Фактори, причини та умови хуліганства , . .,.

Факторами (основними причинами) існування і поновлення ху­ліганства як одного з видів злочинів у сучасний період є загострення економічної, соціальної і суспільно-моральної обстановки в країні. Всі сфери життя виявилися пронизаними глибокими суперечностя­ми: спад виробництва, інфляція, зниження життєвого рівня населен­ня (значна кількість людей опинилася за офіційною межею бід­ності), безробіття, поділ суспільства за рівнем прибутків, падіння суспільної моралі тощо. Перелічене становить зміст криміногенних факторів, які значною мірою детермінують хуліганство взагалі. Між тим слід мати на увазі, що названі криміногенні фактори, яв­ляючи собою наслідок соціальних суперечностей, зумовлюють ху­ліганські прояви не самі по собі, адже такі суперечності неминучі

^ 163

•:'--і'---'-"'^& Кримінологія. Особлива частина ^•^••-"•••І^їтттіі¹--^¹"^^!-!'

при докорінному реформуванні будь-якого суспільства. Йдеться про інше — про негативні, руйнівні, поступово відживаючі криміногенні сторони таких суперечностей. Маються на увазі: зростання соціаль­ної напруженості, зниження законослухняності громадян, правовий нігілізм, жорстокість і озлобленість громадян, незахищеність особи, погіршення у деяких регіонах громадського порядку тощо.

Безпосередніми причинами і умовами вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій є:

- несприятливі обставини морального формування тієї чи іншої особи;

- недоліки і недогляди у діяльності державних органів і гро­ мадських об'єднань, що забезпечують процеси нормальної соціа­ лізації населення;

- незадовільна робота правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку.

Охарактеризуємо три названих блоки обставин і недоліків.

Передусім щодо несприятливих обставин морального формуван­ня, які викликають у своїй сукупності в свідомості осіб готовність вчинити хуліганські дії. Такі обставини мають місце у деяких сім'ях. Вони проявляються у культивуванні серед і'х членів убогих потреб і інтересів, схваленні примітивних і вульгарних зразків поведінки, ігноруванні самоцінності інших індивідів. Для таких сімей характерні викривлена моральна і правова свідомість; нездорова обстановка, яка формує схильність до вирішення конфліктів, що виникають, шля­хом застосування насильства; часті випадки, які провокують нездо­рові взаємостосунки між людьми (образи, скандали, бійки). В по­дібних сім'ях поширене пияцтво, показуються приклади жорсто­кості до близьких, знущання над молодшими і слабкими, жорстоке поводження із тваринами. Окремі сім'ї знаходяться в поганих ма­теріальних і житлових умовах. Ці останні обставини сприяють кри­міногенному впливу не напряму, а опосередковано через свідомість людей. Загальновідомо, наприклад, що незадовільні житлові умо­ви, коли в одній квартирі проживають сім'ї, що розпалися, то тут відбуваються часті бійки і сварки, створюється нездоровий мораль­ний клімат, що негативно відбивається на моралі і свідомості ок­ремих членів сім'ї.

З обставинами такого роду часом можна зустрітися за місцем проживання винних, у молодіжних гуртожитках, найближчому по­бутовому оточенні, особливо якщо таким оточенням є криміналь-

шш:£4!;!;;>і™жаіж»ій Розділ X. Хуліганство та його попередження

но «заряджена» антисоціальна неформальна група, члени якої ке­руються негативними нормами поведінки.

Доцільно відмітити значне поширення серед деяких верств на­селення уявлень про допустимість насильницьких дій у міжособи-стих стосунках і те, що певну роль у вчиненні хуліганських дій відіграють психофізіологічні особливості і відхилення в окремих осіб, а також стан фрустрації. Під фрустрацією розуміється психіч­ний стан, що виникає як результат реальних або уявних перешкод досягнення мети. Такий стан проявляється у відчутті занепокоєн­ня, відчаю, гніву, обділеності, постійного незадоволення тощо.

А тепер про недоліки і недогляди в діяльності державних органів і громадськості у сфері соціалізації населення.

На жаль, не викликає особливої'тривоги у державних органів стан побуту і організації дозвілля населення. Ця сфера була і залишаєть­ся на останньому місці серед загальнодержавних пріоритетів і інте­ресів. Побутові умови людей знаходяться у соціальне занедбаному стані. Відсутні навіть мінімальні умови для більш-менш культур­ного дозвілля переважної більшості населення. Воно носить в ос­новному неорганізований, «самостійний» характер, який супровод­жується колективним вживанням алкоголю.

Не вживається належних заходів щодо поліпшення суспільно-моральної обстановки у регіонах, з якою хуліганство пов'язане на­пряму. Чим нижче планка моральності, тим вище рівень хуліганства.

