Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація часток за значеннямСодержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Частки, що надають окремому слову чи групі слів певного смислового відтінку підсилювально-видільиі - уживаються для підсилювання або виділення окремих слів у реченні: нйвіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, аж, же (ж), -таки, -то, (у-) все, ще, (у-) вже, (у-) вже й, і (й), та, собі, о, ой; уточнювальні - указують на міру точності або правдивість повідомлення: якраз, власне, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, мов, мовби, немовби, немовбито; вказівні - служать для привернення уваги до якогось предмета, явища: то, ото, от, ир, оце, ось, осьде, он, онде. 2. Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень: стверджувальні - виступають замінниками стверджувальних речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже, атож, гаразд; заперечні - уживаються в заперечних реченнях (словосполученнях) або замінюють їх: не, ні, ані; питальні - уживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за; спонукальні - надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, прохання, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на; окличні - уживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й. 3. Приєднувальні частки указують на певний зв'язок між висловлюваннями (за своїм значенням вони наближаються до сполучників): теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то. 4. Словотворчі та формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень (але можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення): абихто — аби з ким, ніщо - ні в чому, щодня - що другого дня, будь-який - будь до якого, коли-нёбудь, знав би, хай подумає, чийсь - чийогось, учитися - учишся; а) до словотворчих належать частки абй-, де-, -сь, -ся, казна-, хтдзна-, будь-, -нёбудь, ні-, що-', б) до формотворчих належать частки хай, нехай - за їх допомогою утворюється наказовий спосіб; -ся - за її допомогою утворюються зворотні дієслова. Написання часток не, ні Частка не пишеться разом 1. Якщо слово без не не вживається. Це можуть бути: а) іменники: неук, нездара, небіж, невільник, небіжчик, небога, небилиця, невдаха, ненависть, невістка, недуга, нежить, немовля, нехіть, негода, неділя, нехворощ, негідь, непотріб, нероба, неміч; б) прикметники: негативний, нещасний, неозорий, незабутній, невблаганний, невпинний, нещадний, ненависний, недужий (хворий), непохитний, невсипущий, невгасимий, негайний, незліченний, нестямний, несусвітній, несказанний, нескінченний, незрівнянний, нездоланний, нечува- ний; в) прислівники: непереборно, невдовзі, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно, невдогад, невинно, невтямкй, негадано, нехотя; г) дієслова: незчутися (не помітити, не усвідомити, не відчути), нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), нехтувати (ігнорувати, не помічати), непокоїтися (турбуватися), нестямитися (утратити самовладання), неволити (примушувати), ненавидіти (вороже ставитися), непритомніти (утрачати свідомість); д) дієприслівники: нехтуючи, неволячи, ненавидячи, нездужаючи, недобачаючи, недооцінюючи. 2. Із дієприкметниками, якщо вони є означеннями іменника (а не присудком) і не мають при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез' ясовані питання, непередбачена ситуація, нерозв'язані задачі, незмінюваний вислів, неприйняті закони, нержавіюча сталь, неспростовані факти, непроспіва- на пісня, непідготовлений урок, невйвчений вірш, нечуваний злочин. 3. У складі префікса недо- (переважно зі значенням неповної міри): а) в іменниках: недобиток, недоїдок, недокрів'я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недоук, недосяжність, недоторка, недотепа, недооцінка, недолюдок; б) у прикметниках та дієприкметниках: недовиконаний, недодержаний, недооцінений, недочутий, недописаний, недорослий, недозрілий, недоказаний; в) у дієсловах: недобачати (погано бачити), недоїдати (погано харчуватися), недооцінювати (неповною мірою визнавати), недолюблювати (відчувати неприязнь), недоказувати (замовчувати щось), недоплачувати (мало платити), недодивитися (не помітити через неуважність), недочувати (погано чути). 