Правопис прийменників та сполучників

Правопис прийменників

1. Прийменники пишуться окремо від слів інших частин мови: під боком, уві сні, через силу, наді мною.

2. Складні прийменники, утворені від первинних за допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-проміж, з-перед, з-серед, з-посеред.

Інші складні прийменники, утворені шляхом зрощення кількох первинних, пишуться одним словом: задля, заради, навпроти, побіля, понад, окрім, поперед, попід, посеред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо.

3. Складні прийменники прислівникового походження пишуться одним словом, як і відповідні прислівники: напередодні свят, наприкінці року, назустріч делегації, унаслідок асиміляції, усупереч обіцянкам.

4. Сполучення прийменника з іменником, яке пишеться окремо, слід відрізняти від однозвучного прислівника, який пишеться разом:

а) сполучення прийменника з іменником має при собі залежне слово в Р. в.: прохання з боку друзів, почали з краю села; прислівник такого залежного слова не має: стояв збоку, моя хата скраю.

Увага! Іноді слова збоку, скраю, всередині можуть бути прийменниками (за цієї умови вони пишуться разом): ішов збоку отари; подвір’я розташоване скраю села; усередині атомів діють свої закони. Як прийменники їх можна замінити іншими прийменниками: збоку отари > побіч отари, скраю села > край села, усередині атомів > в атомах;

б) між прийменником та іменником можна вставити якесь означення (прикметник, займенник тощо): струмок збігає з гори > струмок збігає з тієї гори; між префіксом і коренем слова вставити інше слово не можна: подивився згори.

5. Окремо пишуться такі прийменникові сполучення: поряд з, поруч з, під час, під кінець, згідно з, відповідно до, подібно до, залежно від, незалежно від, у зв’язку з, в напрямку до, з допомогою, за рахунок, в силу, в результаті (але внаслідок), незважаючи на, з огляду на, під впливом, з метою, на знак, на випадок, в разі, що ж до (але щодо).

Особливості вживання деяких прийменників

1. Прийменник по в українській мові вживаний обмежено.

1.1. Зі З. в. по найчастіше вказує на мету або межу дії: іти по воду, води по коліна, по цей день.

1.2. Із М. в. по може виражати:

а) місце або час дії: пливти по Дніпру (краще: Дніпром), їхати по дорозі (краще: дорогою), не спати по ночах (краще: ночами), ходити по лікарях, відпочивати по обіді (можна також після обіду);

б) відношення до іншого об’єкта: різьба по дереву, черговий по школі, наказ по університету, товариш по зброї, брат по духу;

в) спосіб дії: чинити по правді, обслуговувати по черзі, читати по складах.

1.3. Не відповідає нормі вживання прийменника по з Д. в. замість М. в.: по рукам і ногам (треба: по руках і ногах), бачу по очам (треба: бачу по очах) тощо.

1.4. Суперечить нормі вживання прийменника по в таких конструкціях: прийшов по справі (треба: прийшов у справі); великий по своїх масштабах (треба: великий своїми масштабами); пливти по течії (треба: пливти за течією); роби по закону (треба: за законом, згідно з законом, відповідно до закону); назвав по імені (треба: назвав на ім’я); по вихідних (треба: у вихідні); коса по пояс (треба: коса до пояса); дивлячись по погоді (треба: залежно від погоди); по хворобі (треба: через хворобу); іспит по математиці (треба: іспит із математики); заходи по поліпшенню (треба: заходи для поліпшення) тощо.

2. На причину в українській мові найчастіше вказує прийменник через зі З. в.; прийменники по, із-за в цьому значенні не вживані: через хворобу (а не по хворобі, із-за хвороби).

Для вираження причини вживані також прийменники з, від, за, завдяки, внаслідок, в результаті, у зв’язку з, з огляду на, в силу, під впливом.