Суспільство байдуже ставиться до долі людей, які відчувають ком­плекс соціальної неповноцінності. Існують терпимість, байдужість у трудових колективах і побутовій мікросфері до п'яниць, порушників громадського порядку, фактів залучення неповнолітніх у пияцтво І наркоманію. Не знаходять морального засудження випадки невтручан­ня громадян у кримінальні конфлікти на ґрунті хуліганських спонукань, проявлення при цьому байдужості, терпимості, боязкості.

Не вирішуються кардинально питання про заборону демонст­рації фільмів і телепередач із сценами насильства, жорстокості, гру­бості, які навіюють деяким глядачам думки, що така поведінка є дещо повсякденною нормою.

І, нарешті, про незадовільну роботу правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку. Зокрема, це проявляється у тому, що вони:

- несвоєчасно викривають криміногенні сімейно-побутові ситу­ації і належним чином не реагують на них:

т*-'--- ••у*.'.:\хч!.*.-•-•'•і^::'-ч®тш Кримінологія. Особлива частина'

- не ведуть обліку на рівні своїх низових відділень міліції осіб, які вчиняють адміністративне каране хуліганство;

- не завжди вживають заходів щодо роз'єднання антисуспіль- них угруповань молоді;

- не реалізують своєчасно профілактичних заходів щодо осіб, які схильні до хуліганських посягань;

- слабо контролюють поведінку осіб, умовно засуджених і до­ строково звільнених за насильницькі злочини, а також осіб, які пе­ ребувають під адміністративним наглядом;

-допускають недогляди в організації і здійсненні патрульно-по­стової служби міліції;

- подекуди приховують від обліку відомості про вчиненні хулі­ ганські дії;

- часто не вживають заходів по заявах, скаргах і повідомленнях громадян про злочинні та інші антигромадські вчинки;

- створюють обстановку безкарності хуліганів, проявляють лібе­ ралізм до порушників громадського порядку, які постали перед судом;

- не завжди здатні рішуче нейтралізувати конфліктні ситуації, що переростають у хуліганські дії.

Перелічені та інші подібні недоліки становлять причинно-на- слідкові комплекси («причини+умови»), які обумовлюють одиничні хуліганські дії. Стосовно конкретного хуліганського прояву і його суб'єкта складається кожного разу свій причинно-наслідковий ком­ плекс, що відрізняється за набором і складом несприятливих обста­ вин, а також такий, що залежить від місця, часу і конкретної ситу­ ації ЙОГО ПрОЯВу....-:• ',.

Попередження хуліганства,,

Передумовами для поступового подолання злочинності, в тому числі й хуліганства, є проведення у країні докорінних економічних, соціальних та інших перетворень, що назріли, їх реалізація на за-гальносоціальному рівні, спрямована на вдосконалення всіх сторін життя суспільства.

Стосовно цього виду злочинності слід особливо виділити такі загальносоціальні заходи, як підвищення І відносне зближення життєвого рівня основних прошарків населення, гарантування за­гальної трудової зайнятості та своєчасної оплати адекватної вина­городи за затрачену працю, створення нормальних умов побуту і змістовного дозвілля людей, зниження конфліктності у суспільстві

•»;;>;•>...г,!їадйй^.;-.,.,; Розділ X. Хуліганство та його попередження

\ послаблення його дезорганізації, впровадження в свідомість гро­мадян основних моральних принципів, підвищення їх культурного рівня. Успішне виконання перелічених заходів підвищить повагу до людської особистості, захистить її недоторканність, сприятиме засудженню суспільством різних форм насильства над нею, проявів грубості і цинізму. Ці заходи повинні також переслідувати мету зміцнення громадського порядку, відродження втрачених останнім часом традицій милосердя, взаємодопомоги, співчуття до всього живого, повагу до людської праці, укорінення в громадській свідо­мості засудження розпусти і вседозволеності.

_: На основі і в розвиток наведених загальносоціальних заходів подолання хуліганства в окремих регіонах країни розробляються і вже певною мірою здійснюються різноманітні спеціально-криміно­логічні, запобіжні заходи. Уявляється можливим підрозділити ос­танні за їх змістом на кілька різновидів, а саме: виховно-роз'ясню­вальні, соціально-економічні, організаційно-управлІнські, опера­тивні та правові.

