Правила вживання е, и на позначення ненаголошених звуків



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Правила вживання е, и на позначення ненаголошених звуків



 

Е И
1.У повноголосих буквосполученнях ере,еле: очерет, пелена, дереза.   2. Якщо в спільнокореневих словах ненаголошений звук чергується з і або о:плести, бо заплітати; чекати,бо очікувати; нести, бо заносити; але: дитина – діти, сидіти – сідати, звисати – звісити. 3. Якщо ненаголошений звук чергу-ється з нулем звука, тобто випадає: деньок, бо дня; весел, бо весло; але: згинати – зігну, напинати – напну, відтинати – відітну. 4. За традицією: левада, червоний, ко-черга, сметана. 1. У відкритих складах ри, ли: кри-ниця, гриміти, блищати, бриніти (алебренькіт). 2. У дієслівних коренях пишеться го-лосний иперед наголошеним су-фіксом -а-: видирати, хоча дерти, витирати, хоча терти, вмирати, хоча помер. 3. За традицією: кишеня, тривога, хи-мерний, либонь.

Увага! У словах іншомовного походження написання е, и перевіряємо за словником: декада, делегат, диригент, дисципліна, легенда, лимон, пиріг, інтелект тощо.

 

Вправа 23. Вставте замість крапок пропущені е, и, поясніть їх вживання.

Б…р…говина, ш…л…стіти, ож...нитися, ст…блина, ауд…торія, по-в…рнутися, поп...редній, с…р…дина, вим...сти, поч…нати, р…віти, р…бристий, д...р...вій, характ...ристика, дзв…ніти, щ…б...тання, в…р…сневий, розм...нати, кр...сляр, в…рбовий, м…р…живо, п...ньок, д…шевий, вир...вати, м…ханіка, дж…р…льний, зв…ртатися, дз…ркальний, т...рнистий, т…сати, т...нок, розч...пити, зн...рвований, розч...сати, обт...рати, т...лятниця, ч...ремха, заз...мувати, заст...регти, с...мирічний, р...тельний, пов...дінка, ущ...пнути, сп...котливий, відб...рати, заз...рати, поп...лище, коноп...ль, м…р…хтливий, груд…нь, дв...рцята, др…жати, заскр…готіти, гр...чаний, зд...вований, т...повий, заст...бнути, с...л...зень, д...л...тант, підн...бесся, л...гковажний, розт...нати, крап...лька, с…режка, с…кретар, р…пучий, р…портаж, р…гламент, п...л…хатий, п…люстки, м…нтол, м…нталітет, м…лосердний, м…стецтво, л…тючий, л…стити, л…б…дятко, к…лимок, кл…йкуватий, джм…линий, дж…нтльмен, д…корація, д…серт, д…настія, зад…міти, дз…нькотіти, відс…лити, відр…дагувати, б…сідувати, б…р…зина, б…льгійка, б…чок, б…р…жливий, б…н…фіс, оч…нята, оч…рствляти, сп…р…чалися, зам…тіль, загр…мований.

Вправа 24. Спишіть подані речення, вставляючи ненаголошені голосні е, и, поясніть їх вживання.

1. Поки в саду сп...р...чалися, надворі посут...ніло, а в хаті й зовсім темно стало. 2. Дівчина пов...рталася з Байдиної бр...гади в...селою щ...б...тухою (Д. Б.). 3. Ш…почеться листя тр…вожно, промінням пронизані крони (Л. Т.). 4. А трави, густі, пахучі, ш…л…стять під ногами (О. Коп.). 5. В погр...бі стояли горнятка з см...таною і глечики з молоком (І. Сенч.). 6. Ще птаха-вечір дзьобає зорі в небі, п’є росу по л…вадах, кутаючись і гріючись у млистому туманці (Є. Гуц.). 7. Ставок бл...щить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (Н.-Л.). 8. Ялинка затр…мтіла від низу до в...ршечка, наче злякалася несподіваного лиха (М. Коц.). 9. Далекі гори одкр…вали один за одним свої в…рхи, виг…нали хр…бти, вставали, як хвилі в синьому морі (М. Коц.). 10. Дуб був в...соченний. Нижнє гілля повідм...рало, і стовбур поч...нав з...л...ніти лише з другої половини (І. Сенч.). 11. Омар – в...л…чезний морський рак (М. Т.). 12. Звабиш калачем – не одж…неш і б…чем (Н. тв). 13. У чужій пасіці бджіл не розв…деш (Н. тв.). 14. Тільки тепер Леся помітила одинокий м...р...хтливий вогник (М. О.). 15. Пісня гр...міла, дужо билась під скл...пінням театру і, здавалось, от-от вирв...ться з тісноти й полине між людом (М. О.). 16. Нам...стинки роси сріблились на стрілчатому листі п...рію (В. Др.). 17. З переліска чути вйокання, м...тушню, пирхання коней (В. Бл.). 18. Дорога злегка п...люжилася, с...ло невдовзі заховалося у балках, лише осокори ще довго в...днілися буйним в...рхів’ям. Понад дорогою м...гтіли п...скляві ластівки, виспівував над нами жайвір, навкруги видзвонювали дорідні жита. 19. Віт...р і віт...р. Морська вода, що котилася на палубу, не вст...гала стікати, кл...котіла між бортами. 20. За чверть години ми стояли біля трапа і ч...кали, допоки пароплав швартувався коло пристані. 21. За л...маном пароплав супроводжував прикордонний кат...р, і не вірилося, що на прот...лежному бер...зі поч...нався чужий світ, де правив король і де на всьому позначалася королівська корона, а не спл...тіння колосся із с...рпом і молотом на тлі сонячних пром...нів, як у нас. Обидва дунайські береги куч...рявилися в...рболозом, що вже розпустив бруньки, відчужувалися малі ріки високими стінами торішніх сухих оч...ретів з вим...тляними негодами рідкими міт...лками. 22. Команду передали прапоровим с...мофором (В. Логв.). 23. Довге коло нар у чайханах, різнобарвні пап...рові ліхтарики, як нічні повітряні п...ч...риці, зростали над в...селими обличчями. Ап...титний кок-чай, співці, п...р...пелині бої – все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим, тр...вожним і манливим хв...люванням, що несподівано опанувало ним (І. Ле). 24. Сп...нялися вози з сіном, з...л...ні шапки підп...рали небо (Ю. Зб.). 25. Над степом зависла розімліла т...плінь. Бр...де в ній Данило Бондаренко, а обіч нього сиве жито й ч...рвона пш...ниця ш...почуть свою кол...скову (М. Ст.). 26. Було росяно й прохолодно, і дівчина з ясними невиспаними очима м...рзлякувато пов...ла пл...чима. 27. Парамон М...китович пов...рнувся з заводу, зв...лів Ірині готувати в...черю (І. Ст.). 28. Спалахнуло світло у довгому вузькому кор...дорчику, затим яскраво зал...ло простору кімнату (Б. Янч.).

