Класифікація часток за значенням

1. Частки, що надають окремому слову чи групі слів певного смислового відтінку

підсилювально-видільиі - уживаються для підсилювання або виділення окремих слів у реченні: нйвіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, аж, же (ж), -таки, -то, (у-) все, ще, (у-) вже, (у-) вже й, і (й), та, собі, о, ой; уточнювальні - указують на міру точності або правдивість повідомлення: якраз, власне, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, мов, мовби, немовби, немовбито; вказівні - служать для привернення уваги до якогось пред­мета, явища: то, ото, от, ир, оце, ось, осьде, он, онде.

2. Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень: стверджувальні - виступають замінниками стверджуваль­них речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже, атож, гаразд;

заперечні - уживаються в заперечних реченнях (словоспо­лученнях) або замінюють їх: не, ні, ані; питальні - уживаються для оформлення питальних речень

або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за; спонукальні - надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, прохання, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на; окличні - уживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й.

3. Приєднувальні частки указують на певний зв'язок між висловлюваннями (за своїм значенням вони наближаються до сполучників): теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то.

4. Словотворчі та формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень (але можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення): абихто — аби з ким, ніщо - ні в чому, щодня - що другого дня, будь-який - будь до якого, коли-нёбудь, знав би, хай подумає, чийсь - чийогось, учитися - учишся;

а) до словотворчих належать частки абй-, де-, -сь, -ся, казна-, хтдзна-, будь-, -нёбудь, ні-, що-',

б) до формотворчих належать частки хай, нехай - за їх допомогою утворюється наказовий спосіб; -ся - за її до­помогою утворюються зворотні дієслова.

Написання часток не, ні

Частка не пишеться разом

1. Якщо слово без не не вживається. Це можуть бути:

а) іменники: неук, нездара, небіж, невільник, небіжчик, небо­га, небилиця, невдаха, ненависть, невістка, недуга, нежить, немовля, нехіть, негода, неділя, нехворощ, негідь, непотріб, нероба, неміч;

б) прикметники: негативний, нещасний, неозорий, незабут­ній, невблаганний, невпинний, нещадний, ненависний, неду­жий (хворий), непохитний, невсипущий, невгасимий, негайний, незліченний, нестямний, несусвітній, несказан­ний, нескінченний, незрівнянний, нездоланний, нечува- ний;

в) прислівники: непереборно, невдовзі, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно, невдогад, невинно, невтямкй, негадано, нехотя;

г) дієслова: незчутися (не помітити, не усвідомити, не від­чути), нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), нехту­вати (ігнорувати, не помічати), непокоїтися (турбувати­ся), нестямитися (утратити самовладання), неволити (примушувати), ненавидіти (вороже ставитися), непри­томніти (утрачати свідомість);

д) дієприслівники: нехтуючи, неволячи, ненавидячи, незду­жаючи, недобачаючи, недооцінюючи.

2. Із дієприкметниками, якщо вони є означеннями іменника (а не присудком) і не мають при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез' ясовані питання, непередбачена си­туація, нерозв'язані задачі, незмінюваний вислів, неприйняті закони, нержавіюча сталь, неспростовані факти, непроспіва- на пісня, непідготовлений урок, невйвчений вірш, нечуваний злочин.

3. У складі префікса недо- (переважно зі значенням непов­ної міри):

а) в іменниках: недобиток, недоїдок, недокрів'я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недоук, недосяжність, не­доторка, недотепа, недооцінка, недолюдок;

б) у прикметниках та дієприкметниках: недовиконаний, недо­держаний, недооцінений, недочутий, недописаний, недорос­лий, недозрілий, недоказаний;

в) у дієсловах: недобачати (погано бачити), недоїдати (по­гано харчуватися), недооцінювати (неповною мірою визна­вати), недолюблювати (відчувати неприязнь), недоказува­ти (замовчувати щось), недоплачувати (мало платити), недодивитися (не помітити через неуважність), недочу­вати (погано чути).

4. З іменниками, прикметниками, прислівниками, займенни­ками, якщо додаванням не утворюється слово (із протилежним значенням), яке можна замінити синонімом без не: безпека - небезпека (загроза), веселий - невеселий (сумний), сміливий - несміливий (боязкий), правда - неправда (брехня), давній - недавній (близький у часі), істота - неістота (робот; механізм), доброзичливо - недоброзичливо (вороже), гарний - негірний (поганий), добрий - недобрий (злий), доля - недоля (безталан­ня), важкий - неважкий (легкий), згода - незгода (розбіжність), достатньо - недостатньо (замало), абиякий - неабиякий (не­звичайний).