У попередженні хуліганства особливе значення мають виховні і масово-роз'яспювальш заходи. Ні в кого не викликає сумніву не­обхідність проведення в регіонах і окремих колективах комплексу заходів щодо підвищення загальної культури громадян, зокрема культури міжособистого спілкування, навчання правилам етикету, виховання шанобливого ставлення до іншої людини. Адже в своїй основі хуліганство — це наслідок відсутності культури, невихова­ності людей. Звідси випливає висновок: всім громадським інститу­там по соціалізації особистості необхідно приділяти підвищену увагу вихованню людей.

Поряд із моральним вихованням має здійснюватися і результа­тивне правове навчання населення, стан якого в окремих соціаль­них групах є незадовільним. Воно повинно вестися в школах, проф­техучилищах, за місцем проживання, у засобах масової інформації та силами інших виховних закладів. Правову пропаганду слід вес­ти не з розрахунку «на всіх», а головним чином індивідуально, пе­редусім серед тих осіб, яким притаманні такі риси, як грубість, зух­валість, цинізм, схильність до спалахів гніву. При цьому потрібно розвінчувати уявлення про немовби незначну суспільну небез­печність хуліганства і можливу безкарність за його вчинення.

Необхідно відновити і підняти якість системи педагогічного навчання батьків та інших вихователів підростаючого покоління.

* Кримінологія. Особлива частини'

Повинна наполегливо проводитися робота з протидії пияцтву і наркотизму, які дуже часто провокують хуліганські посягання.

Соціально-економічні заходи попередження хуліганства вклю­чають:

- поліпшення житлово-побутових умов життя людей;

- створення спеціального житлового фонду у великих мікрорай­ онах, де у виключних випадках могли б тимчасово оселитися ок­ ремі члени сімей, що розпадися, родичі, які конфліктують, та ті, хто проживає у спільних квартирах, де виникла конфліктна ситуація;

- організаційне вдосконалення повноцінних форм дозвілля і відпочинку населення з урахуванням диференційованих інтересів окремих його категорій, професійних і вікових потреб (зокрема, пе­ редача відомчих клубів і спортивних споруд, що перебувають у важ­ кому фінансовому стані, до комунальної власності, виділення для їх утримання відповідних асигнувань за рахунок місцевих бюджетів;

- створення фондів допомоги, милосердя, соціального захисту громадян, які переживають глибокі тривалі стресові зриви;

- організацію державної системи психолого-псіхіатричної до­ помоги тим, хто її потребує; раннього виявлення і діагностування відхилень у психічному розвитку особи; у проведенні групової те­ рапії з метою корекції мотиваційної сфери хуліганів (психологічна наука сформулювала принципи і засоби, на яких повинні будуватися корекційні програми, але у практичному плані з усіх цих засобів психологічної корекції використовується незначна частина, і то лише у межах примусового лікування алкоголізму і наркоманії);

- застосування технічних засобів і можливостей при охороні громадського порядку (освітлення у нічний час вулиць, дворів, під'їздів, парків та інших місць, де найчастіше збираються елемен­ ти, які схильні до хуліганства, тощо).

Звичайно, реалізація окремих соціально-економічних заходів попередження хуліганства в умовах економічної кризи в країні вкрай ускладнена. Між тим їх реалізація не терпить зволікань.

У попередженні хуліганства значне місце посідають органі­заційно-управлінські заходи: виділення у регіональних програмах боротьби зі злочинністю розділів про охорону і зміцнення громадсь­кого порядку; оздоровлення криміногенної обстановки в тих мікро­районах і на тих об'єктах, де «процвітає» хуліганство; відтворення і розширення системи участі громадян в охороні громадського по­рядку; проведення морально-соціальної паспортизації окремих

*:. Розділ X. Хуліганство та його попередження

мікрорайонів і житлових будинків з метою створення їх криміно­логічної характеристики (наявність у них неблагополучних сімей; осіб, що вчинили адміністративно каране хуліганство; осіб, раніше засуджених, мігрантів і т.ін.), що підвищить ефективність профілак­тичної роботи дільничих інспекторів міліції.

До організаційно-управлінських заходів належать і заходи з попередження випадків приховування від обліку хуліганських дій, бо латентність призводить до повторного злочину; вдосконалення постової служби; дислокації міліцейських постів у місцях, що відрізняються найбільшою криміногенністю; поліпшення профе­сійної і психолого-педагогічної підготовки співробітників міліції, необхідної їм для роботи з людьми; підвищення рівня індивідуаль­ної профілактики із особами, які схильні до хуліганства.

Дещо докладніше про ранню профілактику хуліганства. Вона складається з виявлення і знання тих негативних якостей особи людини, тих обставин її несприятливого морального формування, які можуть призвести до посягань на громадський порядок, свідчать про наявність прояву в неї у початковому вигляді хуліганської мо­тивації — внутрішньої причини хуліганства. Рання профілактика припускає також виявлення джерел і каналів негативного впливу на конкретну особу, перекриття цих каналів і тим самим припинення можливості прояву умислу на вчинення хуліганства.

