З дисципліни «Організація і методика професійного навчання»

Курсова робота

З дисципліни «Організація і методика професійного навчання»

Тема: Державний стандарт професійно-технічної освіти.

 

 

Виконав студент групи: ТМ-

Твердохліб Р.Л.

 

Перевірила викладач:

Дубовик Л.В.

 

Оцінка ______________

 

 

м. Дніпропетровськ

 

 

Зміст

 

Вступ 1.Загальна частина,, Державний стандарт професійно-технічної освіти”

1.1 Загальні положення

1.2 Професія — “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування"

Кваліфікаційні вимоги

Загальнопрофесійні вимоги

Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться у системі професійно-технічної освіти

1.6 Сфера професійного використання випускника

1.7 Специфічні вимоги

1.8 Типовий навчальний план
підготовки кваліфікованих робітників

1.9 Типова навчальна програма з предмета “Спецтехнологія”

1.10 Типова навчальна програма з предмета
“Електротехніка з основами промислової електроніки”

Типова навчальна програма

з предмета “Електроматеріалознавство”

2. Спеціальна частина

2.1 Організаційна частина 2.2 Вступний інструктаж

2.3 Поточний інструктаж

2.4 Заключний інструктаж

2.5 Оголошення вимог до виконання робіт, критеріїв оцінювання

Державний стандарт

професійно-технічної освіти

 

Професія — Електромонтер з ремонту та обслуговування

електроустаткування
Код

Кваліфікація: 2 розряд

 

Міністерство освіти і науки України

Міністерство праці та соціальної політики України

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

23 серпня 2006 р. №632

 

 

1.1 Загальні положення
Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування” 2-6 розрядів розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст.32 Закону України “Про професійно-технічну освіту” (103/98-ВР) і є обов’язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють або забезпечують підготовку(підвищення кваліфікації) кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

• 
  освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;
• 
  типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

- типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним планом;

• 
  критерії кваліфікаційної атестації випускників;
• 
  перелік основних обов’язкових засобів навчання;
• 
  список рекомендованої літератури.

У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки на 2-й розряд складає 837 годин, на 3-й розряд – 927 годин, на 4-й розряд - 601 годину і на 5-й та 6-й розряди - по 468 годин на кожний.

У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів тривалість професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що встановлюється робочим навчальним планом.

При організації перепідготовки за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50% за рахунок виключення з неї раніше вивченого матеріалу і за наявності у слухача документа про присвоєння робітничої професії.

У разі необхідності зазначені терміни навчання можуть бути продовжені за рахунок включення додаткового навчального матеріалу відповідно до вимог сучасного виробництва, конкретного місця, замовників робітничих кадрів тощо.

Типовим навчальним планом передбачено резерв часу для вивчення предметів за потребою ринку праці (“Техніка пошуку роботи”, “Ділова етика і культура спілкування” та ін.).

У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів на кожному розряді, наприкінці вивчення предмета “Спецтехнологія” проводиться атестація за рахунок часу, відведеного на його вивчення.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі кваліфікаційної характеристики Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП, випуск 1, розділ 2, (професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності). Видавництво Центру продуктивності. Краматорськ. – 2005), досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування регіональних особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Крім основних, до рівня знань та навичок, до кваліфікаційних вимог включені й ті, що передбачені тим же Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, а саме “Загальними положеннями”, п.п. 7. 9. випуск 1, розділ 2. Краматорськ 2005 р.

Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно з діючою нормативною базою.

Типовим навчальним планом передбачено не більше 36 годин тижневого навантаження учнів (слухачів) при денному навантаженні не більше 8 академічних годин теоретичного і 6 годин виробничого навчання. Під час проходження виробничої практики можливе навантаження учнів (слухачів) до 40 годин при досягненні ними 18-річного віку.

Після завершення навчання кожний учень (слухач) повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими для відповідної галузі.

До самостійного виконання робіт учні (слухачі) допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Після закінчення повного курсу навчання на відповідний рівень кваліфікації проводиться державна кваліфікаційна атестація, яка включає виконання кваліфікаційної пробної роботи, захист екзаменаційної роботи. Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок навчального часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються за 12-бальною шкалою оцінювання їх навчальних досягнень. Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня “Кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем (слухачем) не менше чотирьох балів (за критеріями кваліфікаційної атестації).