 

НЕНАГОЛОШЕНІ [Е] , [И] В СУФІКСАХ

Е И
-ен- 1. В іменниках середнього роду ІV відміни: вовченя, пташеня, лосеня. 2. У дієприкметниках: скошений, ви-рощений, різьблений. -енн- В іменниках середнього роду II відміни, утворених переважно від дієслів: креслення, мислення, оголо-шення. -ев-(-єв-) В іменниках марево, маєво, сяєво, що є винятками з правила.   -ев-(-єв-) У відносних прикметниках, утворе- них від іменників з основою на м’який та шиплячий приголосний: меблевий, лососевий, алюмінієвий. ____________     -ечок (-єчок) В іменниках чоловічого роду із змен- шено-пестливим значенням, крім тих, що у твірній основі мали суфікс -ик: вершечок, бережечок, краєчок. -ець В іменниках чоловічого роду: виконавець, хлопець. -ечк- В іменниках середнього, жіночого роду із зменшено-пестливим значен-ням: віконечко, сонечко, діжечка, кішечка. -еньк-, -есеньк- У словах із значенням пестливості:   -ер- У збірних числівниках: п’ятеро, шестеро та деяких формах іменника мати – матері, матерів. -еч В іменнику далеч.   -тель В іменниках чоловічого роду: вихователь, мислитель. -езн-, -елезн- У прикметниках на позначення перебільшеної ознаки: товстелезний, величезний. -ин- 1. В іменниках жіночого та чоловічого роду: мілина, тріщина, Галичина, вір-менин, львів’янин. 2. У присвійних прикметниках: бабин, Ольжин, тітчин. -инн- У збірних іменниках: гарбузиння, картоплиння, бобовиння; але: коріння, каміння.   -ив- В іменниках середнього роду II відміни, що позначають продукт праці: меливо, паливо, печиво. -лив- У якісних прикметниках: задумливий, вимогливий, настирливий.     -ик В іменниках чоловічого роду: братик, кошик, вузлик. -ичок У зменшено-пестливих формах, утворених від іменників чоловічого роду на -ик: братичок, кошичок, віничок. -иц(я) В іменниках жіночого роду: першокласниця, ровесниця. -ичк- В іменниках жіночого роду, утворених від основ на -иц: першокласничка, ровесника.   -иськ(о) -ищ(е) В іменниках із значенням згрубілості: дівчисько, вогнище. ____________   -ич В іменниках чоловічого роду та прізвищах: родич, Гурвич. ____________ ____________

 

Вправа 25. Утворіть від поданих слів нові за допомогою суфіксів -ечк (-єчк), -ичк, -ечок, -ичок.

Китиця, красуня, лінійка, модниця, столик, петля, півник, тісто, порічка, криниця, літо, онучка, копійка, мішок, кошик, старшокласниця, свічка, пряник, пиріжок, пташка, горлиця, відро, підручник, нісенітниця, племінниця, сито, чайник, овечка, стежка, відмінниця, пастушка, зайчик, мельниця, жакетик.

 

Вправа 26. Вставте пропущені літери е, и у суфіксах поданих слів.

