Розділ 1. Орфографія та словозміна

Громик Ю. В.

Г 87 Український правопис [текст]: навчальний посібник / Ю. В. Громик. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 140 с.

 

ISBN 978-617-673-141-2

 

Подано основні орфографічні та пунктуаційні правила, зауваження щодо словозміни іменних частин мови та дієслова, а також систему вправ відповідно до розділів навчального курсу “Український правопис”. Послідовно акцентовано увагу на складних орфограмах і пунктограмах. Робота з посібником оптимізує вивчення студентами курсу “Український правопис”, підвищить рівень культури їхнього писемного мовлення.

Для студентів напрямів підготовки “Видавнича справа та редагування” і “Журналістика”, а також усіх, хто бажає вдосконалити свої правописні навички.

УДК 811.161.2’35(075.8)

ББК 81.411.1-8-923.8

 

ISBN 978-617-673-141-2

 

© Громик Ю. В., 2013

© Видавництво «Центр учбової літератури», 2013.

Передмова

 

Розділи, теми та вправи посібника побудовано відповідно до навчальної програми курсу “Український правопис” для студентів напрямів підготовки “Видавнича справа та редагування”, “Журналістика”.

Мета посібника – допомогти студентам оволодіти нормами української літературної мови в її писемній формі, виробити навички грамотного письма. Видання покликане забезпечити осмислення орфограм та пунктограм, формування чуття мови, правописної інтуїції.

Навчальний посібник складається із двох розділів (“Орфографія та словозміна”, “Пунктуація”). Основну увагу зосереджено на орфографічних та пунктуаційних правилах, висвітлено також особливості словозміни іменних частин мови та дієслова.

Орфографічні та пунктуаційні правила спираються на норми, закріплені в «Українському правописі» (2007), у «Довіднику з українського правопису» (1984), в орфографічних словниках, інших довідкових джерелах. У посібнику доповнено, уточнено окремі правила, акцентовано увагу на складних випадках написання слів і словоформ чи вживання розділових знаків, розмежовано й систематизовано обов’язкові й факультативні пунктуаційні правила, запропоновано методичні рекомендації, які покликані допомогти в осмисленні відповідних орфограм та пунктограм.

Виклад теоретичного матеріалу доповнено системою вправ різної складності. Практичні завдання посібника охоплюють усі викладені в ньому правописні правила. Вправи розраховані на те, щоб навчити студентів співвідносити орфографічні та орфоепічні явища, написання слова та його морфемну структуру, синтаксичну структуру речення й інтонацію та пунктуацію, виробити мовне чуття щодо можливого варіативного написання слів і словоформ чи вживання розділових знаків тощо.

Навчальний посібник покликаний оптимізувати самостійну та індивідуальну роботу майбутніх редакторів і журналістів, які не просто повинні бути еталоном високої культури писемного мовлення, але й мають пропагувати цю культуру.

Видання також буде потрібне всім, хто бажає вдосконалити свої правописні навички.

 

Розділ 1. Орфографія та словозміна

Правила написання апострофа та знака м’якшення

Правила написання апострофа

1. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо перед ними нема іншого приголосного (крім р), що належить до кореня: м’яч, прив’язати, зів’янути.

УВАГА! Якщо перед губним є інший приголосний (крім р), що належить до кореня, то апостроф не пишеться: цвях, духмяний, дзвякати.

УВАГА! Апостроф пишеться, якщо перед губним стоїть р: черв’як, серм’яга, а також тоді, коли приголосний перед губним належить до префікса: зв’язати, сп’яніти.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на будь-який приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, ї: під’язичний, з’ясувати, від’ємний.

3. Апостроф пишеться на межі частин складного слова, якщо перша частина закінчується на будь-який приголосний, а друга починається на я, ю, є, ї: дит’ясла, двох’ярусний, пів’яблука, супер’яхта.

УВАГА! Якщо основа пів- поєднується із власною назвою, то між частинами складного слова пишеться дефіс: пів-Єрусалима, пів-Ялти.

4. Апостроф пишеться після р лише за умови, що р стоїть у кінці складу: бур’ян, двовір’я, але рясний, буряк.

5. Апостроф пишеться після к у слові Лук’ян та похідних: Лук’янчук, Лук’янович.

Правила написання знака м’якшення

1. Знак м’якшення пишеться після д, т, з, с, ц, л, н у випадку їх м’якої вимови:

а) у кінці слова: колись, без вагань, палець;

б) у кінці складу перед твердим приголосним: тільки, станьмо, різьба;

в) перед о: сльоза, тьохкати, льох, дьоготь.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться після м’якого приголосного (крім л) перед м’яким приголосним: кінцівка, танцювати, ланцюг, але пишеться у словах різьбяр, тьмяний та в похідних від них.

УВАГА! Якщо знак м’якшення вживається у формі Н. в. іменника, то він зберігається і в Д. в. та М. в.: по редьці, бо редька, але на грядці, бо грядка; у жменьці, бо жменька, але в хатинці, бо хатинка.

