Тема 6. Відмінювання прикметників

План.

1. Повні та короткі форми прикметників.

2. Тверда і м’яка групи прикметників.

3. Відмінкові парадигми прикметників.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [22, 20, 19, 18, 16];

додаткова [3, 4, 10, 16, 21].

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризувати особливості відмінювання прикметників. У чому вони виявляються?

2. Навести приклади відмінювання прикметників твердої та м’якої груп, а також із компонентом – лиций, поєднавши їх з іменниками ч., ж., с. р. та в мн.

3. Повторити за «Українським правописом» правопис прикметникових форм від географічних назв.

 

Основні поняття теми: повна, коротка форми прикметників, групи прикметників, відмінювання прикметників

 

Тема 7. ЧИСЛІВНИК

План.

1. Значення числівника і його граматичні ознаки.

2. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками:

- кількісні числівники;

- порядкові числівники;

3. Групи числівників за будовою.

4. Синтаксичні особливості числівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5, 8, 17];

додаткова [3, 4, 10, 16, 21].

Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення числівника як частини мови.

2. На які розряди поділяються числівники за лексичним значенням і морфологічними ознаками? Навести приклади.

3. Назвати групи числівників за будовою.

4. Охарактеризувати морфологічні ознаки числівника.

5. Охарактеризувати особливості сполучуваності різних розрядів і структурних груп числівників з іменниками.

 

Основні поняття теми: числівник, кількісні, порядкові числівники, власне-кількісні, дробові, збірні, неозначено-кількісні, прості, складні, складені числівники.

 

Тема 8. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

План.

1. Особливості відмінювання числівників.

2. Правопис числівників.

3. Наголошування числівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [22, 20, 19, 18, 16];

додаткова [3, 4, 10, 16, 21].

Питання для самоконтролю:

1. У чому виявляється особливості відмінювання простих, складних, складених кількісних числівників?

2. Як відмінюються порядкові числівники?

3. Що споріднює їх з прикметниками?

4. Охарактеризувати особливості наголошування числівників.

 

Основні поняття теми: відмінювання числівників, відмінювання порядкових, дробових числівників, наголос у прикметників.

Тема 9. ЗАЙМЕННИК

План.

1. Своєрідність лексичного значення займенника.

2. Співвіднесеність займенників з іншими частинами мови на основі лексичного значення, морфологічних ознак та синтаксичних функцій.

3. Розряди займенників за значенням та граматичними ознаками.

4. Відмінювання займенників різних розрядів. Наголос у займенниках.

5. Вживання інших частин мови у ролі займенників (прономіналізація).

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [8, 9, 10, 12, 15];

додаткова [4, 10, 16, 21].

Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення займенника як частини мови.

2. Назвати розряди займенників за значеннями.

3. З якими частинами мови співвідносяться займенники? Що є спільного і відмінного між ними?

4. Охарактеризувати іменникові займенники. Які морфологічні ознаки їм властиві?

5. Які розряди займенників співвідносяться з прикметниками? За якими ознаками?

6. Які особливості наголошування займенників?

7. Повторити правопис складних займенників за «Українським правописом».

 

Основні поняття теми: займенник, групи займенників за значенням, відмінювання займенників, прономіналізація.

 

Системний модуль 2

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ДІЄСЛОВО (дієслівні форми). ВИГУК. ЧАСТКА.

 

Тема 10. ДІЄСЛОВО – ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ

План.

1. Дієслово як частина мови.

2. Значення, граматичні ознаки дієслова.

3. Інфінітив. Граматичні ознаки його.

4. Граматичні категорії дієслова. Категорія виду.

5. Творення корелятивної видової пари.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [4, 10, 16, 21];

додаткова [8, 9, 10, 12, 15].

Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення дієслова як частини мови.

2. Які морфологічні ознаки властиві дієслова?

3. Охарактеризувати дієвідмінювані та недієвідмінювані дієслівні форми.

4. Які функції вони виконують у реченні та на які морфологічні ознаки їм властиві?

5. Охарактеризувати особливості дієвідмінювання дієслів. Як визначають дієвідміну в дієсловах? Навести приклади дієвідмінювання дієслів І і ІІ дієвідмін.

 

Основні поняття теми: дієслово, основи дієслова, категорія виду, корелятивна видова пара.

 

Тема 11. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА

План.

1. Категорія перехідності / неперехідності.

2. Категорія стану.

3. Категорія способу.

4. Категорія часу.

5. Категорія особи. Безособові дієслова.

6. Дієвідмінювання.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [8, 9, 10, 12, 15];

додаткова [11, 13, 16, 22].

