Розділові знаки при вставлених компонентах

Вставлені компоненти (слова, словосполучення, речення) вносять додаткову інформацію, містять якісь зауваження, уточнення, пояснення. Вони тісно пов’язані зі змістом речення й можуть стояти лише в середині його.

1. Вставлені речення відокремлюються парними розділовими знаками:

а) комами, якщо вставлене речення вимовляється майже таким самим тоном, як і основне: Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном;

б) тире, якщо вставлене речення вимовляється підвищеним тоном: А з неба – не раз так буває на Великдень – скрапне теплий дощик і засвітить веселка, як Божий заповіт любові.

УВАГА! Розділові знаки, що мають бути на місці розриву основного речення вставним, ставляться перед першим тире, перед другим тире чи перед обома тире – за умовами контексту основних чи вставленого речень: Є ж люди на землі – а то б не варто й жити, – що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать (кома перед другим тире ставиться, бо далі йде підрядне речення);

в) дужками, якщо вставлене речення вимовляється пониженим тоном: У затінках попід гінкою ліщиною (рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива з-під торішнього листя пнеться.

УВАГА! Розділові знаки, що мають бути на місці розриву основного речення вставним, ставляться після другої дужки: З-за погрібника пахло м’ятою (росло її там, густої та холодної, багато), а від хати несло духом матіоли (кома після вставленого речення відмежовує два основні речення, поєднані протиставним сполучником а).

2. У кінці вставлених речень, що відокремлені парними дужками або тире, можливі знак оклику, знак питання або три крапки (перше слово наступного після вставленої конструкції речення пишеться з малої літери): Годинник бив – що з ним? – зовсім не ту годину. В щирім серці, в чесних грудях – вірю, знаю! – квіти є! І наче десь мила іде, озивається (і знов я заплющую очі свої…), і шелест від плаття все більш наближається.

3. Дужками відокремлюються вставлені слова та словосполучення, вживані як додаткові зауваження, а також посилання на країну, місто, час, справжнє прізвище тощо: Гераклід Понтійський (IV ст. до н. е.) називав Піфагора найученішим із сучасників.

