Попередження професійної злочинності

Система попередження професійної злочинності включає низ­ку різнорівневих заходів, спрямованих на блокування, нейтраліза­цію та усунення факторів, причин і умов, що її породжують і виз­начають наперед.

На загальносоціальному рівні ці заходи передбачають усунен­ня дезорганізації українського суспільства, дезорганізації еконо­мічного, соціального і державно-правового розвитку, зокрема, піднят-

• Розділ XVIII. Професійна злочинність та її попередження

тя рівня виробництва в країні; ліквідацію тіньових сторін, супереч­ностей, що виникли в процесі переходу до ринкової економіки і в ході приватизації; зниження безробіття, підвищення стандартів життя населення; створення необхідних умов для легального одер­жання достатніх прибутків громадянами; побудову міцного фунда­менту для нормального функціонування усієї соціальної сфери; оздоровлення морального клімату в суспільстві, впровадження ви­соких моральних цінностей в ньому; додержання демократичних засад державності, утвердження законності, зміцнення громадсько­го порядку в широкому значенні слова тощо. Після подолання за­гальної затяжної кризи в країні необхідно в першочерговому поряд­ку здійснити перелічені загальносоціальнІ попереджувальні захо­ди, що, безумовно, сприятиме попередженню злочинності в цілому і подоланню професійної злочинності зокрема.

Кримінальному професіоналізму можуть і повинні перешкод­жати безпосередньо цільові спеціально-кримінологічні заходи. Маються на увазі суспільно-моральні заходи, заходи організаційно-управлінського характеру, технічні і оперативні заходи, заходи щодо вдосконалення кримінально-виконавчої системи та заходи правово­го характеру.

Суспільно-моральні заходи полягають передусім у впровадженні в суспільну свідомість високих моральних цінностей. Вони перед­бачають також обмеження поширення злочинних традицій і звичаїв, під впливом яких відбувається процес розтління окремих членів суспільства, особливо неповнолітніх і молоді, їх перехід на злочин­ний шлях.

Є нагальна потреба в тому, щоб перекрити всі канали пропаган­ди злочинної ідеї в кіно, на телебаченні, в літературних творах, на естраді, де іноді у привабливому виді розповідається про пригоди злочинців, поширюються кримінальний жаргон, пісні, специфічні норми спілкування у кримінальному середовищі. Необхідно пока­зувати небезпечність злочинної діяльності, особисту неповноцін­ність її учасників, життєву безвихідь професійних злочинців.

Заходи організаційно-управлінського характеру —це понов­лення спеціалізованих підрозділів у системі органів внутрішніх справ по боротьбі з професійною злочинністю (особистий розшук, розвідка тощо) за напрямами її кримінальної спеціалізації (шахрай­ство, кишенькові крадіжки, пограбування, викрадення антикваріа­ту та творів мистецтва, наркобізнес, контрабанда., надання кримі-

тІяьжіІмк-%, І;;'..:.-,/-^^-»^!^ Кримінологія. Особлива частина «№*^»'і ~ •^<г>№,тт-<<ат

нальних послуг, фальшивомонетництво тощо); створення інформа­ційного банку даних на професійних злочинців за окремими кате­горіями; постійне стеження і контроль за їх поведінкою; заборона нічим не викликаної легалізації окремих занять, пов'язаних з про­фесійною злочинністю (ігровий бізнес, наприклад).

Розроблення і реалізація цих заходів, безумовно, вимагають їх фінансового і технічного забезпечення. Але витрати на боротьбу зі злочинністю зрештою завжди окупаються.

1 останнє. З професійною злочинністю слід боротися профе­сійно. З цього випливає необхідність сучасних методичних розро­бок з виявлення, розкриття і викриття кримінального професіона­лізму, його профілактики.

У попередженні професійної злочинності певна роль належить і технічним заходам. Сюди входять розроблення і впровадження си­стеми захисту особи, житла, власності громадян, наприклад, вста­новлення інфрачервоних замків, які нескладні в експлуатації, але недоступні для злому. На дверях повністю відсутні ознаки їх уста­новлення. Це замки-невидимки. Оснащені такими замками двері не привертають до себе уваги, надійно охороняють приміщення.

В місцях скупчення громадян пропонується встановлювати при­ховані відеокамери («чорні ящики»). На Заході цей спосіб оздоров­лення кримінальних ділянок міста вже відомий і дає відчутні ре­зультати. «Чорні ящики» відслідковують ситуацію в метро, на міському наземному транспорті, у великих магазинах, на ринках тощо. Зйомки дозволяють накопичувати інформацію і дають мож­ливість впізнавати кишенькових злодіїв, викрадачів автомобілів, суб'єктів інших видів професійної злочинності, збирати проти них необхідні докази вчинення злочинів.

Актуальним є забезпечення надійної охорони музейних установ, про що вказувалось в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки.

