| Відмінки | Однина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
| н. | він | воно | вона | вони |
| р. | його (нього) | його (нього) | її (неї) | їх (них) |
| д. | йому | йому | ги | їм |
| 3. | його (нього) | його (нього) | її (неї) | їх (них) |
| Ор. | ним | ним | нею | ними |
| м. | (на, у) ньому | ... ньому (...нім) | ... ній | ... них |
| (...нім) |
Форми займенників 3-ї особи нього, ньому, неї, ній, них уживаються після прийменників, а в Ор. відмінку форми ним, нею, ними є загальними (і в прийменникових конструкціях, і в словосполуках без прийменника).
|
Присвійні займенники
|
[7| Примітка. Займенники твій, свій відмінюються за ' поданим вище зразком.
|
Вказівні займенники
|
Примітка. Так само відмінюються займенники отой, оцей.
|
Означальні займенники
|
Примітка. У Н. відмінку чоловічого роду ці займенники мають фонетичні варіанти (ввесь, увесь). Вибір варіанта визначається потребою милозвучності: зібрався ввесь наш рід; наш увесь рід. В усіх відмінках у й в чергуються за загальним правилом: з усього світу, з усієї сили, від усіх матерів і т. ін.
Питально-відносні займенники
| н. | хто | що |
| р. | кого | чого |
| д. | кому | чому |
| 3. | кого | що |
| Ор. | ким | чим |
| м. | (на) кому (... кім) | ... чому (... чім) |
| Відмінки | Однина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Середній рід | ЖІНОЧИЙ рід | ||
| Н. | чий | чиє | чия | чиї |
| Р. | чииого | чииого | чиєї | чиїх |
| д. | чийому (чиєму) | чийому (чиєму) | чиїй | чиїм |
| 3. | як у Н. або Р. | чиє | чию | як у Н. або Р. |
| Ор. | чиїм | чиїм | чиєю | чиїми |
| м. | (на, у) чийому | ...чийому | ...чиїй | ...чиїх |
| (....чиїм,...чиєму) | (... чиїм, | |||
| ...чиєму) |
П7\ Примітки: 1. Числові займенники декілька, кілька
-' відмінюються як числівник два.
2. Займенники скільки та стільки мають відмінкові форми кількісних числівників: скількох, скільком, скількома. Останній може бути як питальним (У скількох змаганнях брав участь?), так і означальним (Скільком людям він допоміг!).
Присудок після займенника хто стоїть в однині й у чоловічому роді: Усі, хто тільки міг, вийшли на майданчик, вітаючи іноземну делегацію.
Присудок після питального займенника що? стоїть в однині й у середньому роді (Що трапилося, добродію?), а після відносного що - у будь-якому роді й числі: Така проблема, що не бачимо й виходу. Добре, гир ми з тобою зустрілися.
Неозначені та заперечні займенники
Ці займенники відмінюються в основній частині за зразком тих займенників, від яких утворені: якийсь - як який, хто-не- будь ~ як хто, ніщо - як що, нічий - як чий і т. ін.
Прономіналізація
Перевід інших частин мови в займенники називають про- номіналізацією[13].
Повний перехід у займенники можливий лише для:
а) залежних прислівників: Серед десяти команд явно наша посяде призове місце;
б) залежних прикметників: Підприємство цілий (весь) місяць відшкодовувало збитки;
в) залежних дієприкметників: Даний (цей) варіант улаштовував керівника проекту,
г) кількісного числівиика один у поєднанні із заперечною часткою ні, що виступає у значенні займенників жоден, ніхто, ніякий: Ні один (жоден) виборець не проголосував проти нашого кандидата-,
д) залежних порядкових числівників: Повна Гарантія можлива лише, якщо там буде присутній хто-небудь третій (інший);
е) залежних дієслів: Перекладач, який розуміє гінді, приїхав наступного дня\
ж) залежних займенників: Прочитавши факс, ми всі зрозуміли: їхати треба зараз;
и) залежних іменників, які втратили своє лексичне значення: Факт (це) було зафіксовано у протоколі зборів.
Прономіналізовані слова зберігають усі граматичні ознаки своєї частини мови, виступаючи зазвичай синонімами до займенників.
|
| Поделиться: |
