Розділові знаки при звертанні



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділові знаки при звертанні



Правила Приклади
1. У реченні звертання виділяється переважно комами. 2. Якщо звертання вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери. 3. Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього – той знак, якого вимагає мета висловлювання. 4. Якщо звертання ускладнене одно-рідними чи відокремленими членами речення, то в ньому ставляться роз-ділові знаки відповідно до загальних правил. 5. Якщо перед звертанням є вигуки, то після них ставиться кома. 6.Після слів о, ой кома не ставиться, якщо вони виступають у ролі під-силювальних часток. 7. Займенники ти, ви у складі звер- тання, як правило, комами не відділя-ються. Мене, пане гетьмане, звати Микитою (М. Вінгр.). Гетьмане! Гармати їх не беруть! (М. Вінгр.). “Що з вами,Каролю?”–запитала Ольга Петрівна (М. О.). Прощай, синє море,безкрає, просторе(Л. Укр.). Ех, Стефане,Стефане, ось як ти говориш! (М. Н.). “Ой Максиме!” – хитрувато й докірливо мовила сестра (Є. Гуц.). Слово, моя ти єдиная зброє! Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.).

Вправа 237. У поданих реченнях знайдіть звертання, визначте форму його вираження; поясніть розділові знаки.

1. Княже Ярославе, якщо між братією не буде згоди, то ні сьогодні, ні завтра не підемо ми на половців і не заженемо їх за Дон чи в Обези (В. Мал.). 2. Ви ж, хлопці, дивіться, аби нічого в нас не забули. 3. Панове! В своєму серці я назавжди збережу образ вашого лицарства, вашу хоробрість, відданість короні і нашому найяснішому королеві Жигмонду. 4. Просимо, люди добрі, сідати у нашій хаті (М. Вінгр.). 5. Ну, козаче, годину-дві, поки ми тут з товаришем згадуватимемо наші молоді літа, погостюй у матері (В. Др.). 6. Відень! Мені не раз уявлялися твої чарівні дунайські береги, вчувалися незрівнянні штраусівські вальси, що відгомінювалися десь у глибинах лісів. Я твій прихильник, незрівнянний Відню (В. Логв.). 7. «Се ти, Христино? Моя голубонько!» – промовив він тихо і, обнявши, намалював на її щоці гарячий поцілунок (П. М.). 8. Гей, Іване! Гайда сюди, маю тобі щось сказати (Є. Гуц.). 9. «А що там, сину?» – аж стривожилась Докія (В. Коз.). 10. О, нене рідна, вітчизно мила, чого так скорбно, так гірко плачеш? (Д. П.). 11. Колосе пшеничний, ти наш хліб одвічний (М. Синг.). 12. О дикі ночі В шумі вод! Ті дикі ночі – Наш клейнод! (Д. П.). 13. О вечоре ніжний, о зоре вечірня! Скажіть йому, любі, шепніть йому стиха (М. О.). 14. Боже Свароже і ти, Перуне! Полиште царство піднебесних хмар, океан-моря бездонного, з’явіться над землею й розбийте вериги Морозкові. 15. Ти маєш на увазі монахів і вивезені ними з чужих земель шовкопряди, так, Констанцію? (Ю. М.)

Розділові знаки при вигуках,

Стверджувальних та заперечних словах

 

Правила Приклади
1. Стверджувальні (так,авжеж,еге,ага,атож,гаразд,добре), заперечні (ні,навряд)словата вигуки в усній мові виділяються паузами, а на письмі – комами. 2. Якщо стверджувальні, заперечні слова та вигуки вимовляються з окличною інтонацією, то після них ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери. 3. Не відокремлюються комами слова о,ой, які виступають у значенні підси-лювальних часток. 4. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого стоїть звертання. Ні, я не дорожу шаленством насоло-ди, Повстанчим захватом, скажені-стю природи...(Д. П.).   Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні... (Л. Укр.).   Ой чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині! (Л. Укр.).     Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серце – колюче терня?(І. Ф.).

 

Вправа 238. Знайдіть вигуки, стверджувальні та заперечні слова, поясніть розділові знаки при них.

