Співвідношення між буквами і звуками



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Співвідношення між буквами і звуками



1. Голосні букви я, ю, є, що стоять після приголосних, позначають відповідно звуки [а], [у], [е] та пом’якшення попереднього приголосного: ряд [р'ад], люк [л'ук]. На початку слова, після голосного, м’якого знака та апострофа букви я, ю, є позначають відповідно два звуки [йа], [йу], [йе]: явір [йав’ір], Збруєв [збруйев], м’яч [мйач].

2. Буквосполучення дж, дз у корені слів позначають один звук [дж], [дз]: [сиджу], [дзв’ін], на стику префікса і кореня – два окремих: [п’ідзабути], [в’іджати].

3. Букви щ, ї завжди позначають два звуки [шч], [йі]: щит [шчит], їжак [йіжак].

4. Буква ь позначає нуль звуків і м’якість попереднього приголосного: день [ден′], сталь [стал′].

Фонетична транскрипція

На письмі нерідко виникає потреба відтворити мовні звуки з усіма їх відтінками. Для цього використовують фонетичне письмо, чи фонетичну транскрипцію (від лат. transcriptio – переписування).

При запису слів фонетичною транскрипцією необхідно враховувати вищезазначену класифікацію звуків та співвідношення між буквами і звуками. Крім того, використовуються додаткові знаки:

а) ′— м’якість

б) ’ — пом’якшення

в) : — подовження та подвоєння

г) ~ — один звук

Фонетичний розбір слова

Схема розбору

1. Записати слово фонетичною транскрипцією.

2. Поділити його на склади /відкриті, закриті/, визначити кількість складів.

3. Поставити наголос.

4. Охарактеризувати голосні /наголошені, ненаголошені/.

5. Схарактеризувати приголосні:

а) за участю шуму і голосу /шумні, сонорні/;

б) за дзвінкістю і глухістю;

в) за твердістю і м’якістю.

6. Визначити кількість букв і звуків.

Зразок фонетичного розбору

радість [рад′іс′т′] – слово складається з двох складів ра – відкритий, наголошений, дість – закритий, ненаголошений.

р [р] – сонорний твердий приголосний звук

а [а] – наголошений голосний звук

д [д′] – дзвінкий м’який приголосний звук

і [і] – ненаголошений голосний звук

с [с′] – глухий м’який приголосний звук

т [т′] – глухий м’який приголосний звук

ь [Æ] – нуль звуків

У слові 7 букв і 6 звуків.

 

Вправа 14. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, зробіть фонетичний аналіз.

Обличчя, подвір’я, rудзик, суддя, підживлений, рясний, Настя, від’їзд, малюють, динька, наллю, їздець, підщепа, єдиний, джемпер, духмяний, коріння, щебечуть, маєток, дзенькіт, зціляти, узгір’я, прянощі, кольє.

Вправа 15. Випишіть слова, у яких є невідповідність між звуками і буквами.

Рекорд, льонок, гарячий, пір’ястий, дзеленчати, Мар’яна, Сонька, юннат, піджидати, піджачний, ремінець, відзвук, інстанція, куп’я, дзвенить, курай, Інна, надбання, Марсельєза, нещирий, піввагон, піаніст, Юліан, рафінад, піддашок, Раїса, раненько, нагороджений, ґудзичок.

 

Вправа 16.Випишіть слова, записані неправильно фонетичною транскрипцією.

Лящ [л′áшч], в’язкий [в’азкий], комірка [комíрка], наділення [надíлен′:а], соєвий [сóйевий], тер’єр [терйéр], щенятко [щен′áтко], туя [тýйа], святковий [св’йаткóвий], свіжий [с′в’íжий], довіряти [дов’ір′áти], кінчик [кíнчик], возз’єднати [воз:йеднáти], туш [тýш′], віджати [в’іджáти], їжджу [йíжджу], дзвіниця [дзв’іниц′а], дзень [дзéн′], підзміна [підзмíна], продюсер [прод′ýсер], протиріччя [протир′íча], віттячко [вíт′ачко], працюють [прац′ýут′].