Вікон…чко, всяч…на, множ…на, плюш…вий, вар…во, диванч...к, цілит...ль, четв…ро, букет...чок, мереж…во, товст…л…зний, Вал…н, харків’ян...н, сургуч...вий, зверн…ння, мовл…ння, зозул…нька, пал…чка, гарн…с…нький, песц…вий, кач…чка, ровесн…чка, каракул…вий, настійл...во, Тан…н, порадн…ця, глеч...чок, збігов…сько, пряд…во, вогн…чок, кур…во, звелич…ний, враж…ння, ожинн…к, хлоп…ць, царев...ч, греч...чка, гридн...ця, на гребінч...ку, гусят...на, гав...ня, бабус...н, визволит…ль, гостин...ць, річ...ще, масл...чко, ніч...чка, вибагл...вий, біл...зна, крас...нь, визвол...ний, височ...на, на подвор...щі, мавп...ня, віддал…ний.

 

Вправа 27. Запишіть речення, вставляючи пропущені букви на позначення ненаголошених ета и; поясніть написання.

1. Софія прочелепала, не озираючись, через усю вул...чку і вже від асфальтової стрічки оглянулася, ніби щось забула вдома. 2. Мишуваті горобці визбирували в траві під шовков...цею перестиглі ягоди. 3. Він передчував хвилини натхнення, коли схилиться над білим папером і засіє його темним плет...вом своїх думок та образів (В. Др.). 4. Михайло одягся, схопив вузл...к під руку і вибіг надвір. 5. Хлопець демонстративно сідав боком до Лес...ної парти (О. Десн.). 6. А побіля гороб...ни вишумовувала ще буз...на. 7. Мов ошалілий мотався він по лісах і перелісках, винюхував вологу і нічого не знаходив – мар...во тануло, водою і не пахло, а далеч...ні, яку долав, кінця-краю не було. 8. Розум тьмарився, мабуть, спал...нілий від спраги. 9. У Ваньки Ткач...ка пекло всеред...ні, у роті сохло. 10. Гаврило був-таки ж забобонний змал...чку, але не боявся ні вогню, ні грому, ні звіра в лісі (Ю. Зб.). 11. Бронзовий Пушкін задивився в дал...ч (Б. Янч.). 12. Ворог відступав, а вони лишилися живі і вперше після гіркої задухи й виснажл...вого напруж...ння цих днів дихали вільно, на повні груди (О. Г.). 13. Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінит...лем старов...ни (М. О.). 14. Оранж...ве сонце повільно плине понад бурею, що дедалі помітно розвихрюється. 15. Кон...ки бігли підтюпцем, жінка вйокала, розмахуючи батогом.16. Банда зігнала жар...вчан на майдан під конвоєм і оголосила свою незалежну подніпровську республіку (В. Логв.). 17. Посеред...ні майдану тягнуться ряди довж...л...зних дерев’яних стол...ків, ятки, де в базарні дні продається різний крам (М. О.). 18. На столі у Василя Васильовича різні пляш...чки, баночки (К. Св.).

 

НЕНАГОЛОШЕНІ [Е] , [И] В ПРЕФІКСАХ

Е И
без-, через-, не-, пере-, перед-, пред-: безкоштовний, неспроможність, перейти, пред’явити. пре- - вживається переважно для творення якісних прикметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: препогано (дуже погано), предобрий (дуже добрий), пречу-довий (дуже чудовий); - у словах старослов’янського походження: презирство, престол, преосвященний, преподобний. Увага! У словах іншомовного походження пре-входить до складу кореня: президент, претензія, пре-м’єра, престиж, президія, прелюдія тощо. ви- виливати, висловлювання.   при- - у дієсловах (та похідних від них словах) на позначення часткової дії, приближення, результату дії: привід-крити, приземлитися, приклеєний примурований; - у прикметниках на позначення просторової близькості: приміський, пришкільний.

Увага! Префікс прі- вживається у словах прізвище, прізвисько, прірва.

Вправа 28. Замість крапок вставте пропущені голосні е, и або і.

Пр…вітний, н…залежність, пр…старкуватий, пр…важкий, пр...дес-нянський, б…зструнний, пр…дставник, пр…зирство, ч…р…змірний, пр…брехати, п…р…дгір’я, пр…досить, пр...звище, пр…смагти, н…давнечко, в…казувати, пр…стольний, пр…спущений, п…р…давач, пр…довгий, н…чупара, п…р…пекти, пр…ношений, б…зстидник, пр…сівши, б…зчинність, пр…сілок, пр…білений, пр…давній, пр…тихлий, пр…тихий, пр…берегти, пр…амбула, пр…близно, н...врожайний, пр…красно, пр…дорожній, пр…хилитися, пр…зидентський, пр…порошений, н…вихований, пр…краси, пр…стижний, пр…дніпровський, зн...силений, пр…подобний, п...р...починок, пр…спокійний, пр…рва, пр…гощати, пр…високо, пр…мовляти, пр…освященний, пр…глухий, пр…глушений, пр…спаний, пр…болючий.

Вправа 29.Перепишіть речення, вставляючи замість крапок у префіксах еабо и,і.