5. У займенниках: неабйхто, неабйщо, неабиякий (-а, -е, -і).

6. У частках: нехай, невже.

7. У сполучниках: незважаючи на, невважаючи на, немов, не­мовби, немовбито, неначе, неначебто.

8. При зіставленні непротилежних ознак: Річка нешвидка, а глибока; Вітер несильний, а теплий.

Увага! Слід розрізняти написання: Давно немає листів від сина; Він не має грошей на квиток.

Г7| Примітка. Частка не пишеться через дефіс, якщо

■' частка є префіксом і підкреслює однослівність: не-Євро- па, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро (але: нелюдйна, неісто­та)', не-матерія, не-я — як філософські поняття.

Частка не пишеться окремо'

1. Із дієсловами: не працювати, не спить, не поїдуть, не прислухдвуватися, не доїдати страву, не дочути до кінця та ін.

2. Коли в реченні є протиставлення: Дорога не близька, а така далека; Думки ваші не нові, а давні; Море не чорне, а синє; Не довго він був у полі, а лише три дні.

3. Якщо прикметник має при собі пояснювальне слово (за­йменник, прислівник) із часткою ні, а також якщо перед ним стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк та ін.: Ні до чого не здат­ний політик; Нітрохи не цікавий фільм; Нікому не відомий; Далеко не гарний; Мені зовсім не рідний; Аж ніяк не приємні спогади.

4. Якщо частка не становить одного поняття з наступним словом, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина тво­рить свою долю; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання; То не бистра річка клекоче, то иґумить старий ліс.

5. При дієсловах і дієприкметниках, що виступають присуд­ками; у дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: Він не може не бачити, як усе змінилось; Не підходячи ближче, важко зрозуміти написане; Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти, а не зробити (Н. те.); Праця не закінчена; Праці (ю) не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги (-у) не вимито.

6. Із дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні сло­ва: Перед лісом розляглося поле, не засаджене деревами; Ця робота ще й досі не доведена до кінця; Я відклав убік ще не дописану сторінку.

7. Із прикметниками у функції присудка, якщо часткою запе­речується ознака, виражена даним словом: Не близький світ; Не велика пані; Хіба ж це не варто знати?; Ця річечка не широка (заперечення); але: Ця неширока річечка впадає у Дніпро (одне означальне поняття).

8. Якщо між часткою та прикметником-присудком можливе дієслово е (був, була тощо): Цей міст не старий (не є ста­рий); але: Цей міст (є) нестарий (тобто відносно недавно збу­дований).

9. Із прислівниками, числівниками, займенниками, сполучни­ками, частками, прийменниками та з незмінюваними присудко­вими словами: не гаразд, не досить, не дуже Гале недуже дитя — хвореЛ не зовсім, не варт (-о), не можна, не треба, не цілком, не випадково, не дивно, не інакше, не раз, не сьогодні СзавтраЛ не слід, не вісім, не двоє, не перший, не ваш, не твій, не тоді, не тільки, не так, не то... не то, не при..., не на..., не за...; не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не під силу, не від того, не з руки, не в пору, не по-нашому.

Частка ні пишеться разом

1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, сполучниками, якщо слово без ні не вживається: нісенітниця, нікчема, ніяковість, нівечити, нівечення, нікчемно, ніяковий, нія­ково, нікчемний, нібито, нівроку.

2. У заперечних займенниках, якщо частку не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо, ніякий (-а, -е, -і), нікого, нічого, нічий (я, -є, -ї), анікбтрий, аніякий (-а, -е, -і).

3. У заперечних прислівниках: ніде (немає де), ніде (у жод­ному місці), нікуди (немає куди), нікуди (у жодне місце, ні для чого), нізащо (йі в якому разі), нізвідки (немає звідки), нізвідки (із жодного місця), нінащо (унівець), нітрохи, нічичирк, ніколи, ніскільки.

Частка ні пишеться окремо

1. У таких сталих словосполученнях із часткою ні: ні на йоту, ні при чому, ні один (одна, одне, одні), ні риба ні м'ясо, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні сяк ні так, ні пава ні ґава, ні пуху ні пера, ні бе ні ме, ні дна ні покришки, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота, ні їсти ні пити.

2. Якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого (немає до чого), ні до чого (марно; до жодного предме­та), ні на що (ні для чого), ні в який, ні з ким (немає з ким), ні з ким (із жодною людиною), ні з кого (немає з кого), ні з кого (із жодної людини), ні за що (немає за що), ні за що (даремно; ні за яку ціну), ні від кого (немає від кого), ні від кого (від жодної людини), ні в кого (взяти), ні в кого (немає), ні в що (немає в що), ні в що (нікуди).

Словотворчі та модальні частки

Інші частки мають деякі особливості правопису.

Разом пишуться у складі слів будь-якої частини мови словотворчі частки, які стали префіксами, суфіксами або постфіксами

аби-	абйшр, абихто, абияк, абйчийС-я, -є, -ї), абиколи,
	абикуди, абиякий^-а, -е, -і) (але аби тільки); якщо
	при відмінюванні займенників з'являється
	прийменник, то виникає словосполучення: аби до
	кого, аби з чим, аби на чому, аби на чиїм тощо
ані-	анітрохи, аніскільки, анікуди, аніяк, аніщо,
	анічогісінько
Де-	деіцо, дехто, деякий (-а, -е, -і), деколи, дедалі,
	дещиця
чи-, чим-	чимало, чималенький (-а,-е, -і), чимдалі, чимдуж,
	чимраз
що-	щомиті(з усіма часовими вимірами), щонеділі(із
	днями тижня), щовесни(з порами року), щосили,
	щодуху, щоправда, щоразу, щодо; щонайкраще,
	щонайближчий
	(на означення найвищого ступеня)
як-	якраз, якомога, ягсщр; якнайкраще, якнайбільше,
	якнайменший (-а, -е, -і)(на означення найвищого
	ступеня)
най-	найперший, найкраща, найближче, найдовше
-би, -б	якби, ніби, аби, мовби, немовби, іирб, начеб
-же, -ж	(у складі сполучників) авжеж, атож, також, отож,
	аякже, теж, адже, отже, таж, тож
-то	нібито, немовбито, тобто, тощо, начебто, цебто
ось-	осьде,але залежно від вимови: ось де
он-	онде і он де

 

10 Зубков М.

Через дефіс пишуться частки, що входять до складу займенників і прислівників

будь- будь-хто, будь-що, будь-який (-а,-е,-і), будь-чий

(-я, -є, -ї), будь-коли -небудь котрий (-а, -е, -і)-небудь, чий (-я, -є, -ї)-небудь, хто-небудь, що-небудь, який (-а, -е, -і)-небудь, куди-небудь, де-небудь, коли-небудь, скільки- небудь

казна- казна -хто, казна -що, казна -куди, казна -де,

казна-який, казна-скільки хтозна- хтозна-який (-а,-е,-і), хтозна-чий (-я, -є, -ї), хтозна-де, хтозна-навіщо, хтозна-коли

Увага! Якщо при відмінюванні між часткою і займен­ником з'являється прийменник, то всі слова пишуться окремо: будь із ким, хтозна в кого, казна на кому.

Частки от, то, такй, якщо вони стосуються лише цього сло­ва і стоять після нього, підсилюючи значення: як-от, так-от, тому-то, якбй-то, стільки-то, все-таки, треба-таки;

Але: скільки ж то (зроблено), як би то (сказати), усе ж та­ки (спізнився), пішов би таки (ліг).

Якщо частка такй стоїть у препозиції, то пишеться окремо: таки треба (відпочити), таки встиг (підвестися), таки моя (правда), але моя-таки (правда).

Окремо пишуться модальні частки же, ж, то, (о)це, та,

що мають значення підсилення, вказівності для всього речення: І сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те, чого нема! (Л.Костенко).

У таких словосполученнях

що дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що, що не

день, що ж до, ледве що, що за, що то за то коли б то, що то, чи то, що то за, якбй ж то ж але ж, то ж, або ж, адже ж, отже ж, якбй ж то, все ж таки, еге ж

