ІРозділ XI. Економічна злочинність та її попередження



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ІРозділ XI. Економічна злочинність та її попередження



манітних пільг суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності зроби­ли економіку некерованою і створили підґрунтя для обвального зростання економічної злочинності.

Порушення системи грошового обігу в країні, фіскальна, кре­дитна, податкова системи і система ціноутворення, спрямовані на залатування дірок економіки, що розвалилася, не тільки не вряту­вали становища, а й ще більше посилили його, створивши найбільш оптимальні умови для криміналізації усіх сфер суспільних відно­син. У результаті цього бурхливо зростали всі види корисливих злочинних посягань, особливо злочини у сфері економічної діяль­ності, які не були характерними для командно-адміністративної системи: контрабанда, вивіз неліцензованої сировини, рідкоземель-них металів, маніпуляції з ціноутворенням, шахрайство з грошови­ми ресурсами, заняття забороненими видами промислів, організа­ція фіктивних підприємств, кредитні операції по фальшивих авізо, корисливі вбивства, вбивства на замовлення тощо.

Дефекти у системі ціноутворення породили хвилю комерційної спекуляції, особливо у перші роки реформ, коли товари одержува­лися у державному підприємстві за державними цінами, а потім перепродавалися, іноді по декілька разів, за комерційними цінами. Підприємства-монополісти досить швидко зорієнтувалися у ситу­ації, перестали нарощувати виробництво і підвищували ціни для одержання надприбутків.

Високі банківські кредитні ставки і ставки оподаткування до­вершили картину економічного краху виробництва, а відсутність стабільного грошового обігу і твердої грошової одиниці зробили цей крах безповоротнім. Значною мірою зростання негативних тен­денцій у кримінальній ситуації в країні стимулювало порушення системи контролю за економічною діяльністю, яка діяла раніше. Часткове зниження ефективності роботи спеціалізованого ревізій­ного апарату, а потім і його повна ліквідація створили безмежне поле для різноманітних фінансових махінацій. Контрольно-ревізій­ний апарат адміністративно-командної системи не був використа­ний при проведенні реформування економіки.

Згортання системи контролю за розвитком економічних про­цесів при збереженні і зростанні факторів, що обумовлюють еко­номічну злочинність, породило вакуум суспільного контролю і байдужість населення до розкрадання країни у сфері економічної діяльності. В результаті цього держава позбавила себе одного з

•Кримінологія. Особлива частина

найважливіших важелів управління процесами економічних пере­творень, а нової системи створено не було.

Невідповідність ідеї вільного підприємства адекватним заходам соціального контролю і відповідальності породжує у суб'єктів підприємницької діяльності впевненість у вседозволеності, прово­кує на антисоціальні засоби вирішення економічних проблем.

Організаційно-управлінські фактори. До організаційно-управ­лінських факторів ми відносимо всі ті суперечності, що склалися на сучасному етапі в управлінні економікою з боку державних структур.

Відповідні державні органи, зіткнувшись з наростаючими еконо­мічними проблемами, вирішили провести лише косметичну перебу­дову структури управління економікою з використанням звичних методів адміністративно-командного регулювання без рішучого пе­реходу до ринкових важелів. Зволікання в цьому плані дало однознач­ний результат; багато з проблем економіки не було вирішено, еко­номічні болячки радянського періоду були загнані ще глибше, і си­туація в економіці стала катастрофічною, а головний результат діяльності у сфері управління економікою за останні роки — це знач­на втрата контролю над динамікою соціально-економічних процесів в Україні і відірваність від існуючих реалій в економічному житті. Економіка була доведена до такого стану, що вона практично стала некерованою. Інфляція, дефіцит державного бюджету, обвальне зро­стання цін — у цьому повинна вся система управління економікою.

Фактично безконтрольно діють керівники і службові особи управ­лінських і господарських структур, в розпорядженні яких знаходять­ся державне майно, сировина, трудові, матеріальні та фінансові ресур­си, готова продукція, що вільно реалізується ними через різноманітні комерційні структури. Феодально-бюрократичний статус керівника державного сектору економіки призводить до створення корумпованих кланів, де корпоративні інтереси переважають над інтересами держа­ви. Без хабара чиновнику економіка зараз не розвивається. Все це підриває віру населення в законність, довіру до діяльності органів вла­ди, управління як в центрі, так і на місцях, породжує стійкий право­вий нігілізм, який є основним криміногенним фактором сьогодення.

Держава, офіційно проголосивши про ліквідацію адміністратив­но-командної системи управління економікою і взявши курс на бу­дівництво ринкової економіки, її будівництво доручила тій же адміні­стративно-командній системі, яка швидко пристосувала її до своїх потреб. Послабивши державне керівництво економічними процеса-

і^м?^^<х.'*;'~пРозділ XI. Економічна злочинність та її попередження шшимшнщаі

ми і не створивши нової системи управління, держава віддала еко­номіку на пограбування кримінально-комерційним структурам.

