Вищого ступеня порівняння прикметників



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вищого ступеня порівняння прикметників



У формах вищого ступеня порівняння прикметників (прислівників) відбуваються такі зміни на межі кореня та суфікса:

а) г, ж, з + -ш-ий > жч-ий: важкий – важчий, тяжкий – тяжчий, близький – ближчий, низький – нижчий, вузький – вужчий, дужий – дужчий, дорогий – дорожчий, але легкий – легший, довгий – довший.

УВАГА!Буквосполучення жч зберігається й у похідних словах: ближчати, дорожчати, подорожчання;

б) с + -ш-ий > щ-ий: високий – вищий, товстий – товщий, красивий – кращий;

УВАГА!Буква щ зберігається й у похідних словах: вищати, підвищення, потовщення, покращення.

3.4. Групи приголосних чн, шн

1. Приголосні к, ц перед суфіксом -н- змінюються в ч: безпека – безпечний, рука – ручний, місяць – місячний, пшениця – пшеничний, серце – сердечний.

УВАГА!Група шн пишеться тільки у словах рушник, рушниця, соняшник, торішній, мірошник, дворушник, сердешний ‘бідолашний’.

2. Приголосний ч у кінці твірної основи зберігається: поміч – помічний, ніч – нічний.

3.5. Спрощення у групах приголосних

Якщо при творенні або відмінюванні слів виникає важ­кий для вимови збіг приголосних, то, як правило, один із них випадає. Одначе на письмі ця зміна позначається не завжди.

1. У групах ж(д)н, з(д)н, с(т)л, с(т)н і на письмі, і у вимові випадають д і т: тиждень – тижня, перстень – персня, проїзд – проїзний, щастя – щасливий, честь – чесний.

УВАГА!Букву т на письмі (і звук т у вимові) у групах стл, стн зберігають у таких випадках:

а) у словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк;

б) у прикметниках, утворених від іншомовних іменників, основи яких закінчуються на ст: контрастний, баластний.

2. У групах приголосних з(к)н, с(к)н к випадає лише при творенні дієслів із суфіксом -ну-ти: брязк – брязнути, плюск – плюснути, вереск – вереснути, але риск – рискнути, виск – вискнути, писк – пискнути і писнути.

УВАГА!У словах інших частин мови буква к у групах зкн, скн зберігається: випускний, тоскно, скніти, скнара.

3. У групі с(л)н випадає л: масло – масний, ремесло – ремісник.

4. Спрощення груп приголосних відбувається також у словах чернець – ченця (Р. в. одн.), ченці (Н. в. мн.); сердець (Р. в. мн.) – серце; скатерть – скатерка.

5. На письмі зберігається т у таких випадках:

а) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств в іменниках та прикметниках, утворених від іншомовних слів на -ст, -нт: парламентський, туристський, дилетантство, агентство та ін., хоч у вимові відбувається спрощення: [турúс’:кий], [агéнство];

б) у групах приголосних стц, стч: невістка – невістці – невістчин, артистка – артистці, пустка – в пустці, хустка – у хустці, хоч у вимові відбувається спрощення: [неив’íс’ц’і], [неив’íшчиен];

в) у складних числівниках шістнадцять, шістдесят, шістсот, хоч у вимові спрощення відбувається: [ш’іс:óт].

3.6. Подовження та подвоєння приголосних

1. Подовжуватисяможуть приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, коли вони стоять після голосного перед літерами я, ю, є, і.

1.1. Іменники І відміни, які мають подовжений приголосний у Н. в. одн., зберігають його в усіх відмінках (крім Р. в. мн. з закінченням -ей чи нульовим): суддя, судді, суддю, суддею, суддів та ін. (пор. також похідні суддівський, суддівство); рілля, ріллі, ріллю, ріллею та ін.; стаття, статті, статтю, статтею та ін., але статей; породілля, породіллі, породіллю, породіллею та ін., але породілей і породіль.

1.2. Іменники серед. р. ІІ відміни мають подовжений приголосний у позиції між голосними і зберігають його в усіх відмінках (крім Р. в. мн. з нульовим закінченням): життя, життю, життям та ін. (пор. у похідних: життєвий, життєвість,але житейський); знаряддя, знаряддю, знаряддям та ін.; піддашшя, піддашшю, на піддашші та ін.

УВАГА!Якщо в Р. в. мн. такі іменники мають нульове закінчення, то подовження відсутнє: без знарядь, до піддаш, протягом сторіч. За наявності закінчення -ів подовжені приголосні зберігаються: почуттів, життів, відкриттів, покриттів (хоч і відкрить, покрить).

УВАГА!Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, топодовження відсутнє: зап’ястя, передмістя, причастя, обійстя, тертя.

1.3. Іменники ІІІ відміни в О. в. одн. мають подовжені приголосні, якщо їх основи в Н. в. одн. закінчуються одиничним м’яким або шиплячим приголосним: мить – миттю, загибель – загибеллю, розкіш – розкішшю. Якщо в Н. в. одн. основи таких іменників закінчуються двома приголосними, то подовження відсутнє: шерсть – шерстю, жовч – жовчю. Відсутнє подовження і в тих іменниках, основи яких у Н. в. одн. закінчуються на губний приголосний або на р, – такі словоформи пишуться з апострофом: кров – кров’ю, верф – верф’ю, матір – матір’ю.

