Криміногенні явища і процеси, які детермінують насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Криміногенні явища і процеси, які детермінують насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи



Криміногенні фактори, які детермінують умисні вбивства і тілесні ушкодження, включають криміногенні явища широкого діа­пазону: від явищ, які породжуються глибинними соцІально-еконо-мичними і політичними сперечностями (погіршення психологічного стану суспільства, зниження інтелектуального прошарку населен­ня, руйнування духовності і законності, підвищення міжособисті-сної і міжгрупової конфліктності, агресивності та ін.), до патоло­гічних рис і неусвідомлених установок особи. Але передбачені за­коном тяжкі насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи, маючи кримінально-правову видову спільність, за набором детер­мінуючих їх криміногенних факторів, а також структурою конфлік­ту в конкретній життєвій ситуації не однакові. Проблемі конфлік­ту зокрема криміногенного конфлікту, його структурі, причинам виникнення і механізму розвитку присвячена значна кількість дос­ліджень зарубіжних та вітчизняних вчених. Структурними елемен­тами будь-якого конфлікту можуть бути різні особисті та індивіду­альні особливості учасників конфліктів.

Залежно від набору криміногенних явищ, а також структури і процесів, що лежать в основі міжособистісних криміногенних конфліктів, умисні вбивства і тілесні ушкодження з цих криміно­логічних класифікаційних підстав можна об'єднати у чотири гру­пи: 1) сімейно-побутові; 2) ситуаційні; 3) ті, що заздалегідь плану­ються; 4) патологічні.

До першої групи входять насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи, головним типом мотиву яких є тривала побутова і сімейно-побутова конфліктність між злочинцем і жертвою.

Другу групу злочинів становлять ситуативні криміногенні кон­флікти, тобто, як правило, одноразові сутички між злочинцем і по-

;й,.-'і,--.;.,й;»-:чп<.-.„.-;.-..«,.- .^Кримінологія. Особлива частина І^*'*-'?*»--*-**®**®*!1* -"Ж»

терпілим, котрі вичерпуються часовими рамками ситуації. Подібні короткочасні сутички відбуваються у громадських місцях, місцях громадського харчування, проживання, проведення вільного часу і відпочинку, спільного перебування та виконання особами будь-яких операцій, обов'язків тощо. Досить різноманітними є місця, де можуть вчинятися ситуаційні злочини. Якщо сімейно-побутові злочини тя­жіють до приміщень (квартира, гуртожиток, двір тощо), то ситуаційні — до вулиць, під'їздів, парків, ресторанів, кав'ярень, транспорту тощо. До цієї групи можна віднести умисні вбивства і тілесні ушкод­ження, які вчиняються з хуліганських мотивів, деякі злочини з корис­ливих та інших мотивів, Імпульсивні насильницькі злочини.

Третя група злочинів є різноманітною за своїми мотивами та детермінуючими їх криміногенними факторами. До цієї групи злочинів належать: умисні вбивства і тяжкі тілесні ушкодження, заподіяні з ко­рисливою метою; вчинені у зв'язку з виконанням потерпілим посадо­вого або громадського обов'язку; вчинені з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, а також поєднані із зґвалту­ванням, помстою, ревнощами; подружні вбивства, вбивства на за­мовлення. Для цієї групи є характерним те, що зникає ситуативність вчинення злочинів і з'являється намір, який деякий час виношується та планується. Але й тут діянню може передувати конфлікт. Проте він спричиняється, як правило, іншими вчинками його учасників, ніж сімейно-побутові та ситуаційні конфлікти. Мотиви цих злочинів більш обґрунтовані, глибокі. Для злочинця позбавлення життя жер­тви чи заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження є єдиним ви­ходом чи то з глибокого особистого конфлікту, драми життя, чи то усунення перешкод на шляху до досягнення інших, більш значущих для нього матеріальних цінностей, благ, вигод, чи то звільнення від обтяжливих обов'язків, підлеглості, будь-якої іншої залежності. Агресивність набуває сталого характеру.

