Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

Правила

Приклади

1. Між частинами складного безспо-лучникового речення ставиться кома, якщо вони виражають одночасність, послідовність дій. 2. Крапка з комою ставиться, якщо частини безсполучникового речення поширені й виражають певну самос-тійність. 3. Двокрапка ставиться: - якщо наступна частина розкриває зміст попередньої;   - якщо наступна частина речення роз-криває причину того, про що говорить-ся в першій. 5. Тире ставиться: - якщо зміст частин безсполучниково-го речення зіставляється або протиста-вляється; - якщо перша частина речення вира-жає час або умову, при якій відбуває-ться дія, зазначена в другій частині; - якщо друга частина речення містить наслідок або висновок з того, про що говориться в попередній частині.

Довкола лежали зелені поля, хліба вже викидали колос і жадібно пили сонце (І. Ц.). Його очі розшукують дві чорні тополі; за ними на блакиті легенькою парою струмує світанок (М. Ст.). Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік (В. Ск.). Ждан здригнувся і мало не скрикнув від несподіванки: перед ним стояла мати (В. Мал.). Зайця ноги носять – вовка зуби году-ють (Н. тв.). Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (Н. тв.). Перед образами засвітила свічку – в хаті відразу стало світліше (В. Мал.).

Вправа 254. Визначте частини безсполучникових речень, з’ясуйте смислові зв’язки між ними, поясніть розділові знаки.

1. Тут росли густо і квітували рясно шипшина і глід, хащі ясмину були зовсім не пролазні, вздовж алей, мов живопліт, стояли стінами кущі маслини й бузку (Ю. См.). 2. В садах красувалися яблука та груші, сливи брунатніли, квітували сальвії й жоржини, запізнілі троянди винувато викидали то там, то тут свої бутони, ось-ось мав спалахнути міріадами дрібнесеньких яскравих зірочок морозець (Ю. Зб.). 3. Серед того світу ясного, під тим небом високим та чистим купалася в розкошах блаженна сторона; буяли високо угору гаї темні; хвилювалася довгим колосом усяка рослина корисна; зеленіли кругом сади-виногради, виблискуючи з-під зеленого одягу високими чепурними будиночками своїх сіл та городів (П. М.). 4. До втечі готувались ретельно: заощадили харчів, полагодили одяг та взуття, роздобули дві теплі ковдри для спання в снігу (В. Мал.). 5. Блаженко глянув ненароком на молодшого лейтенанта і скам’янів: Черниш плакав (О. Г.). 6. Як на Мокрини буде дощ – горіхи повимокають, а як сухо – бджоли повилітають (В. Ск.). 7. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села; то тут, то там раптово багряніють вікна, вбираючи в себе тремтливий одсвіт печі (М. Ст.). 8. На небі сонце – серед нив я (М. Коц.). 9. Пройшовся вітер – зашелестіла тополя, посипалось листя (В. Ш.). 10. Вересень календарем прописаний до осені – вона й заявляє на нього всі права (Ю. Зб.). 11. Десь на небі ходив місяць, але сюди, на долівку хатини, він ледве спромігся кинути жменьку посріблених світлячків – густі шати яблуневих та грушевих дерев тримали солом’яну хату в постійному холодку (Д. Б.). 12. Хрін пекучий та злючий, хто поласує – не пошкодує, вмиється сльозою, а втреться рукою (Є. Гуц.). 13. За ніч дочка ніби постаршала: не по-дитячому суворо зведені брови, ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. О.). 14. Роман одриває погляд од дівчат і коло самої греблі бере ліворуч, на леваду: хочеться на самоті побродити полями. 15. Нізвідки й не пахло грозою – і небо, і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Ст.). 16. У чиємусь садку плюскотіла вода – забули крана закрутити (Б. Янч.).

 

Вправа 255. Запишіть подані речення, поставте пропущені розділові знаки.