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень “Кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого чи третього атестаційного рівня, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень “Кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особі, яка не закінчила повний курс навчання у професійно-технічному навчальному закладі другого чи третього атестаційних рівнів, але за результатами кваліфікаційної атестації їй присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень “Кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство освіти і науки України

1.2 Кваліфікація — 2-ий розряд

Кваліфікаційні вимоги

 

Повинен знати: основи електротехніки; будову і принципи роботи електродвигунів, генераторів, трансформаторів, комутаційної і пускорегулювальної апаратури, акумуляторів і електроприладів; основні види електротехнічних матеріалів, їх властивості і призначення, правила і способи монтування і ремонту електроустаткування в обсязі виконуваної роботи; назву, призначення і правила користування робочим та контрольно-вимірювальним інструментом і основні знання про виробництво і організацію робочого місця; прийоми і способи заміни, зрощування і паяння проводів низької напруги; правила надання першої допомоги в разі ураження електричним струмом; правила охорони праці під час обслуговування електроустановок в обсязі ІІ кваліфікаційної групи; прийоми і послідовність виконання такелажних робіт; основи електроматеріалознавства; основи технічного креслення; основи технічних вимірювань.
Повинен уміти: виконувати окремі нескладні роботи з ремонту і обслуговування електроустаткування під керівництвом електромонтера вищої кваліфікації. Монтувати і ремонтувати розподільні коробки клемників, запобіжних щитків і освітлювальної арматури. Очищати і продувати стисненим повітрям електроустаткування з частковим розбиранням, промиванням і протиранням деталей. Чистити контакти і контактні поверхні. Здійснювати оброблення, зрощування, ізолювання і паяння проводів напругою до 1000 В. Прокладати установочні проводи і кабелі. Обслуговувати і ремонтувати сонячні і вітрові енергоустановки потужністю до 50 кВт. Виконувати прості слюсарні, монтажні і теслярські роботи під час ремонту електроустаткування. Вмикати і вимикати електроустаткування та виконувати прості вимірювання. Працювати з пневмо- і електроінструментом. Виконувати такелажні роботи із застосуванням простих вантажних засобів і кранів, якими керують з підлоги. Перевіряти і вимірювати мегомметром опір ізоляції розподільної мережі, статорів і роторів електродвигунів, обмоток трансформаторів, вводів і виводів кабелів.
4. Загальнопрофесійні вимоги

Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційної характеристики професії, робітники повинні:

• 
  раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
• 
  дотримуватися норм технологічного процесу;
• 
  не допускати браку у роботі;
• 
  знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, дотримуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
• 
  використовувати, в разі необхідності, засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
• 
  мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі у їх ремонті;
• 
  знати та вміти застосовувати інформаційні технології.

1.5 Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться у системі професійно-технічної освіти

Повна або базова загальна середня освіта. Без вимог до стажу роботи.
1.6 Сфера професійного використання випускника

Професії загальні для всіх видів економічної діяльності. Технічне обслуговування і ремонт електрообладнання промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва і електропобутових приладів.

Специфічні вимоги

1.
Вік: по закінченню навчання не менше 18 років.

2.
Стать: чоловіча, жіноча.

3.
Медичні обмеження.

1.8 Типовий навчальний план
підготовки кваліфікованих робітників

Професія --“Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”

Кваліфікація — 2-й розряд

Загальний фонд навчального часу - 837 годин

№ з/п	Навчальні предмети	Кількість годин
Всього	З них на лабораторно-практичні роботи
1.	Загальнопрофесійна підготовка	74
1.1.	Основи правових знань	17
1.2.	Основи галузевої економіки і підприємництва	17
1.3.	Інформаційні технології	17	2
1.4.	Правила дорожнього руху	8
	Резерв часу	15
2.	Професійно-теоретична підготовка	245
2.1.	Спецтехнологія	92
2.2.	Електротехніка з основами промислової електроніки	63	6
2.3.	Електроматеріалознавство	20	2
2.4.	Технічне креслення	24
2.5.	Допуски та технічні вимірювання	16	2
2.6.	Охорона праці	30
3.	Професійно-практична підготовка	510
3.1.	Виробниче навчання	378
3.1.1	у навчальних майстернях	306
3.1.2	на виробництві	72
3.2	Виробнича практика	132
4.	Консультації	30
5.	Державна кваліфікаційна атестація (або поетапна кваліфікаційна атестація при продовженні навчання)	8
Загальний обсяг навчального часу (без п. 4):	837	12