1. Так, до нас підкралася непомітно, але вже підкралася старість – найнесподіваніша та найприкріша гостя, котра вже що-що, а не забариться й ні до кого (О. Сиз.). 2. – Аякже! Вона пам’ятає, вона нічого не забула з того літа у Зеленому Гаю (М. О.). 3. Ой! Коли ж ти встиг? – здивовано й злякано відхилилась від парубка, вірячи й не вірячи його словам (М. Ст.). 4. Ну, ні пуху ні пера! – сплюнув через ліве плече Максим і правою рукою взявся за остя (М. Ст.). 5. – О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися (О. Ол.). 6. Стократ миліша ти, смиреннице моя! О, як же болісно тобою тішусь я (Д. П.). 7. – Атож. Наговорились, як меду наїлись (М. Ст.). 8. – Еге! Мало не забув, – згадав Євген Миколайович. – Ще одне визнання вашого авторитету. І знаєте ким? Горьким, Олексієм Максимовичем (М. О.). 9. – Го-го-го! Вагонетку піднімає... (А. Хор.). 10. О ні! Адже те, що привиділося уві сні, було, по суті, повторенням чи продовженням його мрій (М. Н.).

Вправа 239. Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при вигуках, стверд-жувальних та заперечних словах.

1. Так це був Йоганн Себастьян Бах, живий і творящий Бах, і Ганс побож-но вкляк перед ним... (Ю. Зб.). 2. Ні він насамперед трудівник і бачить кінцеву мету свого прагнення (О. Десн.). 3. – Агей хлопче, чого розсівся тут, чому не в училищі? – перервав мої роздуми знайомий голос (В. Логв.). 4. Гей ти, коню мій буланий, гей озвися, де ти є?! (О. Ол.). 5. Ура Олько! Підемо на екскурсію! (І. Сенч.). 6. – Ану дівко, давай своє добро! – не питаючись, безцеремонно вихоплює ношу з нахололих дівочих рук. – Ой Романе! – спочатку налякалася, а потім розсміялась Христина. – І де ти взявся? (М. Ст.). 7.“Ех іще б під-тримочку нам, вогника корабельного!” – зітхнув морячок, котрий лежав поруч мене. “Авжеж,” – озвався Андрон Савич (В. Логв.). 8. Фі Аркадію! Що за слова! Це ж кабінет, а не конюшня (М. Ст.). 9. Ні це не мій бог, – спокійно відповів Яків, хоча й побілів, мов крейда (М. Ст.). 10. Гей люди добрі, є хто живий? (В. Бл.). 11. Ну гаразд на тобі ще гостинців, даси Варці і скажеш, що я до неї прийду (М. О.). 12. Йой мамцю, – ластиться й цілує матір у щоку.– Солоденька моя (Ю. М.). 13. Матиму я клопіт з тобою, Миловидко, ой матиму! (Ю. М.). 14. Ох ти ж, ведмедику! – Павло обхопив сина обома руками, сповнений ласкавості (А. Хор.).

 

Синтаксичний розбір простого речення

П о р я д о к р о з б о р у

1. Просте чи просте ускладнене речення.

2. Яке речення за метою висловлювання?

3. Яке за будовою – двоскладне чи односкладне (тип односкладного)?

4. Поширене чи непоширене.

5. Повне чи неповне.

6. Визначити головні члени речення.

7. Визначити другорядні члени речення.

8. Чим ускладнене речення?

9. Пояснити розділові знаки.

З р а з о к р о з б о р у

Зблискуючи білим оперенням крил, низько над прибоєм висіли гамірні чайки (В. Логв.).

Речення просте, ускладнене, розповідне, двоскладне, поширене, повне, підмет – чайки, присудок – висіли, означення – гамірні, обставина місця – над прибоєм, поширена обставина способу дії – зблискуючи білим оперенням крил. Речення ускладнене відокремленою поширеною обставиною, вираженою діє-прислівниковим зворотом. Відокремлена обставина виділяється комою.

 

Вправа 240. Зробіть синтаксичний розбір речень за поданою вище схемою.

1. Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь (В. Коз.). 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем (І. Ц.). 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига (Я. Б.). 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз (М. Вінгр.). 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов’їв (В. Коз.). 7. Обабіч прадавнього чумацького шляху – далеко в степу – розбрелися високі вежі. 8. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 9. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи (О. Г.). 10. Напоєний цілющим зіллям, зігрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коц.).

 

Тестові завдання №27

1. Знайдіть речення, ускладнене:

А Однорідними додатками
Б Однорідними означеннями
В Однорідними обставинами
Г Однорідними підметами
Д Однорідними присудками

 

Вдовина хата була висока, світла і дзвінка (М. Ст.).
Пролітають над нами віки, лихоліття і хмарки (Л. К.).
Я пам'ятаю красний день, Глибокі віддихи вологи, Пахучі пелюстки вишень… (М. Рил.).
Моє життя веде мене нерівно: то на вершини, то в яри страшні… (М. Рил.).
Панувало над селом тихе, тепле, лагідне серпневе надвечір’я (В. Коз.).