Четверту групу злочинів становлять умисні вбивства і тілесні уш­кодження, що вчиняються особами, які мають аномалії психіки, котрі не виключають їх осудності (хронічний алкоголізм, психопатія, залиш­кові явища черепно-мозкової травми, органічні захворювання цент­ральної нервової системи, наркоманія, сексуальна патологія, хромо­сомні аномалії, деякі психічні захворювання, деякі акцентуації особи тощо). Зв'язок насильницької злочинності з такими аномаліями, що є однією з детермінант злочину, досліджувався раніше і продовжує дос­ліджуватись нині. При цьому роль психічних аномалій у злочинній

*^Розділ IX. Насильницька злочинність проти життя і здоров'я особи >.;••,•-*

та її попередження

етіології значно перебільшується. Однак це зовсім не означає, що не­має таких природжених патологій (у рамках неосудності), які «не бе­руть участі» у детермінації деяких насильницьких злочинів. Приклад цьому — маніяки-вбивці. Отже, можна припустити, що деякі природ­жені, а у переважній більшості придбані у процесі індивідуального розвитку особи стійкі аномалії психіки насильницьких злочинців де­термінують в окремих випадках і тяжкі тілесні ушкодження, а часті­ше збільшують ступінь криміногенності таких осіб. Щодо останньо­го положення, то тут не психічні аномалії самі по собі активно сприя­ють злочинній поведінці, а ті соціально-психічні риси, які формуються в особи під їх впливом. Психічна патологія відбивається не тільки на інтенсивності переходу особи на злочинний шлях, але нерідко і на­слідки злочину носять відбиток цієї патології (невмотивованість зло­чину, афективність, сексуальні збочення, жорстокість тощо).

Криміногенні явища і процеси, які детермінують сімейно-побутові насильницькі злочини. 1. Характерною особливістю цієї групи злочинів є те, що криміногенні явища і процеси перепліта­ються і створюється складне об'єктивно-суб'єктивне міжособис-тістне становище, яке породжує, як правило, стійкі або періодич­но криміногенні ситуації. Останні виникають або існують постійно, оскільки часто основу конфлікту складають тривалі сутички сторін з приводу дійсних чи надуманих матеріальних або духовних потреб і цінностей. Зовні вони проявляються у вигляді взаємної ворожнечі, ненависті, неприязні, підозри, ревнощів, помсти; сварок через амо­ральну поведінку одного з учасників конфлікту, матеріальні або житлові проблеми, втручання родичів у сімейне життя подружжя та інші численні побутові та сімейно-побутові проблеми. 2. Злочинам нерідко передують загострення та ускладнення конфлікту в зв'яз­ку з одностороннім чи взаємним застосуванням фізичної сили для розв'язання конфліктних епізодів. За даними досліджень, у всіх криміногенних ситуаціях виявлено закономірність переходу від простих сварок до обопільних бійок і заподіяння ушкоджень. 3. Важ­ливим криміногенним детермінантом конфліктів і насильницьких злочинів є алкоголізація мікросередовища та безпосередніх їх учасників — сторін конфліктних інцидентів. Сімейно-побутові і насильницькі злочини детермінують недоліки у діяльності право­охоронних органів, місцевих органів влади, громадськості, па­сивність близьких родичів тощо стосовно попередження насиль­ницької злочинності.