2. Знак м’якшення пишеться після м’якого л’ перед приголосним: їдальня, крильце, дальній, у тому числі:

а) перед суфіксом -ськ-ий: уральський, чорнобильський;

б) перед шиплячими: односельчани, пальчик.

УВАГА! У групі льч, яка походить із льк, знак м’якшення пишеться: ляльчин, бо лялька. У групі лч, яка походить із лк, знак м’якшення не пишеться: спілчанський, бо спілка.

3. Знак м’якшення пишеться після р лише перед о: чотирьох, трьома.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться після р перед приголосним або в кінці слова: чотирма, Харків, без бур.

4. Знак м’якшення пишеться в суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький, по-німецьки, військо.

УВАГА! У словах різкий, плоский, боязкий, плаский, дерзкий, ковзкий, баский, в’язкий, жаский, порский та в похідних від них у групах ск, зк знак м’якшення не пишеться, бо ці групи тут не утворюють суфіксів ‑ськ-, ‑зьк-, ‑цьк-.

5. Знак м’якшення пишеться в пестливих суфіксах типу ‑еньк-, ‑оньк-, ‑есеньк-, ‑ісіньк-, ‑юсіньк-: тоненький, головонька.

6. Знак м’якшення не пишеться в іменникових суфіксах ‑алн-о, ‑илн-о: держално, ціпилно.

7. Знак м’якшення не пишеться після приголосного (крім л) перед суфіксом ‑ськ-ий: прип’ятський, уманський, але генеральський, уральський.

 

8. Знак м’якшення не пишеться після приголосного (крім л) перед шиплячим: тонший, меншати, промінчик, безбатченко, але односельчани, стільчик.

УВАГА! У групі ньч знак м’якшення пишеться, якщо вона походить із ньк: доньчин, бо донька; няньчин, няньчити, бо нянька; бриньчати, бо бренькіт; дзеленьчати, бо дзеленькіт.

УВАГА! У групі лч знак м’якшення не пишеться, якщо вона походить із лк: спілчанський, бо спілка.

9. Знак м’якшення не пишеться у складних числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот, а також після першої основи у складних числівниках п’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять.

Тренувальні вправи

1. У поданих словах на місці крапок, де це необхідно, поставте апостроф.

Об.. ява, пів.. яблука, мавп.. ячий, зв.. язок, торф.. яний, підв.. язати, тьм.. яний, св.. ято, Мін.. юст, пів.. їжака, рум.. яний, без.. ядерний, зм.. якшити, голуб.. ята, розм.. яклий, духм.. яніти, возз.. єднання, пред.. явник, сер.. йозний, міжбрів.. я, Св.. ятослав, гар.. ячий, подвір.. я, моркв.. яний, розв.. ючений, об.. якоритися, дерев.. яччя, п..ятка, передз.. їздівський, під.. яремний, пів.. Японії, розв.. язок, зв.. ялений, верф..ю, напівм.. який, напів.. ясний, перед.. ювілейний.

2. З’ясуйте, чому слова в поданих парах пишуться по-різному.

Відв’язати – відсвяткувати, роз’яснити – роззявити, зв’язківець – святий, торф’янистий – духмяний, підв’ялити – присвята, під’їхати – підйом, порядок – бур’ян.

3. Прокоментуйте орфограми.

Різдвяний, без’якірний, арф’яр, знічев’я, підв’ялений, священик, роз’єднаний, обв’язаний, уп’ятьох, риб’ячий, черв’як, узгір’я, розм’якнути, серм’яга, різьбяр, потьмянілий, цвях, під’юджувати, зап’ястя, з’юрмитися, напів’ява, дзвякнути, з’ясувати.

4. У поданих словах на місці крапок, де потрібно, поставте знак м’якшення.

Змен.. шення, близ.. кість, ковал.. с.. кий, генерал.. с.. кий, велетен.. с.. кий, вір.. те, хар.. ківс.. кий, дівчин.. ці, нян.. чити, маршал.. с.. кий, дев’ят.. сот, пал.. чик, брен.. кіт, брин.. чати, шіст.. надцять, нян.. чин, Хар.. ківський, різ.. кий, освітян.. с.. кий, камін.. чик, безбат.. ченко, чотир.. ма, чотир.. ох, дон.. чин, опікун.. ство, вихован.. ці, чотир.. мастами, лан.. цюжок, сміл.. чак, матін.. чин, тюр.. ма, кін.. чик, дзелен.. кіт, дзелен.. чати, тон.. ший, мен.. шість, іспан.. с.. кий, мізин.. чик, різ.. ба, промін.. чик.

5. Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса ‑ськ-ий. Прокоментуйте написане.

Ніжин, Урал, Прип’ять, Ірпінь, Тула, Березань, Чорнобиль, Ятрань, Оскол, Забайкалля, Відень, Ворзель, Бершадь, Німан, Казань, Хорол, Поділля, Вишнопіль, Сокаль, Мелітополь, Добромиль, Яполоть, Штунь, Суходоли, Роздол, Невель, Корсунь, Ізмаїл, Коростень, Путивль, Умань, Нобель, Малин.

6. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте орфограми.