Зараз ніхто не заперечує необхідності державного регулювання економікою. Історичний досвід підтверджує, що коли держава не втру­чається в економічне життя, це призводить до негативних наслідків, криз, безробіття, соціальних і політичних заворушень, як це було в Європі наприкінці XIX та на початку XX століть, коли держава май­же не втручалась в економічне життя, переклавши його регулювання на ринкові механізми. Це показує і наш сучасний досвід. Але негативні наслідки породжує і тотальне державне регулювання економікою у вигляді недовиробиицтва, обвального дефіциту, інфляції тощо, про що свідчить державне керівництво економікою за радянських часів. Тому тут необхідний зважений компроміс.

Соціально-психологічні фактори. Відомо, що інтенсивність дії криміногенних факторів значною мірою залежить від емоційного і психологічного стану людини, рівня її матеріальної забезпеченості, рівня правосвідомості. Будь-яке потурання, нехтування правами та інтересами населення, особливо в економічній сфері, викликає моментальну відповідну реакцію, що нерідко виражається в проти­правних діях. Економіко-правова свідомість — основний регулятор поведінки людини в суспільстві, і її формування відбувається в конкретно-історичній ситуації. Тому не можна недооцінювати і не­гативного впливу на психологічний стан суспільства, і тим самим на криміногенну ситуацію економічної кризи, політичної нестабіль­ності, різного роду конфліктів у суспільстві. Вони, з одного боку, можуть привести до соціального песимізму, апатії, політичної аг­ресії, а з іншого — до задоволення життєвих потреб за типом захід­ного зразка; нажива будь-якою ціною, в тому числі й кримінальним шляхом. До того ж , засоби масової інформації всіляко сприяють формуванню таких установок у суспільній свідомості.

Таким чином, формування економіко-правової свідомості люди­ни слід шукати у дисфункціях соціально-економічної сфери, жит­тєдіяльності соціальних груп і окремих індивідів. І в цьому зв'яз­ку кримінологічно значущими наслідками виступають; різниця у матеріальному забезпеченні людей, особливості життєдіяльності окремих груп населення, вплив засобів масової інформації і нега­тивних сторін соціально-економічних суперечностей суспільства.

Правові фактори. Недоліки законодавчого регулювання політич­них та економічних реформ в Україні викликали парадоксальну си-

* Кримінологія. Особлива частина •

туацію, при якій законодавча база замість того, щоб створювати на­дійне правове поле і забезпечувати додержання режиму законності у сфері економічних відносин, стала одним із факторів, що дестабі­лізують цей процес. Закони, підзаконні нормативні акти, які прийма­лися в перші роки незалежності України і були спрямовані на регу­лювання нових економічних відносин, мали декларативний, абстракт­ний характер і не ставили надійних перепон на шляху зростання економічних злочинів. Суперечливість, внутрішня незлагодженість, безсистемність, прогалиннїсть, невідпрацьованість механізму їх ре­алізації — найбільш характерні риси законодавства перехідного пе­ріоду. Всі ці негативні фактори сприяли зростанню правового нігі­лізму суб'єктів підприємницької діяльності і окремих громадян. 63% опитаних нами громадян назвали ці обставини однією із причин пра­вопорушень і злочинів у сфері економічної діяльності.

Отже, законодавча практика не відпрацювала надійного меха­нізму переводу вимог об'єктивних економічних законів у чіткі рам­ки юридичних і стала одним із криміногенних факторів детермінації злочинів у сфері економіки.

Фактори, пов'язані з ефективністю діяльності правоохо­ронних органів. Важливою ланкою в системі контролю за генезою економічної злочинності є діяльність правоохоронних органів. Ста­тистичні дані, дані вибіркових кримінологічних досліджень свід­чать про істотні недоліки в організації ефективної системи протидії економічній злочинності. При загальній тенденції до зростання кількості злочинів економічної спрямованості кількість засуджених за контрабанду, спекуляцію, обдурювання покупців, крадіжки дер­жавного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем, порушення правил торгівлі з року в рік зменшується. Із 33 кримінально-правових норм, які передбачали відповідальність за господарські злочини згідно з КК України 1960 р., за даними нашого дослідження, правоохоронні органи не приділяли уваги 20 із них (тобто 66%). Значна кількість порушених правоохоронними органами кримінальних справ не доходить до судового розгляду, близько 50% припиняються на стадії попереднього слідства. Найбільшу кількість розглянутих судами справ становлять злочини, передбачені ст. ст. 154, 155, 1556 КК України 1960 р. їх сукупна питома вага у 1996 р. склала 71,2%, Велику кількість злочинів економічної спрямованості було виявлено в торговельній сфері (55,9%).



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.013 с.)