1. Поліну дома справді ждали: Дора Устимівна ще вчора пр...значила на сьогоднішній вечір пр...бирання в п...р...дпокоях і в кухні. Господиня останнім часом затівала “генеральне” п...р...трушування одягу та п...р...совування меблів, і тому Поліна різним побитом уникала цієї роботи. Сьогодні вона теж не особливо прагнула пр...йти додому на віники. 2. Запах чогось пр...горілого довершував атмосферу домашнього н...спокою. 3. В тупику Пр...вокзальної площі, серед останніх залишків старого торговища, вже зводилась будівля наземної станції метрополітену... 4. Вони багатозначно п...р...зирнулись (А. Хор.). 5. Схоже, вона не просто пр...соромила їх – геть об...ззброїла своєю н...сподіваною появою, а найбільше тим, що сказала і як сказала (Д. М.). 6.Турботи про воду для першого п...р...драннього поливу землі тільки-но почали зачіпати водне господарство. 7. Ішла з ним на острівок обідати чи вечеряти, пустувала, щоб розбудити пр...глушені почуття молодості... 8. Вже кілька днів п...р...став навідуватись п...р...дранковий приморозок (І. Ле). 9. Василь не реагував на всі пр...звища, окрім “фанери” (А. Хор.).

Вправа 30.Перепишіть речення, вставляючи у словах пропущені букви, поясніть правопис.

1. І знову лящать п...р...гуки, аж поки на галяв...ну не виходять Михайлик і Лукаш (М. О.). 2. З пр…б…режного пісочку з посв…стом зр…ватимуться кул…чки, а в затоці вас зустрічатиме сіра чапля (О. Вишн.). 3. На пустир...щі, піднявшись на пагорб, з якого вони колись спост...рігали лет л...б...диного ключа, зупинились (І. Ст.). 4. Вітер то стогне, то плаче, то регіт підніме, то стиха, поволі застука по віконн…цях запертих, то знов заскиглить, заплаче і сипле дрібненьким дощем (В. В.). 5. У центрі вул...ця виходить прямо на сквер...к, напроти якого, за н...в...соким муром, біліють крізь густе плет...во каштанів кам’яні стіни собору (М. О.). 6. Прият...лі якийсь час бр...ли гущав...ною, потім почали заб...ратись вгору по крутому укосу (І. Сенч.). 7. Дер…во в садках старе, товсте, ч…решні здорові, як дуби, груші – як липи, розлож…сті яблуні густі, як руно (Н.-Л). 8. А на пожовклім рушн…кові отім, що виш…ла трава, іскриться паморозь осіння (Л. Т.). 9. У чужій пасіці бджіл не розв…деш (Н. тв.). 10. Школяр…ки зіскакують із саней, біжать на бер…г, вес…ло кр…чать до птахів (Є. Гуц.). 11. Під тихий крок зорі, під води пр…заснулі на цей пісок і ми вкладем свій крок (М. Вінгр.). 12. Напров...сні до Оксан...ної оселі н...вблаганно пр...йшов тяжкий п...р...днівок. 13. У її пр...імлілих очах проходили н...давні в...діння і сива давн...на ще від ординських часів (М. Ст.). 14. Тут же на кілках вигрівалися проти сон...чка горщ...ки й глеч...ки; сковорідка, оберн...на денцем вгору, лежала на саморобному стол...ку, збитому з широких в...рбових дощок; на сковорідці знайшло собі пр...тулок горнятко з сіллю, баб...на кухонна ложка, виделка й ніж (І. Сенч.). 15. Бійці йшли похмурі, задумл...ві, поволі спускаючись стежкою з висоти. Спідлоба поглядали на загадкові краї, що розст...лалися перед ними внизу, на далекі міста, в яких вони ще не були, але мусять бути (О. Г.). 16. Був пр…чудесний літній ранок. Хитались в…ршечки сусідніх д…рев, з якими він був врів…нь, голубіло збур…не вітрами небо (І. Сенч.). 17. На вогн...ще ніхто більше не зв...ртав уваги (М. О.). 18. Куприкові батьки зайве м’ясо вирішили розпродати сусідам і, щоб було чим важити, позичили в Ол...ної мат...рі пружинні т...р...зи (І. Сенч.). 19. Кайдашиха лупила коч...ргою горшки на полиці, Мелашка частувала м…ски рогачем на мисн…ку (Н.-Л.). 20. Правив стругом засмаглий дядько у бр...лі, відштовхуючись в...сельцем (В. Логв.). 21. Дивись на поля хоч до болю в очах, а ні м...жі не помітиш, ні ріденької, скупо посіяної оз...м...ни –­­­­ все зам...ло, зрівняло до наступної в...сни. 22. М...хайлик хвалився, що допомагав згр...бти траву. 23. З того вечора до клопітливих мат...ринських обов’язків долучився ще один: розб...рати дочч...ну п...санину. 24. Сліпий намацав пат...рицею камінець, сів і, п...р...вівши подих, почав скидати з себе торби, бандури (М. О.). 25. Ой, не віриться, дядьку, що ви такий доброзичл...в...ць. 26. Вони вийшли на гінну дорогу, що губилася в плет...ві б...р...зки, д...р...вію, пижми й по-дівочому довірл...во дивилась у світ голубими очима п...трового батога (М. Ст.). 27. Він сьогодні був у новій, жовтій, як соняшн...ковий цвіт, просторій бр...зентовій блузі, новій, лискучій, наче змащ...ній олією, в...шневого кольору касці (А. Хор.). 28. На греб...ні стріхи затр…вожились, закл...котіли л...л...ки (М. Ст.).