Питання для самоконтролю:

1. У чому виявляється взаємозв’язок дієвідмінюваних форм із дієслівними формами виду, часу, способу?

2. Що виражає наказовий спосіб дієслова?

3. На основі чого здійснюється поділ дієслів на дві групи: перехідності / неперехідності.

4. Що виражає категорія стану.

 

Основні поняття теми: перехідніст/неперехідність дієслова, дійсний, умовний, наказовий спосіб дієслова, особа дієслова, число, рід, І і ІІ дієвідміни.

 

Тема 12. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА

План.

1. Дієприкметник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприкметника.

3. Способи творення дієприкметників.

4. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники.

5. Синтаксична роль дієприкметника у реченні.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 4, 14, 20];

додаткова [11, 13, 16, 22].

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприкметник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться активні й пасивні дієприкметники? Уживання яких із них порушує норми сучасного літературного слововживання?

3. Охарактеризувати безособові дієприкметникові форми на -но, -то. Яку функцію в реченні вони виконують?

 

Основні поняття теми: активний, пасивний дієприкметники, дієприкметники теперішнього, минулого часу, безособові форми.

 

Тема 13. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА

План.

1. Дієприслівник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприслівника.

3. Синтаксична роль дієприслівника у реченні.

4. Адвербіалізація дієприслівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [6, 7, 8, 19, 22];

додаткова [11, 13, 16, 22].

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприслівник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться дієприслівники?

3. За яких умов дієприслівники переходять у прислівники? Навести приклади.

 

Основні поняття теми: час, вид дієприслівника, творення, дієприслівників.

 

Тема 14. ПРИСЛІВНИК

План.

 

1. Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль прислівників.

2. Розряди прислівників за значенням:

3. Незайменникові і займенникові прислівники.

4. Групи означальних прислівників.

5. Групи обставинних прислівників.

6. Предикативні і модальні прислівники.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 4, 5, 19, 20];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

Питання для самоконтролю:

1. Які слова об’єднує у своєму складі прислівник?

2. Яка ознака відрізняє прислівник від інших повнозначних частин мови?

3. Яка морфологічна ознака споріднює його зі службовими частинами мови?

4. Які групи прислівників за значенням ви знаєте? Навести приклади.

5. Які синтаксичні функції виконують прислівник? Навести приклад.

6. За яких умов прислівники можуть поповнювати склад службових слів – сполучників, прийменників, часток? Навести приклади.

 

Основні поняття теми: морфологічні ознаки, синтаксична роль, творення прислівників, написання прислівників.

 

Тема 15. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

План.

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Поділ прийменників на групи за походженням, за будовою.

3. Основні смислові відтінки, які вносять прийменники, вживаючись із

відмінковою формою іменного слова.

4. Правопис прийменників.

5. Сполучник як службова частина мови.

6. Поділ сполучників: за походженням та за будовою.

7. Правопис сполучників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 3, 7, 8, 20];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

Питання для самоконтролю:

1. Дати загальну характеристику службових частин мови. Чим вони відрізняються від повнозначних частин мови?

2. Які функції виконує прийменник?

3. Назвати розряди прийменника за значенням.

4. Охарактеризувати прийменники з погляду походження і будови.

5. Дати визначення сполучників і сполучних слів. Які функції вони виконують?

6. Охарактеризувати сполучники з погляду походження і будови.

 

Основні поняття теми: прийменники первинні/вторинні, різновиди прийменників за смисловими відношеннями (місця, простору, оточення, часові, мети, умови), сурядні/підрядні сполучники.

 

Тема 16. ЧАСТКА. ВИГУК

План.

1. Частки. Значення і функції часток.

2. Класифікація часток:

• за походженням;

• за структурою;

• за значенням і функцією.

3. Правопис часток.

4. Вигук. Лексико-граматичні особливості вигуків.

5. Розряди вигуків.

6. Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

Питання для самоконтролю:

1. Дати загальну визначення часток. Які функції вони виконують? Навести приклади.

2. Які частки беруть участь у творенні слів і форм слів? Навести приклади.

3. Назвати основні різновиди модальних часток. Увести їх до висловлювань.

4. Охарактеризувати частки за походженням і будовою.

5. Охарактеризувати вигуки та їхні розряди.

 

Основні поняття теми: модальні/словотвірні/формотворчі частки, прості та складені, вигуки первинні/вторинні, звуконаслідувальні слова.

 

 

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Граматика, предмет її вивчення.

2. Предмет морфології. Основні поняття морфології.

3. Частини мови та принципи їх класифікації.

4.Поняття про взаємоперехід в системі частин мови.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

 

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Чому слово вважають основною одиницею мови?

2. Які найважливіші його ознаки та функції у граматиці?