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Мабуть ще людство дуже молоде. 2. Зберегли українці дотепер і зовсім це не хиба глибоку шану до хліба. 3. А Ярема страшно глянуть по три по чотири так і кладе. 4. Біда біду як кажуть перебуде. 5. Вечірнє сонце дякую за всіх котрі нічим не осквернили душу. 6. Любов це діло люди неосудне по всі віки. 7. Чужа душа то кажуть темний ліс. 8. А хтось же вас народжував слова. 9. Буває часом сліпну від краси. 10. Хто не живе для інших той отже й для себе не живе. 11. Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі! 12. Та хіба коли-небудь легко було поетові якщо звичайно він є справжнім поетом? 13. Справді а чому б не взнати якісь нові шляхи й координати? 14. А втім відомо вже що зазнають змін і зорі і сонце. 15. Був тоді там кажуть кущик глоду. 16. Можливо грека трохи дивували суворих скіфів грізні ритуали. 17. Ріка звичайно не Егейське море. 18. Між іншим дехто вибирав не втечу хоч міг так само звіятись, втекти. 19. Мені завжди здавалося що в Греції навіть статуї теплі. 20. По вулиці йду і здається уперше розплющив я очі на світ. 21. Прийдіть до мене кароокі дні де білий світ стелився при мені. 22. Коли буду я навіть сивою і життя моє піде мрякою я для тебе буду красивою а для когось може й ніякою. 23. Якщо платити злочином за злочин то як же жити люди на землі. 24. Боюсь твої очам відкрити душу. Ти чорнобривий пильно не дивись! 25. Я завтра сонце буду умирати. Я перейшла вже смертницьку межу. 26. Трагічна мово вже тобі труну не тільки вороги а й діти власні тешуть. 27. О рідне слово хто без тебе я? 28. Ти знов прийшла моя печальна музо? 29. В неволі тяжко хоча й волі сказать по правді не було 30. Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць. 31. Біднесенький мій ліс він зовсім задубів! 32. Не знаю чи побачу Вас чи ні. А може власне і не втому справа. 33. Ой біжи біжи досадо не вертай до хати не пущу тебе колиску синову гойдати. 34. А рік у юності ціла вічність яка здається ніколи не кінчиться. 35. Кажуть тільки у горі в печалі у тузі пізнаються хороші безкорисливі друзі. 36. Кожна людина це вважай ціла галактика зі своїми магнітними бурями супутниками періодами неспокою. 37. Що не кажіть а неминучість є у чергуванні радості і лиха. 38. На жаль світ збудований так що щастя однієї людини досягається ціною страждань інших людей. 39. Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо. 40. На щастя ми нового часу діти з космічним шалом в голові ще не забули як траву косити і як ступати по траві. 41. А може справді мудрість в тім що краще у житті згоріть на полум’ї палкім ніж згаснуть в темноті. 42. Звісно я міг би написати цілу повість життя але цей шлях дуже далеко завів би. 43. Важко було люди і вам зі мною і мені між вас. 44. Нелегко кажуть жити на дві хати. 45. А може просто скрипнула галузка? 46. Чужа душа давно сказали повита тьмою для усіх. 47. Видно було вже пізно бо ніде по хатах не світилося. 48. Трудно розказати для чого власне нам потрібна мрія і що вона таке та певне в світі ніхто живий без мрії не прожив. 49. Раптом небо зовсім спустилося на гори і здавалося всі вершечки гір накрилися величезною сірою ватяною ковдрою. 50. Мряка ця віщувала однак чудову днину. 51. Цю рослину родом вона з Китаю та індії татари завжди брали з собою в походи. 52. Кароокі каштани падали на лісові стежки і здавалося веселі очі дивляться з землі. 53. Замрячив дрібний дощик і здавалося весь ліс плаче за пташками. 54. Справді сонце встало і оглядало світ палаючим оком. 55. Може це біль наш а може вина може бальзам на занедбані душі. 56. О люди люди свою душу не замикайте на замки. 57. Ой ти весно-веснянко прилітай до нас зранку! 58. Ой жоржино моя жоржино доки в полі тобі стояти? 59. Ну, а ти струнка ялино ти з усіх найкраща в лісі. 60. Ой музо-чарівнице ти вірна помічнице прилинь до мене з неба. 61. Дівчина очевидно зваживши ситуацію перестала хвилюватися. 62. Дівчина зваживши ситуацію очевидно перестала хвилюватися. 63. Скатертина тарілки ложки виделки і ножі словом все що треба для сервірування столу було вже давно готове. 64. Дитячі ігри з одного боку це розваги а з другого важливий засіб виховання. 65. В центрі села тече річка з дивною мабуть татарською назвою. 66. Міжнародний валютний фонд очевидно втративши надію одержати від уряду переконливі гарантії реформування економіки погрожує припинити інвестування. 67. Віце-спікер парламенту внісши це питання на розгляд Верховної Ради очевидно мусив би спрогнозувати чергове протистояння фракцій та депутатських груп. 68. Матеріальні збитки заподіяні без сумніву професійною недбалістю керівника колективу підтверджені документами. 69. Надвечір мабуть годині о шостій представники обох сторін досягли згоди з найгостріших питань. 70. Вранці очевидно о дев’ятій годині розпочнеться офіційна церемонія зустрічі делегації в аеропорту “Бориспіль”.

§ 20. Розділові знаки між однорідними членами речення

Кома між однорідними членами речення,

З’єднаними без сполучників

1. Між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників, ставиться кома: А яблука падають, котяться, губляться.

2. Кілька означень при означуваному іменнику можуть бути однорідними й неоднорідними.

2.1. Означення неоднорідні і не розділяються комою, якщо вони характеризують предмет у різних планах, наприклад, за розміром і кольором (Червонимвеликим колом заходило сонце), за кольором і відношенням до інших об’єктів (У зеленомуберезовому гаю полилася урочиста пісня) та ін. Між такими означеннями не можна вставити сполучник сурядності і.

2.2. Означення однорідні і розділяються комою в таких випадках:

а) якщо вони характеризують предмет в одному плані, наприклад, тільки за кольором: Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувалися над горами. У цьому випадку наявна інтонація переліку, а між означеннями можна вставити сполучник і;

б) якщо вони дають предметові загальну позитивну оцінку: Над містом стояла тиха, погожа літня ніч;

в) якщо першим стоїть непоширене означення (виражене одиничним словом), а другим – поширене (виражене дієприкметниковим зворотом): Ніч розкидала над нами своє темне, зорями всипане покривало.

УВАГА! Означення неоднорідні і не розділяються комою, якщо першим стоїть поширене, а другим – непоширене, пор.: Ніч розкидала над нами своє зорями всипанетемне покривало.

3. Не є однорідними і не розділяються комою два дієслова в тій самій граматичній формі, одне з яких містить вказівку на рух, а друге – на його мету: Піду подивлюся ту вашу виставу.