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

Правила Приклади
1. [е] – [и], [о] – [а] в коренях дієслів, якщо в наступному складі з’являється наголошений [а]. 2. [е] – [і] 3. [і] – [а] 4. [о], [е] – [і] при словотворенні та словозміні ([о], [е] у відкритому складі, [і] в закритому). Примітка.Не відбувається чергування у словах іншомовного походження та звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, -ор-, -ов-, -ер-, -ев-.   5. [о], [е] з нулем звука (випадні і вставні).   6. [е] – [о] після шиплячих та й, [е] перед приголосними, які здавна були м’якими, [о] перед твердими, особливо перед складом з [а], [о], [у], [и].   заберу – забираю, застелити – застилаю, скочити – скакати, допомогти – допомагати плести – заплітати сідати – садити нога – ніжка, осені – осінь, мого – мій, нести – ніс   диктор, директор, холод, город, берег, шелест, повний, певний, дерть, горб але: болото – боліт, дорога – доріг садок – садка, палець – пальця, беру – брати, ромашка – ро-машок, вишня – вишень четверо – чотири, пшениця – пшоно, вечеря – вечора, женити - жонатий але: честь, щетина, щедрий, джерело, ліжечко, чоловік, шов-ковиця, гайок, жовтий, бджола

 

Вправа 17. Змініть подані слова так, щоб у них відбувалося чергування голосних.

Пшениця, пісень, витерти, носити, лізти, ламати, забирати, клонитися, літати, випікати, овес, кисіль, робота, шестеро, могти, застелити, поріг, сіль, щебіт, ріг, мій, береза, голова, пасмо, будень, вершок, вікно, хлопець, посол, вітерець, сестри, швець, ляльки, свисток, папір, шепіт, березовий, кореня, захід, земля, горобець, гайок, камінь, лінієчка, сукня, боєць.

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ

Правила Приклади
1. [г] – [ж], [к] – [ч], [х] – [ш]у відмінкових формах іменників та відіменникових похідних. 2.[г] – [з′], [к] – [ц′], [х] – [с′]перед закінченнямі в Д.в. однини іменників жіночого роду I відміни та в М.в. однини іменників усіх трьох родів. 3. [г] – [ж], [к] – [ч], [х] – [ш], [д] – [дж], [т] – [ч], [з] – [ж], [с] – [ш], [зд] – [ждж], [ск], [ст] – [шч]у першій особі однини дієслів 2-ї дієвідміни та в усіх особах дієслів 1-ї дієвідміни. 4. [б] – [бл′], [п] – [пл′], [в] – [вл′], [ф] – [фл′], [м] – [мл′]у дієсловах 1-ї особи однини та 3-ї множини. 5.[б] – [бй], [п] – [пй], [в] – [вй], [ф] – [фй], [м] – [мй], [р] – [рй]при утворенні особових форм деяких дієслів. друг – друже, дружний, музика – музичний, кожух – кожушина, горох – горошина, горошок книга – книзі, у книзі, око – в оці, кібернетика – кібернетиці, у кібернетиці, поверх – на поверсі берегти – бережу, лазити – лажу, просити – прошу, бродити – броджу, їздити – їжджу, пускати – пущу, простити – прощу робити – роблю, роблять, ловити – ловлю, ловлять бити – б’ю [бйу], вити – в’ю [вйу], пити – п’ю [пйу]

Вправа 18.Доберіть до поданих слів однокореневі чи утворіть такі форми, у яких відбувається чергування приголоснихг – з – ж, к – ц – ч, х – ш – с.

Допомога, колега, луг, увага, крига, діалог, рік, техніка, фонетика, молоко, черепаха, муха, лантух, дах, фартух, страх, класика, плуг, берег, мряка, льох, вухо, стріха, свекруха, тітка, лірика, смуга, райдуга, каталог, лопух, успіх, мука, тривога, голка, діжка, горіх, пух, бік, психіка.