Площа, століття, сторіччя, знаряддя, земля, крамниця, буря, обличчя, прізвище, роздоріжжя, гиря, піддашшя.

7. У ліву колонку виберіть іменники, які в давальному (місцевому) відмінку однини мають знак м’якшення, у праву – без м’якого знака.

У скрин.. ці, жмен.. ці, на оболон.. ці, на ялин.. ці, на сторін.. ці, на пис.. мі, львів’ян.. ці, цілител.. ці, дон.. ці, на сон.. ці, в землян.. ці, парижан.. ці, на гол.. ці, на сопіл.. ці, в колис.. ці, по ред.. ці, на гряд.. ці, дівчин.. ці, по замаз.. ці, на вишен.. ці, в мис.. ці, у спіл.. ці.

Тренувальні вправи

1. Поставте на місці крапок, де потрібно, апостроф чи знак м’якшення.

Компан.. йон, н.. юс-мейкер, бутон.. єрка, дистриб.. ютор, міл.. ярд, кар.. єрист, б.. юджет, суб.. єкт, ател.. є, комп.. ютер, інтерв.. ю, грав.. юра, бракон.. єр, медал.. йон, конферанс.. є, б.. юлетень, миш.. як, прем.. єра, порт.. єра, ал.. янс, сер.. йозний, деб.. ют, бар.. єр, ар.. єргард, вол.. єр, п.. єдестал, кан.. йон, дос.. є, рел.. єф, ад.. ютантський, ін.. єкційний, б.. юро, міл.. йон, вар.. єте, к.. ювет, ком.. юніке, кур.. йоз, вестиб.. юль, манік.. юр, краков.. як.

2. У поданих власних назвах іншомовного походження на місці крапок поставте апостроф чи знак м’якшення.

Севіл.. я, Х.. юстон, Рейк.. явік, В.. єтнам, Л.. єж, Роман.. я, Скоп.. є, Монтеск.. є, Женев.. єва, Ов.. єдо, Пхен.. ян, С.. єрра-Леоне, Н.. ю-Мексико, Руж.. є, Рив.. єра, П.. ємонт, Н.. яса, Джок.. ярта, В.. єнт.. ян, Амудар.. я, Шен.. ян, Іх.. ямас, П.. яченца, Барб.. є, Кордил.. єри, Рен.. є, Н.. ютон, Мол.. єр, Жус.. є, Гот.. є, Реюн.. йон, Лонгв.. ю, Лауваз.. є, Орок.. єта, Он.. йон, Щел.. ябож.

3. Прокоментуйте орфограми, пов’язані з написанням літер и, і, ї у словах іншомовного походження. За словником з’ясуйте значення невідомих слів.

Кікбоксинг, кілер, раціон, мокасини, саміт, сендвіч, демпінг, дефініція, джихад, джойстик, хіпі, джіу-джитсу, бістро, бліцкриг, тинейджер, чизбургер, клепсидра, диск-жокей, паблік рилейшнз, месидж, скінхед, дилер, імпічмент, істеблішмент, копірайт, спічрайтер, картридж, пентіум, армрестлінг, дайвінг, боді-арт, інсинуація, інсерт, інспірація, пацієнт.

4. Подані російською мовою слова запишіть по-українськи. Прокоментуйте написання и, і, ї в загальних назвах іншомовного походження.

Авария, аварийный, ассорти, ассортимент, пари, паритет, приоритет, такси, таксист, радио, радист, жюри, дезинтеграция, нотариус, дискредитация, аукцион, руина, триумф, дискета, жалюзи, фальсификация, манускрипт, аксиома, ажиотаж, дисплей, инвентаризация, консилиум, нигилизм, радиус, диета, интуиция, визит, ситуация, мозаика, динамика.

5. У поданих географічних назвах на місці крапок напишіть літери и або і. Прокоментуйте орфограми.

Лейпц.. г, Флор.. да, Мадр.. д, В.. рдж.. н.. я, Ед.. нбург, Ч.. л.., Сард.. н.. я, Т.. бет, Корс.. ка, Щец.. н, Ч.. каго, Г.. малаї, Калахар.., С.. р.. я, Баст.. л.. я, Брат.. слава, Алж.. р, Кр.. т, Балт.. ка, Мавр.. тан.. я, Ч.. атура, Цюр.. х, Сканд.. нав.. я, Ват.. кан, С.. ц.. л.. я, Корд.. льєр.., Гр.. нв.. ч, Ц.. ндао, Ш.. офок.

6. У поданих прізвищах на місці крапок напишіть літери и або і. Прокоментуйте орфограми.

К.. пл.. нг, Д.. дро, Ц.. церон, Ш.. ллер, Ф.. лд.. нг, С.. нклер, Ов.. д.. й, Л.. нкольн, Лесс.. нг, Г.. зо, Горац.. й, Ганн.. бал, В.. ардо, Осс.. ан, Гр.. мм, Д.. зель, Росс.. н.., Анр.., Вандр.. єс, Дарв.. н.

7. Подані російською мовою слова запишіть по-українськи, прокоментуйте наявність-відсутність подвоєння приголосних. За словником з’ясуйте значення невідомих слів.