1.4. Подовжені приголосні виступають також в особових формах дієслова лити та похідних від нього – ллю, ллєш, виллю, виллєш і т. ін., у прислівниках зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню, а також у словах лляний, овва, бовван, ссати й у похідних бовваніти, ссавець та ін.

2. Подвоєння приголосних виникає на межі значущих частин слова (префікса й кореня, кореня й суфікса, двох суфіксів, на межі основ складного слова), коли попередня частина слова закінчується тим же звуком, яким починається наступна: оббігти, роззброїти, піввідра, винний, чавунний, військкомат, юннат, страйкком, розрісся та ін.

2.1. Подвоєне нн пишеться у прикметниках із наголошеними суфіксами -áнн-ий, -éнн-ий: здоровéнний, числéнний, свящéнний, благословéнний, огнéнний, старáнний, мерзéнний, спасéнний.

УВАГА!Відсутнє подвоєння в наголошених суфіксах у словах шалéний, скажéний, навіжéний, жадáний, довгождáний, але наявне в ненаголошеному суфіксі у слові божéственний.

Ненаголошені прикметникові суфікси -ан-ий, -ен-ий подовженого приголосного не знають: порефóрмений, бýквений, казáрмений.

2.2. Прикметники з наголошеними суфіксами -áнн-ий, -éнн-ий зі значенням неможливості виконання дії (незчислéнний, нездійснéний, несказáнний) треба відрізняти від подібних за звучанням дієприкметників із ненаголошеними суфіксами -ан-ий, -ен-ий, пор. прикметник нездійснéнний (який не може здійснитися) і дієприкметник нездíйснений (який ще не здійснився). У дієприкметниках н ніколи не подвоюється: нездíйснений, варений, печений, написаний.

2.3. Нема подвоєння н у прикметникових суфіксах -ин-ий, -їн-ий, -ян-ий: бджолиний, солов’їний, дерев’яний, конопляний, пшоняний.

Тренувальні вправи

1. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Прокоментуйте зміни приголосних на межі твірної основи та суфікса.

Кагарлик, Бучач, Кам’януха, Сиваш, Немовичі, Единбург, Глеваха, Бурлук, Рига, Ладога, Волга, Норвегія, Чикаго, Владивосток, Хмільник, Волноваха, Білокоровичі, Острог, Народичі, Бахмач, Париж, Заліщики, Гамбург, Люксембург, Лейпциг, Воронеж, Прага, Кобеляки.

2. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники, а від них – іменники-назви територій із суфіксом -ин-а. Прокоментуйте орфограми.

Овруч, Калуш, Кременець, Кременчук, Народичі, Прилуки, Дрогобич, Чернівці, Донецьк, Бердянськ.

3. Утворіть дієслова з суфіксом -а-ти. Прокоментуйте їх написання.

Писк, вереск, блиск, брязк, високий, проїзд, тріск, простити.

4. Від поданих слів утворіть прикметники. Прокоментуйте наявність чи відсутність спрощення у групах приголосних.

Проїзд, доблесть, млість, зап’ястя, захист, швидкість, запуск, гігант, парламент, тиждень, заздрість, честь, центрист, цілість, якість, пестити, совість, контраст, область, баласт, очистити, випуск, жалість, форпост, кількість, перехрестя, масло.

5. Від поданих іменників утворіть дієслова за допомогою суфікса -ну(ти). Прокоментуйте наявність-відсутність спрощення у групах приголосних.

Тиск, вереск, брязк, шелест, блиск, тріск, риск, писк.

6. Подані іменники запишіть в орудному відмінку однини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Загибель, галузь, мати, сіль, кров, радість, жовч, верф, вість, височінь, міцність, тінь, подорож, суміш, дотепність, шерсть, смерть, міць, гниль, розкіш, зустріч, фальш, пригорщ.

7. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Засідання, життя, обличчя, бажання, почуття, піддашшя, відкриття, вагання, весілля, роздоріжжя, століття, угіддя.

8. Перепишіть. На місці крапок вставте одну чи дві літери н.

Стара..о, поора..ий, блаже..ий, загублен..ий, свяще..ий, зробле..ий, довгожда..ий, сказа..ий, неочікува..ий, виверше..ий, обладна..ий, напруже..ий, загубле..ий, вихова..ий, жада..ий, бажа..ий, скаже..ий, закінче..ий, запрограмова..ий, огне..ий, пече..ий, створе..ий, сформульова..ий, скопійова..ий, враже..ий, дарова..ий, знаме..ий, тума..ий.

9. Перепишіть. На місці крапок вставте, де потрібно, пропущені літери, визначте наголос. З’ясуйте різницю у значенні слів, які звучать подібно.

Нездійснен..і плани – не здійснен..і вчасно плани; незлічен..і кошти – не злічен..і ніким кошти; неоцінен..а пропозиція – не оцінен..а владою пропозиція; незбагнен..ий успіх – ніким не збагнен..ий успіх; невпізнан..ий край – не впізнан..ий мною край; незрівнян..а перспектива – не зрівнян..а ніким поверхня; непримирен..і стосунки – не примирен..і досі сторони.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.55.22 (0.01 с.)