ПРАВОПИС [И] , [І] В КОРЕНЯХ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ

 

 

И І
1. У коренях слів після шиплячих та г, к, х: щирий, жито, хитрий. 2. Якщо в російській мові в основах незапозичених слів пишуться ыабо и кипіти (рос. кипеть). Примітка. Пишемо и: 1) у відкритих складах –ри-, –ли- гриміти (рос. греметь) глитати (рос. глотать) і подібних; 2) у коротких словах на -ий, -ия; бий, пий, лий, шия… (рос. бей, пей, лей, шея). 1. Якщо поданий звук при змінюванні слова чергується зо або е: кільце (коло), осінь (осені), шість (шести).   2. Якщо в російський мові в поданих коренях пишуться о або е:цінність (рос. ценность), ящірка (рос. ящерица), сніг (рос. снег), але: щиголь (рос. щегол).

Вправа 31. Запишіть слова, вставляючи пропущені и,і.

К…нець, ш…ти, щ…льно, ч…тати, ч…єї, к...рка, ж...виця, виг...н, ж...рний, к...дати, г…сть, ч…пати, х…тати, уроч…стий, ж…тній, г…рчиця, к…сень, х...мерний, щ…чка, веч…рній, х…жак, ч…нити, ш…стсот, розк…ш, заб…рати, м…ттєвий, гр…зний, заг...блий, к…ип’яток, розч...сувати, г...лити, ч...мч...кувати, оч...пок, ч...стилище, обц...лований, зам...слюватися, приг...рок, к...слиця х...д, наш...птувати, ш...ти, к...вш, др...жати, к...нчик, ч...сло, г...рко, кр...шити, к…стка, ш…шка, к…нний.

 

Вправа 32. Перепишіть речення, вставте пропущені літери.

1. Весною сади неповторні у своєму пишному цвіт…нні, в нерукотворному весільному уборі, в своїй найпрекраснішій порі закоханості в ж…ття і сонце (Ю. Зб.). 2. Знадвору долинули веселі голоси, почувся туп…т н…г на ганку (О. Г.). 3. З ранку до пізньої ночі у тупиках, у н...шах виробок, в тунелях робітники довбали землю, ... зачеканювали щ...лини (А. Хор.). 4. Відразу у вестибюлі мене стр...ли ч...сленні щ...ти з р...зними плакатами та об’явами, які закл...кали св...дому молодь їхати на р...зні ударні будови Далекого Сходу та Півночі, а ще брати пут...вки на флот, до авіаклубів...(В. Логв.). 5. Хот…ла б я п…снею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по св…ту л…тати, щоб в…тер розносив луну (Л. Укр.). 6. Виткнувся м…сяць здоровий, червоний, кр…вавий (П. М.). 7. В…рують у хмаровинні піднятої куряви підводи, вершники, маш...ни (О. Г.). 8. Раптовим різким рухом ш...рокогрудий вовк вискочив із зат…шного л…гва, відбіг від старої груші й застиг на ч…стій м…сцині (Є. Гуц.). 9. Пов…нь добрих почуттів затоплює душу вч…теля, коли він чує, як дов…рливо тулеться до нього дитина (М. Ст.). 10. По х...труватому прищуру очей начальника Артур вгадав щось недобре. 11. Чабров, стоячи на сх...дцях, інстинктивно вхопився за поручні. 12. За це Сиротенко називав його людиною однієї швидкості, др...майлом і навіть найдошкульнішою бригадною лайкою – фанерою, що ч...пало вже не лише пов...льну ходу хлопця. 13. Артур слухав і морщ...вся. 14. Десь у глибині к...мнати гув пилосос і лементувала ж...нка (А. Хор.). 15. Від Десни віяло св...жістю лугового сіна, білим шумовинням верболозових соків (І. Ц.). 16. Ріпак несподівано зареготав, щ...ро й заливисто. 17. Михайло допомагав Шульгачу підч...щати породу там, де навантажували вагонетки (А. Хор.). 18. Колесо крутилося, х...зуючись білою, виточеною з берези колодкою і струнами спиць (В. Др.). 19. Може, й справді у тих спалахах г...нув ворог, відступав, ут...кав у чорну безвість (Ю. Зб.). 20. Щ...риця й лобода завдавали великого клопоту Пилиповій бабі… (І. Сенч.).

 

Тестові завдання №4

Виберіть рядок, у якому всі слова з ненаголошеними е, и записано правильно.

Варіант 1

А Дядена, ремесло, комин, дощичок
Б Доленька, доповнений, трепетати, легшинько
В Красень, тримтіти, становище, відбирати
Г Зайчатина, шмигнути, квасиво, бісеринки
Д Терези, череда, плевти, вуглик

Варіант 2

А Пресватаний, шимпанзе, хурделиця, місиво
Б Брезент, левиний, каблучечка, ремонт
В Метушня, дилетант, вужиня, клинчичок
Г Шестеро, зазирати, примружені, крешити
Д Ножинята, несподівано, ожеледь, либонь

Варіант 3

А Випускничка, огудиння, пронизливий, прегіркий
Б Превласнювати, експеримент, колесо, марення
В Озирнутися, ребристий, левеня, зачининий
Г Оглядини, припаяти, вудлеще, приятель
Д Маслечко, кисіль, забарвлення, довжилезний

Варіант 4

А Смеркати, впадинка, щеміти, курево
Б Квітникарка, горлечко, видовисько, китиця
В Трибуна, перепеча, белибень, подив
Г Принцеса, гребуть, мерехтіння, метелеця
Д Черезсіделок, білизна, приподобний, преферанс