 

2. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні: Вузенька стежечка щезала часом серед пустині або ховалась під виступом скелі (М. Коц.).

А Б В Г Д
єднальні розділові протиставні градаційні приєднувальні

3. У якому з речень означення виступають однорідними (розділові знаки відсутні)?

А Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. М.).
Б І розпочне моє нове село свою одвічну хліборобську справу (К. Св.).
В Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно (М. Коц.).
Г Прокинулась вода і дмухнула в торішню розколену очеретину (М. Ст.).
Д Люблю цю тишу мрійну вечорову (І. Н.).

4. Позначте речення, у якому допущено помилку у вживанні розділових знаків між однорідними членами.

А Важка роса опала з листя і перестиглих вишень і губилася в спориші, немов кришталеве намисто (І. Ц.).
Б Дзвони як раптово заговорили, так само раптово й стихли (М. Вінгр.).
В І от знову засніжений полумисок долини, і млин, і міст, і напіврозчинені ворота (М. Ст.).
Г Лише де-не-де підносився над водою айсберг, або тала крижина (М. Тр.).
Д Синє море звірюкою то стогне, то виє (Т. Ш.).

5. Яке значення має відокремлений зворот у реченні: Ви здійснюєте волю Батьківщини, все забудьте, крім неї, крім обов’язку (О. Г.).

А Б В Г
включення заміщення пояснення винятку

6. У якому з речень означення не слід відокремлювати (розділові знаки відсутні)?

А Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією (О. Г.).
Б Маленька, кругленька, з терновими очима… вона зразу прихиляла до себе серця всякої людини (С. Вас.).
В Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі (Л. Укр.).
Г Темрява глибока й студена розлилася над світом … (О. Г.).
Д Вихований без матері Борис на звик до виявів чулості (П. З.).

7. Назвіть умову відокремлення означення у реченні: Захоплений роботою, художник не помічав плину часу (І. Ц.).

А Б В
позиція по відноше-нню до означуваного слова додаткове обставинне значення спосіб вираження

8. Позначте речення з відокремленою обставиною мети.

А Підіймаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світлокольорові щедроти (І. Пільг.).
Б Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (Н. – Л.).
В Прагнучи уникнути утисків поляків, московських намісників, все далі на південь просочувалися невеликі загони реєстрового козацтва (В. Супр.).
Г Зринала пісня, трепетними крилами обіймала простір, колишучи спогади та в праці плекані надії (І. Пільг.).
Д З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями (В. Ск.).

9. Визначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку при відокремленні прикладки.

А Як справжній митець Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схильність перед виявами людської мужності... (О. Г.).
Б Діти знали І.Франка як автора казки “Лис Микита”.
В Цвіте ковила, або калдан, як її називають чабани, дзвенять, переливаються в піднебессі невидимі жайворонки (О. Г.).
Г Отак і почався у школі перший день сільського вчителя Данила Бондаренка – простого, довірливого і затятого хлопця з підкучерявленим житнім чубом... (М. Ст.).
Д Останню пісню – хвалу коханню – доспівує соловейко (Д. Б.).

10. Установіть відповідність між реченнями та їх типами.

А Важко кидати землю, не залишивши на ній ніякого доброго сліду (І. Ц.).
Б Жваво, з юнацькою енергією, заходився Семен ставити хату (М. Коц.).
В Голубе небо, вкрите рідкими хмаринками, щедро лило ясне світло на лани, на сади й хати (О. Г.).
Г Не можна, кажуть, людині молодшати, а подобрішати завжди можна (О. Г.).
Д Подихнув пустоголовий вітрець – той віщун світання (М. Коц.)

 

Ускладнене відокремленим означенням
Ускладнене відокремленою обставиною
Ускладнене відокремленою прикладкою
Ускладнене уточнюючим членом речення
Ускладнене вставним компонентом

11. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному:

А Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушк.).
Б Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Г.).
В На наше щастя, високе жито ховало наші розшарілі обличчя (Ю. См.).
Г Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде (П. М.)
Д Здавалося, ось-ось вирине з тремтливого марева козачий чи гайдамацький загін (М. Нег.).

12. У якому реченні наявна вставлена конструкція?