Лобби, коррупция, нетто, аппарат, параллель, ассоциация, брутто, ванна, саммит, иммиграция, колледж, конфетти, шасси, бюллетень, асимметрия, трасса, шоссе, тонна, вилла, сумма, апелляция, массив, ассистент, аппарат, идиллия, корректировать, интеллигент, Канберра, Таллинн, Марокко, Лессинг, Дюссельдорф.

 

Зміни приголосних у формах

Тренувальні вправи

1. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Прокоментуйте зміни приголосних на межі твірної основи та суфікса.

Кагарлик, Бучач, Кам’януха, Сиваш, Немовичі, Единбург, Глеваха, Бурлук, Рига, Ладога, Волга, Норвегія, Чикаго, Владивосток, Хмільник, Волноваха, Білокоровичі, Острог, Народичі, Бахмач, Париж, Заліщики, Гамбург, Люксембург, Лейпциг, Воронеж, Прага, Кобеляки.

2. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники, а від них – іменники-назви територій із суфіксом -ин-а. Прокоментуйте орфограми.

Овруч, Калуш, Кременець, Кременчук, Народичі, Прилуки, Дрогобич, Чернівці, Донецьк, Бердянськ.

3. Утворіть дієслова з суфіксом -а-ти. Прокоментуйте їх написання.

Писк, вереск, блиск, брязк, високий, проїзд, тріск, простити.

4. Від поданих слів утворіть прикметники. Прокоментуйте наявність чи відсутність спрощення у групах приголосних.

Проїзд, доблесть, млість, зап’ястя, захист, швидкість, запуск, гігант, парламент, тиждень, заздрість, честь, центрист, цілість, якість, пестити, совість, контраст, область, баласт, очистити, випуск, жалість, форпост, кількість, перехрестя, масло.

5. Від поданих іменників утворіть дієслова за допомогою суфікса -ну(ти). Прокоментуйте наявність-відсутність спрощення у групах приголосних.

Тиск, вереск, брязк, шелест, блиск, тріск, риск, писк.

6. Подані іменники запишіть в орудному відмінку однини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Загибель, галузь, мати, сіль, кров, радість, жовч, верф, вість, височінь, міцність, тінь, подорож, суміш, дотепність, шерсть, смерть, міць, гниль, розкіш, зустріч, фальш, пригорщ.

7. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Засідання, життя, обличчя, бажання, почуття, піддашшя, відкриття, вагання, весілля, роздоріжжя, століття, угіддя.

8. Перепишіть. На місці крапок вставте одну чи дві літери н.

Стара.. о, поора.. ий, блаже.. ий, загублен.. ий, свяще.. ий, зробле.. ий, довгожда.. ий, сказа.. ий, неочікува.. ий, виверше.. ий, обладна.. ий, напруже.. ий, загубле.. ий, вихова.. ий, жада.. ий, бажа.. ий, скаже.. ий, закінче.. ий, запрограмова.. ий, огне.. ий, пече.. ий, створе.. ий, сформульова.. ий, скопійова.. ий, враже.. ий, дарова.. ий, знаме.. ий, тума.. ий.

9. Перепишіть. На місці крапок вставте, де потрібно, пропущені літери, визначте наголос. З’ясуйте різницю у значенні слів, які звучать подібно.

Нездійснен.. і плани – не здійснен.. і вчасно плани; незлічен.. і кошти – не злічен.. і ніким кошти; неоцінен.. а пропозиція – не оцінен.. а владою пропозиція; незбагнен.. ий успіх – ніким не збагнен.. ий успіх; невпізнан.. ий край – не впізнан.. ий мною край; незрівнян.. а перспектива – не зрівнян.. а ніким поверхня; непримирен.. і стосунки – не примирен.. і досі сторони.

Правопис префіксів

1. Префікс з- перед глухими к, п, т, ф, х змінюється на с-: сказати, спитати, стулити, сформувати, схитрувати. У всіх інших префіксах (роз-, без-, через-, між-, над-, під-, від-, об-, понад-) кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими зберігається: розпитати, безсистемний, відкриття, обтрусити тощо.

2. Префікс пре- вживаний:

а) в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: премудрий, прегарний, препогано, а також у похідних словах: премудрість;

б) у словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол;

в) у словах презирливий, презирство.

3. Префікс при- вживаний:

а) в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прибудова, пришвидшити, прибути, прибуття, пришвидшення;

б) в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменником при: пригірок, прибережний, прикордонний.

4. Префікс прі- вживаний тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.

Тренувальні вправи

1. Перепишіть слова, добираючи з дужок потрібну літеру.