Увага! Прийменники через і завдяки близькі за значенням, але через використовують у повідомленні про несприятливі обставини, а завдяки – про сприятливі: через хворобу, через недбалість, через посуху,але завдяки друзям, завдяки турботі.

3. Мету виражають прийменники для, задля, ради, заради, з метою, в інтересах тощо.

Прийменники для, задля, ради, заради мають деякі відміності у вживанні: для просто виражає причину, а задля, ради, заради – ще й додаткове значення ‘в інтересах’: для продажу, але задля (ради, заради) справедливості.

Прийменники з метою, в інтересах вживані в науковому, публіцистичному та діловому стилях.

4. Часто сплутують прийменники біля, коло, близько:

а) прийменники біля, коло, близько з Р. в. позначають місце: біля вокзалу, близько вокзалу, коло вокзалу;

б) для позначення приблизної кількості вживані тільки прийменники близько, коло: близько (коло) шостої години, близько (коло) шести кілограмів. Прийменник біля в цьому значенні суперечить нормі: не біля семи днів, а близько семи днів.

5. Прийменники поряд із, поруч із указують на близькість та на рівнозначність предметів, але поруч із використовують переважно стосовно осіб: поряд зі школою, поруч із товаришем.

6. Як помилку кваліфікують вживання прийменника за замість про зі З. в. після дієслів типу думати, говорити, турбуватися: думати за навчання (треба: про навчання), турбуватися за оцінку (треба: про оцінку).

7. Конструкції із прийменником на типу розмовляти на українській мові, переклад на українську мову варто заміняти безприйменниковими з О. в.: розмовляти українською мовою, переклад англійською мовою та ін.

8. Суперечить нормі вживання прийменника при в конструкціях зі значенням часу та умови; в такому контексті доречні прийменники за, під час: при будь-якій погоді (треба: за будь-якої погоди), при житті (треба: за життя), загинув при виконанні (треба: загинув під час виконання) тощо.

Правопис сполучників

1. Сполучники різного походження звичайно пишуться одним словом:

а) із часткою же (ж): адже, аж, аніж, ніж, отже, отож, таж, таже, також, теж, тож;

б) із часткою би (б): аби, мовби, немовби, ніби;

в) із часткою то: мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;

г) із часткою що: абощо, тощо, якщо;

ґ) із префіксами: притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим.

2. Деякі сполучники із частками ж, би (б) пишуться окремо: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, коли б, коли б то, хоч би, хоча б.

3. Із підсилювальними частками -бо, -но, -то сполучники пишуться через дефіс: отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.

4. Окремо пишуться всі складові частини у сполучниках та й, то й, ще й, а то й, дарма що, так що, тому що, через те що, тільки що, для того щоб, з тим щоб, з того часу як, з тих пір як, в міру того як та ін.

Увага! У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні – окремо: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

5. Сполучники, що пишуться разом (таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому), треба відрізняти від однозвучних сполучень слів інших частин мови, які пишуться окремо (та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому):

а) сполучники можна замінити сполучниками-синонімами: таж – адже, теж – також, тож – тому, якби – коли б, якже – якщо, якщо – коли, щоб – аби, проте – однак, зате – але, притому – до того ж, причому – і то;

б) сполучники не відповідають на питання і не виступають членами речення: Щоб жить, ні в кого права не питаюсь. Якби я турбувався лиш про себе, давно вже б онімів від самоти. Однозвучні поєднання слів виступають членами речення і відповідають на питання; крім того, той компонент, який є самостійною частиною мови, має на собі логічний наголос: Що б не робив, роби тільки найкраще. Міцне коріння у родючім полі ніхто не вирве, як би не хотів.

Тренувальні вправи

1. Подані прийменникові конструкції запишіть відповідно до правописних правил.

За(ради) прибутку, із(за) кордону, по(серед) поля, з(по)між учасників, за(для) втілення задуму, по(над) хмари, з(по)за хат, по(під) вікнами, з(по)під воріт, з(над) річки, з(під) коліс, за(для) клієнта, з(по)серед акціонерів, у(наслідок) виплати боргу, на(при)кінці зборів, у(про)довж року.

