Творення і правопис дієприслівників

1. Дієприслівники минулого часу творяться від основ інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши: сказа ти > сказа вши, перемог ти > переміг ши.

2. Дієприслівники теперішнього часу творяться від основ теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи, -ючи (від дієслів І дієвідміни) та -ачи, -ячи (від дієслів II дієвідміни): полоти – пол ють > пол ючи, волокти – волоч уть > волоч учи; сидіти – сид ять > сид ячи, волочити – волоч ать > волоч ачи.

Увага! При творенні дієприслівників від дієслів І дієвідміни перед суфіксами -учи, -ючи відбувається, як і у формі 3 особи мн. теперішнього часу, чергування г, з > ж; к, ц > ч; х, с > ш; д > дж; зд > ждж; т > ч; ст, ск > щ,а також б > бл, п > пл, м > мл, в > вл, ф > фл: гуркотати – гуркоч уть > гуркоч учи, в’язати – в’яж уть > в’яж учи, чесати – чеш уть > чеш учи, полоскати – полощ уть > полощ учи, сипати – сипл ють > сипл ючи.

При творенні дієприслівників від дієслів ІІ дієвідміни кінцевийприголосний основи, як і у формі 3 особи мн. теперішнього часу, зберігається, а губні б, п, в, м, ф заступаються сполуками бл, пл, мл, вл, фл: гуркотіти – гуркот ять > гуркот ячи, водити – вод ять > вод ячи, платити – плат ять > плат ячи, чистити – чист ять > чист ячи, любити – любл ять > любл ячи.

3. У кінці дієприслівників завжди пишеться и: кажучи, володіючи, сидячи, принісши, почувши.

Увага! Дієприслівники теперішнього часу треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у Н. в. мн. та З. в. мн., які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання які? й мають закінчення -і: співаю працююч и (що роблячи?), але працююч і (які?) чоловіки.

Тренувальні вправи

1. Утворіть пасивні дієприкметники; дотримуйтеся правил чергування приголосних.

Погодити, дослідити, об’їздити, оголосити, завісити, стригти, заволокти, скоротити, помітити, застудити, косити, вимостити, розбудити, обгородити, спустити.

2. Утворіть пасивні дієприкметники.

Оновити, оновлювати, записувати, записати, застосувати, застосовувати, бракувати, індустріалізувати, комбінувати, кооперувати, інтенсифікувати, відраховувати, відрахувати, іменувати, перемелювати, виконувати, виконати.

3. Утворіть, де можливо, два дієприкметники пасивного стану.

Кинути, ілюструвати, колоти, згорнути, молоти, повернути, одягнути, послабити, погасити, спиляти, взяти, бажати, припинити, платити, звалити, затиснути, полоти.

4. Доберіть точні відповідники до російських конструкцій із дієприкметником следующий.

Отчёт планируем напечатать в следующем номере газеты. Планируется рассмотрение следующих вопросов. Это можно сделать следующим образом. Стороны руководствовались следующими соображениями. Соответственно предварительной договорённости стороны согласовали следующее. Все следующие через станцию поезда опаздывают. В следующий раз обязуюсь предоставить полный отчёт. В обязанности поставщика входит следующее. Следующий шаг будет более жёстким. Срок пребывания в должности заканчивается в следующем году.

5. Перекладіть українською мовою російські конструкції з дієприкметниками.

Неудавшийся предприниматель, имеющиеся доказа-тельства, сложившиеся традиции, финансируемый проект, истекший год, подавляющее большинство, регулируемый курс, относящийся к образованию, прогрессирующая инфляция, конкурирующие фирмы, перечисляемые средства, содержащий информацию, правящая партия, требуемые средства, занимаемая должность, занимаемые деньги, ведущий специалист, ведущая роль, ведущая отрасль хозяйства, ведущее колесо, текущий год, текущие дела, текущий счёт, текущая политика, текущий ручей.

6. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники.

Оголошувати, оголосити, виїжджати, їхати, рости, ростити, ламати, ходити, залишити, залишати, волочити, волокти, свистати, свистіти, полоти, краяти, мостити, полоскати, кроїти, краяти.

7. Прокоментуйте необхідність написання і чи и на місці крапок.

1. Тікаюч.. від підлості людської, ховатись мушу завжди у собі. 2. Хмари, молитовно склавш.. долоні й сонно зиркаюч.. на землю, шепочуть свою нечутну молитву вітрові. 3. Тремтяч.. тіні ажурові розквітлий кидає каштан. 4. Напівпрозорі жовтіюч.. та червоніюч.. кетяги солодко дрімали серед лапатого листя. 5. Підглядаюч.. кудлатий сон ячменів, вітер і собі приліг. 6. У вечірньому повітрі все ще тремтять ледь живі, та вже завмираюч.. звуки. 7. Кружляють над степом орли, виглядаюч.. здобич у сутінках. 8. Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь, вітаюч.. людину?