Пр(и,е)азов’я, пр(и,е)чал, пр(и,е)паркуватися, пр(и,е)ярок, пр(и,е)зирливо, пр(и,е)браний, пр(и,е)завзятий, пр(и,е)хований, (з,с)фальсифіковано, пр(и,е)чепа, пр(и,е)скочити, пр(и,е)свята, пр(и,е)ступити, пр(и,е)гір’я, пр(и,е)товкти, (з,с)балансований, (з,с)хильність, пр(и,і)звисько, пр(и,е)глухий, пр(и,е)глушити, пр(и,е)года, (з,с)проможний, пр(и,е)скіпливий, пр(и,е)чепливий, пр(и,е)сумирний, (з,с)ходження, пр(и,е)тихий, пр(и,е)тихлий, пр(и,е)свячений, пр(и,е)дорожній, (з,с)шивання, (з,с)планований, (з,с)кидання, (з,с)чищення, (з,с)фальшивити, (з,с)тухати, (з,с)тиснення, (з,с)кріпити, пр(и,і)звище, пр(и,е)стосування.

2. Від поданих слів утворіть похідні з префіксами при-, пре-, прі-. Поясніть значення префіксів та їх написання.

Міський, дивний, вокзальний, лягти, берегти, ховати, мудрість, вчити, хворіти, далеко, широкий, бігти, думати, казати, міряти, чудовий, солодкий, солодити, ступити, завзятий, сікти, голубити.

3. На місці крапок вставте літери з або с.

Ро.. пис, бе.. платно, вро.. сип,.. кат,.. цементувати, ро.. чин,.. формувати,.. тискач,.. чепити, ро.. кис,.. прожогу,.. пад, бе.. крилість,.. казано,.. сох, ро.. сунув,.. чавити,.. хов, ро.. сіл,.. шити, не.. проста, ро.. тин,.

4. Від поданих слів утворіть нові префіксами з-, с-, зі-, зо-.

Псувати, робити, цідити, жарити, мліти, гнути, їсти, шити, садити, скочити, чіпляти, косити, щулитися, рвати, палити, ставити, чесати, кріпити, творити, тягти.

5. Відредагуйте подані словосполучення, усуваючи випадки порушення милозвучності мовлення.

Розмір й характер внесків, з скороченим робочим днем, здати у експлуатацію, з врахуванням змін й доповнень, майно у оренді, отримав у одному примірникові, згідно з статтею, в зв’язку з смертю, права і обов’язки, зобов’язуюся узгоджувати, отримав вмотивовану відмову, стосунки між банком й вкладником, внесок в справу, збитки із операцій, кількість й якість, далось взнаки, оренда приміщення і обладнання, визначилися в кожному конкретному випадку, за погодженням з завідувачем, зробила би учора, він ж одержав переказ.

 

Правопис складних іменників

1. Разом пишуться:

а) складні іменники, частини яких поєднані єднальними голосними о та е: пароплав, рукопис, лісостеп, самозахист, сталевар, бурелом, життєпис, трудодень та ін., але людино-день;

б) складні іменники, утворені поєднанням дієслова у формі наказового способу та залежного від нього іменника: горицвіт, пройдисвіт, перекотиполе, зірвиголова та ін.;

в) складні іменники, утворені поєднанням кількісного числівника та іменника: чотирикутник, шестиденка, сторіччя, двотижневик та ін.

УВАГА! Якщо числівник означає число двозначне, тризначне та ін., то він звичайно пишеться цифрами і приєднується до другої основи за допомогою дефіса: 125-річчя та ін.;

г) складні іменники з першою частиною пів-, напів-: півгодини, півночі, напівімла, півапельсина, пів’ящика.

УВАГА! Основа пів- із власними назвами пишеться через дефіс: пів-Америки, пів-Європи, пів-Києва та ін.;

ґ) складноскорочені іменники: військкомат (< військовий комісаріат), профспілка (< професійна спілка), спецкор (< спеціальний кореспондент), нацбанк (< національний банк), мін’юст (< міністерство юстиції), міносвіти (< міністерство освіти) та ін.;

д) складні іменники з першою частиною іншомовного походження псевдо-, екстра-, супер-, квазі-, макро-, мікро-, мілі-, елекро-, термо-, теле-, радіо-, моно-, стерео-, фоно-, фото-, кіно-, авто-, мото-, вело-, авіа-, гідро-, гео-, метео-: авіарейс, електроплита, псевдопатріот, мікроелемент, метеоситуація, радіопередача, гідроізоляція, кінопоказ та ін.

2. Через дефіс пишуться:

а) складні іменники, утворені поєднанням двох іменників без допомоги єднальних голосних: купівля-продаж, блок-схема, лікар-еколог, прем’єр-міністр, генерал-губернатор, член-кореспондент;

УВАГА! За цим же правилом через дефіс пишуться складні іменники Свят-вечір (< свято + вечір), прес-служба (< преса + служба), яхт-клуб (< яхта + клуб), чар-зілля (< чари + зілля), розрив-трава (< розрив + трава), козир-дівка (< козир + дівка), жар-птиця (< жар + птиця), стоп-кран (< стоп + кран) та под., які помилково можуть сприйматися як складноскорочені слова;

б) поєднання близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати, хліб-сіль, щастя-доля та ін.;

в) складні назви рослин типу мати-й-мачуха, брат-і-сестра;

г) складні іменники з першою частиною іншомовного походження віце-, екс-, максі-, міді-, міні-: екс-чемпіон, віце-президент, міні-комп’ютер, максі-спідниця та ін.;

ґ) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-ост, норд-вест, зюйд-вест та ін.

