Похідних від іменників ІІ відміни

1. Від іменників ІІ відміни-назв осіб присвійні прикметники чол. р. творяться за допомогою суфікса -ів: брат – братів, учитель – учителів, орендар – орендарів.

УВАГА! Якщо основа іменника ІІ відміни закінчується на -ій, то присвійний прикметник чол. р. має суфікс -їв: водій – водіїв, Андрій – Андріїв.

2. Відповідні прикметники жін. р. отримують закінчення -а, серед. р. – закінчення -е,а також засвідчують видозміну суфікса:

а) -ів- змінюється на -ов-а, якщо базовий іменник належить до твердої групи: брат – братів – братова – братове, столяр – столярів – столярова – столярове;

б) -ів- змінюється на -ев-а, якщо базовий іменник належить до м’якої чи мішаної груп: учитель – учителів – учителева – учителеве, слухач – слухачів – слухачева – слухачеве, орендар – орендарів – орендарева – орендареве;

в) -їв- змінюється на -єв-а: водій – водіїв – водієва – водієве, Андрій – Андріїв – Андрієва – Андрієве.

3. Відмінюються присвійні прикметники на -ів (-їв) за зразком твердої групи з такими особливостями:

а) похідні від іменників твердої групи послідовно засвідчують зміну суфікса -ів > -ов-:

Відмінок	Чол. р.	Серед. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	братів	братове	братова	братові
Р.	братового	братової	братових
Д.	братовому	братовій	братовим
З.	братів, братового	братове	братову	братових, -і
О.	братовим	братовою	братовими
М.	на братовому, -ім	на братовій	на братових

 

б) похідні від іменників м’якої та мішаної груп послідовно засвідчують зміну суфікса -ів > -ев-:

Відмінок	Чол. р.	Серед. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	учнів	учневе	учнева	читачеві
Р.	учневого	учневої	учневих
Д.	учневому	учневій	учневим
З.	учнів, учневого	учневе	учневу	учневих, -і
О.	учневим	учневою	учневими
М.	на учневому, -ім	на учневій	на учневих

 

в) похідні від іменників на -ій засвідчують зміну суфікса -їв > -єв-:

Відмінок	Чол. р.	Серед. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	водіїв	водієве	водієва	водієві
Р.	водієвого	водієвої	водієвих
Д.	водієвому	водієвій	водієвим
З.	водіїв, водієвого	водієве	водієву	водієвих, -і
О.	водієвим	водієвою	водієвими
М.	на водієвому, -ім	на водієвій	на водієвих

 

13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках

1. Від іменників твердої групи відносні прикметники творяться за допомогою суфікса -ов-ий: служба – службовий, кварц – кварцовий, калина – калиновий.

УВАГА! Від іменника твердої групи метал відносний прикметник твориться за допомогою суфікса -ев-ий: металевий.

2. Від іменників м’якої та мішаної груп присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ов-ий, -ев-ий (-єв-ий), а саме:

а) суфікс -ов-ий вживається тоді, коли в прикметникові наголос падає на закінчення: нуль – нульовúй, поле – польовúй, біль – больовúй, дощ – дощовúй, ключ – ключовúй, борщ – борщовúй (хоч і борщéвий);

б) суфікс -ев-ий вживається тоді, коли в прикметникові наголос падає на основу, а не на закінчення: марля – мáрлевий, квасоля – квасóлевий, овоч – овочéвий, алича – аличéвий.

УВАГА! У прикметниках із наголошеною основою, утворених від іменників м’якої та мішаної груп, виступає суфікс -єв-ий:

· якщо основа базового іменника закінчується на подовжений приголосний: насіння – насіннєвий, життя – життєвий (хоч і життьовúй), взуття – взуттєвий (хоч і взуттьовúй);

· якщо базовий іменник закінчується на -ій: стронцій – стронцієвий;

· якщо базовий іменник закінчується на -я [йа]: соя – соєвий, дія – дієвий (хоч і дійовúй в іншому значенні).

