Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.

Бажати, сіяти, просити, поглядати, возити, контролювати, сполохати, читати, полоти, дрімати, уквітчати, посміхатися, запримітити, знайти, усвідомлювати, напекти, вилаяти.

 

Вправа 174. Випишіть з поданих речень дієприслівники, охарактеризуйте їх морфологічні ознаки.

1. Зблискуючи білим оперенням крил, низько над прибоєм висіли гамірні чайки (В. Логв.). 2. Сонце, зупинившись посеред неба, широко решетує на землю проміння і ніяк не хоче зрушити вниз. 3. Вже й осінній вечір, нерівно перехиляючись підхмареними краями, трепетно опустився на поле... (М. Ст.). 4. Пасажир тільки поворушив рукою шевелюру, витрусив пилюгу і, не мовивши й слова, просто через колії пішов до перону вокзалу (І. Ле). 5. Хлопці слухали Дмитра Тихоновича, не зводячи з нього очей (О. Десн.).

Морфологічний розбір дієприслівника

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма, на яке питання відповідає.

3. Незмінювана форма.

4. Перехідний чи неперехідний.

5. Вид: доконаний чи недоконаний.

6. Час.

7. Синтаксична роль у реченні.

Зразок розбору

Засипаючи, ще почув, як увійшла мати (М. Ст.).

Засипаючи (почув) – дієприслівник, початкова форма – засипати, відповідає на питання як?, незмінювана форма, неперехідний, недоконаний вид, теперішній час, виконує роль обставини.

Вправа 175. У поданому тексті визначте дієслова та дієслівні форми, зробіть їх морфологічний розбір.

До вечора ворон сидів на тополі і відчуженими сумовитими очима стежив за метушнею людей. До криниці, подзвонюючи відрами, брели з усього хутора жінки. Трактори тягли від скирт широкі дощаті сани, нав’ючені соломою. Діти з портфельчиками за плечима бігли зі школи, ковзаючи по лискучій дорозі закрижавілими чобітьми. По селу спалахнули електричні ліхтарі, вицяткувавши сизі зимові сутінки жовтим, і забіліли розписані морозом шибки вікон.

Споночіло, а ворон усе не міг задрімати на своїй тополі. Він дивився на село, що лежало під великими білими зорями, важко вгрузнувши в засніжену землю та легенько розгойдуючи роговища в’язів та осокорів, наче старезний лось на лігві.

В. Дрозд

Запитання для самоперевірки

1. Яку частину мови називають дієсловом?

2. Назвіть дієслівні форми та їх граматичні ознаки.

Які дієслова належать до перехідних, а які до неперехідних?

4. Які є види дієслів? Як утворюються видові пари дієслів? Які дієслова належать до одновидових?

5. Охарактеризуйте категорію способу дієслів. Яку дію позначають дієслова в дійсному способі, яку в умовному, а яку в наказовому?

6. Назвіть дієслівні форми часу. Охарактеризуйте їх.

7. Що таке дієвідмінювання? Як відбувається розподіл дієслів на дієвідміни?

8. Охарактеризуйте дієприкметник як форму дієслова. Назвіть його ознаки.

9. Визначте граматичні значення та синтаксичні функції дієприслівника.

Тестові завдання №21

1. Знайдіть рядок, у якому всі слова є дієслівними формами.

А	Засмучений, зів’ялий, грайливий, майструвати
Б	Замовлено, вразивши, отруєний, вибір
В	Вечоріє, ввечері, зцілити, намовляючи
Г	Тужити, пораховано, засіяли, дощить
Д	Обеззброєний, гуркотіння, ощасливили, посміхнувшись

2. У якому рядку всі дієслова належать до особових?

А	Сидять, приніс би, написано, спіть, нехай знають
Б	Малюймо, відпочиваю, підклеїш, будуть згадувати, сіяли
В	Запланований, навчились, заспокоїли, міркувати, гостювали
Г	Поділимо, посміхаючись, кажи, будуватиму, сповивала
Д	Розквітла, зачарують, смеркало, скажіть, ллється

3. Позначте рядок з неперехідними дієсловами.

А	Бігти вулицею, усміхнутися дівчині, гримати у двері
Б	Задуматися над чимось, обіцяти гостинець, зустрічатися з товаришем
В	Покотився стежкою, опинитися на вулиці, посіяти квіти
Г	Долати перепони, користуватися калькулятором, зруйнувати все
Д	Запросити до хати, фарбувати підлогу, сховати під стіл

4. У якому рядку всі дієслова належать до однієї дієвідміни?

А	Подорожувати, радіти, клеїти, цвісти, гуляти
Б	Шуміти, кроїти, любити, спати, колоти
В	Гукати, шити, ловити, в'язати, берегти
Г	Марити, полоти, ліпити, допомагати, бриніти
Д	Одягати, рахувати, мріяти, смакувати, гудіти

5. Позначте рядок з дієсловами доконаного виду.

А	Віддячити, привезти, побудувати, гойдати
Б	Стукнути, розрахуватися, запросити, глянути
В	Буяти, надивитися, зліпити, перемогти
Г	Збагнути, змовчати, зимувати, нарвати
Д	Заснути, вишити, знищувати, зігріти

6. Позначте рядок, у якому допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів.

А	Полемо, формуємо, зичимо, боремося
Б	Кроять, мелють, солять, варють
В	Стелимо, ловите, гомонять, іржуть
Г	Полощуть, цокотять, бережемо, мажеш
Д	В’яне, бачиш, пливемо, накреслиш

7. У якому рядку усі дієприкметники активного стану?