УВАГА! Дефіс пишеться після першої частини складного іменника, якщо наступне складне слово маю таку саму другу частину: теле- і радіопередачі, тепло- і гідроізоляція та ін.

Тренувальні вправи

1. Подані іменники запишіть відповідно до правописних правил. Прокоментуйте написання.

Ціно (утворення), дощо (мір), аеро (флот), пів (захисник), плато (спроможність), держ (контроль), капітало (вкладення), виробник (експортер), агент (посередник), натур (оплата), пів (України), напів (фабрикат), екс (міністр), віце (прем’єр), купівля (продаж), аванс (завдаток), дво (владдя), зірви (голова), пів (ящика), прем’єр (міністр), пів (години), пів (апельсина), інженер (механік), нафто (сховище), світло (фільтр), хліб (сіль), прес (аташе), напів (злидар), бори (вітер), Держ (постач).

Магазин (салон), блок (схема), метео (станція), яхт (клуб), фото (елемент), середньо (віччя), Свят (вечір), перекоти (поле), корабле (будування), товаро (обіг), мото (спорт), влас (кор), дит (ясла), світло (тінь), буд (загін), пів (Луцька), шести (денка), блок (система), водо (очистка), псевдо (патріот), атомо (хід), гучно (мовець), радіо (коментатор), буркун (зілля), спец (фонди), само (вчитель), прес (конференція), шлако (блок), пів (дюжини), прод (податок), дизель (мотор), косто (прав), держ (закупівлі), фото (генічність), авто (фургон).

2. Подані прикметники запишіть за правописними правилами. Прокоментуйте написане.

Нафто (очисний), напів (м’який), продуктово (промисловий), контрольно (ревізійний), три (сторонній), північно (німецький), внутрішньо (галузевий), вагоно (будівний), першо (рядний), зовнішньо (торговельний), світло (чубий), східно (європейський), близько (східний), густо (заселений), матеріально (технічний), навчально (виховний), державно (монополістичний), постачально (збутовий), адміністративно (територіальний), добро (зичливий).

Західно (український), машино (будівний), темно (зелений), білорусько (український), воле (любний), політико (економічний), акціонерно (комерційний), напів (забутий), мало (знайомий), машинно (тракторний), м’ясо (молочний), шістдесяти (річний), м’ясо (заготівельний), планово (економічний), вище (згаданий), історико (культурний), воєнно (стратегічний), двох (ярусний), масово (політичний), сліпучо (білий), право (бережний).

3. Від поданих словосполучень утворіть складні прикметники, прокоментуйте їх написання.

Мала рентабельність, виробничий і технологічний, кредитний і розрахунковий, взаємна вигода, різати метал, сто двадцять сім кілометрів, легко розчиняти, короткий час, висока кваліфікація, очистити нафту, військовий і юридичний, північна Німеччина, гострий дефіцит, Західна Європа, відомий на весь світ, північний захід, південна Україна, заготівля льону.

 

Разом, окремо, через дефіс

1. Окремо пишуться:

а) географічні назви, що складаються із прикметника та іменника: Кривий Ріг, Красний Лиман, Мала Любаша та ін.;

б) географічні назви, що складаються з іменника та порядкового числівника: Городище Перше, Залісся Друге, Перше Садове та ін.

2. Разом пишуться:

а) географічні назви, утворені зі сполучення прикметника та іменника за допомогою єднального голосного о: Сіверськодонецьк, Суходоли, Білопілля, Красноперекопськ, Старокостянтинів та ін.;

б) географічні назви, утворені зі сполучення двох іменників за допомогою єднального голосного о: Верболози, Страхолісся, Індокитай та ін., але Австро-Угорщина;

в) географічні назви, утворені зі сполучення числівника та іменника за допомогою єднального голосного: Дворіччя, П’ятихатки, Трипілля, Першотравенськ та ін.;

г) географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу: Гуляйполе, Печиводи, Копайгород та ін.;

ґ) географічні назви з другою частиною -город, -град, -піль, -поль, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт: Волгоград, Новгород, Севастополь, Ольгопіль, Кемберленд, Бранденбург та ін.

3. Через дефіс пишуться:

а) географічні назви, що складаються з двох іменників без єднального голосного: Пуща-Водиця, Баня-Лука та ін.;

б) географічні назви, що складаються з іменника та дальшого прикметника: Кам’янець-Подільський, Рава-Руська, Камінь-Каширський та ін.;

в) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імені та прізвища з використанням сполучного голосного о: Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське, Дмитро-Варварівка та ін., але Петропавлівка, Петропавловськ;

г) географічні назви з першими складовими частинами спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, -санта-, сен-, сент-: Усть-Каменогорськ, Нью-Йорк, Сан-Сальвадор, Сант-Яго, Санкт-Петербург та ін.;

ґ) географічні назви, що складаються з двох повнозначних іншомовних слів: Буенос-Айрес, Улан-Уде, Іссик-Куль, Аддис-Абеба та ін.;

д) географічні назви з другою частиною -ривер, -сіті, -сквер, -стрит: Атлантик-Сіті та ін.;

е) географічні назви, що складаються з іменників, поєднаних українськими чи іншомовними прийменниками, сполучниками, частками або артиклями: Ростов-на-Дону, Новосілки-на-Дніпрі, Франкфурт-на-Майні, Ріо-де-Жанейро.