«Й8««.. --.^"Ш^:.^;:.;:,-.;; .<„;,з; КриМІНОЛОгІЯ. Особлива

Криміногенні явища і процеси, які детермінують ситуаційні насильницькі злочини. 1. Недостатня матеріальна база закладів культури І дозвілля. Йдеться про недоступність культурного дозвіл­ля для значної частини населення. Вуличні компанії молоді, без­цільне марнування часу, сумнівний набір повсякденних розваг, вжи­вання спиртних напоїв у випадкових місцях і з випадковими або малознайомими особами біля пивних барів, у скверах, дворах, підвалах; азартні ігри під «інтерес» тощо формують маргінальне середовище і створюють однотипні криміногенні ситуації. 2. Неви­сокий соціальний статус багатьох злочинців, обумовлений демог­рафічними, сімейно-виробничими характеристиками (невисока за­робітна плата, погані житлові умови, безробіття, зайняття сумнів­ним бізнесом та ін.). 3. Посилення в сучасних умовах психічного навантаження і напруження. 4. Негативна роль кримінальної суб-культури, яка проявляється, зокрема, в тому, що поведінка судимих осіб у сфері дозвілля має нездоровий, часто антисуспільний харак­тер. Підвищена конфліктність, збудливість, пияцтво, хронічний алкоголізм, наркоманія, кримінальні звички, лихослів'я, нарочитий чи дійсний захист «блатного світу», частота випадкових конфліктів — усе це робить таких осіб найбільш ймовірними суб'єктами та жертвами насильницьких злочинів. 5. Суперечності між статусом особи та її завищеними орієнтаціями створюють психологічний дискомфорт, у зв'язку з чим компанії, де проводиться дозвілля, для багатьох злочинців є зручним місцем для компенсації своїх невдач в інших видах заняття. 6. Зниження соціального та превентивного контролю державних органів, трудових колективів, громадськості за тими сферами життя, які сприяють поширенню у суспільстві пияцтва, агресивності, насильства і зла, фрустрації, психічної па­тології, страху перед злочинністю, злочинного безкраю, організа­ційного та духовного згуртування злочинного світу, пасивності на­селення, формалізму і некомпетентності у роботі правоохоронних органів, особливо у сфері попередження злочинності, тощо.

Криміногенні явища і процеси, які детермінують умисні вбив­ства і тяжкі тілесні ушкодження, що заздалегідь плануються. 1. Несприятливе соціально-економічне і морально-психологічне становище в країні і близькому зарубіжжі. Докорінне і часом болю­че реформування багатьох сфер життя викликало у країні економіч­ну нестабільність, зміну на рівні державної політики ідеологічних установок особи щодо власності, засобів виробництва, відверто

іІФ*«вРозділ IX. Насильницька злочинність проти життя і здоров'я особищщт

та її попередження

корисливі прагнення значної частини новоявлених бізнесменів і навіть приватновласницький (з метою первісного нагромадження капіталу) екстремізм багатьох з них. Зростають індивідуалізм, здир-ництво, правовий і моральний нігілізм серед усіх верств суспіль­ства, а тим більше серед його маргінального прошарку; обмеженість матеріальних ресурсів і намір одержати до них доступ щоб то не було, навіть ціною життя іншого, стають домінантою користолюб­ства, причиною напружених міжособистісних стосунків і конфліктів у багатьох сферах людського буття, які нерідко завершуються тра­гічно. Соціальна нерівність, яка в нашій країні проявляє себе різко і невиправдано жорстоко та несправедливо, применшує значущість людської особистості як соціальної цінності, руйнує солідарність у суспільстві, знімає морально-правову заборону «Не вбий!». Змен­шення рівня недоторканності особи робить її життя й здоров'я не-захищеними і доступними для будь-яких кримінальних маніпуляцій. 2. Люмпенізація, маргінальність, алкоголізація, наркотизація знач­них груп населення. Розширення прошарку неадаптивного до за­конослухняності населення, поширення кримінальних поглядів і субкультури, а з нею — примітивізму і стереотипу міжособистіс­них стосунків, які засновані на зневажанні особи, насильства І зло­вживання спиртними напоями породжують конфліктність, агре­сивність, нерідко насильницький спосіб розв'язання конкретних життєвих ситуацій. 3. Криміногенна корисливість, котра викли­кається соціально-економічною психологією людей, в основі якої лежить таке, що не зникає століттями, не залежить від стадії роз­витку суспільства, прагнення до накопичення грошей і матеріаль­них цінностей, захоплення чужих речей, до неправедного збагачен­ня, багатства, розкошів тощо. 4. Різні форми віктимної поведінки потерпілих. 5. Слабка кримінологічна поінформованість населен­ня про насильницьку злочинність, що значно ускладнює вжиття запобіжних заходів. 6. Погіршення соціально-психологічного кліма­ту на виробництві, в сім'ї, в подружніх стосунках, що спричиняєть­ся, зокрема, девіантною поведінкою різних учасників стосунків. 7. Небувала пропаганда у засобах масової інформації, в кіно, на те­лебаченні культу сили і кулачного права, насильства, сексуальної розбещеності, розпусти, глуму над особою, влади грошей, що зни­жує недоторканність людської особистості, розпалює низькі при­страсті, вседозволеність, кримінальний бізнес, виправдовує «кру­ту» поведінку. Такого роду інформація здатна підштовхнути до