2. Запишіть, розкриваючи дужки. Правильно розмежуйте прийменники та префікси.

Повернули (в)бік річки, подивився (в)бік, пішли (у)глиб лісу, коріння пішло (у)глиб, стати (на)бік товариша, звернути (на)бік, заглянув (у)середину, (у)середину кімнати, вийти (на)зустріч, (на)зустріч матері, (на)зустріч зібралися однокурсники, подарувати (на)пам’ять, вивчити (на)пам’ять, зробити (по)своєму, суджу (по)своєму синові, ставитися (по)батьківському, ходжу (по)батьківському подвір’ї, працювати (у)двох зручніше, (у)двох кімнатах, поніс із хати (на)двір, спинився (в)середині, (с)початку подумай, (з)початку семестру, підійшли (до)гори, здійняв руки (до)гори, (з)краю села, сидів (с)краю.

3. Доберіть точні відповідники до російських прийменникових конструкцій.

Товарищ по школе, старший по возрасту, по почте, по целым дням, по принуждению, по случаю, экономист по образованию, по поручению, по просьбе, по требованию, по ошибке, по понедельникам, по воскресенье включительно, по возвращении, комиссия по составлению резолюции, гулять по городу, скучать по дому, по моему мнению, по моим сведениям, по виду молодой, пособие по философии, пятерка по математике, знать по газетам, по моей вине, по последней моде, по свидетельствам, отпуск по болезни, пришел по такому поводу, смотря по погоде, мероприятия по сохранении, комитет по делам молодежи, ходить по аллеям, видно по глазам, русский по происхождению, по закону, не по силам, из-за границы, из-за отсутствия денег, из-за болезни, из-за тебя, писать на украинском языке, перевести на украинский язык, вспомнил о той встрече, около двух километров, возле университета, рядом со мной, рядом с домом.

4. Прочитайте речення та прокоментуйте написання слів, що в дужках (усно).

1. Чи й справді необхідно, що(б) жінка була мужня? 2. Далека, небезпечна путь, – гей, не зважай, матросе! Та(ж) хвилі приязно гудуть, міцні, надійні троси. 3. Змолоду треба набратися знань, що(б) не пуста була твоя власна криниця. 4. Вночі все та(ж) декорація світу: море, вершини гір, місяць. 5. Що(б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. 6. Життя таке коротке – то(ж) спішімо робити добро. 7. Я не знаю, як(би) склалася моя доля, коли б її не оберігала моя мати. 8. Як(би) не крутила хуртовина, блисне сонце – крига розтає. 9. В криницю старості не заглядай, про(те), яким будеш, ще не гадай. 10. А за вікном щасливі люди про(те), що є, про(те), що буде, поміж собою гомонять. 11. Втомився жити серед підлоти, про(те) я розпач в душу не пускаю. 12. Я люблю тебе, друже, за(те), що не можу тебе не любити. 13. На лугах ще трави некошені, за(те) в полі вже жито квітує. 14. Та(ж) ми з тобою колись були товариші. 15. Та(ж) думка і мені не да­вала спокою. 16. На те(ж) і щука в морі, щоб карась не дрімав. 17. Все одно, що(б) не сталось, ми не розлучимось. 18. Не смійся з другого, що(б) тобі не було того. 19. Як(би) знав, де впав, то й соломки б підослав. 20. Не радий хрін тертушці, а про(те) на кожній танцює. 21. Взимку холодно, за(те) комарі не кусають. 22. За(те) ми любимо Вітчизну, що іншої нема й не буде. 23. За моїми відомостями, вони в саду і при(тому) в найкращому настрої. 24. Я при(тому) не був і нічого сказати про це не можу. 25. Нартал крутить головою, при(чому) кайдани стиха бряжчать. 26. Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, при(чому) зашила сировою ниткою.