Тренувальні вправи

1. Запишіть з великої чи малої літери. Прокоментуйте написання.

(А,а)дміністрація (П,п)резидента України, (Г,г)олова (П,п)равління (Н,н)аціонального (Б,б)анку України, (А,а)нтимонопольний (К,к)омітет України, (П,п)резидент (Р,р)еспубліки Білорусь, (Н,н)ародний (А,а)ртист України, (З,з)аступник (Г,г)олови (В,в)ерховної (Р,р)ади України, (Г,г)енеральна (А,а)самблея (О,о)рганізації (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (В,в)сесвітня (Ф,ф)едерація (Н,н)аукових (П,п)рацівників, (Л,л)ауреат (Д,д)ержавної (П,п)ремії України ім. Т. Шевченка, (Н,н)ововолинський (В,в)угільний (Б,б)асейн, (С,с)узір’я (Г,г)ончі (П,п)си, (Г,г)олова (К,к)онституційного (С,с)уду України, (К,к)раїни (С,с)ередньої Азії, (О,о)строви (К,к)оролеви Шарлотти, (Ш,ш)тат (З,з)ахідна (В,в)ірджинія, (Ц,ц)ентральний (Б,б)отанічний (С,с)ад, (С,с)кандинавський (П,п)івострів, (Л,л)ьвівський (З,з)алізничний (В,в)окзал, (Л,л)ьвівські (Х,х)рами, (П,п)оштова (П,п)лоща, (К,к)иївська (М,м)іська (Р,р)ада, (К,к)иївські (В,в)вулиці, (О,о)сманська (І,і)мперія, (К,к)итайська (Н,н)ародна (Р,р)еспубліка, (З,з)акавказькі (Р,р)еспубліки, (Г,г)оловне (П,п)асажирське (У,у)правління (М,м)іністерства (Т,т)ранспорту України, (В,в)улиця (К,к)иївська в Луцьку, (П,п)ланово-(Е,е)кономічний (В,в)ідділ (К,к)иївської (М,м)іськадміністрації, (В,в)сесвітня (Ф,ф)едерація (Д,д)емократичної (М,м)олоді, (П,п)артія (Д,д)емократичного (В,в)ідродження України, (Д,д)ень (К,к)осмонавтики, (П,п)аризька (К,к)омуна, (Р,р)ектор (К,к)иївського (І,і)нженерно-будівельного (І,і)нституту.

(В,в)ищий (А,а)рбітражний (С,с)уд України, (К,к)иївська (Т,т)орговельно-(П,п)ромислова (П,п)алата, (Г,г)енеральна (П,п)рокуратура України, (Д,д)ержавний (М,м)итний (К,к)омітет України, (А,а)рабський (Ф,ф)онд (Е,е)кономічного і (С,с)оціального (Р,р)озвитку, (Ц,ц)ентральний (Д,д)ержавний (А,а)рхів (В,в)ищих (О,о)рганів (В,в)лади, (Г,г)оловне (А,а)рхівне (У,у)правління при (К,к)абінеті (М,м)іністрів України, (Д,д)ень (П,п)рацівника (Т,т)оргівлі, (Є,є)вропейська (А,а)соціація (В,в)ільної (Т,т)оргівлі, (З,з)аслужений (Д,д)іяч (М,м)истецтв України, (П,п)резидент (Н,н)аціональної (А,а)кадемії (Н,н)аук України, (З,з)бройні (С,с)или України, (П,п)алата (М,м)ір і (В,в)имірних (П,п)риладів, (Н,н)аціональна (Г,г)вардія України, (В,в)иконавчий (К,к)омітет (Л,л)уцької (М,м)іської (Р,р)ади, (В,в)олинські науковці, (К,к)онгрес (Д,д)емократичних (С,с)ил України, (З,з)аслужений (П,п)рацівник (К,к)ультури України, (П,п)арк (К,к)ультури і (В,в)ідпочинку ім. М. Рильського, (П,п)івнічна (Б,б)уковина, (Н,н)аціональний (П,п)едагогічний (У,у)ніверситет ім. М. Драгоманова, (С,с)тарший (Н,н)ауковий (С,с)півробітник (І,і)нституту (М,м)овознавства НАН України, (Д,д)ержавна (П,п)ублічна (Б,б)ібліотека (Н,н)аціональної (А,а)кадемії (Н,н)аук України.

2. Перепишіть, розкриваючи дужки.

Сузір’я (В,в)елика (В,в)едмедиця, вулиця (К,к)ривий (В,в)ал, острів (С,с)вятої (О,о)лени, мис (Д,д)оброї (Н,н)адії, галактика (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, зоряна система (В,в)елика (М,м)агеланова (Х,х)мара, затока (С,с)вятого (Л,л)аврентія, проспект (А,а)кадеміка (Б,б)улаховського, набережна (Л,л)ей-тенанта (Ш,ш)мідта, проспект (П,п)резидента (Г,г)рушевського, заповідник (Б,б)іловезька (П,п)уща, (М,м)айдан (Н,н)езалежності, вулиця (Я,я)рославів (В,в)ал.