А	Змарнілий, палаючий, крокуючий, посинілий
Б	Згасаючий, зачарований, падаючий, радіючий
В	Сяючий, зів’ялий, зігнутий, співаючий
Г	Посивілий, працюючий, завойований, дрижачий
Д	Промоклий, пригорілий, потемнілий, понівечений

8. У дієсловах якого рядка при утворенні особових форм відбувається чергування приголосних?

А	Доводити, казати, вірити, кликати
Б	Слухати, чесати, плести, мазати
В	Котити, оголосити, будити, псувати
Г	Возити, молотити, просити, простити
Д	Пекти, ненавидіти, полоскати, смикати

9. У якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду?

А	Пригощаючи, вірячи, застеливши, осмислюючи
Б	Сидячи, розуміючи, бажаючи, купаючись
В	Посміхаючись, носячи, вигравши, вимагаючи
Г	Мріючи, примостившись, володіючи, каючись
Д	Забуваючи, лежачи, навчаючись, призначивши

10. Який рядок містить тільки безособові дієслова?

А	Щастить, сутеніє, не спиться, розбилося
Б	Морозить, хочеться, ховається, шумить
В	Потепліло, таланить, лихоманить, вечоріло
Г	Жилося, бракуватиме, вигоріло, болить
Д	Минулося, мріється, холоднішає, блистіло

 

11. Позначте дієслова, які мають однакове граматичне значення часу.

А	Замовлять, тішилися б, виберуть, знатимуть
Б	Будуть прохати, нехай вірять, дотримається, киньмо
В	Писали, умовляли, зацікавлять, розтривожуть
Г	Спечуть, буде поспішати, поллє, скошу
Д	Ходять, вчу, підклеїли, просять

12. У якому рядку всі дієслова дійсного способу?

А	Застерігають, мостили, привітайтеся, хвилюються
Б	Ведіть, напишуть, запросять, написали б
В	Задумаються, вибороли, нехай мислять, спочивали
Г	Єднайтеся, завітаймо, розповідають, хай скажуть
Д	Фарбуватиму, буду сварити, почав мріяти, цілувалися

У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?

А	Гукати – гукнути, шукати – знайти, замітати – замести
Б	Переконувати – переконати, читати – прочитати, ловити – спіймати
В	Псувати – зіпсувати, тонути – втонути, писати – переписати
Г	Виносити – винести, обідати – пообідати, розчісувати – розчесати
Д	Вимикати – вимкнути, посилати – послати, вибирати – вибрати

 

ПРИЙМЕННИК

 

Прийменник – це службова частина мови, що є засобом вираження граматичного зв’язку і різних смислових відношень між повнозначними словами.

 

Відношення, які передають прийменники

 

Просто-рові	Часові	Причи-нові	Мети	Об’єктні	Умови	Допус-товості
лежить на столі, росте в лісі, біляшколи, уздовжберега, крайвулиці, поблизусела	о шостій вечора, робота на день, післявечері, за десять хвилин сьома, напере-доднісвята	помилка через неуваж-ність, не з’явився у зв’язку зхворобою	комісія для прийому докумен-тів, заради миру, поїхати на відпо-чинок, піти по хліб	зошит зісторії, говорили про мене, працює за сумісни-цтвом	за умови дотри-мання правил,розкажупри нагоді,у разіаварії	всупереч бажан-ню, наперекірсуховіям

Групи прийменників за походженням

 

Первинні (непохідні)	Вторинні (похідні)
Давні за походженням: на, у(в), за, від, од, до, для, з, між, під, крізь, через	Утворилися від інших частин мови, здебільшого – від прислівників: навколо, назад; рідше – від іменників: край, коло, внаслідок

 

Поділ прийменників за будовою

Прості	Складні	Складені
без, для, в, над, під, при	із-за, з-над, задля, поза, посеред	в міру, за винятком, на чолі, на відміну від, незважаючи на

Увага! 1. Складні прийменники належать до розряду первинних, складені – вторинних.2. Одні й ті ж слова у реченні можуть бути прийменниками або прислівниками.

Порівняйте

Розпускалися бруньки на деревах назустріч сонцю.

Назустріч вирували, як велетні, хвилі.

Вправа 176. Знайдіть у поданих реченнях прийменники, охарактеризуйте їх за походженням та будовою. Визначте, які відношення вони виражають.

1. Старезні дуби стоять обіч дороги і пахнуть свіжим хлібом (І. Ц.). 2. Незважаючи на велику славу, Амосов був досить скромною людиною (З журн.). 3. Від берега, під вербами, вода була наче зелениста (М. Коц.). 4. Тече вода із-за гаю та попід горою (Т. Ш.). 5. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни (О. Г.). 6. Під час переговорів глави урядів були досить уважними (З газ.). 8. Перед тобою схиляюсь я, мов пілігрім, що перед брамою святою стоїть у захваті німім (М. В.). 9. Брови й плечі його полізли високо вгору від здивування (О. Довж.).

Вправа 177. Прочитайте подані словосполучення. Визначте, якими частинами мови виступають співзвучні слова, відповідь обґрунтуйте.

Попереду колони – стояв попереду, коло станції – накреслив коло, кругом дика природа – кругом будинка, близько своєї хати – жили близько, напередодні падав сніг – напередодні свята, росли край дороги – рідний край – край зошита, зсередини купи – зачинилися зсередини.

Вправа 178. Запишіть поданіконструкції українською мовою, з’ясуйте, які смислові відношення реалізують прийменники в кожній з них.

Собрание в семь часов, юрист по образованию, работать по праздникам, доехать к университету, без пяти шесть, называют по фамилии, вопреки желанию, проживать по адресу, в соответствии с графиком, жить при дороге, экзамен по математике, идти по проспекту, мечтать о будущем.