4. З іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, якщо додаванням не утворюється слово (із протилежним значенням), яке можна замінити синонімом без не: безпека - небезпека (загроза), веселий - невеселий (сумний), сміливий - несміливий (боязкий), правда - неправда (брехня), давній - недавній (близький у часі), істота - неістота (робот; механізм), доброзичливо - недоброзичливо (вороже), гарний - негірний (поганий), добрий - недобрий (злий), доля - недоля (безталання), важкий - неважкий (легкий), згода - незгода (розбіжність), достатньо - недостатньо (замало), абиякий - неабиякий (незвичайний). 5. У займенниках: неабйхто, неабйщо, неабиякий (-а, -е, -і). 6. У частках: нехай, невже. 7. У сполучниках: незважаючи на, невважаючи на, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто. 8. При зіставленні непротилежних ознак: Річка нешвидка, а глибока; Вітер несильний, а теплий. Увага! Слід розрізняти написання: Давно немає листів від сина; Він не має грошей на квиток. Г7| Примітка. Частка не пишеться через дефіс, якщо ■' частка є префіксом і підкреслює однослівність: не-Євро- па, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро (але: нелюдйна, неістота)', не-матерія, не-я — як філософські поняття. Частка не пишеться окремо' 1. Із дієсловами: не працювати, не спить, не поїдуть, не прислухдвуватися, не доїдати страву, не дочути до кінця та ін. 2. Коли в реченні є протиставлення: Дорога не близька, а така далека; Думки ваші не нові, а давні; Море не чорне, а синє; Не довго він був у полі, а лише три дні. 3. Якщо прикметник має при собі пояснювальне слово (займенник, прислівник) із часткою ні, а також якщо перед ним стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк та ін.: Ні до чого не здатний політик; Нітрохи не цікавий фільм; Нікому не відомий; Далеко не гарний; Мені зовсім не рідний; Аж ніяк не приємні спогади. 4. Якщо частка не становить одного поняття з наступним словом, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання; То не бистра річка клекоче, то иґумить старий ліс. 5. При дієсловах і дієприкметниках, що виступають присудками; у дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: Він не може не бачити, як усе змінилось; Не підходячи ближче, важко зрозуміти написане; Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти, а не зробити (Н. те.); Праця не закінчена; Праці (ю) не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги (-у) не вимито. 6. Із дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова: Перед лісом розляглося поле, не засаджене деревами; Ця робота ще й досі не доведена до кінця; Я відклав убік ще не дописану сторінку. 7. Із прикметниками у функції присудка, якщо часткою заперечується ознака, виражена даним словом: Не близький світ; Не велика пані; Хіба ж це не варто знати?; Ця річечка не широка (заперечення); але: Ця неширока річечка впадає у Дніпро (одне означальне поняття). 8. Якщо між часткою та прикметником-присудком можливе дієслово е (був, була тощо): Цей міст не старий (не є старий); але: Цей міст (є) нестарий (тобто відносно недавно збудований). 9. Із прислівниками, числівниками, займенниками, сполучниками, частками, прийменниками та з незмінюваними присудковими словами: не гаразд, не досить, не дуже Гале недуже дитя — хвореЛ не зовсім, не варт (-о), не можна, не треба, не цілком, не випадково, не дивно, не інакше, не раз, не сьогодні СзавтраЛ не слід, не вісім, не двоє, не перший, не ваш, не твій, не тоді, не тільки, не так, не то... не то, не при..., не на..., не за...; не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не під силу, не від того, не з руки, не в пору, не по-нашому. Частка ні пишеться разом 1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, сполучниками, якщо слово без ні не вживається: нісенітниця, нікчема, ніяковість, нівечити, нівечення, нікчемно, ніяковий, ніяково, нікчемний, нібито, нівроку. 