістю.

Основні господарські операції з руху готової продукції та кореспонденція рахунків наведено в табл. 9.4 та табл. 9.5.

Таблиця 9.4

Типові кореспонденції рахунків з обліку надходження готової продукції

Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
Оприбутковано на склад готову продукцію
Відображено в складі готової про­дукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону
Отримано готову продукцію в результаті здійснення спільної діяльності
Відображено суму дооцінки готової продукції
Виявлено при інвентаризації надлишки готової продукції

Таблиця 9.5

Типові кореспонденції рахунків з обліку з вибуття готової продукції

Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
Переведено готову продукцію в склад виробничих запасів	20,22
Використано готову продукцію для внутрішніх потреб виробництва
Відображено вартість готової продукції, переданої у спільну діяльність
Відображено собівартість реалізованої готової продукції
Використано готову продукцію для адміністративних потреб
Використано готову продукцію для позавиробничих потреб
Списано вартість готової продук­ції, використаної для досліджень, що здійснює підприємство
Проведена уцінка готової продукції
Виявлена нестача готової продукції
Списано на інші витрати операційної діяльності вартість готової продукції, використаної для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо
Списано первісну вартість гото­вої продукції, втраченої внаслі­док стихійного лиха (повеней, землетрусів, граду тощо); в резу­льтаті техногенних катастроф і аварій; від інших надзвичайних подій

Дані відображені в табл. 1.1 вказують, що основним джерелом надходження продукції є власне виробництво, а напрямки використання – реалізація покупцям, списання на власні потреби.

Для узагальнення даних поточного обліку Методичними вказівками про застосування регістрів бухгалтерського обліку передбачено використання Журналу 5. В даному обліковому регістрі відображають операції по дебету та кредиту рахунка 23 “Виробництво” і 26 “Готова продукція”. Підсумкові дані Журналу 5 щомісячно відображають в Головній книзі, де обчислюють сальдо на кінець місяця у вартісних показниках. Дані Головної книги повинні бути тотожними з даними складського аналітичного обліку, тільки після того сальдо по рахунку 26 “Готова продукція” відображають в фінансовій звітності: форма1 “Баланс” та форма 5 “Примітки до річної фінансової звітності”.

Списання реалізованої готової продукції здійснюється за собівартістю, алгоритм обчислення якої наступний:

 

• 1. Визначають середній відсоток відхилень:

 

% відхилень=(Залишок відхилення між фактичною та плановою собівартістю на початок місяця +(-) відхилення між фактичною та обліковою вартістю продукції, одержаної з виробництва за місяць)/(Залишок готової продукції на початок місяця за обліковою вартістю + Надходження готової продукції за місяць за обліковою вартістю)*100

 

2. Визначають суму відхилень:

 

(Середній % відхилень * облікову вартість реалізованої продукції)/100

Таким чином одержані результати відображають за допомогою наступних бухгалтерських проводок:

 

Відображається собівартість реалізованої продукції за обліковою собівартістю:

Д-т 901 К-т 26

 

Відображається відхилення між фактичною та плановою собівартістю реалізованої продукції:

Д-т 901 К-т 26 (додаткова проводка) або (“червоне сторно”)

 

 

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру. Щодо аналітичного обліку, то готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції).

Аналітичний облік готової продукції здійснюють за її видами щодо матеріально відповідальних осіб за масою, кількістю і собівартістю або оптовими цінами – в окремих підприємствах промисловості.

Дані аналітичного та синтетичного обліку готової продукції повинні забезпечувати отримання необхідної інформації для складання внутрішньої бухгалтерської звітності.

Діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій передбачено використання активного рахунку 90 “Собівартість реалізації” субрахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”. За дебетом субрахунка 901 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати” субрахунок 791 “Результат операційної діяльності”.