Тренувальні вправи

1. З’ясуйте, чи можливі такі конструкції і чому. Відредагуйте випадки порушення норми.

Трохи дорогуватий, дуже задовгий, самий найдешевший, більш точніший, найспокійна відпустка, найневиліковніша хвороба, подвійніша плата, якнайблизькі стосунки, трохи чорнявий, самий чіткіший, дуже величезний, найбільш найголовніші правила, найпорожніша посудина, щонайдешевий одяг, найбільш відоміший, самий найточніший, менш вдаліший.

2. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники чоловічого та жіночого роду, прокоментуйте написане.

Відвідувач, спадкоємець, комерсант, директор, комісіонер, власник, шахтар, секретар, мачуха, нянька, пасажир, касир, кредитор, приятель, репетитор, коваль, лікар, сторож, завідувач, касир, аптекар, перукар, професор, Валентин, Валентина, Володя, Ольга, Василь, Андрій, Марія, Наталя, Петро, Мирослава, Мирослав, Михайло, Оксана, Олекса, Леся.

3. Від поданих іменників утворіть відносні прикметники, прокоментуйте їх написання.

Матч, черешня, соя, яблуня, щавель, калій, вишня, гроші, калина, клен, кришталь, плече, полин, ситець, стронцій, тиждень, тінь, парча, марля, емаль, душ, перець, сургуч, марганець, діагональ, плащ, грудень, тюль, нуль, взуття, насіння, дощ, сторож, річ, алюміній, кварц, метал.

4. Подані словосполучення запишіть у родовому, орудному та місцевому відмінках однини.

Менша площа, вужча межа, останнє пристанище, крайній кущ, Маріїн плащ, літній дощ, круглолице хлоп’я, справжній товариш, Олексіїв зошит, Наталина вихованість, гарна пісня, рання вишня.

Правопис та відмінювання займенників

Правопис неозначених та заперечних займенників

1. Із частками казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс: казна-хто, бозна-що, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь.

2. Із частками ні-, аби-, де-, -сь займенники пишуться разом: ніхто, абиякий, дещо, хтось.

3. Якщо між часткою і займенником з’являється прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні про кого, будь для чого, аби з ким, хтозна в чому.

УВАГА! Якщо прийменник стоїть не між часткою і займенником, а перед часткою, то написання частки і займенника він не змінює: будь-кого – для будь-кого, будь-чиєю – з будь-чиєю, абищо – на абищо, декого – про декого.

Відмінювання займенників

1. Особові займенники 1-ї (я, ми) та 2-ї (ти, ви) осіб, а також зворотний займенник себе при відмінюванні виявляють таку специфіку:

Відмінок	Одн.	Зворотний	Мн.
1 особа	2 особа	1 особа	2 особа
Н.	я	ти	–	ми	ви
Р.	мене	тебе	себе	нас	вас
Д.	мені	тобі	собі	нам	вам
З.	мене	тебе	себе	нас	вас
О.	мною	тобою	собою	нами	вами
М.	на мені	на тобі	на собі	на нас	на вас

УВАГА! Прийменники з, під, над, перед, які стоять перед формою О. в. займенника 1 особи одн. (мною), для милозвучності вживаються з кінцевим і: зі мною, піді мною, наді мною, переді (можливий варіант передо) мною.

2. Особові займенники 3-ї особи (він, вона, воно, вони) відмінюються так:

Відмінок	Одн.	Мн.
Чол. р.	Серед. р.	Жін. р.
Н.	він	воно	вона	вони
Р.	його, до нього	її, до неї	їх, до них
Д.	йому	їй	їм
З.	його, про нього	її, про неї	їх, про них
О.	ним, з ним	нею, з нею	ними, з ними
М.	на ньому, нім	на ній	на них

УВАГА! Особові займенники 3-ї особи при відмінюванні виявляють таку специфіку:

а) в непрямих відмінках після прийменників з’являється приставний приголосний н: нема його – іду до нього, відніс йому – живе при ньому; знав її – чув про неї, відніс їй – зупинився на ній; пам’ятаю їх – звернувся до них;

б)за відсутності прийменника приставний н у Р. в., Д. в. та З. в. не з’являється: побачив його, передав йому, зустрів її, посміхнувся їй;

в) в О. в. приставний н виступає завжди і не залежить від наявності прийменника: зроблено ним – іду з ним, сказане нею – говорю з нею, почутий ними – бачився з ними.