Розділ V Графіка

Написання великої літери

З великої літери пишуться

прізвища	Петренко, Кривоніс, Балабуха
імена	Олена, Ганна, Геннадій, Петро
імена по батькові	Євгенівна, Ілліч, Анатолійович
прізвиська	Бондарівна, Зубйха, Куций
псевдоніми	Марко Вовчок, Микола Хвильовий, Астрая, Мадонна
власні імена, ужиті у формі множини, якщо вони мають позитивну конотацію	Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни (П. Сліпчук).
індивідуальні назви міфологічних істот	Юпітер, Артеміда, Перун, Леда, Молох, Геракл, Вёлес, Прометей
теоніми — назви (прямі й переносні) божеств	Аллах, Бог, Господь, Уседержйтель (Творёць, Спаситель, Месія, Він, Його - у значенні Бог А Святий Дух, Христос, Син Божий, Мати Божа, Бог Син, благодать Божа, Цариця Небесна, Слово Боже
назви історичних подій, епох, дат, свят, вищих релігійних діячів, понять, книг	Руїна, Хмельниччина, День злуки, епоха Відродження, Семирічна війна, Кривава неділя, Лютнева революція, 9 Травня, Новий рік, День незалежності, Вітчизняна війна, Великий піст, Різдво, Зелені свята, Великдень, Жовтневий переворот, Масниця, Євангеліє, Папа Римський, Страшний суд, Пісня Пісень

10*

назви документів із міжгалузевої та зовніш­ньоекономічної діяльності й назви сторін, які фігурують у них	Автор, Вкладник, Замовник, Наймодавець, Підприємство, Покупець, Продавець, Протокол, Статут, Сторони, Угода
назви організацій місцевого, державного та міжнародного рівня, міністерств, установ, партій, спілок, громадських об'єднань, товариств	Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Збройні сили України, Національний банк України, Народний рух України, Конституційний Суд України, Українська республіканська партія, Гельсінська спілка, Державна дума, Міністерство освіти і науки України, Центральна рада, Конгрес української інтелігенції, Республіканська партія США, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Федерація незалежних профспілок України, Товариство об'єднаних українських канадців
назви держав та автономних одиниць	Угорська Республіка, Держава Бахрейн, Республіка Болгарія, Князівство Монако, Королівство Бельгія, Соціалістична Республіка В'єтнам, Корейська Народно-Демократична Республіка, Китайська Народна Республіка, Карельська Автономна Республіка, Ненецький автономний округ
назви сторін світу, якщо під ними розуміються країни чи народи	країни Сходу, курорти Півдня, народи Півночі, Західна Україна, Вест-Індія, Північна Буковина, Західна Європа, Далекий Схід, Південне Полісся

 

топоніми (географічні власні назви)	Африка, Азовське море, Чернігів, Дніпро, Лиса гора, Причорномор'я, острів Ньюфаундленд, Біловезька Пуща, Голосіївський ліс, Карпати, Волйно-Подільська височина, озеро Свйтязь, Зелений мис, Москва-ріка, Панамський перешийок, Північний полюс, протока Па-де-Калё, Суёцький канал, Східнокитайське море, село Маламівка, Кримський півострів, пік Шевченка, Кавказький хребет, Ясна Поляна, Жовті Води, Булонський ліс, затока Святого Лаврентія, Кандалакська губа
назви деяких спортивних заходів	Олімпіада 2000, ігри на Кубок світу з футболу
астрономічні назви: сузір'я, планети, їхні супутники та ін.	Малий Пес, Велика Магелланова Хмара, Козоріг, Великий Віз, Чумацький Шлях, Квочка, Волосожар, комета Ґаллея, Тунгуський метеорит, Сатурн, Сонце, Земля, Місяць
клички свійських тварин	Сірко, Пірат (собака), Мурка (кішка), Гнідко, Стріла (кінь), Рекордистка, Зірка (корова), Барон, Чорний (козел)
назви персонажів байок, казок	Лускунчик, Ворон, Щука, Осёл, Дід Мороз, Мавка, Той, що греблі рве, Будяк, Троянда, Джміль, Вуж
назви вищих державних посад, звань, як сучасних, так і колишніх	Президёнт України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН, Прем'єр-міністр України,

