Розділ XVIII. Професійна злочинність та ЇЇ попередження




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ XVIII. Професійна злочинність та ЇЇ попередження



бригадах намагаються потрапити в ті бригади, де утримуються осо­би, що відбувають покарання за аналогічні злочини.

Систематичне ведення антисуспільного способу життя викли­кає у особи природну психологічну потребу в повсякденному спіл­куванні зі своїми кримінальними однодумцями. Вони практикують проведення спільних зборищ («сходки», «правиловки», «розборки»), на яких вирішують питання, що становлять загальний інтерес (на­приклад, про організацію спільних дій, бо деякі злочинні посяган­ня вимагають групового способу їх вчинення), або розв'язують конфліктні ситуації.

6. У середовищі професійних злочинців існує специфічна суб-культура — притаманні тільки їм традиції, звичаї, різні неформальні норми поведінки, що не відповідають загальноприйнятим у су­спільстві нормам. Кримінальна субкультура відіграє істотну роль у встановленні, підтриманні і відтворенні професійної злочинності. Дія багатьох таких норм поширюється на всі регіони країни, інші мають внутрішньогрупове застосування, деякі залежать від місця їх дії (в місцях позбавлення волі або на «волі»), виду кримінальної поведінки, національного складу злочинних угруповань.

У злочинному світі поширений свій жаргон. Особи, які трива­лий час займалися злочинним промислом, мають прізвиська, при­значені для приховування імен і прізвищ з метою забезпечення кон­спірації. Вони залишаються за злочинцями навіть і тоді, коли осо­би змінили своє прізвище і перейшли на нелегальне становище.

Злочинні клани мають спільні грошові фонди («общаки»), по­рядок накопичення яких добре відпрацьований. Вони складають­ся із внесків («долянка», «лавешки») від традиційного злочинного промислу, коштів від наркобізнесу, надходжень від азартних ігор у казино і гральних будинках, від прибутків фінансово-комерційних структур, взятих під контроль злочинних угруповань, тощо. Частина «общакових» грошей спрямовується на надання допомоги засудже­ним членам таких угруповань, їх сім'ям; певні суми вкладаються в нелегальний і легальний (на підставних осіб) бізнес, витрачають­ся на підкуп потрібних посадових осіб.

Для повної характеристики професійної злочинності наведемо ще три положення. По-перше, вона своїм корінням входить в загаль-нокримінальну корисливу і корисливо-насильницьку злочинність. її сучасне зростання, низький рівень розкриття і висока латентність прискорюють, генерують кримінальний професіоналізм. По-друге,

10 Кримінологія 289

'Кримінологія. Особлива частина-

деякі дослідники обгрунтовано відзначають взаємопроникнення професійної і організованої злочинності, їх взаємодетермінацію. По-третє, професійна злочинність, вважаємо, є незаконною злочин­ною діяльністю — не злочинною поведінкою, а саме злочинною діяльністю.

З огляду на названі ознаки професійної злочинності її поняття можна сформулювати так. Професійна злочинністьце віднос­но самостійний вид стійкої систематичної злочинної діяльності, суб'єкти якої, володіючи відповідними спеціальними злочинними навичками, знаннями і вмінням, займаються кримінальним промис­лом по здобуванню основного або додаткового доходу, підтриму­ючи при цьому зв'язок з антисуспільним середовищем, близьким до їх власної орієнтації, установок і субкультури.

У кримінологічній літературі розглядається спірне питання: чи є підстави визнавати професійними злочинцями осіб, які, тривалий час обіймаючи певні посади на підприємствах, в організаціях та устано­вах, у процесі виконання своїх безпосередніх обов'язків і трудових функцій, зловживаючи ними, постійно вчиняють злочини за місцем роботи? Чи існують професіонали-розкрадачі, професіонали-хабар-ники, професіонали-несуни (які систематично викрадають матері­альні цінності на виробництві) тощо? Видається, що у подібних ви­падках може йтися про злочинність «білих комірців», дисфункції соціальних інститутів і господарсько-управлінських ланок, а не про професійну злочинність, оскільки дисфункцїйна і корупційна пове­дінка не створює психологічного і соціального відчуження від сус­пільства, що характерно для злочинців-професіоналів з їх специфіч­ною кримінальною спеціалізацією і кваліфікацією, специфічним антисоціальним середовищем і субкультурою тощо.