1. Червона калина хилилась на трухлявіючі дубові хрести та проіржавілі огорожі губили перше листя на отаву липи й клени вились поміж могил стежки, темні й лискучі чи від роси, чи ще від нічної зливи (Ю. Зб.). 2. За Сулою військо розділилося навпіл Всеволод та чорні клобуки попрямували до Києва, а Ігор з братом Всеволодом повернувся на північ у Сіверську землю (В. Мал.). 3. Я висунувся з віконечка, глянув під переднє колесо і заціпенів перед машиною суцільною звивистою вервечкою повзли змії (О. Сиз.). 4. Дерева стояли високі й урочисті в тіні кущів була відрадна прохолода трава була висока, густа й запашна (Ю. См.). 5. Вечірній сутінок у хаті, а з печі поблимує вогонь мати готує вечерю (Є. Гуц.). 6. Ріпак зробив кілька кроків і побачив в обох вікнах його квартири крізь мерехтіння сніжинок ясніло світло (А. Хор.). 7. Назар розумів один необережний порух станеться вибух, злетиш у повітря (І. Ц.). 8. А навколо лютувала метелиця швидко темніло горизонт ховався з очей (О. Десн.). 9. Уже до початку вісімдесятих років для найдалекоглядніших вчених стало зрозуміло насувається небезпечних розмірів екологічна біда (О. Сиз.). 10. Так уже, очевидно, задумано природою починається косовиця сіна тут же настигає мокриця – затяжні дощі (В. Ск.). 11. У Кайдашевій сім’ї мирнота свекруха помирилась з невісткою (Н.-Л.). 12. А в половецькому стані пролунали вигуки відчаю і розпачу половці теж побачили, як через Оріль переходять руські полки (В. Мал.). 13. Сосни берегли про запас золоту живицю дуби не поспішали розлучатись з дозрілими жолудями берези по-гобсеківському скупували на дорогоцінні монетки віджилого листя (Ю. Зб.). 14. В очеретах кигикали потривожені качки борсався у загоні дужий сомище (В. Логв.). 15. До ранку я так і не заснув то заважали лункі крики чимось зляканого нічного птаха то місяць пробивався крізь яблуневе галуззя в човен і світив мені прямо у вічі то відганяли сон різні батькові гіпотези, яких наслухався і які осмислював (В. Логв.). 16. Другого дня в університеті коїлось щось неймовірне заняття на багатьох факультетах було зірвано студенти групами снували коридорами викладачі хоч би й хотіли поскаржитись, так нікому ректор, довідавшись, що двері його кабінету вимащені дьогтем, раптово захворів (М. О.). 17. З добрим поживеш добре й переймеш, з лихим зійдешся й свого позбудешся (Н. тв.). 18. Опеньки з’явились літо скінчилось (Н. тв.). 19. Минали зими на зміну їм приходили буйні весни (Б. Янч.). 20. Казав овес сій мене в болото буду як золото (Н. тв.). 21. Роси висівались такі буйні, що земля відволожувалась, на похилому бадиллі та зеленій отаві повисали рясні краплини, ніби після щедрої зливи парували поля парували долини та видолинки, і туман народжувавсь вже десь усередині ночі такий густий, аж білий, плив з низин на пагорби, снував поміж дерев, розкошував і тішився до часу, поки викотиться ще по-літньому ласкаве сонце (Ю. Зб.). 22. Чиста вода вас обмиває, чоломка і в груди, і в плечі, лоскоче попід боками з високості сонце прище на неї своїми огненними стрілами, посилає вам гарячі поцілунки, гойдається поверх прозорої хвилі. Ось ви незнарошне приснули невеличка веселка знялась біля вас, світнула в вічі й незабаром зникла ось ви повели рукою закипіла тиха хвиля, підняла цілий оберемок білого шуму й кинула на вас ви пірнули шум помчався впродовж течії, і ви знову виринаєте серед тихої та чистої води (П. М.). 23. Дніпро того дня був молодий і дужий очевидно, так здавалось тому, що по його просторах легко гасав прохолодний вітер, гнав високі хвилі на бистрині, під берегом, по заплавах (Є. Гуц.).

 

Вправа 256. Спишіть подані речення, вставляючи на місці риски двокрапку або тире. Вибір розділового знака обґрунтуйте.

1. На столі в глиняних мисках і полумисках стоїть пісна вечеря / вареники з дикими грушками, гречані, на олії печені млинці, розламані щільники меду і влежані, з бляклими рум’янцями яблука (М. Ст.). 2. Дві раті / київська і сіверська / зустрілися у неділю вранці біля Лохвиці на Сулі (В. Мал.). 3. Москва жила своїм звичним життям / квапливо снували вздовж вулиць людські гурти, двірники розчищали засніжені тротуари, сяяли під вранішнім сонцем вітрини магазинів, видзвонювали трамваї, гуркотіли по бруку вантажені всіляким начинням великі, везені важкотілими волохатими битюгами ваговози (В. Коз.). 4. Взагалі він мав дивну властивість / зникати на очах, ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати (О. Г.). 5. Вночі їй снився сон / їде вона широкими вулицями в робітничих лавах (М. О.). 6. Навколо димився світанок, здавалось / дерева обтрушують з себе туман, що пахне лісовим щавлем і вологою суницею. 7. В його заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна / останній слід молодих пташиних крил (М. Ст.). 8. Все почалося просто / з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари (О. Г.). 9. Я везу тобі, батьку, простенький дарунок дітей / гілочку сосни (В. Бл.). 10. Дмитро ні на хвилину не сумнівався / партизани боротимуться, як леви (М. Ст.). 11. Шептало упав на спину, покотився по лугу, з насолодою підминаючи траву та сміючись, як уміють сміятися тільки коні / голосисто, заклично (В. Др.). 12. Хіба то не щастя / бачити свого князя великим князем київським і мріяти разом з ним про величне майбутнє землі Руської? (В. Мал.). 13. Цікаве спостереження / за останній тиждень моя хода змінилась (В. Др.). 14. Традиційно на купальське свято сходилося все село / від дітей до літніх людей (В. Ск.). 15. Того року рано лягла на землю зима / якось одразу випали великі сніги і залютували морози (М. Н.). 16. Мужицька прикмета вірна / зима без снігу / літо без хліба (М. О.). 17. Все довкола як марево / легке, прозоре, мінливе (В. Бл.). 18. Жовтіє кульбаба / цей найневибагливіший посланець і весняний первоцвіт київських схилів (П. З.). 19. Я глянув на Гриця / він слухав і пильно дивився у вікно (М. В.). 20. Вовків боятися / в ліс не ходити (Н. тв.). 21. На схід сонця квітнуть рожі / будуть дні погожі (П. Т.).