	Посол Республіки Франція (в Україні), Президент Академії наук України, Маршал Радянського Союзу, Голова Ради Міністрів СРСР, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці
назви сортів рослин у спеціальній літературі	Антонівка, Білий налив, Сніговий кальвіль (яблуня), Лісова красуня, Українська глива (груша), Шпйнка рання (вишня), Угорка, Рекорд (слива)
назви підприємств, закладів, театрів, портів, шахт, стадіонів, з'їздів, округів, договорів, угод і т. ін.	Харківський тракторний завод, Донецька шахта «Вітка- Глибока», Третій міжнародний з'їзд україністів, Одеський військовий округ, стадіон «Металіст», Бібліотека ім. Івана Франка, Парк культури ім. Тараса Шевченка, Книжкова палата, Клуб письменників, Будинок учителя, Палац праці й т. ін., Версальський мир, Потсдамська угода, Програма Демократичної партії України
назви художніх та музичних творів, часописів тощо	поема «Сон», роман * Марія», кінофільм «Спрага», пісня «Цвіте терен», часописи «Час» і «Дзвін»
назви готелів, кав'ярень, кемпінгів, таборів відпочинку	«Артек», санаторій «Україна», кемпінг «Лісовий», кав'ярня «Мрія»
назви пам'яток архітектури, замків, храмів, фортець	Золоті ворота, Колізей, Хотинський замок, Києво- Печерська лавра, Андріївська церква, Стара фортеця
прикметники, які входять до складених особових назв людей як прізвиська	Карл Сміливий, Володимир Великий, Данило Галицький, Дюма Стйрший, Ярослав Мудрий

 

назви відзнак, нагород (пишуться без лапок, якщо вживаються при родовому понятті в Р. відмінку)	орден Богдана Хмельнйцького, орден князя Ярослава Мудрого, орден За заслуги, орден Пошани, орден За мужність, орден «Мати- героїня», орден Незалежності
назви моделей механізмів, авто- й літакобудування, пароплавів, космольотів та виробів фірм	комбайн «Нива», трактор «Білорусь», автобус «Турист», мотоцикл «Ява», космічний човник «Шатл», літак «Мрія», цигарки «Гетьман», горілка «Княжий келих», печиво «Сиваське», цукерки «Ластівка», вино «Сонце в бокалі»
складноскорочені назви одиничних установ	Укрцукор, Укрінформ, Укрпроф- рада, Укоопспілка, Укрнафта
прикметники, утворені від власних назв (найменування окремих заходів, спеціальних приміщень)	Курбасівський театральний фестиваль, Сковородйнівські читання, Шевченківська кімната
абревіатури, утворені з почат­кових літер власних і загаль­них назв	АТС, ВНЗ, КНДР, ЛАЗ-т, МАГАТЕ, НАТО, НЛО, ООН, СНД, США, ТУ-154 і Ту-154, УТН, УАПЦ, ЧАЕС
назви вулиць, майданів, шляхів (їхні родові позначення пишуться із малої літери)	Житомирська автострада, Бурса­цький узвіз, майдан Незалеж­ності, Стрййський парк, вул. Миру, Красна площа, Байковий цвинтар (але: Сухий Яр, Ярославів Вал, Козиний Брід, Добрий Шлях, Кузнёцький Міст)

 

Із малої літери пишуться назви титулів, посад і звань міністр освіти і науки Украї­ни, маршал авіації, президент АН України, народний артист України назви титулів і посад у зарубіжних країнах та міжнародних організаціях імператор, король, президент, рейхсканцлер, князь, барон, принц, інфанта, шах, цар слова, утворені від власних особових імен, прізвищ чи інших назв; загальні назви станів, якостей, предметів, механізмів, явищ, течій, захоплень, досліджень,, хімічних елементів тощо донжуан, меценат, ментор, робінзон, шовініст, донкіхот, обломов, ґаліфе, макінтош, френч, голгофа, парнас, мак­сим, бравнінґ, ом, ампер, ват, рентґен, бостон, свалява, маде­ра, болонья, джерсі, мартен, кардан, токай; байронізм, пуш- кініст, шевченкіана, мічурі­нець, шекспірознавство, маоїст, європій власні імена у формі множини, якщо їх конотація негативна герострати, гітлери, наполео­ни, юди (зрадники), маґадани, сибіри, соловкй (концтабори) назви персонажів казок, які не виступають дійовими особами баба-яга, водяник, дід-мороз, домовик, іван-покиван, русалка назви порід тварин, комах, сортів рослин у загальному вжитку бульдоґ, мастіно-неаполітано, пінчер, сенбернар, спанієль, фокстер'єр; йоркшйр, леґорн; аполлон; антонівка, глива, угорка, шпанка назви сторін світу (основні й проміжні) північ, схід, південний захід, норд-ост історичні події, назви яких стали загальними античний світ, громадянська війна, палеоліт, радянська вла­да, середньовіччя, трипільська культура, хрестові походи

 