іг,^-^.^;'^^кщї--ц-.^-^.^(.--:^^Кримінологія. Особлива частина-:-.:^; -•>:.-;- '••«••"-•^••к?*-.-.-"я

насильницьких посягань, тому що несе в собі стереотипи поведін­ки. З'явились люди, готові за наказом і за гроші вбити кого зав­годно. 8. Послаблення соціального контролю над злочинністю. Соціальний контроль постійно відстає від злочинного безкраю, тому що відсутня (або слабко налагоджена) система випереджа­ючого самозахисту суспільства. Послаблена попереджувальна робота всіх суб'єктів запобігання злочинності, не проводиться належна робота із кримінальним сімейним неблагополуччям, пра­воохоронні органи недостатньо реагують на ранні прояви насиль­ницької злочинності, знизився рівень роботи органів внутрішніх справ з незаконним володінням громадянами зброєю, слабка ро­бота у місцях позбавлення волі зі злочинцями, які вчинили насиль­ницькі посягання, тощо. 9. Недостатній психологічний, фізичний, правовий, технічний захист особи,

Криміногенні явища і процеси, які детермінують патологічні умисні вбивства і тяжкі тілесні ушкодження. Криміногенні яви­ща, які детермінують цю групу злочинів, можуть включати явища соціально-психологічного і психіатричного, медйко-педагогічного, медико-реабідітаційного, організаційно-управлінського, правового та іншого характеру. Перш за все це фактор психічного нездоров'я на­селення як в цілому, так і у місцях позбавлення волі, де це нездоро­в'я посилюється і потім проявляється у рецидиві злочинів. Зростан­ня психічних захворювань у всіх економічно розвинутих країнах світу є однією з важливих медико-соціальних проблем сучасності (розлад особистості, неврози, психози тощо). Дослідження свідчать, що існує пряма залежність між тривалістю злочинної діяльності і психічним розладом особи засуджених. Медико-педагогічний спектр криміногенних явищ охоплює недостатню диспансеризацію населен­ня з метою встановлення осіб з психічними аномаліями. Слабко здійснюються заходи щодо боротьби з ранньою алкоголізацією і нар­котизацією підлітків, відсутня чітко продумана концепція медико-педагогічного попереджувального впливу на психічну захворю­ваність дітей і підлітків. Криміногенні детермінанти медико-реабі-літаційного характеру занадто складні, а деякі з них взагалі ще мало досліджені. До них можна віднести детермінанти генетичного і фізіо­логічного походження, вплив зовнішнього природного середовища на психічну активність людини тощо. У країні не створено системи своєчасного виявлення і обліку осіб з психічними аномаліями, спосіб життя і поведінка яких свідчать про реальну можливість вчинення

тктРозділ IX. Насильницька злочинність проти життя і здоров'я особа мок

Та її попередження

насильницького злочину, не забезпечено на належному рівні співро­бітництва між медичними та правоохоронними органами, постійно­го відповідного інформаційного обміну між ними, консультативної допомоги тощо. Крім того, надто негативний вплив на нестійку пси­хіку неповнолітніх та молоді справляють література, кіно, телебачен­ня, відеофільми з елементами сексу і садизму, що формує збочені морально-правові погляди і уявлення злочинців.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.012 с.)