Слов’янський державний педагогічний університет

Факультет підготовки вчителів початкових класів

Кафедра теорії і практики початкової освіти

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«Сучасна українська мова з практикумом (морфологія)»

 

Затверджено на засіданні кафедри теорії і практики початкової освіти протокол № ___ від _________ р.

 

 

Слов’янськ - 2012

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Сучасна українська мова з практикумом (морфологія)» / уклад. Помирча С.В. – Слов’янськ, 2012

 

Рецензенти:

доцент кафедри теорії і практики початкової освіти

доцент кафедри

 

 

Пропоновані методичні матеріали призначені для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів і покликані допомогти опанувати теоретичні та практичні основи курсу «Сучасна українська літературна мова з практикумом (морфологія)», культуру усного та писемного мовлення, а також зорієнтувати студентів в організації навчальної аудиторної та самостійної роботи з вивчення курсу.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри теорії і практики початкової освіти

 

протокол № ___ від _________ р.

 

ПЕРЕДМОВА

«Сучасна українська мова з практикумом» як навчальна дисципліна, в підготовці вчителя початкових класів посідає одне з центральних місць.

Учитель початкових класів зможе успішно виховувати у дітей хист до слова, активно допомагати їм у розвитку мовлення лише за умови, якщо сам володітиме глибокими знаннями з рідної мови, знатиме її фонетичну систему, лексику і фразеологію, граматичну будову і стилістику, буде взірцем для учнів у культурі усного і писемного мовлення.

Вибір матеріалу у методичних рекомендаціях обумовлений перед усім логікою самої науки про мову, а також завданнями формування особистості вчителя початкових класів, його світогляду.

У процесі вивчення розділу «Морфологія» студенти повинні глибоко усвідомити систему частин мови, їх категорії і форми, особливості вживання цих форм у зв’язному мовленні. Одержані знання із морфології допоможуть майбутнім учителям початкових класів сформувати в учнів лінгвістичні поняття і навички побудови граматично і стилістично правильного мовлення.

У процесі виконання практичних завдань студенти мають набути необхідних умінь і навичоквиділяти у тексті різні типи мовних одиниць, розрізняти типи орфограм, правильно визначати способи вираження граматичних значень. Студенти мають виготовляти і використовувати наочні засоби навчання, застосовувати ТЗН, аналізувати з лінгвістичних позицій шкільні підручники і посібники з української мови, складати тези і конспекти робіт на лінгвістичні теми, перекладати тексти з російської мови на українську і навпаки. Необхідно постійно приділяти увагу написанню студентами творчих робіт.

Навчальна дисципліна «Сучасна українська мова з практикумом» складається з окремих тем-розділів (іменник, прикметник, числівник, займенник тощо), кожен з яких має свій об’єкт і завдання вивчення. Слово як основна одиниця мови забезпечує зв’язок між темами.

Мета курсу сучасної української мови з практикумом – сприяти підвищенню культури мовлення студентів, виробленню і дальшому вдосконаленню їх орфографічних і пунктуаційних навичок.

Завдання курсу:

1. забезпечити теоретичну та практичну підготовку із курсу «Сучасна українська мова з практикумом»;

2. допомогти студентам сформувати міцні навички культури писемного й усного мовлення;

3. забезпечити навички застосовувати набуті знання на практиці під час проведення занять у навчальних закладах.

 

ПРОГРАМА

Системний модуль 1

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ. ЧАСТИНИ МОВИ.

 

Тема 1. ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ

План.

1. Граматика, предмет її вивчення, розділи граматики.

2. Основні поняття граматики:

- граматичне значення;

- граматична форма;

- граматична категорія.

3. Предмет морфології. Основні поняття морфології.

4. Частини мови та принципи їх класифікації.

5.Поняття про взаємоперехід в системі частин мови.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5, 8, 17];

додаткова [3, 4, 10, 16, 18].

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом вивчення граматики та які завдання вона розв’язує?

2. Чому слово вважають основною одиницею мови? Які найважливіші його ознаки та функції у граматиці?

3. Як розуміти поняття граматичне значення слова?

4. Які способи та мовні засоби вираження граматичних значень існують в українській мові.

5. Що є предметом вивчення розділу «Морфології»?

6. Яку функцію виконують самостійні та службові частини мови?