8. Перекладіть українською мовою російські конструкції з дієприслівниками.

Набирая скорость, решая проблемы, печатая деньги, опоздав на собрание, устав от работы, выйдя за дверь, невзирая на трудности, выучив стих, сидя в комнате, просидев два часа.

Розділ 2. Пунктуація

§ 18. Тире у простому неускладненому реченні

Тире між підметом та присудком

1. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо присудок виражений іменником у Н. в.: Моє життя – руйновище любові. Жива природа – ось довічний храм.

Але перед присудком-іменником тире зазвичай не ставиться, якщо:

а) присудок-іменник має при собі заперечну частку не: Серцене камінь;

б) присудок-іменник має при собі частки як, мов, ніби, наче і под. та що (у значенні як): Вода як скло. Осіннє сонце як мачушине серце. Дівочий вік як маків цвіт. Твій погляд що вогонь.

УВАГА! Кома перед словами як, мов, ніби, наче, що ставиться тільки тоді, коли вони стоять після присудка, вираженого прикметником, дієприкметником, дієсловом (у цьому випадку словами як, мов, ніби, наче, що починається порівняльний зворот), пор.: Водапрозора, як скло. Осіннє сонцехолодне, як мачушине серце. Дівочий віккороткий, як маків цвіт. Твій поглядпалить, що вогонь;

в) підмет виражений особовим чи вказівним займенником: Миспадкоємці спадків розграбованих. Токамінь, а не серце;

г) перед присудком-іменником стоїть вставне слово, частка, сполучник або неузгоджений другорядний член речення, що відноситься до присудка: Турист тільки гість, а не господар. Підтримка друзів, кажуть, запорука успіху. Людина кожна якоюсь мірою поет. Хліб усьому голова.

У цих випадках тире можна ставити з метою смислового та інтонаційного виділення присудка чи підмета, але тоді тире кваліфікують як необов’язковий (факультативний) розділовий знак: Вовк – не пастух, а заєць – не городник. Життя – як той потік, а час – мов океан. Бо ти на землі – людина. Жінка ж – тільки жінка.

Тире обов’язкове лише тоді, коли перед присудком-іменником є вказівні частки це, то, ось, значить: Умерти на полі – то не слава. Духовність – то як озонова пелюстка. Вона – оце моє щастя. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

УВАГА! Якщо вказівні частки це, то, ось, значить стоять після вставного слова, прислівника, частки або сполучника, то тире може не ставитися: Смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті. Якщо ж указівні частки стоять перед вставним словом, прислівником, часткою або сполучником, то тире обов’язкове: Смерть – це усе-таки празник, який буває тільки раз в житті.

2. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо хоча б один із головних членів речення виражений інфінітивом: Чути мамину мову – така благодать. Любити свій народ – то жити його болем.

УВАГА! Тире ставиться й тоді, коли перед присудком-інфінітивом є заперечна частка не: Життя прожити – не поле перейти.

3. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо присудок виражений кількісним числівником: Тричі по п’ять – п’ятнадцять.

4. Не треба ставити тире перед присудком, який виражений прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником: Мій молодший синкмітливіший. Мій перший віршнаписаний в окопі. Цей виступ на сцені для мене перший.

Тире як факультативний розділовий знак у такому випадку можна ставити хіба що з метою смислового та інтонаційного виділення присудка: Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

5. Не ставиться ніякий розділовий знак перед частками як, мов, ніби, наче і под., які стоять перед присудком-дієсловом: Ліси наче світилися наскрізь.

Тире в неповному реченні

1. У складному чи простому реченні на місці пропущеного присудка, який легко встановити з контексту (з попередньої частини речення чи з попереднього речення), зазвичай ставиться тире: Не місце людину красить, а людина – місце. У дверях з’явився чоловік середніх літ. За ним – дві жінки. У мовленні на місці такого тире обов’язкова вичікувальна пауза.

2. У простому еліптичному реченні на місці пропущеного присудка, який можна відновити зі змісту самого речення, тире кваліфікують як факультативний розділовий знак (у мовленні на місці такого тире роблять вичікувальну паузу): На серці – спомин маминого свята. Відсутність тире означає відсутність паузи: Зима в душі, на всій землі зима.