2. У заперечних займенниках, якщо частку не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо, ніякий (-а, -е, -і), нікого, нічого, нічий (я, -є, -ї), анікбтрий, аніякий (-а, -е, -і). 3. У заперечних прислівниках: ніде (немає де), ніде (у жодному місці), нікуди (немає куди), нікуди (у жодне місце, ні для чого), нізащо (йі в якому разі), нізвідки (немає звідки), нізвідки (із жодного місця), нінащо (унівець), нітрохи, нічичирк, ніколи, ніскільки. Частка ні пишеться окремо 1. У таких сталих словосполученнях із часткою ні: ні на йоту, ні при чому, ні один (одна, одне, одні), ні риба ні м'ясо, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні сяк ні так, ні пава ні ґава, ні пуху ні пера, ні бе ні ме, ні дна ні покришки, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота, ні їсти ні пити. 2. Якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого (немає до чого), ні до чого (марно; до жодного предмета), ні на що (ні для чого), ні в який, ні з ким (немає з ким), ні з ким (із жодною людиною), ні з кого (немає з кого), ні з кого (із жодної людини), ні за що (немає за що), ні за що (даремно; ні за яку ціну), ні від кого (немає від кого), ні від кого (від жодної людини), ні в кого (взяти), ні в кого (немає), ні в що (немає в що), ні в що (нікуди). Словотворчі та модальні частки Інші частки мають деякі особливості правопису. Разом пишуться у складі слів будь-якої частини мови словотворчі частки, які стали префіксами, суфіксами або постфіксами
10 Зубков М. Через дефіс пишуться частки, що входять до складу займенників і прислівників будь- будь-хто, будь-що, будь-який (-а,-е,-і), будь-чий (-я, -є, -ї), будь-коли -небудь котрий (-а, -е, -і)-небудь, чий (-я, -є, -ї)-небудь, хто-небудь, що-небудь, який (-а, -е, -і)-небудь, куди-небудь, де-небудь, коли-небудь, скільки- небудь казна- казна -хто, казна -що, казна -куди, казна -де, казна-який, казна-скільки хтозна- хтозна-який (-а,-е,-і), хтозна-чий (-я, -є, -ї), хтозна-де, хтозна-навіщо, хтозна-коли Увага! Якщо при відмінюванні між часткою і займенником з'являється прийменник, то всі слова пишуться окремо: будь із ким, хтозна в кого, казна на кому. Частки от, то, такй, якщо вони стосуються лише цього слова і стоять після нього, підсилюючи значення: як-от, так-от, тому-то, якбй-то, стільки-то, все-таки, треба-таки; Але: скільки ж то (зроблено), як би то (сказати), усе ж таки (спізнився), пішов би таки (ліг). Якщо частка такй стоїть у препозиції, то пишеться окремо: таки треба (відпочити), таки встиг (підвестися), таки моя (правда), але моя-таки (правда). Окремо пишуться модальні частки же, ж, то, (о)це, та, що мають значення підсилення, вказівності для всього речення: І сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те, чого нема! (Л.Костенко). У таких словосполученнях що дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що, що не день, що ж до, ледве що, що за, що то за то коли б то, що то, чи то, що то за, якбй ж то ж але ж, то ж, або ж, адже ж, отже ж, якбй ж то, все ж таки, еге ж Розділ V Графіка Написання великої літери З великої літери пишуться
Примітки: 1. Розрізняють написання — «Швидка допомога» (медичний заклад) і «швидка допомога» (машина), Харківський тракторний завод (бфіційна складна назва) і кременчуцький м'ясокомбінат (профіль підприємства та його місцерозташування). 2. Географічне визначення для підприємств, назви яких беруться в лапки, зазвичай пишуться з малої літери, оскільки вказують на місцерозташування підприємства і не входять до складу власного імені: московський завод «Компресор». 3. Слова святий, апостол, преподобний, мученик перед власними іменами пишуться з малої літери — свята Варвара, апостол Павло, преподобний Сергій Радо- нёзький (але Пресвята Богородиця). Правила переносу
Примітка. Неправильний перенос у таблиці позначено двома прямими рисками - ||.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; просмотров: 538; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.52.212 (0.01 с.) |