Відмінювання і вживання дієприкметників

і. Усі дієприкметники змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники твердої групи.

Відмінки	Однина
н. р. д. 3. Ор. М.	розквітлий розквітлого розквітлому як у Н. або Р. розквітлим (на) розквітлому (розквітлім)	розквітле розквітлого розквітлому розквітле розквітлим ...розквітлому (розквітлім)	розквітла розквітлої розквітлій розквітлу розквітлою ...розквітлій

 

 

Відмінки	Множина
н.	розквітлі
Р.	розквітлих
д.	розквітлим
3.	як у II. або Р.
Ор.	розквітлими
М.	...розквітлих

 

ї 2. Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) та

пасивні (на -ний, -тий) уживаються без обмежень - нарівні з прикметниками: Вигляд він мав чудернацький, був якийсь наче І підстрелений у своєму перетягнутому путом, поруділо-

[ му від дощів сіряку (О. Гончар).

| 3. Активні дієприкметники недоконаного виду на -учий

і (-ючий), -ачий (-ячий) уживаються рідко й без залежних слів:

Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб). Не бійся гостя сидячого, а бійся гостя.стоячого (Н. те.). ї, Штучними сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх

І ужито із залежними словами: Нудьгуючими від пересичення

{ очима дивився він на село; Не бійся гостя, сидячого за столом,

а бійся стоячого біля дверей.,

ь 250

г

І

їх доцільніше замінити:

а) лідрядним означальним реченням: Не бійся гостя, який сидить за столом, а бійся гостя, який стоїть біля дверей;

б) пасивним дієприкметником: Знудженими від пересичен­ня очима дивився він на село.

Дієприслівник

Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що робивши? що роблячи?

1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши (після голосних), -ши (після приголосних). Дієслово ставить­ся в чоловічому роді минулого часу й до нього додається -ши: подумав+ши, оглянув+ши, підбіг+ши.

Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відпо­відає на питання що зробивши?

2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи- (-ЮЧИ-) від дієслів І дієвідміни та -ачи- (-ячи-) від дієслів II дієвідміни. Дієслово ставиться у 3-й особі множини теперіш­нього часу й замість -ть додається -чи: думаю(ть) - думаючи, тёрпляСтъ) - терплячи, гуркотя(ть) - гуркотячи.

У корені дієприслівника теперішнього часу зберігаються всі ті особливості, які виникають при творенні дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу.

Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи?

3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закін­чуються на -ся (-сь): задивляючись, посміхаючись (недокона- ний вид), задивившись, посміхнувшись (доконаний вид).

Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в ОДС, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості виражен­ня думки.

Увага! Слід відрізняти дієприслівники недокона- ного виду від близьких за звучанням активних дієприк­метників у Н. (3.) відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають закінчення -і: Раптом увімк­нулися всі гучномовці, заглушуючи два співаючі хори.

®

Примітка. Дієприслівник уживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонаймен­ше дві дії.

 

Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх фор­ми: активізувати, дезінформувати деномінувати, добираєть­ся, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регла­ментувати, символізувати, формулюючи й т. ін.).

 

Неправильно

важити

рихтуватися

балакати

слабувати

договорюватися

поспівати

пришедші

позичати

відчитуватися

повідати

тикати сидя

шоферувати сипонути

Правильно

зважувати

збиратися

говорити

хворіти

домовлятися

устигати

які (що) прийшли

авансувати

звітувати

розповідати, повідомляти,

інформувати говорити «ти> сидячи

працювати шофером насипати

 

2. Уникати умовного способу:

Неправильно правильно

Підприємства змогли б вико- Підприємства виконають нати замовлення, якби... (зможуть виконати)

замовлення, якщо...

Виконавець повідомив би Вас Завчасне повідомлення вико- завчасно, коли б... навця можливе лише

за умов...

3. Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.

4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).

Але слід пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть:

Неправильно правильно

говорить говорити

запроваджувать запроваджувати

5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи од­нини, але неприпустиме використання коротких форм:

Неправильно правильно

допомага допомагає

оббіга оббігає

6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивни­ми або ж використовувати безособову конструкцію з дієслів­ними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про на­слідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:

 

Неправильно

Завдання було достроково виконане нашою групою Головна увага ним приділяється... Інспектори, які

призначаються комісією... Випробування проводяться у запланованому режимі.

Правильно

Наша група достроково виконала завдання.