Основні поняття теми: граматика, граматичне значення слова, морфологія, самостійні, службові частини мови.

Тема 2. ІМЕННИК

План.

1. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.

2. Лексико-граматичні розряди іменника:

а) власні і загальні;

б) істоти і неістоти;

в) конкретні і абстрактні;

г) збірні і одиничні;

д) речовинні.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5, 8, 17];

додаткова [3, 4, 10, 16, 18].

 

Питання для самоконтролю:

1. Назвати лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки іменника.

2. Охарактеризуйте іменники, які відносяться до власних/загальних назв.

3. Які поняття виражають іменники з конкретним значенням?

4. Які слова належать до іменників з абстрактним значенням?

5. Як граматично виражається категорія збірності іменника?

6. Граматичний вияв речовинних іменників.

7. Яка відмінність категорії істот і неістот у відмінкових формах іменника.

 

Основні поняття теми: іменник, власні і загальні назви, конкретні й абстрактні назви, збірні іменники, речовинні іменники, одиничні іменники, назви істот і неістот.

 

Тема 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

План.

1. Категорія роду іменника, способи і засоби вираження її.

2. Категорія числа, її значення і граматичне вираження.

3. Категорія відмінка: система відмінків в українській мові, значення відмінкових форм, мовні засоби вираження відмінка.

4. Відмінювання іменників, особливості правопису відмінкових закінчень.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5, 8, 17];

додаткова [3, 4, 10, 16, 18].

Питання для самоконтролю:

1. Які групи іменників виділяють за можливістю чи неможливістю творення форм числа? Охарактеризувати кожну з них.

2. Які іменники перебувають поза родовою належністю? Чому?

3. Навести приклади іменників, для яких характерні варіантні родові форми.

4. Охарактеризувати групу іменників спільного роду. Як здійснюється в них родова диференціація?

5. Як визначається рід у запозичених невідмінюваних іменниках (загальних і власних назвах).

 

Основні поняття теми: категорія роду, категорія числа, категорія відмінка, називний відмінок, непрямі відмінки.

 

Тема 4. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

План.

1. Поділ іменників на відміни (історичний коментар).

2. Форми іменників першої відміни.

3. Форми іменників другої відміни.

4. Форми іменників третьої відміни.

5. Форми іменників четвертої відміни.

6. Відмінювання іменників множинної форми.

7. Незмінювані іменники.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5, 8, 17];

додаткова [3, 4, 10, 16, 18].

Питання для самоконтролю:

1. Назвати типи відмінювання іменників.

2. Які ознаки покладено в основу поділу іменників на відміни?

3. У чому виявляються особливості відмінювання іменників першої та другої відмін?

4. Які особливості відмінювання іменників третьої та четвертої відмін?

5. Охарактеризувати особливості відмінювання множинних іменників.

 

Основні поняття теми: відміна іменників, групи іменників, незмінювані іменники.

 

Тема 5. ПРИКМЕТНИК

План.

1. Значення прикметника, його граматичні ознаки.

2.Розряди прикметників за значенням:

- якісніприкметники;

- відносні прикметники;

- присвійніприкметники.

3. Перехід прикметників з одного розряду в інший.

4. Ступені порівняння якісних прикметників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [22, 20, 19, 18, 16];

додаткова [3, 4, 10, 16, 21].

Питання для самоконтролю:

1. У чому виявляється спорідненість і відмінність між прикметником та іменником?

2. Охарактеризувати лексичні, морфологічні й синтаксичні ознаки прикметника.

3. Назвати основні розряди прикметників за значенням та охарактеризувати кожен із них за наявністю морфологічних ознак.

4. Що таке ступені порівняння? Прикметники якого розряду вони властиві? За допомогою яких засобів вони утворюються?

5. Які звукові зміни відбуваються в основі прикметників при творенні ступенів порівняння?

6. Які групи якісних прикметників не утворюють ступеневих форм?

7. Охарактеризувати розряд відносних прикметників із погляду походження і способу творення.

8. У чому виявляються лексичні і морфологічні особливості присвійних прикметників? Як вони утворюються?

9. За яких умов відносні та присвійні прикметники переходять у якісні? Навести приклади.

 

Основні поняття теми: прикметник, якісні, відносні, присвійні прикметники, вищий ступінь порівняння, найвищий ступінь порівняння, форми найвищого ступеня (проста і складена).