3. Подані географічні назви запишіть відповідно до правил правопису. Прокоментуйте написання.

Великий (устюг), Старо (костянтинів), Білгород (дністровський), Мирогоща (друга), Біла (церква), Печи (хвости), Могилів (подільський), Михайло (коцюбинське), Дорого (буж), Верхній (тагіл), Кисло (водськ), Кам’яно (гірка), Новоград (волинський), Воля (ковельська), Стара (гута), Рава (руська), Нові (шепеличі), Ново (сибірськ), Семи (палатинськ), Великі (дмитровичі), Чисто (водне), Івано (франківськ), Зелена (гура), Сомкова (долина), Сухо (луччя), Старі (шахти), Берізки (бершадські), Стара (гута), Кейп (таун), Верни (городок), Сорока (дуби), Семи (палатинськ), Сент (луїс), Олійникова (слобода), Верхньо (уральськ), П’яти (гори), Санто (домінго).

Тренувальні вправи

1. Подані російські прізвища запишіть українською мовою. Прокоментуйте написання.

Пешковский, Мещанинов, Пугачёв, Резник, Немчинов, Серов, Аркадьев, Твердохлебов, Новосёлов, Андреев, Одинцов, Рощин, Дёрнов, Троицкий, Вяземский, Зимовин, Молдованцев, Тёркин, Токарев, Рогачёв, Соловьёв, Николаев, Лермонтов, Белинский, Щипачёв, Лучин, Тёлкин, Бердяев, Евдокимов, Артёмов, Дьяконов, Третьяков, Сидоров, Леонтьев, Ширшов, Георгиев, Литвинов, Столетов, Окаёмов, Кондратьев, Савельев.

Слепцов, Наседкин, Арефьев, Белик, Алфёров, Румянцев, Филиппов, Григорьев, Тимофеев, Берёзов, Алексеев, Тургенев, Бестужев, Плащеев, Репин, Семёнов, Бедный, Чистяков, Тихомиров, Лихачёв, Чичиков, Алябьев, Огарёв, Водопьянов, Прокофьев, Куницин, Водопьянов, Кузнецов, Афанасьев, Мацеев, Местечкин, Зверев, Воинов, Давидов, Денежкин, Виноградов, Новиков, Голицин, Беликов, Радищев.

 

Правопис прислівників

Правопис часток

8.2.1. Написання не з різними частинами мови

1. Тільки разом не пишеться зі словами різних частин мови, якщо слово без не не вживається: неук, нездара, негода, неоковирний, невпинний, несхибний, нещадний, невдовзі, нещодавно, несамовито, невтямки, неволити, непритомніти, незчутися, непокоїти, ненавидіти та ін.

2. З іменниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: небезпека (загроза), нещастя (горе), неволя (рабство), неправда (брехня), неслава (поговір), неспокій (тривога), недруг (ворог), недоля (лихо) та ін.

Увага! Частка не з іменником пишеться окремо, якщо є протиставлення: не друг, а ворог; не приязнь, а любов; не правда, а брехня; не спокій, а тривога та ін., пор. також: Не доля вирішує, а людина сама творить свою долю.

3. Із прикметниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: невибагливий (скромний), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), нелегкий (важкий).

Увага! Частка не з прикметником пишеться окремо в таких випадках:

а) якщо є протиставлення: не високий, а низький; не важкий, а легкий; не далекий, а близький та ін.;

б) якщо в реченні перед прикметником стоять слова ні, ані, ніхто, ніщо, ніяк, аж ніяк, ніде, ніколи, нітрохи, далеко, зовсім: Аж ніяк не легка дорога судилася нам. Далеко не важку роботу він виконував. Ти ні на що не здатний;

в) якщо прикметник виконує роль присудка, а частка не заперечує ознаку, названу прикметником (між не і прикметником можна вставити зв’язку є): Травневі вечорине холодні > Травневі вечорине є холодні. Це озероне глибоке > Це озероне є глибоке. Якщо ж у реченні не заперечується, а стверджується ознака (є можна вставити перед не), то не пишеться разом: Травневі вечоринехолодні > Травневі вечориє нехолодні. Це озеронеглибоке > Це озероє неглибоке.

4. Із дієприкметниками частка не пишеться окремо в таких випадках:

а) якщо дієприкметник має залежне слово: ніким не читана книга; не знаний в Україні поет; досі не скошений луг та ін.;

б) якщо дієприкметник не має залежного слова, але виконує роль присудка в реченні: Ваше замовленняне виконане.

Увага! Якщо дієприкметник не має залежного слова і виконує роль означення, то не пишеться разом: На столі лежаланечитанакнига. Нескошенийлугквітнув ромашками. Невиконанізамовленнявідкладені на завтра.

5. Із прислівниками, утвореними від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, частка не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити си