Тема 4. Облік основних засобів

Тема 4. Облік основних засобів

 

1.Склад, класифікація, оцінка та визнання основних засобів

2.Порядок здійснення та облік капітальних інвестицій

3.Документальне оформлення руху основних засобів

4.Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

5.Особливості обліку оперативної оренди основних засобів

6.Облік ремонту та модернізації основних засобів

 

Список рекомендованої літератури:

1.Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: Затверджено наказом МФУ 30.09.2003 р. № 561

2.П(С)БО 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 № 9

3. Про затвердження типових форм первинного обліку: Затверджено наказом Міністерства статистики України 29 грудня 1996 року № 352

4. Податковий Кодекс України (ст. 145-146)

Склад, класифікація, оцінка та визнання основних засобів

Для здійснення статутної діяльності підприємствам необхідні необоротні активи, тобто засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або комплекс речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали, тощо).

Від предметів праці засоби праці відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконані роботи (надані послуги). Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості та перетворюються на готову продукцію.

До засобів праці відносять машини, обладнання, інструменти тощо, тобто основні засоби підприємства.

В економічній літературі основні засоби класифікують за їх функціональним призначенням (виробничі та невиробничі основні засоби), за речовим характером (інвентарні та неінвентарні основні засоби), за використанням (діючі, недіючі та запасні основні засоби), за ознакою належності (власні та орендовані основні засоби). Крім того, основні засоби групують за галузями економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, будівництво).

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Види основних засобів:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки та споруди;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади та інвентар;

- робоча продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо:

- існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу;

- його оцінка може бути достовірно визначена.

Оцінка необоротних матеріальних активів (основних засобів), враховуючи дію принципу безперервності підприємства, здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

П(С)БО 7 передбачені наступні види оцінки основних засобів:

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

1) суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

2) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

3) суми ввізного мита;

4) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

5) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

6) витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7) інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включається до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Однак є виняток, відповідно до П(С)БО 31 “Фінансові витрати” капіталізація фінансових витрат можлива тільки при створенні кваліфікаційних активів. А це актив, для створення якого потрібен значний час, будівництво приміщень, багаторічні насадження, вина, які вимагають багаторічної витримки.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після переоцінки (уцінки або дооцінки).

Справедлива вартість необоротного матеріального активу дорівнює сумі, за якою може бути проведений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (це дійсна, реальна, ринкова вартість об’єкта основних засобів).

Залишкова вартість необоротного матеріального активу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

 

 

Аналітичний облік також може вестись за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.

Узагальнена інформація про наявність і рух основних засобів, зносу відображається в регістрах бухгалтерського обліку (Журнал 4) та фінансовій звітності (Баланс, Актив, І розділ; Примітки до річної фінансової звітності).

 

Тема 5. Облік нематеріальних активів

 

План

1. Характеристика, склад, оцінка та визнання нематеріальних активів

2. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

3. Облік амортизації нематеріальних активів

4. Інвентаризація нематеріальних активів

 

Рекомендована література: 3-8, 12, 13, 15, 16, 20, 34-37, 39, 46, 50, 52-81, 82, 83, 86-87, 90-97, 99, 101-103, 105, 107, 109-110

Тема 6. Облік поточних фінансових інвестицій

План

1. Склад, оцінка та визнання фінансових інвестицій

2. Синтетичний та аналітичний облік поточний фінансових інвестицій

Рекомендована література: 2-4, 9-11, 15, 16, 29, 35-37, 42, 51-81, 82, 83, 86-87, 90-97, 99, 101-103, 105, 107, 109-110

Рис. 6.3. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу

 

Згідно з П(С)БО 12 усі поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплату зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють з ринковою вартістю інвестицій.

Якщо справедливу вартість фінансових інвестицій визначити неможливо, то вони відображаються на дату балансу за їхньою собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій, витрати від якого включаються до складу інших витрат з одночасним зниженням балансової вартості фінансових інвестицій.