Варіант 5

А Догадливий, бреньчати, згорблена, журавлиний
Б Лущиння, хрестовина, зимовий, варіння
В Булочниця, березневий, вазончик, нивинний
Г Обережно, криниця, обиремок, затуплений
Д У Катриному, прихворілий, гриміти, скиртище

[И] , [І] В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ

И І
1. У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, рперед буквами, що позначають приголосний звук: інститут, позиція, режим, силует, цирк, у тому числі в словах фортисимо, бравісимо, піанісимо 2. Після інших приголосних, зокрема: 1) у давно запозичених словах: графин, кипарис, лимон, мигдаль, миля, скипидар, спирт, химера, бинт; 2) у запозичених із східних мов словах: гиря, калмик, кизил, кинджал, кисет, киргиз, кишлак 3. У географічних назвах та прізвищах після шиплячих та ц:Вашингтон, Чилі, Алжир, Шиллер 4. У географічних назвах з кінцевими -ика, -ида: Атлантида, Флорида, Мексика 5. У географічних назвах після д, т, рКрит, Тибет, Цюрих, Кордильєри 6. У деяких географічних назвах за традицією: Бразилія, Вавилон, Сира-кузи, Сицилія, Єгипет, Китай, Сирія, Єрусалим, Пакистан 1. На початку слів: ідея, Індія, інка-сація 2. Післяд, т, з, с, ц, ч, ш, ж, рперед й та буквами, що позначають голосні : радій, аксіома, діалектика, Греція 3. У кінці незмінюваних слів: парі, Капрі 4.Після б, п, в, м, фта л, н, г, к, х крім слів, зазначених у правилі 2 (лівий стовпчик): академік, гімн, ніша, фінанси, хірург, але: єпитимія, єпископ, митра, митрополит (у словах церковного вжитку) 5. У географічних назвах та прізвищах після букв на позначення приго-лосних, крім шиплячих та ц: Лісабон, Россіні, Севілья, Грімм, Дідро, Сінклер, Овідій

Увага! 1. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, шпишеться у: брошура, журі, парашут. Це стосується і слів парфуми, парфумерія. 2.Ї пишеться після букв на позначення голосних звуків: Ізмаїл, мозаїка, Каїр.

Вправа 33. Запишіть слова, вставте пропущені літери и, і, ї, користуючись „Словником іншомовних слів”.

А. Алж...рка, Анд...жан, каз…но, Лейпц...г, К...то, гл…сандо, гор...зонт, в...траж, т...тр, Ват...кан, ц...тадель, п...л...гр...м, ч...лієць, М...лан, ек…паж, Ок…нава, Есх…л, троп…ки, мед…ц…на, к…пар…с, Колх…да, флам…нго, Гельс…нкі, с...єста, р…тор…ка, паст...ла, утоп…зм, на…вний, конт…нент, баст...он, к…з…л, к…сет, Ене…да, ж…рандоль, р…ф, реч…татив, Йоркш…р, Цюр…х, д…амант, імунодеф…ц…т, В...рдж...н...я, кам…н, С...ц...л...я, ор...он, кл...вер, В...ш..., ф...акр, ант...кварний, Гольфстр...м, кап…лярний, Ч...каго, матр...ця, С...дней, Ч...атур..., Мех...ко, С...ракузи, Т...ц...ан, кал...форнієць, рад...ус, макс...мальний, Ов...дій, вест...бюль, сандв…ч, Гр…нв…ч, тв….ст, асп…р…н, бенеф…с, Л…в…я, рекв…з…т, радіоеф…р, тм…н, Л…тва, ман…кюр, пед….кюр, Узбек…стан, б…знес, с…нтез, ф…тнес, флю…д.

Б. Дубл…н, вед…зм, бабт…ст, б…л…нгв…зм, З…мбабве, айк…до, п…нчери, ш…нш…ла, Бр…тан…я, Кр…т, конс…л…ум, к…моно, м…с…онер, с…л…кон, К…пр, К…тай, п…нцет, сп…рт, Тун…с, Гв…нея, холд…нг, ч…пси, ф…кус, Аф…ни, рец…п…єнт, гр…льяж, ш…фон, Бол…в…я, в…н…л, голк…пер, Єрусал…м, нум…змат, Ельзас-Лотар…нг…я, с…мб…оз, д…сплей, пр…нтер, к…лер, Р…чмонд, кр…м…нолог, кс…лограф, кул…нар, Ф…ладельф…я, л…нолеум, л…з…нг, м…ст…ф…катор, м…сс…с…пський, мод…ф…кац…я, н…карагуанець, Б…роб…джан, н…троп…гмент, ор…г…нал, ор…єнталіст, орх…дея, с…л…кат, папавер…н, парк…нг, панс…он, каст…нг, Ц…ндао, кемп…нг, с…нагога, коз…нак…, код…ф…кац…я, комед…ант, мак…нтош, Манг…шлак, п…кн…к, р…шельє, т…рада, т…ам…н, ф…зал…с, Л…бер…я, фр…тюрниця, ф…тод…зайн, Та…ланд, рец…д…в.

Вправа 34. Запишіть речення, вставте в словах літери и чи і; поясніть їх вживання.