 

Перелік кабінетів, лабораторій, майстерень

для підготовки кваліфікованих робітників за професією

“Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”

 

1.
Кабінети:

спеціальної технології; креслення; електротехніки; електроматеріалознавства; допусків та технічних вимірювань; охорони праці; правил дорожнього руху; основ трудового законодавства; основ галузевої економіки.

 

2. Майстерні:

слюсарна; електромонтажна.

 

3. Лабораторії:

електротехнічна.

 

Типова навчальна програма

з предмета “Спецтехнологія”

№ з/п	Тема	Кількість годин
Всього	З них на лабораторно-практичні роботи
1.	Вступ	1
2.	Основи слюсарної справи	7
3.	Відомості із технічної механіки	4
4.	Організація технічного обслуговування та ремонту електроустаткування промислових підприємств	2
5.	Загальні відомості про електричні установки	8
6.	Основи електромонтажних робіт	16
7.	Будова, монтаж, технічне обслуговування та ремонт освітлювальних електроустановок	10
8.	Будова, технічне обслуговування та ремонт електричних апаратів	11
9.	Основи такелажних робіт	2
10.	Будова, монтаж, технічне обслуговування і ремонт електричних машин змінного та постійного струмів	12
11.	Будова, технічне обслуговування і ремонт трансформаторів	11
12	Будова, технічне обслуговування та ремонт побутових приладів	5
13.	Будова, принцип роботи, технічне обслуговування та ремонт сонячних і вітрових енергоустановок потужністю до 50 кВт	3
	Всього годин:	92

 

 

ТЕМА 1. Вступ

Соціально-економічне та господарське значення професії, перспективи її розвитку. Роль професійної майстерності працівника в забезпеченні високої якості робіт. Упровадження заходів з наукової організації праці.

Трудова і технологічна дисципліни, культура праці робітника.

Ознайомлення з кваліфікаційними характеристиками, програмами теоретичного і виробничого навчання електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 2-го розряду.
ТЕМА 2. Основи слюсарної справи

Види та характеристика слюсарних робіт. Робоче місце слюсаря. Оснащення робочого місця слюсаря. Робочий і контрольно-вимірювальний інструмент слюсаря, зберігання та догляд за ним.

Поняття технологічного процесу. Технологія слюсарної обробки деталей. Основні технологічні операції слюсарної обробки: розмітка, рубання, різання, виправлення, згинання, обпилювання, свердління, нарізування різьби та їх характеристики.

Розмічальні роботи. Пристрої для роботи. Способи визначення придатності заготовок і підготовка до розмічання, визначення порядку розмічання. Способи виконання розмічання. Використання креслень, рейсмуса, кернера. Кернування деталей. Розмічальна плита. Розмічання за кресленням та шаблоном. Розмічання від кромок і центрових ліній. Механізація процесу розмічання.

Організація робочого місця під час виконання розмічання. Безпека праці при розмічанні.

Рубання металу. Загальні вимоги та інструмент для виконання цієї операції. Особливості рубання залежно від матеріалу, його товщини і форми. Зубило. Крейцмейсель. Правила заточення і способи роботи. Рубання прямого і радіусного пазів. Чеканні роботи.

Виправляння, рихтування і згинання металу. Ручне і механічне виправляння, рихтування. Способи виконання. Виправляння аркушевого, смугового і круглого матеріалів. Виправляння труб. Обладнання для виправляння, типи пресів. Можливі дефекти при виправляннях і заходи щодо їх попередження.

Правила і способи згинання металу під різноманітними кутами і по радіусом. Устаткування, інструмент і пристрої. Згинання металу вручну, використання трубозгинальних верстатів. Можливі дефекти при згинанні, заходи щодо їх попередження.