3. Як розуміти поняття граматичне значення слова?

4. Які способи та мовні засоби вираження граматичних значень існують в українській мові.

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготуйте стисле висловлення на тему «Життя – це боротьба».

2. Визначте, якими частинами мови є слова у фразеологізмах. Доберіть до них синонімічні вирази. За одним із них складіть гумореску. Тертий калач. Як дві краплі води. Десята вода на киселі. У люди виходить. Взяти ноги в руки.

3. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»: http://litopys3.free-servers.com/ukrnova/um.hym. Знайдіть цікавий матеріал про частини мови і зробіть повідомлення на занятті.

4. Знайдіть слова, які перейшли з однієї частини мови в іншу. Поясніть це явище. Ситий голодного не розуміє (Нар.тв.). Жив собі чоловік (Васильченко). Одне — в плуг, а інше — в луг (Нар.тв.). Весна ледачого не любить, вона проворного голубить (Нар. тв.). Сидить батько кінець стола, на руки схилився. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Шевченко). Тільки "так " чи "ні", "за" чи "проти" мало сьогодні сенс (Загребельний). Далека нам путь, але ми не одні (Сосюра). Птиця спускалася усе нижче та нижче (Нечуй-Левицький).

5. У поданому тексті виділіть повнозначні і неповнозначні частини мови (вкажіть їх). За якою ознакою вони розрізняються? Поясніть правопис виділених слів. За яким принципом вони пишуться? Відомий селекціонер рослин І.В. Мічурін широко використовував у своїй роботі плодові дерева з різних країн світу. "Я почав, — писав він, - висаджувати у своєму розсаднику рослини мало не з усіх кінців земної кулі. У розсаднику налічувалося близько восьмисот видів вихідних рослинних форм. Коли за вікном сніг, можна виростити квітучий сад у кімнаті, на вікнах, прикрасивши своє житло. Підвіконня з кількома кімнатними рослинами може стати чудовою лабораторією. Працюючи в ній, можна навчитися виховувати рослини, керувати їхнім розвитком; розмножувати насінням, відсадками і живцями, прищеплювати їх, а головне, навчитися спостерігати й розуміти життя рослин і любити їх. На кімнатних рослинах успішно можна вивчати багато закономірностей життя природи, які були відкриті видатними вченими-ботаніками (М. Верзилін ).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ.

 

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.

2. Семантико-граматичні категорії іменника.

3. Категорії збірності/одиничності та речовинності.

4. Категорія істот/неістот.

5. За «Українським правописом» повторіть правила вживання великої літери. Розкажіть про правопис географічних назв.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 22];

додаткова [2, 3, 7, 8, 10].

 

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвати лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки іменника.

2. Охарактеризуйте іменники, які відносяться до власних/загальних назв.

3. Які поняття виражають іменники з конкретним значенням?

4. Які слова належать до іменників з абстрактним значенням?

5. Як граматично виражається категорія збірності іменника?

6. Граматичний вияв речовинних іменників.

Завдання для самостійної роботи:

1. Дібрати по 5 іменників з абстрактним та конкретним значення, визначити їх число; ввести їх у речення.

2. Навести по 5 прикладів, в яких спостерігаються взаємопереходи між граматичними категоріями істот/неістот. Скласти з ними речення.

3. Дібрати по 5 іменників із речовинним значенням, збірні та одиничні іменники. Пояснити відмінність граматичного значення, можливі відхилення від норми. Ввести у речення.

4. У поданому тексті підкресліть 5 іменників, визначте їх предметне значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль. Поясніть розділові знаки. Пароплав ішов швидко, та Надії здавалося, що він посувається надто повільно. Дивне буває у збудженій жіночій душі: адже не вперше оце Надія після розлуки повертається у свою родину, - за роки навчання не раз їй доводилось поспішати на тривожний виклик, коли хтось занедужав, а зараз вона певна, що дома усе гаразд, і їде вже не у відпустку, а назавжди, їде сповнена радісних сподівань, їде щаслива з успішного закінчення інституту, - однак ще ніколи не здавався таким довгим цей шлях і ще ніколи з такою силою не тягло до своєї домівки.

Свіжий вітерець приємно хлопав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик — бавився з ним, летів з прапорцем. І коли б оце хтось збоку поглянув на неї, одразу б визначив, що це дівчина — її ще ніхто не вважав за одружену — лине назустріч щастю.

5. Випишіть з тексту (див. вище) в одну колонку іменники з конкретним значенням, в другу — з абстрактним значенням. Наведені іменники поставте у формах називного, родового і знахідного відмінків однини. Визначте, які з них відмінюються як іменники категорії істот, а які — як неістот.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3.