3. Тире як факультативний розділовий знак ставиться також на місці пропущеного підмета, рідше – додатка, якщо підмет чи додаток легко встановити з контексту (з попередньої частини речення чи з попереднього речення): Поганий учитель підносить істину, гарний – вчить її знаходити. Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську попала. У мовленні на місці такого тире обов’язкова вичікувальна пауза. Відсутність тире означає відсутність паузи: Повний колос до землі гнеться, а порожній угору преться.

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Гори наче розступилися перед мандрівниками. 2. Моя Україна не палац бучний над смутком хаток посивілих. 3. Сухі гілки це вже вінок терновий. 4. Довіра звір полоханий. 5. Cлабкість це одна з диверсій. 6. Сумління річ тендітна і марка. 7. Цей білий світ березова кора по чорних днях побілена десь звідтам. 8. Адресовані людям вірші найщиріший у світі лист. 9. Любов це той солодкий дар з якого люди потім роблять гіркість. 10. То небезпечно генія цькувати він у безсмерті страшно вам воздасть. 11. Любов це діло люди неосудне по всі віки. 12. Комиш як стіна з обох боків. 13. Чужа душа то кажуть темний ліс. 14. Чужа душа то тихе море сліз. Плювати в неї гріх тяжкий. 15. Безсмертя нації у слові. 16. Мої літа не монотонні дублі. 17. Мудрість іде без блиску бездумність у позолоті. 18. Ми власники сплюндрованих святинь. 19. Поезія це завжди неповторність якийсь безсмертний дотик до душі. 20. Оця реальна мить вже завтра буде спомином а післязавтра казкою казок. 21. Його душа як пень старий. 22. Удовіти горе терпіти. 23. На воді ряска немов кора. 24. Кожен учитель заручник своїх учнів. 25. Слова полова але вогонь в одежі слова Безсмертна чудотворна фея. 26. О ні поет не гладіатор щоб бавить натовп цирковий! 27. Слово не стріла а серце пробиває. 28. Я не одинокий є з ким вік прожити. 29. Віра це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя. 30. Життя з подвійним дном химера. 31. Очі два озерця морської води. 32. А люди як поле пісень і пшениці. 33. На вечір клонить. Тиша ніби скло. 34. Мої сини як зима і весна. Старший меткий і проворний як задерикуватий зимовий день. Молодший неврівноважений як весняна повінь. 35. Ті вечори осінні як напій що пахне ґрунтом яблуками й гроном. 36. Мадонну малювать це не писати строфи бо очі річ тонка далеко не проста. 37. Душа моя переповнена радістю й жалем. 38. Відкриваю заплакані очі. Навкруги порожнеча німа. 39. Земля не може жити без сонця а людина без щастя. 40. Чисте морозне повітря немов наливає наснагою все тіло. 41. А голос у дівчини мов тої скрипки спів. 42. Твоя любов на грані маячні. 43. В одних болять рани в інших душа. 44. Багата держава яку утворюють бідні люди абсурд. 45. Зніми мені легенькою рукою сніжинку із брови а з серця лід. 46. Осінь то як передсмертна сповідь. 47. Це лиш слова але такі пекучі. 48. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна. 49. Всесвіт не поле і люд не глядач і час не ворота футбольних моментів і куля земна не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів. 50. В піснях дівоча світла туга. 51. Найбільший прояв геніальності в засіяній ниві. 52. І плакати це також щастя. 53. Навколо мла. Крізь вікна чорно. 53. Ми звикли до неї вона до нас. 54. Всесвіт наш це дивна казка це одна з фантазій Божих. 55. Церква наче соромиться стояти посередині села на найвищому пагорбі. 56. Доля наче примхлива дівчинка. 57. Доля примхлива наче дівчинка. 58. Тепер дійсність дивніша за сни. 59. Я мандрівник що втратив береги. 60. Очі чорні як дві вуглинки. 61. Печаль моя щаслива і гірка. 62. Поети чутливі як діти. 63. А ніч наче озеро в берегах неба. 64. Повітря наче граніт прозорий. 65. Мої роки неначе ті солдати що відслужили строк. 66. Цей вересневий сад немов причал. 67. Хвилина кожна зрима і вагома а день як сад у визрілих плодах. 68. Комусь життя забави та відради а світ закритий ширмою вікна турбота в нього цілий вік одна дістать дружині пудри та помади. 69. Дівочі сльози як дощ весняний. 70. Дівочі сльози рясні як дощ весняний. 71. Доросла пам’ять то уже не слайди. 72. Але життя не сон... Воно не склянка чаю. 73. Я зернятко а ти зоря осіння. 74. Людське життя не книги чорновик. 75. Життя мабуть це завжди Колізей.