3. Присвійний займенник мій (за зразком його відмінюються також твій, свій) та питально-відносний чий при відмінюванні виявляють таку специфіку:

Відмінок	Чол. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	мій	чий	моя	чия	мої	чиї
Р.	мого	чийого	моєї	чиєї	моїх	чиїх
Д.	моєму	чийому, чиєму	моїй	чиїй	моїм	чиїм
З.	мій, мого	чий, чийого	мою	чию	мої, моїх	чиї, чиїх
О.	моїм	чиїм	моєю	чиєю	моїми	чиїми
М.	на моєму, моїм	на чийому, чиєму, чиїм	на моїй	на чиїй	на моїх	на чиїх

УВАГА! У серед. р. ці займенники мають ті ж форми, що в чол. р., за винятком Н. в. та З. в.: моє, чиє.

4. Указівні займенники той, цей при відмінюванні виявляють таку специфіку:

Відмінок	Чол. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	той	цей	та	ця	ті	ці
Р.	того	цього	тієї, тої	цієї	тих	цих
Д.	тому	цьому	тій	цій	тим	цим
З.	той, того	цей, цього	ту	цю	ті, тих	ці, цих
О.	тим	цим	тією, тою	цією	тими	цими
М.	на тому, тім	на цьому, цім	на тій	на цій	на тих	на цих

УВАГА! У серед. р. ці займенники мають ті ж форми, що в чол. р., за винятком Н. в. та З. в.: те, це.

5. Указівний займенник цей та означальний весь при відмінюванні виявляють таку специфіку:

Відмінок	Чол. р.	Жін. р.	Мн.
Н.	цей	весь	ця	вся	ці	всі
Р.	цього	всього	цієї	всієї	цих	всіх
Д.	цьому	всьому	цій	всій	цим	всім
З.	цей, цього	весь, всього	цю	всю	ці, цих	всі, всіх
О.	цим	всім	цією	всією	цими	всіма
М.	на цьому, цім	на всьому, всім	на цій	на всій	на цих	на всіх

УВАГА! У серед. р. ці займенники мають ті ж форми, що в чол. р., за винятком Н. в. та З. в.: це, все.

6. Фактично за одним зразком відмінюються питально-відносні займенники хто, що:

Відмінок	Відмінкові форми
Н.	хто	що
Р.	кого	чого
Д.	кому	чому
З.	кого	що
О.	ким	чим
М.	на кому, кім	на чому, чім

7. Займенники присвійні наш, ваш, питально-відносні який, котрий, означальні кожен (кожний), жоден (жодний), всякий, всілякий, інший, самий, сам відмінюються за зразком прикметників твердої групи.

Присвійний займенник їхній відмінюється за зразком прикметників м’якої групи.

8. Займенники питально-відносний скільки та вказівний стільки відмінюються за зразком числівника два.

9. Складні (заперечні та неозначені) займенники відмінюються лише в основній частині: абихто – абикого, абикому і т. д.; деякий – деякого, деякому і т. д.; щось – чогось, чомусь і т. д.; нічий – нічийого, нічийому (нічиєму) і т. д.; будь-хто – будь-кого, будь-кому і т. д.; що-небудь – чого-небудь, чому-небудь та ін.

10. Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у Р. в. та О. в. після приголосних м і х перед часткою -сь можуть отримувати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, чиїмсь і чиїмось; якихсь і якихось, чиїхсь і чиїхось.