Відокремлення узгоджених поширених означень

1. Узгоджене поширене означення (дієприкметниковий або прикметниковий зворот) завжди відокремлюється комами, якщо стоїть після означуваного іменника: І спогади, сльозами не омиті, приходили прощатися з життям.

2. Дієприкметниковий зворот, який стоїть перед означуваним іменником, комами відокремлюється тільки тоді, коли додатково означає причину: Налякані вчорашнім бомбардуванням, солдати нині зосереджені, спокійні.

Якщо додаткового значення причини дієприкметниковий зворот не має, то в позиції перед іменником комами він не відокремлюється: Залиті квітневою повіннюлуки зустріли оранжевий вечір.

3. Незалежно від позиції комами відокремлюється дієприкметниковий зворот, який означує особовий займенник: Заглиблений в минуле, ти здатен вибудувати для себе краще майбутнє. Іноді займенник може бути пропущений: Отак завжди чогось чекаю, закоханий в красу життя.

4. Комами відокремлюється дієприкметниковий зворот, який стоїть на віддалі від означуваного іменника: Розбуджена свіжим весняним повітрям, відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ.

5. Однорідні дієприкметникові звороти між собою комою не розділяються, якщо між ними є одиничний єднальний сполучник і (й), та (у значенні і): У садку стояв будинок, покритий шифером і оздоблений орнаментом.

Відокремлення неузгоджених означень

1. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках із прийменниками, як правило, комами не відокремлюються: Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними.

УВАГА! Такі означення можуть відокремлюватися комами або тире (переважно в кінці речення), якщо автор хоче підкреслити відповідні ознаки: Прибували з моря рибалки, стали виходити на берег, у своїх зюйдвестках, у важких рибальських чоботах. Мені зразу сподобалася його жінка – у великій барвистій хустці, з рясним намистом, у червоним чоботях, з туго перетягнутим станом.

2. Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, як правило, не відокремлюється: Стала наближатися година [яка?] рушати в дорогу.

УВАГА! Означення-інфінітив, перед яким можна вставити слова а саме, відокремлюється тире: Приїхав на море з єдиним бажанням [яким?] – відпочити після важкої роботи.

Відокремлення прикладок

Прикладка – це різновид означення, що виражається іменником або іменниковим словосполученням і дає підмету чи додатку іншу назву.

1. Поширена прикладка, яка стоїть після іменника, завжди відокремлюється комами: Іван Франко, велетень праці, залишив по собі десятки томів своїх творів.

2. Поширена прикладка, яка стоїть перед іменником, комами відокремлюється тільки тоді, коли додатково означає причину: Тонкий знавець фольклору, Максим Рильський вважав першочерговим завданням зберегти для нащадків скарби усної словесності.

УВАГА! Якщо поширена прикладка стоїть перед іменником і не має додаткового значення причини, то комами її не відокремлюють: Відомий український політикБорис Тарасюк реально оцінює геополітичні перспективи України.

3. Незалежно від позиції відокремлюється комами прикладка, яка стосується особового займенника: Він, старий генерал, вимагав від нас абсолютного порядку. України польової син, я більше звик до дуба, до грабини.

4. Відокремлюється комами непоширена і поширена прикладка, яка стоїть після власної назви: На порозі стояв Артем, коваль. Остап, наш давній знайомий, привітав мене з чесною перемогою.

5. Прикладка, яка вводиться в речення сполучником як, незалежно від позиції комами відокремлюється тільки тоді, коли додатково означає причину: Сергій, як тренер команди, взяв на себе всю відповідальність за поразку.

УВАГА! Якщо прикладка зі сполучником як не має додаткового значення причини, то комами її не відокремлюють: Шевченкояк поет відомий усьому світові. Як художникаШевченка знають в основному в Україні.

6. Завжди відокремлюються комами прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (у значенні тобто), чи (у значенні тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, так званий, родом: Асиміляція, або уподібнення, виникає на стику кількох приголосних звуків. І мала вона одного сина, на імення Івашко.

7. Якщо прикладка має виразне уточнювальне значення (перед нею можна вставити слова а саме), то вона відокремлюється тире, а не комами (найчастіше в кінці речення): Одна з німф – Мента – навічно оселилася в ботаніці й медицині, кулінарії і парфумерії. Винуватці тої катастрофи – два хлопчики літ семи-восьми та п’ятиліток-дівчинка – наче не чули сердитого материного поклику. Для вимірювання цих колосальних відстаней астрономи ввели спеціальну одиницю довжини – світловий рік.