Собівартість фінансової інвестиції може бути як вищою, так і нижчою справедливої вартості. У цьому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство є власником акціонерних капіталів кількох інших товариств, то такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів, а якщо володіє поточними борговими зобов’язаннями — портфель боргових зобов’язань. Зі зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.

Щодо довгострокових фінансових інвестицій, то їхня оцінка залежить як від виду цінних паперів, що формують інвестиційний портфель, так і від рівня впливу інвестора на операційну та фінансову діяльність підприємства, акції якого було придбано.

Через здійснення фінансових інвестицій в акції підприємств можна отримати певні економічні вигоди для інвестора, такі, як дивіденди, установлення контролю тощо. Величина цих інвестицій визначає статус інвестора і є критерієм наявності контролю в нього щодо підприємства.

Основна інформація про фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства визначається в П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Положення цього стандарту відповідають вимогам П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” і 20 “Консолідована фінансова звітність”.

Підприємство є дочірнім, якщо інвестор володіє понад 50 % його акцій і контролює діяльність об’єкта інвестування. Відповідно до пункту 4 П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, контроль визначається як право здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську й комерційну політику підприємства для одержання вигод від його діяльності. У цьому самому пункті визначається, що дочірнє підприємство — це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового).

Наявність контролю в інвестора передбачає:

• переважну участь у статутному капіталі дочірнього підприємства;

• право керівництва фінансовою й виробничою політикою підприємства;

• право призначення або заміни більшості членів ради директорів;

• право подавати більшість голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління іншого підприємства.

Асоційоване підприємство - це підприємство, у якому інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільними підприємством інвестора (пункт 4 П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”).

Вважають, що інвестор може лише суттєво впливати на діяльність асоційованого підприємства, але не має можливості його контролювати. Суттєвий вплив — це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики (пункт 3 П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”).

Істотний вплив на діяльність асоційованого підприємства передбачає:

• представництво головного підприємства в раді директорів асоційованого підприємства;

• участь головного підприємства в прийнятті рішень асоційованими підприємством;

• укладення значних фінансово-господарських угод між підприємствами;

• облік управлінського персоналу;

• забезпечення інформацією, необхідною для виробничої, комерційної та фінансової діяльності.

На рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Рахунок 35 “Поточні фінансові інвестиції” має такі субрахунки:

351 “Еквіваленти грошових коштів”

352 “Інші поточні фінансові інвестиції”

За дебетом рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом – зменшення їх вартості та вибуття.

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і закордоном.

Таблиця 6.1

Вправа 7.13

Пояснимо порядок зміни балансової вартості фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства за допомогою рис. 7.13.

 

 

Рис. 7.13. Порядок відображення фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства

 

Рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо.

Рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” має такі субрахунки:

- 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”;

- 142 “Інші інвестиції пов'язаним сторонам”;

- 143 “Інвестиції непов'язаним сторонам”.

За дебетом рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Розглянемо у табл. 7.1 основні операції по обліку руху довгострокових фінансових інвестицій.

Таблиця 7.1

План

1. Поняття, склад, визнання та оцінка дебіторської заборгованості

2. Синтетичний та аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості

3. Облік векселів одержаних

4. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

5. Порядок розрахунків з підзвітними особами

6. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами

7. Склад та облік іншої поточної дебіторської заборгованості

8. Порядок формування та облік резерву сумнівних боргів

 

Рекомендована література: 2-4, 7, 12-17, 25-28, 32, 35-37, 41, 52-81, 82, 83, 86-87, 90-97, 99, 101-103, 105, 107, 109-110

 

Облік векселів одержаних

Суб’єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі — боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

ВЕКСЕЛЬ – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселеотримувача).

 

В бухгалтерському обліку виділяють два види векселів за термінами погашення: короткострокові та довгострокові.