А. Вони були закохані не лише в музику і співи, а і в сам будинок театру — цю рідкісну споруду Європи (Є. Гуц.).
Б. Це тільки степ їхній щовесни оновлюється, навіть після чорної бурі яскраво зацвітає дикими тюльпанами, розливається аж за обрій океаном краси (О. Г.).
В. — Мені здається, коли я помру, — сказала спокійно стара, — буде такий-от вечір й така тиша стоятиме навдокіл (В. Ш.).
Г. Сучасне життя – всі ми це відчуваємо – тримає людину в постійному нервовому напруженні (О. Г.).
Д. Звідси, з Софіїної альтанки, видно майже весь асканійський парк (О. Г.).

13. Укажіть речення з порівняльним зворотом.

А Зелені верби здаються сивими, кущі верболозу – ніби копиці прив’ялого сіна (І. Ц.).
Б Іноді по небу пропливають легкі білясті хмаринки, неначе якась чарівниця-праля вистилає поміж голубими білі полотна, щойно зняті з навою (І. Ц.).
В Синій і тихий лиман ніби дрімав (О. Сиз.).
Г Берези, наче кришталеві келихи, налиті по вінця, і піниться, шумує в них настояне на кореневищах осіннє вино (І. Ц.).

14. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

А Учора норвежці вирішили незважаючи на полярну ніч вийти полювати (М. Тр.).
Б А як же заповіт батька, князя Ярослава, котрий наказав трьом синам: йому, Ізяславові, Святославу і Всеволоду – свято берегти руську землю і віру православну? (П. Угл.)
В Вранці, ще до схід сонця, в табір прибула машина з гарячим, щойно з пекарні хлібом (О. Г).
Г Мисливець побоявся роздягати незнайомого на морозі, але, помітивши кров на боці, розрізав на цьому місці ножем і, знайшовши рану, почав спиняти кров… (М. Тр.).
Д І справді, через хвилинку Любі вже неначе й не кортіло дізнатися про Костів і Сашків секрет (І. Сенч.).

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Поняття про складне речення

Складнимназивається речення, яке має два або більше синтаксичних центрів, тобто граматичних основ: Над лісом згасли останні бризки сонця, потемніли, побільшалидерева, врізаючись у блакитне склепіння неба, і, віщуючи вітер, загуділи дуплаві липи (М. Ст.).

Різновиди складних речень

Складносурядні Складнопідрядні Безсполучникові Складні синтаксичні конструкції (з різними типами зв’язку)

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складносуряднимназивається речення, частини якого складаються з двох і більше відносно рівноправних синтаксичних центрів, об’єднаних сполучниками сурядності та інтонацією в одне смислове ціле: Скоро хмари з’єднаються в степу широкого межиріччя, і тоді над землею прошумить довгождана літня злива (І. Ц.).

Види складносурядних речень

З єднальними відно-шеннями З протиставними або зіставними відношення-ми З розділовими відно-шеннями
Передають: - одночасність або пос-лідовність подій: А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте бла-кить (А. М.). - причиново-наслідкову залежність між подіями: Розсуваєш чіпке гілля ча-гарника – і перед тобою несподівано виблискує вода (М. Коц.). Виражають: - протиставлення або зі-ставлення явищ, подій: Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (М. Тр.). Передають: - чергування або вза-ємовиключення явищ, подій: Не то осінні води шуміли, збігаючи в Ду-най, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коц.).

 

Вправа 241. Прочитайте речення, з’ясуйте, які відношення наявні між синтаксичними центрами складносурядних речень.

1. І по степу поволі рухається отара, і незвичайний цієї ночі бреде коло неї пастух (О. Г.). 2. Вдарили міські куранти, і берегом полинула ніжна мелодія (Б. Янч.). 3. Чоловіки залишили жінок милуватися далечінню, сизими туманами верболозу, а самі пішли по сухих асфальтових доріжках (А. Хор.). 4. Марії то хотілося співати, дякувати своїй долі за все, то гнітила туга і до очей підступали сльози (Д. Б.). 5. Сніги впали глибокі, і хурделиця не вгавала цілими днями (К. Св.).6. За високою огорожею у садку глухо гупнуло яблуко, і, ніби злякавшись, одразу ж сполохано зашелестіло листя (Б. Янч.). 7. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташинка, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (А. Ш.). 8. Скинеться у заводі велетенський сомище і широкі кола від нього сягнуть середини ріки (В. Логв.). 9. Вітерець дмухнув, і забриніли стебельця сіна...(О. Г.). 10. До смерку було ще далеко, але вечірні тіні від дерев за вікном простяглися через вулицю і впали аж на будинок (Д. Б.). 11. Якийсь незбагненно-тремкий холод проймав тіло, і від того усе довкіл було також холодним і незатишним (Б. Янч.).



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.191.36 (0.012 с.)