УВАГА! Якщо уточнювальна прикладка стосується одного з однорідних членів речення, то тире ставиться тільки перед прикладкою: Добрим словом годиться сьогодні згадати батька Лесі – Петра Антоновича Косача і матір її – Олену Пчілку.

8. Тире, а не комою, відокремлюється поширена прикладка, яка має у своєму складі коми: Буквене письмо відкрили фінікійці – невеликий, але надзвичайно активний народ торговців і мореплавців.

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Щастя художника зокрема письменника невіддільне від щастя його народу. 2. Після обіду Леся пішла з Маргаритою старшою дочкою Комарових гуляти містом. 3. Я родом із Черкащини давньої козацької сторони. 4. Не міг позбутися єдиного бажання перемогти. 5. Бринять берези і блукають луни людьми забуті звечора в лісах. 6. Саме тоді я випускник університету втрапив до війська. 7. Погляд материн ще раз звертається туди в бік полігону. 8. На київському вокзалі був сторож наш земляк. 9. Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні. 10. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами вони чомусь для мене схожі на круглі кобзи. 11. Дівчина ображена не знала як реагувати на такі злі жарти. 12. І я відчула радістю зігріта що лиш любов єднає нас зі світом. 13. На серці стоїть тиха радість навіяна пахощами молодої трави. 14. Лише дійшовши схилу віку поезію я зрозумів. 15. Ще в дитинстві юнак дав собі слово триматися незважаючи ні на що. 16. Дерева нагинаючись здавалися живими. 17. Надійшла уже справжня осінь з прозорим небом з ранішніми морозами з інеєм на травах з павутинням на всьому. 18. Волинська земля подарувала Польщі одного з її найвизначніших поетів Юліуша Словацького. 19. Чутно тихий трохи журливий голос сопілки. 20. Він же надто вимогливий до себе вважав що не має на це морального права. 21. Дівчина вийшла вже спокійна хоч і бліда. 22. Олесь Григорович поважний мужчина середнього віку трохи лякав дітей своїм суворим поглядом. 23. Тепла ніч напоєна пахощами акації і сп’яніла від солов’їв почала володіти світом. 24. Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі чорної гордині. 25. Рильський як великий поціновувач поетичного слова надто прискіпливо ставився до буденної гри в поезію. 26. Зачарованим велетнем стоїть ліс покритий інеєм і пронизаний наскрізь сонячним промінням. 27. Уже сьогодні мають прибути перші розвідники Дніпровської забудови геодезисти топографи. 28. На великій клумбі серед подвір’я багряно горіли вмиті ранковою росою червоні півонії. 29. Поганенька була та вуличка вузенька заросла будяками та бур’янами. 30. Вмираючи вони перемагали. 31. Пішов козак сумуючи. 32. Пісня без музичного її оформлення тобто без мелодії багато втрачає. 33. Та його я знаю давно не одне десятиліття. 34. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. 35. Втомлена вона заснула голову поклавши на камінь. 36. Хлопці вітаючись подавали чоловікам руки. 37. Дивлюся на сонце мружачись. 38. А я не знаю нічого ніжного окрім берези. 39. Вузькі промені світла ковані з білого металу легко проходили крізь двері й бриніли через увесь погріб. 40. Смуга світла яскравіла вужчаючи. 41. Наспівавшись хлопці пішли по домівках. 42. Земля осипаючись шумить після вибуху бомби. 43. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленим маючи гіллям. 44. Пахне грибами й медом вогкістю пахне тією що опріч назви осінь немає імені їй. 45. Підхоплений бурею хвилею змитий не спам’ятавшись мчить він назустріч загибелі власній. 46. Чорночубий енергійний він подобався Наталці закоханістю у свою роботу. 47. Він полюбив щоб до Волі приходили гості зокрема Рада й Аліна. 48. Мати замість відпочити стала топити піч. 49. Усі за винятком Бойчука дивилися на свого шкіпера. 50. Макаренко як досвідчений учитель умів передбачити будь-яку несподіванку. 