Різання металу. Різання металу ручним інструментом (ножівками, ножицями), механічним способом. Ножиці підоймові, гільйотинні, дискові, їх будова і призначення. Вибір ножиць залежно від товщини металу, який необхідно розрізати. Механічні і гідравлічні ножиці та преси.

Розрізування металів ручною ножівкою. Прийоми розрізування. Способи виконання розведення по зубу. Вибір ножівкового полотна залежно від розміру і виду заготівки.

Різання металу абразивними кругами.

Обпилювання металу. Призначення і застосування обпилювання. Призначення напилків, номери насічок. Закріплення деталі. Допуск металу на обпилювання. Обпилювання зовнішніх плоских та криволінійних поверхонь. Обпилювання за копіром (кондуктором). Припасування. Види браку при обпилюванні, причини і заходи його попередження.

Зачищення металу. Механізація процесів обпилювання і зачищення

Шабрення металу, його призначення. Тонке, точне, чистове і грубе шабрення. Підвищення продуктивності шабрення з одночасним його притиранням. Шабери ручні і механічні. Механізація процесу шабрення. Два способи притирання. Механізовані машини при виконанні притирочних робіт. Остаточна обробка поверхонь притирковими пастами. Перевірка якості поверхонь, що притираються.

Обробка поверхонь методом полірування. Шліфувально-полірувальні верстати.

Свердління. Інструмент і пристрої для свердління. Свердла, їх конструкції, матеріал, кути заточення залежно від оброблюваного металу. Вибір свердла залежно від твердості матеріалу. Способи свердління отвору. Способи свердління прохідних і неповних отворів. Свердління за кондуктором, за розміткою. Установка і закріплення деталей у лещатах. Брак при свердлінні і шляхи його попередження.

Нарізування різьби. Основні елементи різьби. Профілі різьби. Основні типи різьби. Інструмент для нарізування зовнішньої та внутрішньої різьби. Технологія нарізування зовнішньої та внутрішньої різьби. Нарізування різьби на трубах. Механізація нарізування різьби. Можливі дефекти при нарізуванні різноманітних видів різьби і шляхи їх попередження.

Заклепкові з’єднання. Заклепки й отвори. Вибір довжини заклепки, підготування отворів під заклепки. Холодна і гаряча клепки.

Устаткування для клепання, його вибір залежно від призначення складальної одиниці, її конструктивних форм, розмірів заклепок. Дефекти при клепанні та причини, що їх викликають. Перевірка якості заклепкових з’єднань.

Спеціальний слюсарно-складальний інструмент і пристрої. Галузь їх застосування.

Порядок розробки технологічного процесу слюсарної обробки.

Слюсарно-складальні роботи.

Роз’ємні з’єднання.

Класифікація роз’ємних з’єднань, що застосовуються в електроустаткуванні.

Кріпильні деталі. Болтові та гвинтові з’єднання. Стопоріння різьбових з’єднань.

Порядок затягування болтів та гайок у групових з’єднаннях. Контроль за різьбовими з’єднаннями. Дефекти при складанні різьбових з’єднань.

Шпонкові та шліцьові з’єднання. Вимоги до шпонкових та шліцьових з’єднань.

Нероз’ємні з’єднання.

Нероз’ємні з’єднання, їх класифікація та призначення.

Види і призначення нерухомих посадок.

З´єднання за допомогою нерухомих посадок.

Способи і правила з’єднання нерухомою посадкою.

Дефекти при складанні з’єднань.

Деталі і складальні одиниці, що передають круговий рух.

Класифікація деталей і складальних одиниць, що передають круговий рух. Їх призначення.

Вимоги до складання з’єднань, що передають круговий рух. Дефекти при складанні таких з’єднань.

Прості деталі. Вимоги до виготовлення простих деталей (спіральні пружини, скоби, перемички, наконечники, контакти тощо).

Вимоги безпеки праці при виконанні слюсарних та слюсарно-складальних робіт.
ТЕМА 3. Відомості з технічної механіки

Кінематика механізмів. Механізм і машина, ланки механізмів. Кінематичні пари та кінематичні схеми механізмів. Типи кінематичних пар.

Передачі обертального руху. Механічні передачі. Передавальне відношення та передавальне число.

Передачі між валами, що мають паралельні осі та осі, які перетинаються чи схрещуються. Ремінна, фрикційна, зубчаста, ланцюгова, черв’ячна передачі; їхня будова, переваги і недоліки, призначення та умовні позначення на кінематичних схемах.

Механізми, що змінюють рух: зубчасто-рейкові, гвинтові, кривошипно-шатунні, кривошипно-колісні, кулачкові. Їх будова, переваги та недоліки, призначення, умовне позначення на кінематичних схемах.

Основні тенденції розвитку конструкцій машин та механізмів.

Деталі машин. Деталі та збірні одиниці загального і спеціального призначення. Вимоги до них. Роз’ємні та нероз’ємні з’єднання деталей машин, їх види.

Деталі і складальні одиниці передач обертального руху. Осі і вали, їх відмінності за характером роботи. Основні види підшипників та їх застосування. Муфти, їх класифікація та застосування. Редуктори, коробки передач, вантажопідйомні пристрої.
ТЕМА 4. Організація технічного обслуговування та ремонту електроустаткування промислових підприємств

Структура служби технічного обслуговування, її завдання. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Основні обов’язки електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Організаційні та технічні заходи при обслуговуванні електроустаткування.

Види і причини зношення електроустаткування. Поняття про систему планово-попереджувального ремонту електроустаткування. Види ремонтів та їх характеристика. Графік проведення ремонтів.

Структура ремонтного цеху і склад його обладнання (відповідно до базового підприємства).
ТЕМА 5. Загальні відомості про електричні установки

Електроустановки, їх класифікація та призначення.

Виробництво, перетворення, розподіл і споживання електричної енергії. Електростанція, підстанція, лінія електропередачі, характеристика і класифікація ліній електропередачі.

Повітряні лінії електропередачі. Основні елементи повітряних ліній електропередачі: фундаменти, опори, троси, арматура, ізолятори. Характеристика ліній електропередачі до і понад 1000 В.

Кабельні лінії, електропередачі, їх призначення і застосування. Класифікація кабельних ліній, способи прокладки кабельних ліній. Основні елементи кабельних ліній.

Споживачі електроенергії (освітлювальні та силові електроустановки).

Номінальна напруга. Шкала номінальних напруг для споживачів та джерел електроенергії. Потужність і режим роботи електроустановок.

Організація електропостачання. Принципова схема розподілу електроенергії і передачі до споживача.

Відомості про правила улаштування електроустановок (ПУЕ). Категорії споживачів. Класифікація приміщень за ПУЕ.

Схеми електроустаткування промислових установок, їх призначення та зміст. Схеми електроустаткування різних промислових установок стосовно конкретного (базового) підприємства.
ТЕМА 6. Основи електромонтажних робіт

Поняття про електромонтажні роботи. Технічна документація для виконання електромонтажних робіт. Умовні позначення на електричних схемах. Класифікація електричних схем. Читання електричних схем. Порядок організації електромонтажних робіт. Механізація електромонтажних робіт.

Електромонтажні матеріали, деталі та вироби: проводи, паси, шнури, шини та кабелі, їх марки, конструкції та галузі застосування. Електроізоляційні матеріали і вироби, їх призначення та властивості.

Вироби з перфорованої сталі, установочні і кріпильні вироби, ізолятори, їх класифікація та призначення.

З’єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів. Правила оброблення проводів і кабелів. Способи з’єднання жил проводів та кабелів при підключенні до контактних виводів електрообладнання. Способи з’єднання проводів мережі з проводами освітлювальних затискачів.

Способи опресування: обтиснення, суцільне та комбіноване обтиснення, інструменти та пристрої.

Лудіння та паяння. Призначення лудіння. Матеріали для лудіння. Способи лудіння. Дефекти при лудінні, їх попередження. Контроль над якістю лудіння.

Призначення та застосування паяння. Припої, флюси, їх марки. Інструмент та пристрої для паяння. Види і способи паяння жил проводів та кабелів. Контроль над якістю паяльних з’єднань. Дефекти при паянні, їх попередження та способи усунення.

Допоміжні електромонтажні роботи. Послідовність виконання. Розмітка місць монтажу. Креслення робочого проекту. Вимоги до виконання розмітки. Види розміток. Інструмент та пристрої.