 

Порядок обчислення відсотків по векселях:

 

S = Sn * {(d*r) / (100 % * n)},

S – сума відсотків по векселях;

Sn – номінальна вартість векселя;

d – кількість днів з дня нарахування відсотків до дня платежу за векселем;

r – відсоткова ставка за векселем;

n – кількість днів у році

Таблиця 8.2

Типові кореспонденції рахунків по обліку по розрахунках за нарахованими відсотками

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Нараховано відсотки (дисконт) за векселями одержаними
Одержано на поточний рахунок кошти в рахунок погашення заборгованості по нарахованому дисконту
На поточний рахунок зараховано відсотки (дисконт) за векселями одержаними

 

Основним документами, що підтверджують рух векселів є:

- Акт приймання-передачі векселів;

- Реєстр векселів;

- Акт пред'явлення векселя до платежу (Акт приймання-передачі векселя до платежу).

На рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями. Рахунок активний, за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Рахунок 34 “Короткострокові векселі одержані” має такі субрахунки:

341 “Короткострокові векселі, одержані в національній валюті” 342 “Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті” На рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”.

Синтетичний облік по рахунку 34 здійснюють у Журналі 3, аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем у Відомості 3.4.

У табл. 8.3. відображено основні операції по обліку розрахунків векселями.

Таблиця 8.3

Типові кореспонденції рахунків по обліку розрахунків векселями

 

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Одержано короткостроковий вексель від покупців або інших дебіторів		36, 377
Одержано в касу або на поточний рахунок кошти від дебіторів в рахунок погашення короткострокової дебіторської заборгованості по векселях одержаних	30,31
Відображається собівартість реалізованого короткострокового векселя одержаного
Відображаються нараховані відсотки за використання векселів (за дозвіл відстрочення платежу)
Відображаються нараховані відсотки за використання векселів у випадку включення їх у вартість векселів

 

Таблиця 8.4

Таблиця 8.5.

Таблиця 8.6

Таблиця 8.7

Таблиця 8.8

Таблиця 8.10

Таблиця 8.11

Таблиця 8.12

Метод абсолютної суми

Найпростіший метод визначення резерву. Його доцільно застосовувати підприємствам з невеликою кількістю дебіторів. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви. Наприклад, підприєм­ству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв.

Таблиця 8.14

План

1. Поняття, склад та класифікація витрат виробництва

2. Синтетичний та аналітичний облік витрат виробництва

3. Поняття, класифікація та облік браку виробництва

4. Поняття, склад та характеристика загальновиробничих витрат. Облік та порядок розподілу загальновиробничих витрат

5. Документальне оформлення та облік готової продукції

6. Методи калювання собівартості продукції та їх характеристика

Рекомендована література: 3-8, 15-17, 35-37, 45, 52-81, 82, 83, 86-87, 90-97, 99, 101-103, 105, 107, 109-110

 

План

1. Склад та характеристика витрат майбутніх періодів

2. Облік витрат майбутніх періодів

Рекомендована література: 3-8, 15-17, 35-37, 45, 52-81, 82, 83, 86-87, 90-97, 99, 101-103, 105, 107, 109-110

Список рекомендованої літератури

Основна

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. 435-ІV зі змінами та доповненнями.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. 436-ІV зі змінами та доповненнями.

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996 – ХІV зі змінами та доповненнями.

5. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР зі змінами і доповненнями.

6. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV зі змінами і доповненнями.

7. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18 січня 2001 року № 2240 – ІІІ зі змінами та доповненнями.

8. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами та доповненнями.

9. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 року № 2374 – ІІІ зі змінами та доповненнями.

10. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями.

11. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року № 1560 – ХІІ зі змінами та доповненнями.

12. Про визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей: Закон України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР зі змінами і доповненнями.

13. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Постанова КМУ від 22 січня 1996 року № 116 зі змінами та доповненнями.

14. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22 зі змінами і доповненнями.

15. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 зі змінами і доповненнями.

16. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: Затверджено наказом Міністерства фінансів України 22.12.2000 р. № 356 зі змінами і доповненнями

17. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Затверджено Наказом Мінпромполітики України від 9 липня 2007 року № 373.

18. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2

19. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561

20. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009 р. № 1327.

21. Про затвердження типових форм первинного обліку: Затверджено наказом Міністерства статистики України 29 грудня 1996 року № 352.

22. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 зі змінами та доповненнями

23. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Затверджено наказом Державного комітету статистики України 21 червня 1996 року № 193.

24. Про затвердження типових форм первинних документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів: Затверджено наказом Державного комітету статистики України 22 травня 1996 року № 145.

25. Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт: Затверджено Наказом ДПА України від 23.12.2010 № 996

26. Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення: Затверджено Наказом ДПА України 21.12.2010 № 969.

27. Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 зі змінами та доповненнями.

28. Положення про форму і зміст розрахункових документів: Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614

29. Положення про порядок реєстрації випуску акцій: Затверджено рішенням ДКЦПФР від 26.04.2007 р. № 942.

30. Інструкція про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах: Затверджено Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492 зі змінами та доповненнями.

31. Інструкція про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті: Затверджена наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 р. № 43 зі змінами та доповненнями.

32. Інструкція про службове відрядження в межах України та за кордон: Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 зі змінами та доповненнями.

33. Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкція про їх застосування: Затверджено наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. № 88 зі змінами та доповненнями.

34. Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності: Затверджено наказом Міністерства фінансів України 22.11.2004 р. № 732 зі змінами та доповненнями.

35. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 зі змінами та доповненнями.

36. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 зі змінами та доповненнями.

37. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 зі змінами та доповненнями.

38. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92 зі змінами та доповненнями.

39. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242 зі змінами та доповненнями.

40. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 зі змінами та доповненнями.

41. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10 жовтня 1999 р. № 237 зі змінами та доповненнями.

42. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. № 91 зі змінами та доповненнями.

43. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. № 559 зі змінами та доповненнями.

44. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. № 181 зі змінами та доповненнями.

45. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 зі змінами та доповненнями.

46. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163.

47. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 “Зменшення корисності активів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 рудня 2004 р. № 817 зі змінами та доповненнями.

48. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 “Фінансові витрати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 р. № 415 зі змінами та доповненнями.

49. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 “Інвестиційна нерухомість”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2007 р. № 779 зі змінами та доповненнями.

50. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 33 “Витрати на дослідження”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2008 р. № 323 зі змінами та доповненнями.

51. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 34 “Платіж на основі акцій”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2008 р. № 1577 зі змінами та доповненнями.

 

Додаткова література

52. Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2006. — 282с.

53. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посібник / Хом’як Р.Л., Лемішовський В.І., Воськало В.І., Мохняк В.С. - Львів: “Ажур”, 2010.-440 с.

54. Бухгалтерський облік ІІ: Сук Л.К., Сук П.Л.- К.: Університет “Україна”, 2005.-701с.

55. Бухгалтерський облік та оподаткування: Навч. посібник/ За ред. Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. - Львів: “Ажур”, 2010. - 1220 с.

56. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 7-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2006. – 832 с.

57. Верига Ю.А. Звітність підприємств: Навч.посіб. К.: ЦУЛ, 2005. – 496с.

58. Верхоглядова Н.І. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2010. – 536 с.

59. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Курс фінансового обліку: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 566 с.

60. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч.посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007 – 480 с.

61. Голов С.Ф., Костюченко В. М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. Фінансовий облік: Підручник для студ. вищ. навч. закл., напрям “Економіка і підприємництво“, спец. “Облік і аудит” — К.: Лібра, 2005. — 976с.

62. Гольцева С. Звітність підприємств: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 292 с.

63. Даньків Й.Я., Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 469 с.

64. Добровський В.М., Свідерський Є.І., Бондар М.І. та інші. Бухгалтерський фінансовий облік в Україні: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2009. – 976 с.

65. Загородній А.Г., Партин Г.О., Пилипенко Л.М. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Підручник. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: Знання, 2009. - 422 с.

66. Кім Г., Сопко В.В., Кім Ю.Г. Бухгалтерський облік: Первинні документи та порядок їх заповнення: Навч. посібник. - вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 с.

67. Коблянська О.І. Фінансовий облік Навч. посіб. 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 471 с.

