ДІЄСЛОВО – ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ДІЄСЛОВО – ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ



І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієслово як частина мови.

2. Значення, граматичні ознаки дієслова.

3. Інфінітив.

4. Граматичні категорії дієслова. Категорія виду.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 14, 16, 17];

додаткова [2, 3, 5, 8].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Дати визначення дієслова як частини мови.

2. Які морфологічні ознаки властиві дієслова?

3. Охарактеризувати дієвідмінювані та недієвідмінювані дієслівні форми.

4. Які функції вони виконують у реченні та на які морфологічні ознаки їм властиві?

5. Охарактеризувати особливості дієвідмінювання дієслів. Як визначають дієвідміну в дієсловах?

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Утворити всі можливі форми наказ. способу від поданих дієслів: водити, возити, гуркотати, гуркотіти, сідати, сидіти, сісти, брести, влити, завмерти, стати, їздити.

2. Виконати вправу № 288 стор. 109 [11].

3. Складіть пам’ятку своєму другові «Як підтримувати розмову в гостях». У реченнях використовуйте дієслова у формі наказового способу (пам’ятай, приверни, слухай, говори, зачекай тощо).

4. До дієслів 1-ї особи однини запишіть форму інфінітива. Іду, їду, веду, біжу, мажу, тешу, їжджу, колишу, змащу, вимощу, відсилаю, люблю.

5. Доберіть прислів’я, у яких наявні безособові, особові дієслова, але вжиті у безособовому, неозначено- або узагальнено-особовому значенні.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11.

ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Категорія перехідності / неперехідності.

2. Категорія стану.

3. Категорія способу.

4. Категорія часу.

5. Категорія особи. Безособові дієслова.

6. Дієвідмінювання.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 15, 18, 20];

додаткова [1, 3, 7, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. У чому виявляється взаємозв’язок дієвідмінюваних форм із дієслівними формами виду, часу, способу?

2. Що виражає наказовий спосіб дієслова?

3. На основі чого здійснюється поділ дієслів на дві групи: перехідності/неперехідності.

4. Що виражає категорія стану?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть речення з поданими дієсловами, щоб в одному реченні дієслово мало значення недоконаного виду, а в другому – доконаного: мовити, розслідувати, атестувати, телеграфувати, інформувати.

2. Виконати вправу № 306 стор. 117 [11].

3. Подані російські слова перекладіть українською мовою. Доберіть до виділених слів синоніми. Поясніть суфікси в іншомовних дієсловах. Концентрировать внимание, реставрировать картину, аннулировать документ, форсировать ход событий, форсировать водную преграду, мотивировать своё утверждение, фольсифицировать факты, консолидировать общество, маскировать боевые позиции, транслировать по радио, делегировать представителя.

4. Запишіть п’ять відомих вам прислів’їв, приказок із дієсловами умовного способу.

5. Утворіть форми наказового способу від дієслів, де це можливо. Чим це можна пояснити? Бажати, хотіти, могти, радити рости, тягти, гнити, марити, цвісти, дніти, дощити, смеркати.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12.

ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієприкметник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприкметника.

3. Способи творення дієприкметників.

4. Синтаксична роль дієприкметника у реченні.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 17, 19, 22];

додаткова [2, 5, 7, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприкметник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться активні й пасивні дієприкметники? Уживання яких із них порушує норми сучасного літературного слововживання?

3. Охарактеризувати безособові дієприкметникові форми на -но,-то. Яку функцію в реченні вони виконують?

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 331 стор. 127 [11].

2. Виконати вправу № 338 стор. 129 [11].

3. Від поданих дієслів утворіть форми пасивних дієприкметників минулого часу: виконувати, виконати, колоти, побороти, розв’язати, опрацьовувати, загартувати, кликнути, застебнути, відстоювати, відстояти, зробити, почепити, відломити, довірити, обгорнути.

4. До кожного дієприкметника подайте інфінітив того дієслова, від якого він утворений. Прикритий, прикриваючий, занесений, прибуваючий, прибулий, освітлений, освічуваний, зблідлий, чорніючий, застелений, застилаючий, обмерзлий, молотий, мелений, перемелюваний, перемелений, віяний.

5. Від поданих дієслів утворіть форми активних дієприкметників теперішнього часу. Від якої основи дієслова вони творяться? Виступати, чарувати, тонути, вабити, крокувати, шипіти, колоти, різати, висіти, стихати, завмирати.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13.

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієприслівник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприслівника.

3. Синтаксична роль дієприслівника у реченні.

4. Адвербіалізація дієприслівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 16, 17, 19];

додаткова [2, 15, 13].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприслівник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться дієприслівники?

3. За яких умов дієприслівники переходять у прислівники? Навести приклади.

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 334 стор. 131 [11].

2. Утворіть дієприслівники доконаного виду від дієслів: завдавати, запрограмувати, розробити, позбавити, анулювати, застосувати. Складіть із цими дієприслівниками речення. Зробити морфологічний аналіз дієприслівників.

3. Написати самодиктант за М.Я. Плющем [11], стор. 132 (І). У тексті підкреслити дієприслівникові звороти.

4. Від поданих дієслів утворіть можливі форми дієприслівників, поясніть їх творення. Їхати, проїхати, везти, привезти, ламати, ходити, залишати, вивчати, летіти, ростити, хотіти.

