Відмінювання іменників IV відміни

У таблиці подано відмінювання іменників, що приймають суфікс -ат- (-ят-) в усіх непрямих відмінках, окрім Ор. однини.

Зразки відмінювання

Від­мін­ки	Однина	Множина
н. р. д. 3. Ор. М. Кл.	курч-а орл-я курчат-и орлят-и курчат-і орлятп-і курч-а орл-я курч-ам орл-ям (на) курчатп-і... орлят-і курч-а орл-я	курчат-а орлят-а курчат орлят курчат-ам орлятам курчат-а орлят-а курчат-ами орлят-ами... курчат-ах... орлят-ах курчат-а орлят-а

 

Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-

Від­		Однина	Миожнна
мінки
н.	ім'я	сім'я	імена.
р.	імені, ім'я	сімені, сім'я	імен
д.	імені	сімені	іменам
3.	Як у Н. відмінку
Ор.	іменем, ім'ям	сім'ям	іменами
М.	(в) імені	... сімені	... іменах
Кл.	Як у Н. відмінку

 

Іменник плем'я відмінюється так само, як ім'я.

Відмінювання множинних іменників

Множинні іменники мають закінчення, типові для всіх відмін і груп інших іменників. За характером закінчень їх можна по­ділити на чотири типи.

		Типи
Відмінки
	І	II	III	IV
н.	ножиці	сходи	сани	вила
р.	ножиць	сходів	саней	вил
д.	ножицям	сходам	саням	вилам
3.	Як у Н. відмінку
Ор.	ножицями	сходами	саньми	вилами
м.	(на) ножицях	... сходах	... санях	... вилах
Кл.	Як у Н. відмінку

 

Ці іменники мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до певної відміни. Так, наприклад, іменник збори відмінюється за зразком іменника брат у множині (тільки 3= відмінок збігається з Н.г а не з Р„). Відмінки Зразки відмінювання Н. двер-і грош-і Р. двер-ей грош-еи д. двір-ям грош-ам 3. двер-і грош-г Ор. двер-йма (двер-мй) грош-йма (гріш-ми) м. (на) двер-ях ... грош-ах Кл. двер-і грош-г

 

Родовий відмінок

Закінчення -ів мають іменники: дріжджів, Жигулів, ласощів, обіймів, окулярів, Чернівців та ін.

Закінчення -ей мають іменники: дверей, дітей, людей, гусей, курей, сіней, грошей та ін.

□ - нульове закінчення мають іменники: воріт, грабель Сі граблів), дров, канікул, Карпат, конопель, лещат, ночов, Сум, Черкас, ясёл, ясен.

Форми невідмінюваних іменників Не відмінюються

1. Іншомовні загальні назви з кінцевим голосним: авеню, амплуа, аташе, безе, болеро, Галіфе, денді, динамо, ёйре, ему, ембарго, ефенді, жабо, івасі, какао, камікадзе, каное, канте­ле, кашне, кенгуру, ківі, кімоно, колі, круп'є, кюре, леді, макао, мацоні, меню, метро, мікадо, монпансьє, муміє, наці, падре, пе­нальті, пенсне, пері, портмоне, рондо, сальдо, салямі, самбо, сіро- ко, сопрано, сорго, табу, танго, тире, торі, торнадо, тріо, трюмо, факсиміле, фарсі, фіаско, фойє, фрау, фуете, філе, харчо, шан­соньє, шапіто, шевальє, шосе, шоу та ін.

2» Окремі іншомовні загальні назви з кінцевим приголос­ним: анфас, апаш, жакоб, міс, місіс, містрікс, фрейлейн, фрекен та ін.

3. Іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Алаку, Бенуа, Бізе, Бруно, Віардо, Вівальді, Вінчі, Версаладзе, Делоне, Делак- руа, Дюма, Дгдрб, Камю, Корбюзьє, Кюї, Куїнджі, Ланца, Лотяну, Моретті, Мюссе, Пічахчі, Россгні, Руссб та ін.

4. Іншомовні прізвища на -ово-, -аго-, -акі-, -их: Суковд, БураГо, Таракі, Петрових та под.

5. Іншомовні географічні власні назви з кінцевим голосним: Антйґуа, Верв'є, Баку_{ Гоккайдо, Джагдй, Кіліманджаро, Ко­вентрі, Колорадо, Кутаїсі, Міссурі, Монпельє, Мари, Перу,'Поті, Пуатьє, Тампере, Tdpmy, Улан-Уде, Урарту, Хбнсю, Хуанхе, Цхакая, Чарджоу та на -ово, -іно-, -ино-: Комардво, Моніно, Тушино та ін.

6. Чоловічі власні імена іншомовного походження з кінце­вим голосним: Асабе, Бакі, Барі, Даду, Хадхо та ін.

7. Жіночі власні імена іншомовного "походження з кінцевим голосним основи (у, і, е, и, о): Аксилу, Гаяне, Ендебі, Сальді, Кільбіге, Шелеме, Назмі, Янсулб та ін., із кінцевим приголос­ним: Арбйк, Арбинак, Дадар, Джанвт, Мерилгн, Мерлін, Мука- рам, Рузагуль та ін.

8. Жіночі прізвища власне українського походження на о: Кухаренко, Сало, Тягнйрядно, Помагайбо, і на приголосний як українського, так й іншомовного походження: Кбшман, Комар, Маковець, Медведчук, Бордюг, Пінчук, Плахтій, Свистун, Са- мокрйк, Коваль, Чак, Петраш, Макаревич, Моріц, Лисиціан, Ральф та ін.

9. Слова числівникового різновиду: півдня, півзошита, піввідра, півсвіту, niecnonä, півночі, півхліба, пів'яблука та под.

10. Складноскорочені назви ініціального та ініціально-зву­кового типу: ЗМІ, НАТО, ПАР, HAH, ХТЗ, ХНУ (але: із жеком, від сніду й под.).

11. Назви іноземних часописів: «Тайме», <?Уніта«Фіга­ро», «Юманіте» та ін.

і