 

Вправа 19. Від поданих іменників утворіть форму кличного відмінка. Поясніть чергування приголосних.

Олег, друг, Бог, луг, чоловік, бурлак, чумак, козак, рибак, дяк, пастух, Явтух, юнак, князь.

 

Вправа 20. Утворіть присвійні прикметники. Назвіть приголосні, які чергуються.

Подруга, Маринка, донька, сусідка, Параска, невістка, Стеха, Явдоха, Варка, Інга, свекруха, Тетянка, Юлька, Явдоха, Ївга.

Тестові завдання № 2

1. У якому рядку в усіх словах є м’які приголосні?

А Бульйон, левада, осот, рука
Б Динька, косьба, різний, водень
В Дядько, місто, дерево, книга
Г Вікно, горобець, річка, гриміти
Д Табір, їдальня, філолог, текти

2. З’ясуйте, у якому рядку кількість букв відповідає кількості звуків.

А Порох, щавель, клятва, павук
Б Волошка, станція, впевнений, твір
В Працівниця, сіяти, книга, знахар
Г Сміється, журнал, розв’язати, розум
Д Болото, шовк, рясний, їсти

3. У якому рядку літери я, ю, єпозначають два звуки?

А Вишня, яворець, клятва, пам’ять
Б Любити, якання, малюнок, Юхим
В Обличчя, косуля, юрта, працюють
Г Ягідонька, з’їсти, єпископ, подвір’я
Д М’який, пелюстка, рядно, ємкий

4. У якому рядку в усіх словах приголосні дзвінкі?

А Диня, книга, жнива, зілля
Б Гілка, злива, жайвір, льонок
В Ворона, морози, літо, ведмідь
Г Зірка, дереза, голуб, візьму
Д Дзвін, берег, грань, ломлю

5. У якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних?

А Слуга, діжа, витязь, круг
Б Мука, круча, казах, перець
В Бачу, дружу, броджу, пишу
Г Ловити, плакати, простити, гладити
Д Жити, скакати, дробити, квасити

6. У якому рядку можливе чергування голосних?

А Сон, гомін, геній, колос
Б Джерело, сорок, корінь, брати
В Київ, щока, осінь, дірка
Г Вітер, берег, лоб, сторона
Д Учитель, вільний, кишеня, піч

ОРФОЕПІЯ

Орфоепія (від грец. оrthós – правильний і epos – слово, мова) – розділ мовознавства, що вивчає правила нормативної літературної вимови.

Предметом орфоепії української мови є правильна вимова звуків, звукосполучень, окремих слів та їх граматичних форм.

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Правила Приклади
1. Дзвінкі приголосні в кінці та середині слова перед наступним глухим не оглушуються. Виняток: [г] вимовляється як [х] у словах кігті, легко, вогко, дьогтю, нігті. 2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються. 3. [дж], [дз] вимовляються як один звук, якщо належать до кореня. 4. Звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш] в кінці слів, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и]вимовляються твердо. Пом’якшеними вони бувають перед [і] та я, ю, є, що позначають один звук. 5. Буквосполучення -шся, -ться, -жся, -чся вимовляються як [c′:а], [ц′:а], [з′с′а], [ц′с′а]. 6. Буквосполучення -зж-, -здж-, -ждж- вимовляються як [ж:], а -зш-, -сш- – як [ш:]. 7. Буквосполучення -тч-, -тш- – як [ч:].   8. В іменникових формах -шці ви-мовляється як[с′ц′і],-жці – як [з′ці], -чці – як [ц′: і], -тці – як[ц′: і]. 9. Приголосні [д], [т], [з], [дз], [с], [ц], [н], [л] перед наступним м’яким чи пом’якшеним приголосним вимовля-ються м’яко. дуб, рибка, діжка, голубка боротьба [бородба], косьба [козба] джинси [джинси], дзиґа [дзиґа] голуб, кров, верф, читати, жити, хотіти, щирий кішка [кішка], бюро [буро], півень [півеин], обличчя [ облич:а] радишся [радиес′:а], робиться [робиец′:а], зважся [звазса], морочся [мороцса] безжурний [беиж:урний], зшити [ш:ити], підрісши [п’ідріш:и] льотчик [лоч:ик], коротший [короч:ий] пляшці [пласц]і, діжці [дізці], річці [ріц:і], квітці[ квіц:і] лазня [лазна], літній [літній], пісня[ пісна], цвяшок [цвашок]

