Розділові знаки при узагальнювальних словах

1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення ставиться двокрапка: Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші.

УВАГА! Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, після них – двокрапка: У траві можна було викосити всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок.

УВАГА! Якщо між узагальнювальним словом та однорідними членами речення є синтаксична конструкція, яка відокремлюється комами (поширене означення, підрядне речення тощо), то після цієї конструкції перед однорідними членами, замість двокрапки, ставлять кому і тире: За ніч підросли всі квіти, що жили на луках, – сон-трава, медок, дзвіночки, зірочки.

2. Якщо однорідні члени, що стоять після узагальнювального слова, не завершують речення, то після них ставиться тире: Скрізь: на пустирях, у рівчаках та неглибоких балках – росте ця рослина.

УВАГА! Тире опускається, якщо речення завершує синтаксична конструкція, яка відокремлюється комою (поширене означення, підрядне речення, наступне сурядне речення тощо): Все в ньому по-своєму жило: і спілі хліба, і пташиний спів, і небесний спокій, настояний на сонці і зорях. Почали стигнути плоди різних дерев: черешні, вишні, абрикоса, персика, а кизил усе ще зелений.

3. Після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире: Дерева, птахи, люди – все навколо сповнене великої весняної сили.

УВАГА! Перед тире ставиться кома, якщо вона потрібна за умовами контексту (кома може закривати підрядне речення, поширене означення чи іншу синтаксичну конструкцію): Синій цвіт залізняка, папороть, квасець, заячий холодок і навіть кабель, протягнений по землі від пересувних електростанцій, – усе аж плющить у цей час від роси.

УВАГА! Кома опускається перед вставним словом, що стоїть після ряду однорідних членів речення перед узагальнювальним словом: І небо, і море, і земля, і гори – здавалося, все завмерло у тривожному передчутті.

4. Якщо узагальнювальне слово вживається двічі для його смислового підсилення (перед однорідними членами та після них), то після першого узагальнювального слова ставиться двокрапка, а перед другим – тире: Усе: і повітря, й покручені лози, і зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

УВАГА! Якщо після першого узагальнювального слова є синтаксична конструкція, яка відокремлюється комами (поширене означення, підрядне речення, наступне сурядне речення тощо), то перед однорідними членами речення ставиться кома і тире, а після однорідних членів перед другим узагальнювальним словом – тире: Все, що на землі проростало, – кущі, молоді деревця, чагарники – все бралося багряними фарбами.

5. Іноді, найчастіше в науковому та офіційно-діловому стилях, двокрапка перед однорідними членами речення переважно після дієслова може ставитися навіть тоді, коли узагальнювальне слово відсутнє. У цьому випадку перед переліком робиться пауза, а однорідні члени читаються з перелічувальною інтонацією: Іменник як частину мови характеризують: лексичне значення предметності, граматичні значення роду, числа і відмінка, синтаксична роль підмета чи додатка.