51. Над старим батьком у зажурі схилився Василь його син сорокарічний удовець. 52. Юліуша Словацького як справжнього гуманіста щиро шанують у всьому слов’янському світі. 53. У гаю на схилах ще лежить сніг припорошений і присипаний почорнілим торішнім листям. 54. Тичина як драматург мало відомий в Україні. 55. Місто стояло над морем біле пронизане сонцем і солоними вітрами. 56. Ми говорили не поспішаючи. 57. Я дивився як чорна ніч огортала садок густа тепла. 58. Ліс зустрів мене як друга. 59. А згадаймо заслуги Бажана як перекладача! 60. Усе від неї від щедрості думок сердець і рук. 61. Дмитро як індивідуаліст в основному тримався осторонь нашого гурту. 62. Тарас попрощавшись вийшов із хати. 63. Сідаю зітхнувши читати черговий наклеп. 64. Дикі кози стрункі і полохливі вийшли на галявину. 65. Раптом заграла в ньому якась радісна сила буйна і непокірна. 66. Задуманий не чув він ні гуркоту грому ні перших доторків холодного дощу. 67. На високих аж до стелі полицях стояло безліч товстих книг. 68. Солдати збилися докупи збентежені і злі. 69. Схвильована несподіваною зустріччю жінка поверталася додому. 70. Покрите інеєм маленьке деревце здавалося срібним наче казковим. 71. Кожен звук голосний чи приголосний характеризується своїми артикуляційними та акустичними особливостями. 72. Засіяне зорями темне небо дивувалося нашому щастю. 73. Вона безсмертя кожному дала поету космонавту гречкосію. 74. З тридцять третього себто від одруження й до самої війни їздила з чоловіком по прикордонних заставах. 75. Веселий дотепний він зазвичай був душею всякої компанії. 76. Знервована зайшла дівчина до кімнати сіла перевести подих. 77. Стара низенька почорніла батьківська хата навіяла на мене невимовну тугу. 78. Мислячий вічно неспокійний Довженко жив інтенсивним до краю напруженим життям. 79. Обліплений снігом я майже не бачив перед собою дороги. 80. Оповитий тишею вечір опускався на землю. 81. Обліплені роями бджіл гудуть сади у квітні. 82. Покроплена дощем земля дихала пахощами весняних трав. 83. Типовою для символу є дейктична тобто вказівна функція. 84. Андрій як людина надто чутлива тамував у горлі сльози розчарування. 85. Дівчата жартуючи зачіпали Миколу. 86. Мій батько як енциклопедист поповнював бібліотеку кожної поїздки до Львова. 87. Скочивши на долівку взяв із мисника гранчасту склянку і холонучи від страху почав на печі наміряти насіння. 88. Усі спочатку погодилися на поїздку але згадавши про екзамени частина відмовилася. 89. Іван мій син здивував усіх своїм голосом. 90. Я жив у звичному гурті своїх друзів дивакуватих і сміливих хлопчаків. 91. Де й бралися в нього грубого артилериста ці слова-пестощі ці ласкаві співи душі. 92. Євшан тобто полин рослина з міцним запахом і гірка на смак. 93. Моя любов прогіркла й перестояна вже скоро душу випалить мені. 94. Осяяні місяцем гори блищать. 95. Можна залишитися невігласом і закінчивши університет. 96. Вона не звикла сидіти склавши руки. 97. У тихій книгозбірні в самісінькому центрі Львова знайшов я своїх старих друзів Остапа і Михайла Ковалевих. 98. Високість помислів музика слова ріднять їх Довженка і Тичину. 99. Тут у відкритому морі вітер був ще холодніший. 100. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. 101. Наморений повертався зі своїх мандрів додому. 102. Обсипана рожевим світлом свіжа та гарна Настя здавалася запашною трояндою. 103. Подихнув пустотливий вітерець той віщун світання. 104. Оптимістка за характером дівчина знала лише один спосіб перемогти наполегливо працювати. 105. Як окрема галузь науки етнолінгвістика сформувалася порівняно недавно. 106. Бо тільки так верхи можна було добутися в лісникове підхмар’я. 107. Каліопа муза епічної поезії зображувалася з табличкою і паличкою для письма. 108. Повернувшись учений заснував свою наукову школу. 109. Зірка блідне й тремтить догораючи.