Традиційними проявами професійної злочинності є кишенькові і квартирні крадіжки, шахрайство, фальшивомонетництво, контра­банда, пограбування і розбої. В останні роки вона поповнилася новими формами, а саме: викрадення предметів культури і мистецт­ва; злочинність у сфері наркобізнесу, нелегального виготовлення і збуту спиртних напоїв; крадіжки автомобілів; вимагання (рекет), крадіжки грошей і цінностей із сейфів і приміщень з електронною системою охорони; вбивства на замовлення (кілерство); викраден­ня вантажів із рухомого складу залізничного транспорту; розкрадан­ня і продаж зброї (вибухових речовин). Зросла злочинність і у сфері так званих кримінальних послуг, які сприяють професіоналам:

мвяшигаіягч Розділ XVIII. Професійна злочинність та її попередження

скуповування і збут викраденого, наводчики, інформатори, утриму­вачі кубел («малин») тощо. В умовах економічної і соціальної не­стабільності кримінологи-аналітики відзначають подальшу профе­сіоналізацію злочинності в країні.

.*,

§ 2. Кримінологічна характеристика '•'•• • •»

Професійної злочинності

Офіційна кримінально-правова статистика як у колишньому СРСР, так і зараз в Україні не містить повних, безпосередніх відо­мостей про злочини кримінальних професіоналів та їх особу. Оцін­ки кількісно-якісних статистичних показників професійної злочин­ності значною мірою мають відносний характер. Кримінологічний опис масиву злочинності, що розглядається, стає можливим завдя­ки інтерпретації статистичних даних про корисливі і корисливо-насильницькі злочини в цілому і особливо ті, котрі, як правило, вчиняють професійні злочинці: кишенькові і квартирні крадіжки, шахрайство, вимагання, незаконний обіг наркотиків, викрадення автомобілів тощо. Наявність корисливих злочинів, низький рівень їх розкриття і висока латентність тісно взаємопов'язані, як вже зазначалося, з кримінальним професіоналізмом.

При з'ясуванні фактичної картини професійної злочинності потрібно звертатися і до ознаки множинності злочинів, що вчиня­ються особами, встановлювати їх кримінальний «стаж». Однак при цьому слід мати на увазі, що зустрічаються численні випадки, коли велика кількість професійних злочинців, тривалий час вчиняючи однорідні злочини, не потрапляють в поле зору правоохоронних органів. Наприклад, у спеціально відібраній для аналізу групі зло­чинців було встановлено, що 60% з них не були засуджені, хоча систематично вчиняли злочини протягом двох і більше років. Се­ред шахраїв більше половини не були засуджені, з кишенькових злодіїв — понад 15%. Серед інших категорій корисливих і корис­ливо-насильницьких злочинців, що тривалий час проявляли кримі­нальну активність, були також численні факти, коли їм вдавалося уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.

Непрямо про професійну злочинність можна зробити висновки шляхом детального аналізу статистичних даних, про загальний і особливо про спеціальний рецидив, який є очевидною ознакою кримінального професіоналізму. Загальний рецидив корисливих злочинів досить високий і коливається від 15% до 20%.

щ- 291

1'Кримінологія. Особлива частина

Збирання даних про професійну злочинність здійснюється і шляхом проведення вибіркових досліджень в окремих регіонах, а також шляхом обстеження деяких категорій злочинців.

Вивчення професійної злочинності пов'язано з певними трудно­щами, що є наслідком поверхового характеру теперішньої криміналь­но-правової статистики і недостатньої репрезентативності (показо-вості) вибіркових досліджень, що здійснюються. Але іншого вихо­ду поки що немає. Тому, спираючись на зазначені прийоми і методи, покажемо у загальних рисах стан і динаміку злочинності в Україні з 1986 по 2001 р., інтерпретуючи їх щодо професійної злочинності.

1. У цей період відмічається значний рівень корисливих і корис­ ливо-насильницьких посягань. За вибірковими даними і з урахуван­ ням експертних оцінок, в останні шість-сім років зросла кількість кишенькових крадіжок (в основному у великих містах та південних зонах масового літнього відпочинку). Рівень шахрайства коливаєть­ ся неістотно. Наприклад, у 1999 р. було зареєстровано 17 тис. та­ ких злочинів, а у 2000 р. — 16 тис.