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне великі ріки великі дерева пишні суцвіття а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки травинки й листочки. 2. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом. 3. Ти не така як інші. Виняткове у тебе все і мова і хода і вигнуте розкрилля чорноброве й безмежжя синє як розлийвода. 4. Березу вільху і ліщину дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз люблю я ліс. 5. Різні квіти айстри, чорнобривці жоржини росли в маминому садку. 6. Луки гори пишні сади виструнчені у святковому вбранні все принишкло знемагаючи від сонця. 7. Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій вербовій корі в старих пеньках у дуплах в болотній воді на поколупаних стінах. 8. Не хлібом єдиним а творчості дивом і криком дитини існує людина. 9. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну. 10. Є в коханні і будні і свята є у ньому і радість і жаль бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. 11. Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі. 12. Пригадую усе трави зім’ятий запах і лісу глухуватий гук і небо в зоряних накрапах і дощ і серця перестук. 13. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнська любов. 14. Хай буде сад і дерево крислате і кіт-воркіт і ще багато див. 15. На ньому була проста одежа широкі крамні штани біла сорочка і чорна смушева шапка. 16. Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила магічний відголосок рими в говірці рідного села. 17. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море й красу світову і людям співає він пісню нову. 18. Моя рука ніколи і нікому ні кривди ні біди не принесе. 19. Все знайоме і рідне до болю в душі і криниця в саду і червона калина. 20. Тут Стугни плин малює вічну карту де батько й дід і дядько мій косив. 21. Над долиною стоїть легкий сивий туман. 22. Лебеді летіли нижче обвислих вітрами пошарпаних хмар. 23. Чудовий тихий вечір і палаюче вогнем на заході синє небо зелений посаджений батьком сад все будило ностальгію за дитинством. 24. Усе тут вражало своєю глухоманню кучерявий дуб що міцно вхопився за землю розмитим водою вузлуватим корінням кошлата понівечена вітрами верба дикі мабуть ніколи не кошені трави. 25. Вся подорож думки і мрії весь творчий і красивий план твору все ні до чого. 26. Разом з ластівками прокинувся залитий цвітом яблуневий сад. 27. Підступно весною обмануті чорні каштани в руках задубілих тримають погаслі свічки. 28. Світлячки не розганяють темряви однак поетизують ніч. 29. Повітря чисте прозоре ні пилинки ніде. 30. А вві сні я бачив сонце і поле безмежне і стежки без краю в достиглих хлібах. 31. Поете! Будь собі суддею і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею і певний суд вчини над нею і осуди і не прости. 32. Натовп переконує не сила аргументів а аргумент сили. 33. Зо всіх куточків зі стін з вікон з долівки і з мене самого вставали згадки дитинства і пливли передо мною. 34. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестом стиглого жита. 35. Їх ніщо в степу не цікавить ні буркун ні полин ні ховрашки ні шуліка що кружляє в небі. 36. Дзеркало завжди каже правду але робить це мовчки. 37. Каштани в ранок сивий попелястий шуміли над твоїм вікном. 38. Поети не з’являються звідкись з-за моря виходять зі свого народу. 39. Вона працювала ще й тяжко працювала. 40. Дід стоїть ні в сих ті в тих. 41. Кинула сірої землистої фарби на степ потім почервонила ліси а клени вдягла в ніжно-жовту позлотисту порфіру. 42. На тім кровопролитті не місяць в небі сходить турецький ятаган. 43. Мала голка та майстровита. 44. Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою. 45. Сиві рожеві блакитні дими кучеряві плинуть з високих мов башти стрімких димарів. 46. Крізь прозорі хмарки іноді пробивається рожевий сонячний промінь. 47. Свист у полі ночі горобині білий цвіт обпалений вогнем все мені ввижається в долині. 48. Гості пани й пані молодь і старші люди сиділи і стояли. 49. Наче грозовий грім котиться довкола котиться низько над землею котиться не в одному якомусь місці а скрізь і над селом і над лугами й над річкою. 50. Як любив ти і гори й поля синь озер всю свою Батьківщину. 51. На берегах Дніпра розташовано багато міст як-от Київ Черкаси Запоріжжя Херсон. 52. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море і красу світову. 53. Все на чому ґрунтується сучасна казка боротьба за справедливу справу мрія про щастя про прекрасне все це дедалі більше втілюється в життя. 54. Наш народ створив цілий ряд духових інструментів а саме сопілку трембіту ріг сурму трубу волинку. 55. І все минеться суєта й прокльони але правічне дерево життя. 56. Хлопці почервоніли і стояли мовчки ні живі ні мертві. 57. З-за обрію вставало червоне вранішнє сонце і радісно вітало молоду зелену землю. 58. Скрізь на вершечку стрілецької гори на горах і видолинках уже панувала тиша. 59. Бібліотекарі реєстрували читачів і видавали книжки і журнали. 60. Тоді ми всі троє Остап Іринка і батько за обідом розмовляли про майбутню мандрівку. 61. Та я ще не пізнав ані тебе ні воду ні дзвоника ні дятла ні себе. 62. Відповідь була безглуздою але влучною. 63. Хай буде все як є і дзвін весни і паморозь осіння. 64. Щось подібне навівають на людину степ або ескадри хмар серед бурі або окутані вічними димами бастіони заводів. 65. Все взяли картоплю цибулю огірки хліб казан велику дерев’яну миску волок рядно косарський прилад граблі все вже на возі. 66. Нехай думка як той ворон літає та кряче а сердейко соловейком щебече та плаче нишком. 67. Великі здивовано відкриті очі мене відразу полонили своєю безпосередністю. 68. Чорні вигнуті від здивування брови робили Катрю ще вродливішою. 69. А вві сні я бачив сонце і поле безмежне і стежки без краю в достиглих житах. 70. Відвага мед п’є або сльози ллє.

§ 21. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремлення додатків

Комами завжди відокремлюються додатки, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від: Мати, замість відпочити, почала готувати вечерю. За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив. На світі все знайдеш, крім рідної матері. Ненависть, на відміну від кохання, завжди взаємна.

УВАГА! Додаток, що починається словом замість, не відокремлюється, якщо його можна замінити конструкцією із прийменником за: Хлопець часто ходив на тік замість батька.