68. Лень В.С., Гливенко В. Звітність підприємств: Підручник. – К., 2004.– 474 с.

69. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2008. – 608 с.

70. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. Підручник.- К.: “ЦНЛ”, 2006.- 659 с.

71. Ловінська Л.Г., Свірко С.В., Єфименко Т.І., Канцуров О.О. Фінансовий облік у державному секторі: міжнародний підхід. Навч. посібник.Ч.1.- К.:Аграрна наука, 2009. – 480 с.

72. Мисака Г.В., Шарманська В.М. Бухгалтерський облік: Навч.посібник – Київ.: Цент учбової літератури, 2007. – 400 с.

73. Нашкерська Г. В. Фінансовий облік: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - К.: Кондор, 2005. -504с.

74. Орлова В.К. Фінансовий облік. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2010. - 510 с.

75. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку. Навч.-метод. посіб. /За ред. Шарманської В. К.: Знання, 2003. – 268 с.

76. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 628 с.

77. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 526 с.

78. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік: Навч.посіб.-К.:ЦУЛ, 2007.-528 с.

79. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник - 2-ге вид. доповнене й перероблене. - К.: Алерта, 2007. - 954 с.

80. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. К.: Академія, 2002 – 672 с.

81. Чебанова Н.В., Єфіменко Т.І. Фінансовий облік: Підручник. – К.: ВЦ “Академія”, 2007. – 704 с.

 

РЕСУРСИ

 

82. www.alpha.rada.kiev.ua – Національна парламентська бібліотека.

83. www.balance.ua - Бухгалтерський облік.

84. www.bank.gov.ua – Національний банк України.

85. www.bucoda.cv.ua - Офіційний сайт Чернівецької області.

86. www.dev.lac.lviv.ua/lib - Електронна бібліотека Львівської комерційної академії.

87. www.economics.com.ua - Велика економічна бібліотека.

88. www.fsstvp.gov.ua – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України.

89. www.kmu.gov.ua – урядовий портал Кабінету Міністрів України.

90. www.lawukraine.com – База українського законодавства в Інтернет.

91. www.lib.com.ua – Електронна бібліотека.

92. www.lib-gw.univ.kiev.ua – Наукова бібліотека ім. Максимовича.

93. www.libr.dp.ua – Дніпропетровська обласна наукова бібліотека.

94. www.library.dongu.donetsk.ua – Наукова бібліотека Донецького університету.

95. www.library.lg.ua - Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Горького.

96. www.library.vinnitsa.com - Вінницька державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва.

97. www.lsl.lviv.ua – Львівська електронна бібліотека ім. В. Стефаника.

98. www.me.gov.ua – Міністерство економіки України.

99. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України.

100. www.mlsp.gov.ua - Міністерство праці та соціальної політики України.

101. www.nau.kiev.ua - Нормативні акти України.

102. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

103. www.ognb.odessa.ua - Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького.

104. www.pfu.gov.ua – Пенсійний фонд України.

105. www.rada.gov.ua - Сервер Верховної Ради України.

106. www.sta.gov.ua – Державна податкова служба в Україні.

107. www.uazone.net - інформаційний сервер про Україну.

108. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України

109. www.vobu.com.ua - газета “Все про бухгалтерський облік”.

110. www.vuzlib.com.ua – Экономико-правовая библиотека.

Тема 4. Облік основних засобів

 

1.Склад, класифікація, оцінка та визнання основних засобів

2.Порядок здійснення та облік капітальних інвестицій

3.Документальне оформлення руху основних засобів

4.Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

5.Особливості обліку оперативної оренди основних засобів

6.Облік ремонту та модернізації основних засобів

 

Список рекомендованої літератури:

1.Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: Затверджено наказом МФУ 30.09.2003 р. № 561

2.П(С)БО 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 № 9

3. Про затвердження типових форм первинного обліку: Затверджено наказом Міністерства статистики України 29 грудня 1996 року № 352

4. Податковий Кодекс України (ст. 145-146)