На практиці в боротьбі з професійною злочинністю здійснюють­ся попереджувальні заходи оперативного характеру, систематичні рейди на вокзалах, в аеропортах, ресторанах, у поїздах з метою виявлення професійних злочинців, які знаходяться у розшуку; за­тримання з доказами учасників кримінальних сходок; виявлення охо­ронців спільної каси («общака») І збирачів внесків до неї; ліквідація кубел та інших місць зборів кримінальних професіоналів; проведення масових операцій щодо оброблення міст (регіонів) з метою виявлення

і Розділ ХУЛІ. Професійна злочинність та ЇЇ попередження

і затримання на місці професійних злочинців; здійснення заходів щодо попередження ввезення в Україну наркотичних засобів, вияв­лення осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, і притягнення їх до кримінальної відповідальності тощо.

Істотне значення в подоланні професійної злочинності мають вдосконалення кримінально-виконавчої діяльності установ місць позбавлення волі, а також практика реалізації соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

У Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки з цього приводу було записано, що в кожній виправно-трудовій колонії необхідно вживати заходів про­тидії професіоналізму І консолідації злочинців, особливо серед жінок і молоді. Вимагалось при цьому вивчати роль злочинних ав­торитетів, «злодіїв у законі», організаторів злочинних угруповань у розподілі сфер впливу в регіонах, а також спрямованість їх зло­чинної діяльності. За результатами вивчення цього контингенту слід аналізувати структуру злочинного світу, його зв'язки, вплив на кри­мінальний рецидив і криміналізацію суспільства в цілому.

Професійних злочинців доцільно утримувати в особливих умо­вах, створивши для цього спеціальні колонії із застосуванням спе­ціальних вимог режиму, принаймні, виключити усілякі контакти з молодими людьми, засудженими вперше. Адміністрація виправно-трудових колоній повинна приділяти більше уваги індивідуальній профілактиці щодо засуджених, проводити роботу з нейтралізації кримінальних традицій та звичаїв, «законів» неформальних об'єд­нань негативної спрямованості, стимулювати у них наміри докорін­но змінити антисуспільну життєву позицію. При цьому слід спира­тися на пенітенціарних психологів, соціологів та спеціалістів-прак-тиків з кримінальної субкультури.

До розподілу засуджених по бригадах та загонах треба підхо­дити диференційовано, визначати вид режиму не лише відповідно до тяжкості вчиненого злочину і кількості судимостей, а й за наяв­ністю чи відсутністю злочинного професіоналізму, залежно від ставлення до кримінальних традицій та звичаїв.

Після відбуття покарання за професійними злочинцями обов'яз­ково має бути встановлений адміністративний нагляд для спосте­реження і контролю за їх поведінкою (Закон України від 1 грудня 1994 р. «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»). Слід не тільки формально встановити

ЗОЇ

': Кримінологія. Особлива частина

такий нагляд, а й повсякденно, тактовно здійснювати його індиві­дуально, особливо в перші півроку. На одного працівника міліції, який здійснює нагляд, не повинно припадати більше 15-20 таких осіб. Його обов'язки щодо нагляду належить відносити до числа основних. Так пропонують спеціалісти.

Назріла необхідність створення не тільки на словах, а й на ділі регіональних узгоджених програм сприяння особам, які поверну­лися з місць позбавлення волі, їх соціальній адаптації: надання до­помоги в реєстрації, сприяння встановленню розірваних зв'язків засудженого із здоровими соціальними групами, впровадження дер­жавних контрактів на їх працевлаштування тощо.

Певне місце в боротьбі з професійною злочинністю посідають попереджувальні заходи правового характеру. Так, пропонується ширше застосовувати на практиці кримінально-правові норми з так званою подвійною превенціею. Такі норми, як відомо, мають под­війне функціональне призначення. З одного боку, вони встановлю­ють відповідальність за вчинення конкретного злочину, а з друго­го — покликані забезпечити попередження інших видів злочинів. КК України передбачає відповідальність, наприклад, за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304), тримання домів роз­пусти і звідництво (ст. 302), ввезення, виготовлення або розповсюд­ження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300), придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198), незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберіган­ня, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або пси­хотропних речовин (ст. 307) тощо.

Тим самим закон не тільки встановлює кримінальну відпові­дальність за названі злочини, а й запобігає появі кримінального професіоналізму. Ці склади відіграють велику попереджувальну роль. Законодавець за допомогою норм даного роду створює ніби­то заборонну зону навколо кримінального професіоналізму.

Доречно було б доповнити перелік обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність, пунктом про вчинення злочинів у виді промислу і обов'язково враховувати цю обставину при індиві­дуалізації покарань, що призначаються професійним злочинцям незалежно від наявності судимості, а також брати до уваги при цьо­му спеціалізацію їх злочинної діяльності та інші факти, що нега­тивно характеризують їх особу.

Розділ

? х^тх⁷" ^ - Л1Л 1