Заготовлення елементів електропроводок. Виконання пробивних робіт і отримання гнізд та отворів (послідовність, способи, механізми, інструмент та пристрої).

Установлення кріпильних виробів та електромонтажних конструкцій без в’яжучих розчинів і клеїв. Класифікація кріпильних робіт і виробів. Способи кріплення. Інструмент, механізми і пристрої. Кріплення світильників.

Установлення кріпильних виробів і електромонтажних конструкцій за допомогою в’яжучих розчинів і клеїв. Види розчинів. Заповнювачі та добавки, їх призначення. Кріплення за допомогою клеїв. Види кріплень. Переваги і недоліки.

Монтаж шинопроводів. Призначення шинопроводів. Маркування шинопроводів. Відкриті та закриті шинопроводи, їх конструкції. Послідовність операцій при монтажі шинопроводів. Інструмент та пристрої.

Монтаж заземлювальних пристроїв. Призначення заземлення. Захисне та робоче заземлення. Сфери їх застосування. Природні та штучні заземлювачі.

Заземлювальні провідники. Послідовність операцій при виконанні заземлення. Інструмент і пристрої. Способи закріплення заземлювальних провідників. Послідовне та паралельне з’єднання заземлювальних провідників. Вимоги безпеки праці при виконанні електромонтажних робіт.
ТЕМА 7. Будова, монтаж, технічне обслуговування та ремонт освітлювальних електроустановок

Поняття про освітлювальні електроустановки. Види освітлення. Електричні джерела світла, прилади, світильники освітлювальних електроустановок, їх класифікація, призначення, конструкції.

Схеми включення ламп розжарювання.

Вимоги до освітлювальних електроустановок. Установчі та кріпильні вироби. Схеми і розподільні пристрої освітлювальних електроустановок.

Монтаж електропроводок. Призначення електропроводок. Відкриті та сховані електропроводки, місце їх застосування. Вимоги до електропроводок. Види електропроводок та способи їх прокладання. Марки проводів і кабелів, які застосовуються для різних видів електропроводок. Інструмент та пристрої.

Правила виконання уводів в арматуру та електроустаткування. Монтаж арматури. Особливості монтажу у вибухонебезпечних приміщеннях. Перевірка нових електропроводок. Схеми освітлювальних мереж.

Монтаж світильників, приладів і розподільних пристроїв освітлювальних електроустановок.

Правила технічної експлуатації освітлювальних електроустановок. Строки проведення планово-попереджувальних ремонтів і оглядів освітлювального обладнання. Контроль над ізоляцією електропроводок різного виду. Контроль за освітленістю основних приміщень. Очищення захисного скла та розсіювачів світильників.

Заміна перегорілих ламп. Контроль над контактами патронів, контактними з’єднаннями пускорегулювальної апаратури, конденсаторами, ущільненнями, прокладками уводів електропроводів, кріпленнями. Вибір проводів за навантаженням.

Ілюмінація. Види, призначення, будова, технічне обслуговування та ремонт. Послідовність установлення.

Порядок проведення оглядів. Послідовність ремонтних операцій при виявленні дефектів в освітлювальних установках і розподільних пристроях. Інструмент та пристрої. Безпека праці при обслуговуванні та ремонті освітлювальних електроустановок. Якість виконання робіт.

ТЕМА 1. Вступ

Коротка характеристика і зміст предмета “Електротехніка з основами промислової електроніки”. Зв’язок цього предмета з іншими - математикою, фізикою, хімією тощо.
ТЕМА 2. Основи електростатики

Силові та еквіпотенціальні лінії електричного поля. Прості електричні поля: точкового заряду, зарядженої осі, між двома паралельними пластинами. Силова взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона. Напруженість, потенціал і робота електричного поля.
ТЕМА 3. Постійний струм та кола постійного струму

Струм та його щільність. Резистори, величина їх опору і його залежність від температури.

Теплова дія струму. Закони Ома і Джоуля-Ленца. Нагрівання проводів. Максимально допустимий (номінальний) струм у проводі. Вибір перерізу проводу залежно від максимально допустимого струму у проводі

Джерела постійного струму. Гальванічні батареї та акумулятори, їх електрорушійна сила, внутрішній опір, напруга на затискачах, зображення на схемах.