частки у прізвищах, іменах, географічних назвах	Шарль де Ґолль, Ульріх фон Ґуттен, Нур де Дік, Па-де- Калё, Фон-дю-Лак, Сен-е-Уаз, Франкфурт-на-Майні
присвійні прикметники на -ський, утворені від власних назв, якщо вони не позначають виділених заходів, спеціальних приміщень тощо	езопівська мова, київські вули­ці, опішнянська кераміка, пет- риківський розпис, пушкінські рукописи, франківські сонети, шевченківські традиції, шекс- пірівський стиль
присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах	аріаднина нитка, авгієві стай­ні, базедова хвороба, гайморова порожнина, дамоклів меч, прокрустове ложе, юдині сріб­ники
абревіатури, які стали відмінюваними іменниками, та утворені від них слова; вирази на означення божби та назви церковних відправ, дійств, предметів	виш (-у), у дзот (-і), загс (-ом), неп (-у), нёпманський; їй-богу, вечірня, хресний хід, вівтар, образ (ікона), хрест та под.

 

Примітки: 1. Розрізняють написання — «Швидка допомога» (медичний заклад) і «швидка допомога» (ма­шина), Харківський тракторний завод (бфіційна склад­на назва) і кременчуцький м'ясокомбінат (профіль підприємства та його місцерозташування).

2. Географічне визначення для підприємств, назви яких беруться в лапки, зазвичай пишуться з малої літери, оскільки вказують на місцерозташування підприємства і не входять до складу власного імені: московський за­вод «Компресор».

3. Слова святий, апостол, преподобний, мученик пе­ред власними іменами пишуться з малої літери — свя­та Варвара, апостол Павло, преподобний Сергій Радо- нёзький (але Пресвята Богородиця).

Правила переносу

Правила	Приклади
Дозволяється
1.Частини слова з рядка в рядок переносити складами, якщо у складі більше ніж одна літера. 2.Використовувати обидва варіанти у словах, коли подвоєння є наслідком подовження приголосних, а не збігу їх на межі кореня і суфікса, префікса і кореня. 3.Якщо в основі слова поряд два чи більше приголосних, то вони можуть розриватися.	над-зви-чай-ний, роз-по-ря-ди-ти-ся, про-ле-ті-ти жит-тя, жи-ття, знан-ня, зна-ння, бут-тя, бу-ття Дні-про і Дніп-ро, суспіль-ство, суспільс­тво, суспільст-во
Не дозволяється
1.Розривати буквосполучення -дж-, -дз-, коли вони позначають один звук. 2.Відривати у складному слові від другої частини одну літеру, якщо вона не становить складу. 3.Відривати літеру й від попереднього складу. 4.Відокремлювати апостроф чи м'який знак від попередньої літери та пере­носити на інший рядок. 5.Розривати односкладові префікси. 6.Відривати першу літеру від кореня. 7.Розривати абревіатури та відокрем­лювати від них цифри.	си-джу, а не сид-жу, ґу-дзик, а не ґуд-зик, але від-жив, а не ві-джив, під-звіт, а не пі-дзвіт і не підз-віт дво-значний, а не двоз­начний, но-во-вве-де-ний, пів-аркуша, а не піва­ркуша, трьох-сот, а не трьо-хсот бій-ці, стій-кий, а не бі­йці, сті-йкий галиць-кий, розім'-яти, віль-ний, об'-єкт, а не віл-ьний об-'єкт від-летіти, а не ві­длетіти пере-стилати, а не перес-тилати ОЮН, ео\\м, ЛАЗ\\125, Дем\\ПУ, НА\\ТО

Правила	Приклади
8. Відривати скорочення від слів, яких вони стосуються. 9. Переносити закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс. 10. Розривати числівники у цифровому написанні. 11. Розривати графічні скорочення. 12. Розділяти сполучення йо, ьо.	М. СЛГруїиевський, ім. Ц С. Петлюри, 25\\км,200 II куб. II см, проф.\\Огієнко, 1998 II р. 2-го, а не 2-\\го, 10-му, а не 10\\-му /ІІ5, 423\\00, ХІІ VI т-\во, р-\\н, вид-\\во, і т.\\д., і ти.Цім., і иг.Цп. роздзьо-баний, а не роздзь-обаний, п 'ятимільйо-нний, п'ятиміль-йон-ний, а не я 'ятимільй-онний
13. Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті- лапки.

 

Примітка. Неправильний перенос у таблиці по­значено двома прямими рисками - ||.