Предмет кримінологічної науки

Формування і успішний розвиток будь-якої науки багато в чому залежать від того, наскільки правильно виявлений і точно описаний її предмет. Він не тільки характеризує основний зміст даної науки, визначає її місце в системі інших наук, а й дає можливість чітко сфор­мулювати її цілі та завдання перспективних досліджень, окреслити їх розумні межі, утвердитися у виборі методик цих досліджень.

До предмета кримінології, вважаємо, належить низка взаємопо­в'язаних проблем, із яких одні є головними, центральними, а інші — допоміжними, похідними і, проте, такими, що мають істотне зна­чення для глибокого і всебічного пізнання змісту цієї науки.

До числа головних проблем, що створюють серцевину предме­та кримінології, належать: 1) злочинність; 2) окремі злочини як конкретні прояви злочинності; 3) особа злочинця; 4) фактори зло­чинності, причини і умови окремих злочинів; 5) попередження зло­чинності і окремих злочинів.

Крим/пологі^. Загальна частина

1. Злочинність — це соціально-правове явище. Соціальним воно є тому, що має місце в людському суспільстві. Проявляється злочинність в особливій формі соціальної поведінки людей, яка має відносно масове поширення і становить підвищену небезпечність для суспільства. Фактори цього явища носять соціальний характер. Одночасно злочинність визнається і правовим явищем, оскільки обсяг, межі злочинної поведінки визначаються кримінальним зако­ ном, який встановлює норми^заборони, поділяє вчинки людей на дозволені і заборонені. Злочинність, отже, відрізняється від інших соціальних явищ суспільною небезпечністю і протиправністю.

Злочинність — закономірне явище, що відображає стан суспіль­ного організму, визначений Соціально-економічними, суспільно-моральними, політичними та іншими умовами життя конкретного суспільства. Вона є не що ініце, як побічний продукт суспільного розвитку, наслідок конфліктів у суспільстві, результат його патології і дезорганізації. І чим більше дезорганізоване суспільство в еконо­мічному, соціальному, моральному і політичному відношенні, тим вище в ньому злочинність. V кожному суспільстві є свій поріг (рівень) насиченості злочинністю.

2. Злочин — окремий злочинний акт поведінки, котрий розгля­ дається в кримінології як форма прояву злочинності. Одиничний злочин робить злочинність видимою, такою, що безпосередньо сприймається людьми. Вона виявляє себе через різноманітність окремих злочинних проявів, Ідо фіксуються відповідними держав­ ними органами.

Поняття злочинності — родове поняття, що містить у собі чис­ленність окремих видів і груп; злочинів (вбивство, одержання хаба­ра, незаконне заняття підприємницькою діяльністю, а також їх об'єд­нання у відповідні групи: насильницькі злочини, корисливі, посадові, злочини у сфері громадського порядку, злочини, що вчиняються жінками, тощо). Співвідношення між злочинністю і окремими зло­чинами можна уявити як співвідношення роду і виду.

Кримінальне право —- це також вчення про злочин. Однак воно вивчає це явище об'єктивної дійсності в його юридичному ро­зумінні. Між тим злочин як соціальне явище набагато складніший, ніж його абстрактний вираз у законі. Тому кримінологія від юри-дико-догматичних уявлень про злочини, що містяться в статтях кри­мінального закону, переходиті, _до вивчення реальної дійсності. Вона має в цьому випадку не кримінально-правові норми, не юридичний

гФ=.-'-.й^даяини Розділ /. Поняття, предмет І система кримінологи

аналіз цих норм, а самі ті негативні явища, про які йдеться в нор­мах кримінального законодавства.

Природно, між кримінологією і кримінальним правом є спіль­ність, але не збіг предмета вивчення. Іноді декілька наук вивчають один і той же предмет з різних точок зору. Так, якщо взяти, наприк­лад, воду як органічну речовину, то ЇЇ фізичні властивості, як відо­мо, вивчає фізика, а хімічні — хімія. Однак це не дає підстав для об'єднання фізики і хімії в одну науку.

3. Особа злочинця в кримінологічному розумінні цього поняття означає певну цілісність своєрідних властивостей, якостей і станів особи, сукупність її відносно стійких соціальних і психологічних характеристик, які в поєднанні з певними об'єктивними обстави­ нами зумовлюють вибір нею злочинного варіанта поведінки.