Кола постійного струму: паралельне, послідовне та змішане з’єднання провідників.

Лабораторна робота №1 (2 год.) Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням опорів
ТЕМА 4. Електромагнетизм

Прості магнітні поля: провідника із струмом, соленоїда та постійного магніту.

Основні характеристики магнітного поля: напруженість, магнітна індукція, потік, проникність.

Парамагнітні, діамагнітні та феромагнітні матеріали. Намагнічування тіл. Явище гістерезису. Електромагніти.

Закон повного струму. Магнітний опір. Розрахунок магнітних кіл.

Провідник зі струмом у магнітному полі. Взаємодія паралельних провідників зі струмом. Явище електромагнітної індукції, її практичне використання (поняття про трансформатор). Індуктивність. Розрахунок індуктивності котушки без осереддя. Розрахунок індуктивності котушки без осереддя. Поняття про індуктивність котушки з осереддям.

ТЕМА 5. Змінний струм та кола змінного струму

Синусоїдний змінний струм. Отримання змінного струму. Графічне зображення змінного струму. Період і частота. Кутова частота. Фаза, зсув фаз. Векторне зображення змінного струму та напруги.

Активний опір провідників. Коло змінного струму з активним опором; графіки і векторна діаграма струму і напруги; закон Ома. Кола змінного струму з індуктивністю; індуктивний опір; графіки і векторна діаграма струму і напруги; закон Ома. Ємність у колі змінного струму; ємнісний опір; графіки і векторна діаграма струму і напруги; закон Ома.

Послідовне, паралельне та змішане з’єднання однотипних елементів кіл змінного струму. Послідовне й паралельне з’єднання активного, індуктивного та ємнісного опорів. Еквівалентний опір та еквівалентна провідність кіл, їх активна і реактивна складові. Трикутники опорів і векторні діаграми. Активна, реактивна та повна потужності в колі змінного струму. Трикутник потужностей, коефіцієнт потужності.

Послідовне і паралельне з’єднання індуктивності та ємності. Резонанси напруг і струмів, векторні діаграми. Частотні та енергетичні характеристики резонансних кіл.

Трифазна система змінного струму, її графічне зображення та векторні діаграми. З’єднання зіркою та трикутником обмоток генератора і споживача. Кількісне співвідношення між фазними і лінійними струмами та напругами при з’єднанні зіркою чи трикутником

Лабораторна робота №2 (2 год.)Перевірка закону Ома при послідовному з’єднанні активного і реактивного опорів.
ТЕМА 6. Електричні та радіотехнічні вимірювання. Електровимірювальні прилади

Значення й роль електричних та радіотехнічних вимірювань. Методи та похибки вимірювань. Клас точності приладів. Класифікація електровимірювальних приладів. Будова та принцип роботи вимірювальних приладів магнітоелектричної, електромагнітної, електродинамічної, індукційної, цифрової та інших систем. Шкали приладів. Чутливість приладів.

Вимірювання струму та напруги. Схеми включення амперметра і вольтметра. Розрахунок шунтів та додаткових опорів. Вимірювання опорів. Вимірювальні мостові схеми та омметри. Вимірювання опорів ізоляції проводів.

Лабораторна робота №3 (2год.) Вимірювання електричного опору.
ТЕМА 7. Трансформатори

Принцип дії та будова трансформаторів. Коефіцієнт трансформації. Режим роботи трансформатора: холостого ходу, короткого замикання, навантаження. Коефіцієнт корисної дії трансформатора. Коефіцієнт навантаження. Векторні діаграми при різноманітних режимах роботи трансформатора, витрати потужності. Використання трансформаторів при передачі електроенергії на великі відстані. Вимірювальні трансформатори.
ТЕМА 8. Електричні машини

Електричні машини змінного струму

Обертове магнітне поле. Принцип дії та будова асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором. Синхронна швидкість обертання магнітного поля. Ковзання. Обертовий момент. Коефіцієнт корисної дії. Механічна характеристика асинхронного двигуна. Способи реверсування. Регулювання швидкості обертання асинхронних машин. Сфера застосування асинхронних електричних машин.

Електричні машини постійного <