1. Блакитні фак...но (носії) в широких блузах ходять з місця на місце, за-клавши руки в кишені. 2. З-поміж покручених ліз, капусти і ф...ніків сяють до мене очі. 3. Під нами бігли до моря квітучі ц...трини, а помаранч... наче зірками обхопили чорні корони. 4. Незнайомець афектованим рухом щирого с...ц...л...й-ця підняв руку і потряс цибулею так, що її гичка зазеленіла на блакитному небі. 5. Я бачив зігнуту спину, старий пом’ятий ц...л...ндр і руки, зложені на колінах. 6. Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Месс...ну в груду каміння. 7. Я подивився на жінку й подумав: француженка чи бр...танка? Ні, певне, амер...канка (М. Коц.). 8. Так понад тридцять три віки тому у Древньому Єг...пті почали складати хвалу Атону – новому богові сонця (Б. Янч.). 9. Дивно, але коні, як і люди, прагнуть прийти першими до ф...н...ша (І. Ц.). 10. Лише за останні десятиліття розмило десятки споруд. Так завалило амер...канські греблі Стон...-Р...вер на річці Стон..., Джем-Лей в штаті Кал...форн...я, Гаузен-Лейк на річці М...ссур..., Аустен в Техас..., Ауст...н в Пенс...льван...ї, так зруйновано водою Гробуа і Бузейську греблі у Франц...ї, Брембо і Глено в Італ...ї, Хабра в Алж...рі, Дельту в Єг...пті. А лише кілька місяців тому змило велику Дельв...н-ську греблю в Амер...ці (Я. Б.). 11. Лесі, що сиділа біля фортеп...ано, добре було видно кімнату й гостей. 12. Розпочалася трад...ційна вечеря (М. О.). 13. Возив руду в Балт...мор, брав кан...фоль у Мекс...ці, на Камчатку сіль возив...(О. Г.). 14. Я підніс б...нокль і поглянув на ажурність Вознесенського мосту. 15. Комен-датура містилася у невеличкому фл...гелі червоного цегляного будинку на краю селища. 16. Моє зауваження щодо с...гнальників було сприйняте Востоковим як суворе застереження. 17. На вулицях деф...лювали німецькі солдати, рум’яні німкені з кошиками й р...д...кюлями в руках та пров...нційні німецькі франти у височенних накрохмалених комірах, яскравих краватках з фальшивими д...амантовими шпильками і камінним обличчям. 18. У дядька Івана спричинився рад...куліт, і він потрапив до польового шп...талю. 19. Обравши ор...єнтиром окреме дерево, що росло неподалік ф...льварку, ми вирішили йти до дороги, по якій було їхали (В. Логв.). 20. На горах було інше повітря, тепла південна ніч сухо дзвеніла ц…кадами, і повний місяць якось вільно світив на Бахч…сарай, на його м…нарети й тополі. Ліна споглядає красу нічних, напоєних свіжістю долин, з яких де-не-де світло місяця вихопить с…лует тополі, цієї степової сестри к…париса, що стрімко вигнулась на кривавих ханських токовищах (О. Г.).

 

Тестові завдання №5

У якому рядку всі слова пишуться збуквоюи?

Варіант 1

А Ст...ліст, к...тель, д...намо, р...туал
Б Д...ліжанс, паст...ла, Балт...мор, пер...скоп
В Конф...тюр, вест...бюль, інтр...ган, агност...ц...зм
Г Аз...мут, л...т...й, форт...с...мо, м...гдаль
Д Д...сонанс, р...тм...ка, В...зантія, сп...рт

Варіант 2

А Демокр...т, конт...нгент, бенеф...с, ет...кет
Б Кор...андр, д...летант, в...з...р, д...пт...х
В Ч...пси, л...мон, Сард...нія, автор...тет
Г Б...скв...т, реч...татив, Тун...с, Д...оген
Д Ком...вояжер, к...шлак, с...лует, С...рія

Варіант 3

А Пуд...нг, Мавр...танія, р...шельє, С...ракузи
Б Дж...нси, б...стро, флот...л...я, сп...рея
В Д...р...гент, автент...чний, Горац...й, інкв...з...ція
Г Бар…тон, к...з...л, Пар...с, ш...л...нг
Д Академ...к, п...ан...с...мо, к...сет, Лейпц...г

Варіант 4

А П...лястра, рез...денц...я, к...н...ки, каз...но
Б Ск...фи, к…шлак, авантюр...зм, х...мера
В Д...фуз…я, Бр...танія, с...нд...кат, конвенс...я
Г Ц...тадель, унд...на, Аркт...ка, бр...джі
Д Атлант...да, Л...верпуль, клав...атура, р...тор...ка

Варіант 5

А Тр...ко, ласт…к, Ч...каго, к...нджал
Б К...рг...зія, ж...рафа, рец...д...в, шн...цель
В Ол...в’є, апр...орі, брав...с...мо, акц...з
Г Р...в’єра, ант...лопа, ф...н...к, флот...лія
Д С...гнал, авантюр...зм, Аб...сс...нія, р...кша

ЧЕРГУВАННЯ У-В, І-Й

 