2. Кожний п'ятий злочин в Україні вчиняється особами, які вже вчиняли їх раніше. В 1999 р. цей контингент налічував 49981, а в 2000 р. 47208 осіб. Питома вага неповнолітніх у вчиненні злочинів дорівнює близько 9%.

3. Широкого поширення набула злочинність, поєднана з нарко­ тиками. За офіціальними даними, за останні десять років злочини цього різновиду зросли з 11 тис. до 50 тис. у рік. Прогнозується, що в наступні два роки криміногенна ситуація в країні істотно не зміниться.

Йдеться про злочинність усіх видів, у тому числі й професійну. Остання характеризуватиметься омолодженням професійних зло­чинців, загостренням стосунків між «старими» кримінальними авто­ритетами і лідерами «нової хвилі» злочинного світу, зростанням погра­бувань, розбоїв, вимагань, шахрайства, розкрадань грошових коштів за фальшивими кредитним картками, комп'ютерноїзлочинності. Між тим висловлюється припущення, що після цього настане стабілізація злочинності в цілому і почнеться поступове її зниження.

Одним із компонентів кримінологічної характеристики зло­чинів, як відомо, є дані про особистісні особливості їх сублєктів. Тому доречним буде розкрити особу професійних злочинців за та­кими показниками і властивостями, як вік, стать, соціальний ста­тус, психологічні особливості тощо.

та^аіквйщ Розділ XVIII. Професійна злочинність та її попередження

Професійний злочинець свій перший злочин вчиняє, як прави­ло, в неповнолітньому віці. Це найчастіше корисливий злочин. У подальшому, ставши на шлях кримінального промислу, він вступає в спілкування і взаємодію зі злочинним світом, особливо в місцях позбавлення волі. Як наслідок цього — спільна участь у система­тичних протиправних діях, оволодіння злочинними навичками і вміннями, сприйняття норм злочинної субкультури. Зрештою, по­дібне несприятливе моральне формування людини приводить її до лав професійних злочинців.

За даними вибіркових досліджень, більшість сучасних профе­сійних злочинців — це люди молодого і середнього віку. Найбільшу частку серед них становлять особи віком 19-35 років (11%.). У кра­діжках з проникненням до житла питома вага цієї вікової групи до­рівнює 70%, у викраденні антикваріату і культурних цінностей — 90%. Наведені цифри насторожують. Здавалося б, ведення злочин­ного промислу повинно передбачати наявність широких і міцних знань, навичок і вмінь, чого досягають у зрілому віці. Однак сучасні професіонали помолодшали. Омолодження професійної злочин­ності свідчить про підвищення ЇЇ суспільної небезпечності.

У складі професійних злочинних угруповань і кланів переважа­ють чоловіки. Жінки проявляють себе в основному в таких формах кримінального професіоналізму, як шахрайство, наркобізнес, надан­ня кримінальних послуг (придбання і збут викраденого, надання інформації для виконавців злочинних посягань тощо).

Раніше професійні злочинці найчастіше вчиняли конкретні зло­чини поодинці, покладаючись на свої сили і вміння. Професіонали «нової хвилі» віддають перевагу діям у складі групи з чітким розпо­ділом ролей. У таких групах зустрічаються особи, які мають військо­ву, спортивну, економічну освіту.Вони іноді безпосередньо вчиняють злочини, а трапляється — виступають у ролі консультантів, додають у ті чи інші методи і способи вчинення злочинів певної новизни. На­приклад, деякі з грабіжників і розбійників служили свого часу в спец-підрозділах силових відомств; зустрічаються шахраї, які працювали в державній фінансово-банківській системі.

Значну кількість серед кримінальних професіоналів складають ті, хто в момент вчинення злочину не працювали і не навчалися. Таких засуджених в Україні за період з 1987 по 2001 р. збільшило­ся в шість разів. Зокрема, за даними вибіркових досліджень, серед злодіїв, які вчинили квартирні крадіжки, на час притягнення до





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.205.144 (0.007 с.)