Увага!Приголосний[р] в кінці слів, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и]вимовляється твердо. М’яким він буває перед [і] та я, ю, є, що позначають один звук, наприклад: рік – [рік], рясний – [расний], рюш – [руш].

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Правила Приклади
1. Для української мови характерна чітка й виразна вимова голосних звуків у наголошеній позиції. 2. Голосний [о]перед наступним складом з наголошеним [у] набли-жається до [у]. 3. У ненаголошеній позиції голосний [е] наближається до [и] й вимовляється як еи, а голосний [и]– до [е] й вимовляється як ие голос, сила, пісня, туш, громада, веселий коужух, ноушу, проушу сеило, веирбовий, чеирвоніє, китиеця, зазиемувати  

Вправа 21.Прочитайте подані слова, запишіть їх фонетичною транскрипцією.

Крутиться, принісши, безжалісно, не мучся, залізши, сміється, вмиваєшся, у кружці, зчистити, весняний, вагаєшся, у хатці, просьба, раджу, любов, молодість, журиться, дзвінок, гриб, дубки, зжовкнути, голубка, святці, у чашці, на качці, розширити, зсередини, кузня, навчишся, ромашці, тобі, льотчиця, по річці, у пілотці, зжувати, знається, зшиток, з джигітом, їжджений, розжати, жовчю, досвід, артистці, узбережжя, блискучий, ніж, нігтик, вогкість, щітка.

 

НАГОЛОС

Правила Приклади
Іменник 1. У називному відмінку множини наго-лос падає переважно на закінчення. 2. У префіксальних іменниках наго-лошується здебільшого префікс.     3. У словах із суфіксами -ччин(а), -щин(а) наголос зберігається на основі. 4. У двоскладових віддієслівних імен-никах наголос переважно падає на закінчення. 5. У трискладових віддієслівних імен-никах наголос на тому складі, на якому він стояв в інфінітиві. 6. У складних іменниках наголос, як правило, падає на сполучний голосний. 7. В іншомовних словах на -метр,-лог,-нім,-тал, -мент наголос на останньому складі.   8. В іменах та прізвищах іншомовного походження наголос на тому складі, що і в мові, з якої запозичено слово: в англійській – на першому, в польській – на передостанньому, у французькій – на останньому. Прикметник 1. У двоскладових прикметниках на-голос переважно на закінченні. 2. У три- та чотирискладових прикмет-никах наголос у більшості випадків подвійний. 3. У багатоскладових та складних прикметниках є основний та кілька побічних наголосів. 4. Багатоскладові прикметники, утворе-ні від іменників іншомовного поход-ження наголошуються на тому складі, що й іменники. Числівник 1. У числівниках другого десятка на-голос на складі на. 2. Від п’ятдесяти до вісімдесяти на-голос на ся. 3. У родовому, давальному, орудному, місцевому відмінках наголос на за-кінченні. Дієслово 1. У дво- та трискладових дієсловах наголос падає на закінчення у 1-й особі однини та множини теперішнього і майбутнього часів. 2. Чимало дієслів мають наголос на основі. 3. В інфінітиві двоскладових дієслів наголос на закінченні. Займенник 1. Більшість займенників мають наго-лос на закінченні. Якщо ж перед займенником стоїть прийменник, то наголос переходить на основу.   голоси, серця, вовки, ліси, але: вуха, дороги, пороги, очі, вікна виняток, виправка, викройка, виробка, посмішка, похибка, постать, подруга, але: вироб-ництво, показник, покупець Донеччина, Харківщина, але:Гали-чина знання, буття, життя, але: вче-ння, вміння   зібрати – зібрання, читати – чи-тання, навчати – навчання   літопис, живопис, життєпис, але: всюдихід, листопад, лісосмуга кілометр, каталог, монолог, псевдонім, анонім, портал, квартал, цемент, але: синонім, паронім, фундамент Шиллер, Діккенс, Байрон Сенкевич, Моне, Моруа, Депардьє, Дідро, Дюма, Жирардо старий, вузький, близький, легкий, але: дужий, давній грошовий – грошевий, весняний – весняний, повітряний – повітряний   чорносмородиновий, вищезазначений     дилетантський, аванпостний     одинадцять, тринадцять, вісім-надцять, чотирнадцять; сімдесят, вісімдесят   сімох, двадцятьох, п’ятьма і п’ятьома, шістдесятьом   несу, сиджу, заведу, складу, зіллю, сидимо, складемо, заведемо, несемо   малюю, маю, співаю, малюємо, маємо співаємо нести, брести, везти себе, тому, цього, всього, до тебе, біля нього  