Ми не поділяємо твердження про існування «злочинної особи». Хоча на рівні індивідуальної злочинної поведінки визнаємо, що психічні, вольові, емоційні та інтелектуальні відхилення в особі винних часом грають зловісну провокаційну роль у механізмі дея­ких їх злочинних посягань.

4. Фактори злочинності, причини і умови окремих злочинів покликані відповісти на питання про те, що породжує, зумовлює злочинність та її конкретні фактичні прояви. Відповісти на нього можна, спираючись на положення соціального детермінізму, під яким мається на увазі всяка об'єктивна залежність між даним яви­ щем або процесом, з одного боку, та іншими обставинами — з іншо­ го, з якими воно постійно взаємодіє в будь-якій сфері. Злочинність як явище в цьому значенні не становить винятку. Вона об'єктивно пов'язана з багатьма економічними, соціальними, суспільно-психо­ логічними та іншими явищами і процесами, які у своїй сукупності детермінують, тобто породжують, зумовлюють її. При цьому ма­ ються на увазі різні форми криміногенної детермінації.

На рівні злочинності взагалі та окремих видів (груп) злочинів сукупність криміногенних детермінант надалі позначатиметься тер­міном —- «криміногенні фактори». Стосовно одиничного, конкретно­го злочину необхідно з усіх факторів злочинності виділяти і врахо­вувати не всі, а тільки такі види детермінації, як причини і умови. Причина конкретного злочину відіграє роль рушійної основи, яка викликає у винної особи негативні установки, наміри, мотиви, го­товність до вчинення злочинного посягання. Умови на відміну від причин самі по собі не можуть породити безпосередньо злочин, але,

"««і Кримінологія. Загальна частина «№и-*¹~'ж®*' ~»

супроводжуючи причини і впливаючи на них, забезпечують певний розвиток останніх, необхідний для виникнення наслідку — злочину.

5. Заходи попередження злочинності — це особлива галузь соціально-правового регулювання, специфічний аспект управління суспільством, зорієнтований прямо або побічно на її подолання. Даним поняттям охоплюються будь-які форми і засоби впливу на злочинність та її елементи. Сюди належать взаємопов'язані різно­характерні за своїм змістом заходи, що розробляються і реалізують­ся державними органами, підприємницькими структурами, гро­мадськими об'єднаннями. Головне завдання і кінцева мета заходів попередження злочинності і окремих злочинів полягає в тому, щоб створити в державі таке становище, такий міцний правопорядок, які гарантували б істотне зниження рівня злочинності до того мінімаль­ного рівня, який доступний даному суспільству з урахуванням еко­номічних, соціальних, суспільно-психологічних та інших умов його існування в певний період його розвитку.

Злочинність і злочини — явища не тотожні, тому і заходи їх попередження між собою не схожі. Для попередження злочинності взагалі призначені загальносоціальні заходи — комплекс (система) глобальних заходів, здійснюваних в масштабах держави і спрямо­ваних на поліпшення всіх сфер життя людей, вдосконалення існу­ючих суспільних відносин, які стикаються зі злочинністю. Такі за­ходи побічно впливають на злочинність, оскільки результати, що досягаються при їх реалізації, сприяють усуненню факторів злочин­ності, підривають її коріння, слугують заслоном на шляху її відтво­рювання. Кримінолого-запобіжні засоби на цьому рівні в значній своїй частині мають постановочний, сигналізуючии характер, ви­ражаються у формі соціального замовлення, адресованого представ­никам інших галузей знань, як і відповідним державним органам і громадським об'єднанням.

З метою безпосереднього попередження окремих видів злочинів органами, що ведуть боротьбу з ними, розробляються і реалізову­ються спеціально-кримінологічні заходи, які мають профілактичне, запобіжне і припиняюче значення. За своїм змістом вони можуть бути економічними, організаційно-управлінськими, правовими, тех­нічними, регіональними і загальнодержавними, державними і сус­пільними, тимчасовими і постійними.

Положення і знання інших правових наук, будучи використани­ми для розробки заходів щодо попередження злочинності, перелом-