  Правила Приклади
У       В   І Й 1. На початку речення перед приголосним. 2. Між приголосними.   3. Перед в, ф, льв, св, тв, хв, незалежно від закінчення попереднього слова. 4. Після паузи перед приголосним (після коми, крапки з комою, двокрапки, дужок, тире, трьох крапок).   1. На початку речення перед голос-ними. 2. Між голосними.   3. Після голосного перед при голос-ними, крім в, ф, льв, св, хв.   Примітка. Не відбувається чергува-ння у власних іменах, словах іншомовного походження, а також тих, що вживаються тільки з в або у.   1. На початку речення.     2. Між приголосними.     3. Після паузи перед наступною бук-вою, що позначає приголосний звук.   1. Між голосними.   2. Після голосного перед при голос-ним.   Примітка. Не чергуються із й: а) при зіставленні понять; б) перед словами, що починаються на й, я, ю, є, ї. У повітрі грають ворони, значить от уже й весна…(М. Р.). Яке то щастя – свій народ у світлі бачити (Д. П.). Не спитавши броду не сунься у воду (Н. тв.). Військові походи, у яких брали участь князі й простолюдини, сприяли зміцненню Давньоруської держави (З журн.). В одному місці розрослись чималі вишняки (Н.-Л.). Козаччина – то найславетніша сторінка в історії України (Н. Р.). Щовечора, як зіронька до місяця сходить, Молодая дівчинонька в садочок виходить (Т. Ш.). Вронський, Врубель, Владивосток, Уругвай, Урал, увертюра, ульти-матум, вестибюль, валюта, вклад – уклад, вправа – управа І вся земля, рясніючи, тепер здається колискою життя (М. Ст.). Глибокі жнив’яні дороги, пірнеш у них і хтозна-коли винирнеш (Є. Гуц.). І добре Хариті на ниві, і страшно (М. Коц.). У Лук’янівці квітли вишні й одцвітали черешні (О. Г.). Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця й купини (М. Коц.). Війна і мир. На моє щастя, сьогодні сіра погода і йде дощ (М. Коц.).

Вправа 35. Знайдіть порушення милозвучності мови, виправте їх.

1. У останніх його словах студенти вловили велику певність в своїй силі (О. Десн.). 2. Прибуття в полк дівчини, нареченої загиблого офіцера, стало подією. 3. Шура Ясногорська стоїть в кузові, тримаючись руками за кабіну, й сміється пробігаючим золотим лісам (О. Г.). 4. Й гірко плаче Ярославна в Путивлі-граді на валу (А. Мал.). 5. Фільм “Тарас Бульба” має бути романтичним, як романтична і хвилююча сама повість (О. Довж.). 6. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду (Н. тв.). 7. Мати брала мене, малого, за руку і вела подивитись на диво первоцвіту (М. Ст.). 8. Друга пізнають в біді (Н. тв.). 9. Без гожих днів не бути літу, де б гнулись трави й комиші (А. Мал.). 10. Степ у цю пору залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів (Гр. Т.). 11. Вміти творити – це не означає вміти добре малювати чи добре ліпити (О. Довж.). 12. Чудова мрія, розкішна й ясна, кохано у ту ніч обгорнула мене (Л. Укр.). 13. В траві стежинка біла. Безмежна тиша (Д. П.). 14. Г. С. Сковорода бачив своє завдання в вихованні працьовитої, чесної і морально досконалої людини (3 кал.).

 

Вправа 36. На місці крапок вставте і-й, у-в та поясніть їх вживання.

1. Павло пішов по алеї, … йому здавалось, ніби гілля … гущавині пригнічує його зверху до землі (Н.-Л.). 2. … прибалтійських народів існує легенда, пов’язана, з нещасливим коханням дівчини, яку забрало море (І. Ц.). 3. Як … минулого літа Інна з Мудриком подовгу мовчали – кожен про своє (Є. Гуц.). 4. Бачиш … ти, немов той ясень розмовляєш (Л. Укр.). 5. Цар Петро I навчався … Голландії корабельної справи, коли побачив соняшник (А. К.). 6. Чуєш … собі поклик поезії, але хто навчить тебе її чародійницьких тайн? (О. Г.). 7. Сонце … степу так сліпучо світить, ніби ти опинився …же на іншій, ближчій до сонця планеті (О. Г.). 8. ... хату батько …війшов нерішуче, немовби жалів, що зайшов (Ю. Мушк.). 9. Трава ... покосах в’яне ... просихає, ... пахощі, як життєдайний струм, ... груди ллються (М. Рил.). 10. Батько …чительки був маленький …рядничок … ніяк не міг …лізти з головою … своє …рядництво (М. Гр.). 11. ... засяяли відтоді блакиттю кулясті бані собору над плавнями, над ...сім білим світом дніпровським (О. Г.). 12. Молодий горбоносий парубок ... шинелі красиво повертає голову до нас ... приязно усміхається (М. Ст.). 13. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини, заглянув до нашої школи, завзято вдарив … дзвін та … пішов поміж садами … степи крутити крила вітрякам (М. Ст.).

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть засоби досягнення милозвучності української мови?

2. Коли відбувається чергування [у] з [в], [і] з [й] і чим воно зумовлене?

ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Апостроф ставиться для позначення роздільної вимови перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі], у таких випадках:

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.180.223 (0.02 с.)