 

Вправа 22.Поставте наголос у запропонованих словах. Виберіть ті, що мають подвійний наголос.

Сантиметр, апостроф, виховання, кидати, квартал, прямий, виховний, вихований, горошина, дрова, косий, олень, рукопис, фартух, фарфор, кропива, одинадцять, радий, іграшка, апартаменти, циган, дворище, човгати, статуя, документ, каталог, дворовий, сімдесят, відповісти, верба, задобрити, ведеш, разом, колесо, втрутитися, бесіда, веретено, вітчим, перепис, шелеснути, кривий, решето, фаховий, чорнослив, шовковиця, запитання, запит, локшина, бажаність, дзвонять, коромисло, столяр, ласкавий, принесу, прийде, договір, ведеш, зокрема.

Тестові завдання № 3

1. Позначте рядок, у якому допущено помилку в наголошуванні слова.

А Мóре, Вíдень, цукéрки
Б Дзьобáти, óрден, нóвий
В Врáнці, бджíлка, ходжý
Г Назýстріч, сóнце, вúгода
Д Нáчинка, нагóда, нáтроє

2. З’ясуйте, у якому рядку наголос падає на другий склад в усіх словах.

А Зібрання, дитинство, видовбувач
Б Визвольник, байдуже, дванадцять
В Каталог, тенор, громадський
Г Грязьовий, хоробрий, дієвість
Д Жолуддя, навскоки, оббивний

3. У якому рядку наголос падає в усіх словах на третій склад?

А Сітчаний, підозріння, літеральний
Б Параліч, престарий, розбухати
В Бездефіцитний, піщаний, знаменник
Г Принести, проїзний, демократія
Д Точковий, сімдесят, незрівняний

4. Визначте, у якому рядку в усіх словах подвійний наголос.

А Алфавіт, мабуть, новина
Б Шовковий, подруга, листопад
В Весняний, випадок, донька
Г Також, показ, надбання
Д Помилка, договір, завжди

 

 

ОРФОГРАФІЯ

НЕНАГОЛОШЕНІ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Ненаголошені голосні [е], [и] в корені слів позначаються тими ж буквами, що й у наголошеній позиції. Щоб правильно записати слово з ненаголошеним [е] чи [и], необхідно від нього утворити таку форму чи дібрати таке спільнокореневе слово, у якому (у якій) цей голосний стоятиме під наголосом: оселитися, бо оселя; медяник, бо мед; помилятися, бо помилка; зупинятися, бо зупинка.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.021 с.)