5. Наведіть приклади адвербіалізації прислівників (5 речень).

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 14.

ПРИСЛІВНИК.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль прислівників.

2. Розряди прислівників за значенням.

3. Незайменникові і займенникові прислівники.

4. Групи означальних прислівників.

5. Групи обставинних прислівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 17, 19, 20];

додаткова [3, 5, 8, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Які слова об’єднує у своєму складі прислівник?

2. Яка ознака відрізняє прислівник від інших повнозначних частин мови?

3. Яка морфологічна ознака споріднює його зі службовими частинами мови?

4. Які групи прислівників за значенням ви знаєте? Навести приклади.

5. Які синтаксичні функції виконують прислівник? Навести приклад.

6. За яких умов прислівники можуть поповнювати склад службових слів – сполучників, прийменників, часток? Навести приклади.

Завдання для самостійної роботи:

1. Перекладіть з російської українською мовою. Порівняйте правопис поданих прислівників в обох мовах: в конце концов, поутру, излишне, здалека, без умолку, набекрень, наверняка, оземь, когда-либо, кое-где, к сожалению, наподобие, насильно, наспіх, на смех, насмарку, недаром.

2. Виконати вправу № 346 стор. 133 [11].

3. Виконати вправу № 347 стор. 134 [11].

4. Від поданих прикметників утворіть прислівники на -о, і запишіть форми вищого й найвищого ступеня. Далекий гарячий, гожий, добрий завзятий, замислений, мрійний, сліпучий, високий, злий, колючий.

5. До поданих у дужках прислівників доберіть синонімічні заміни – фразеологічні одиниці. Слухати (неуважно, уривками); не турбуватися (зовсім), робить (дуже сильно); птахів (дуже багато); хто-небудь міркує (розумно, чітко); почувається (ніяково, несміливо, сором’язливо); жити (дружно, у злагоді).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 15.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Поділ прийменників на групи за походженням, за будовою.

3. Правопис прийменників.

4. Сполучник як службова частина мови.

5. Поділ сполучників за походженням та за будовою.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 13, 15, 20];

додаткова [3, 5, 7, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Дати загальну характеристику службових частин мови. Чим вони відрізняються від повнозначних частин мови?

2. Які функції виконує прийменник?

3. Назвати розряди прийменника за значенням.

4. Охарактеризувати прийменники з погляду походження і будови.

5. Дати визначення сполучників і сполучних слів. Які функції вони виконують?

6. Охарактеризувати сполучники з погляду походження і будови.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть речення, вживаючи подані слова і сполуки: назустріч – на зустріч, донизу – до низу, по-друге – по друге, уп’яте – у п’яте, нашвидку – на швидку, вгорі – в горі, набагато – на багато.

2. Із поданими сполучниками складіть зв’язні за змістом складні речення: адже, неначебто, причому, дарма що, якщо, однак, отже ж, проте, тому що.

3. Виконати вправу № 358 стор. 139 [11].

4. Запишіть речення з сполучниками, що виражають відношення мети, умови, допустові, причини, порівняльні.

5. Наведіть приклади похідних прийменники, що утворилися від прислівників, іменників, дієприслівників (5 речень).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 16.

ЧАСТКА. ВИГУК.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Значення і функції часток.

2. Класифікація часток: за місцем у реченні; за походженням; за структурою; за значенням і функцією.

3. Правопис часток.

4. Вигук. Лексико-граматичні особливості вигуків.

5. Розряди вигуків.

6. Розділові знаки при вигуках.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [2, 4, 5, 7, 11];

додаткова [12, 16, 18].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Дати загальну визначення часток. Які функції вони виконують? Навести приклади.

2. Які частки беруть участь у творенні слів і форм слів? Навести приклади.

3. Назвати основні різновиди модальних часток. Увести їх до висловлювань.

4. Охарактеризувати частки за походженням і будовою.

5. Охарактеризувати вигуки та їхні розряди.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 381 стор. 148 [11].

2. Написати самодиктант стор. 150 (І). [11].

3. Запишіть правильно частки (разом, окремо, через дефіс), розкриваючи дужки: ані/скільки, мов/би/то, не/вже, де/небудь, ото/ж, бо/дай, кинь/бо, якось/то, давай/но, ні/так/ні/сяк, де/що. Складіть 5 речень з поданими частками (на вибір).

4. Поясніть написання часток. Не/сказане слово, не/сказанна радість, не/скінчена вчасно розмова, не/скінченна розмова, не/впізнана мною людина, не/впізнанна людина, не/оцінена ніким людина, не/оціненний скарб, не/скопана земля, не/засаджені помідорами грядки; не/фарбовані стіни, а лаковані; не/висушені добре горіхи, яблука ще не/зірвані, не/завершена робота, не/доспівані пісні, не/здоланна сила, не/збагненні величини, не/буденний одяг, не/здійсненні бажання, не/здійснені мрії, ніким не/читані вірші, не/доплетений кошик, не/відпрацьований механізм, дорога не/заасфальтована, не/підписана вчора заява.

5. Складіть речення, в яких вигуки виражали емоції (захоплення, піднесення, страх, переляк, зневагу тощо), волевиявлення людини (наказ, розпорядження, спонукання, заклик, заохочення до якоїсь дії, оклик, звертання, що виражають етикет (по 3 речення). Поясніть розділові знаки.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.01 с.)