Рання профілактика є багатоцільовою, найбільш економічною і найбільш ефективною, і в той же час їй на практиці не приділяєть­ся належної уваги. Про це свідчить узагальнення практики бороть­би з хуліганством. Встановлено, що у більшості осіб, які вчинили хуліганські дії, перші ознаки неповаги до громадського порядку спостерігались за один-півтора роки до вчинення злочину. Однак відповідних заходів щодо цих осіб не було вжито.

Докори у недооцінці ранньої профілактики хуліганства повинні бути висловлені у першу чергу сім'ї, школі, службам у справах не­повнолітніх, кримінальній міліції тощо.

Заходи попередження хуліганства оперативного характеру ма­ють включати:

- виявлення і роз'єднання неформальних антигромадських груп насильницької спрямованості;

- негайне реагування на конфлікти у сімейно-побутовій сфері, що можуть перерости у хуліганські дії;

- здійснення дійового контролю за поведінкою громадян, які та­ ким або іншим чином опинилися у групі підвищеного криміналь-

Кримінологія. Особлива частина®®"!' =•;:;-;^:*ж

ного ризику (особи, які тривалий час не мають постійного джере­ла прибутків, безробітні; ті, хто систематично зловживає алкоголем і веде аморальний протиправний спосіб життя; особи без постійно­го місця проживання і ті, хто займається бродяжництвом і жебрац­твом; неповнолітні і молодь 18-24 років, які впродовж тривалого часу не навчаються і не працюють);

- систематичний контроль за поведінкою громадян, які взяті під адміністративний нагляд, тощо.

Заходи з попередження хуліганських дій криміпальпо-правово-го характеру перш за все стосуються вдосконалення кримінального законодавства і практики його застосування.

В Кримінальному кодексі України 2001 р. відповідальність за хуліганство передбачена в ст. 296, в якій дещо інакше, ніж у попе­редньому законодавстві, кваліфікується цей злочин залежно від сту-піня соціальної небезпечності окремих його проявів. Наступна слідча та судова практика покаже, наскільки ця класифікація є ефективною.

Слід погодитися з встановленням в КК кримінальної відпові­дальності за знущання над тваринами, що відносяться до хребет­них, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хулігансь­ких мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів (ч. 1 ст. 299). У п. 2 цієї статті йдеться про ті самі дії, вчинені в присутності малолітньо­го. Криміналізація подібної поведінки, безумовно, має попереджу­вальне значення, оскільки сприяє моральному вихованню населен­ня, особливо підлітків і молоді, прищеплює і'м такі моральні якості, як повага до правил людського співжиття, чуйність, піклування про людей і природу.

Має працювати на практиці, а не залишатися мертвим, і склад злочину, який передбачає відповідальність за побої і мордування (ст. 126 КК). Це стосується і кримінально-правової норми, сформу­льованої у ст. 300 КК, — ввезення, виготовлення або розповсюд­ження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Є сенс у встановленні кримінальної відповідальності за ван­далізм, тобто за спаплюження будівель та інших споруд, псування майна у громадському транспорті або інших громадських місцях. Такий закон матиме подвійне функціональне призначення: карати винних за вандалізм, з одного боку, і попереджувати хуліганство, поєднане з посяганням на майно, — з іншого. Це буде склад зло­чину з так званою подвійною превенцією.

шжші?а^.-.^!.;зшш Розділ X. Хуліганство та його попередження шшгі-.»-"-.--.^.-^^

Потрібно вимагати від правоохоронних органів виконання ви­мог кримінально-процесуального законодавства, а саме: своєчасно­го розкриття і розслідування фактів вчинення хуліганства, а від су­дових органів — застосування до винних справедливого та індиві­дуалізованого покарання.

Серед правових заходів, спрямованих на попередження хуліган­ства, певну роль відіграє й адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство. В ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопо­рушення під дрібним хуліганством розуміється нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Ця ад-мІністративно-правова норма повинна застосовуватися до тих гро­мадян, у яких на ранніх етапах соціально-психологічного визріван­ня відмічені первинні прояви хуліганської поведінки в побуті.

І нарешті, слід підкреслити, що протидії хуліганства приділялась значна увага в Комплексній програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки (див. розділи І-ІУ) і приділяється зараз в Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки (див. розді­ли III, УП, IX, X). Ця обставина свідчить про актуальність, важливість і терміновість заходів щодо попередження хуліганських проявів, а також викликає впевненість у тому, що вони будуть виконані.

Розділ

XI Економічна злочинність

Та її попередження

І •'.'