Головну увагу він приділив...

Інспектори, яких призначає комісія...

Випробування проводять (проведено) у заплано­ваному режимі.

 

7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу:

Неправильно правильно

носе носить

робе робить

8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов'язковість чогось: Мітинґ розпочинається завтра об 11.00.

9. Уникати вживання форм давноминулого часу:

 

Неправильно

інформація надходила була я виконав був

проект (були) узгодили були звернення надійшло було

Правильно

інформація надходила я виконав проект узгодили звернення надійшло

 

10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова:

 

Неправильно

свідчити факти відзначати про успіхи довести про інформацію опанувати професією доторкатися приладу піклуватися за (кого) шкодувати гроші

Правильно

свідчити про факти відзначати успіхи довести інформацію опанувати професію доторкатися до приладу піклуватися про (кого) шкодувати грошей

 

11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоко- наного виду в майбутньому часі:

 

Неправильно

завтра відпочиватимемо перерахуватимемо працюватимем сьогодні розпочинатиметься

Правильно

завтра будемо відпочивати будемо перераховувати будемо працювати сьогодні буде розпочинатися

 

12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслів­ники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх імен­никами, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами:

 

неправильно

оточуюче середовище

знаючий працівник

керуючий відділом бувші учасники правильно

довкілля; навколишнє середо­вище

обізнаний працівник; тямущий (тямкий) працівник, який добре знає (розбирається, володіє) керівник відділу колишні учасники

запитуючий

подорожуючий граючий

рахуючий прибутки

головуючий зборами пануюча думка знеболюючий засіб перемігший ріжучий інструмент спрямовуюча рейка кажучий промову початкуючий поет відстаючий клас

захоплюючий краєвид

хвилюючі враження хвилюючий стан хвилююча новина не дивлячись на

об'єктивні причини ведучий архітектор

лікуючі властивості лікувальні властивості

Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкмет­никового звороту, наприклад:

Неправильно правильно

добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут щороку ( або добробут, що зростає

щорічно)

неправильно яблука, замерзлі від морозу

Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-:

Правильно

запитувач; який (той, хто) запитує (задає запитання) подорожній; той, хто подорожує який грає; гравець рахівник; який (хто) рахує прибутки голова зборів панівна думка засіб знеболення переможець; який (що) переміг різальний інструмент напрямна рейка мовець; який (хто) говорить поет-початківець клас, котрий (який, що) відстає, відсталий клас захопливий, привабливий, принадний краєвид зворушливі враження бентежний стан животрепетна (збудна) новина незважаючи (невважаючи) на об'єктивні причини провідний архітектор

замерзлі яблука Сабо яблука, що замерзли від морозу)

Сфера використання активних дієприкметників — в ос­новному термінологічна лексика': блукаючий нерв, крокую-

¹ Див. тему «Труднощі перекладу процесових понять».

чий екскавеітор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі ре­човини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.

13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини до­зволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обій­тися без неї можна й за допомогою додаткових слів.

неправильно правильно

давайте проголосуємо проголосуймо

давайте почнемо є пропозиція почати

 

давайте привітаємо нашу гостю

або пропоную почати прошу привітати нашу гостю або вітання нашій гості

 

Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому зна­ченні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахун­ки і креслення давайте мені.

Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невер- бальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчен­ня, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення.

14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числів­никами: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія — пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо).

15. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося.

16. Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в од­нині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено.

17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ста­виться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і)-" Адміністрація заводу та профком розглянули...

18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираю­ся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:

Неправильно

Я вибачаюсь (-ся), вибачаюсь (-ся)

За це треба вибачитися

Я хочу вибачитися

Правильно

Вибачте мені (даруйте, пере­прошую); прошу вибачення.

ПробачтеІ

За це треба попросити проба­чення або Треба перепросити.

Даруйте, завинив (винуватий).

Я не хотів завдати Вам при­крощів (Вас образити)!

Прошу Вас, не ображайтеся.

Я завинив перед Вами.

Мені дуже прикро (жаль, шкода), що так сталося.

Я завдав Вам стільки клопоту (прикрощів, турботи, хви­лювань, неприємностей)!

Я відчуваю провину перед Вами.

 

19. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь:

 

Неправильно

Робота аналізується за такими вимогами.

Правильно

Роботу аналізують за такими вимогами.

 

20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:

 

Неправильно

Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан», вони вам коштуватимуть на 30% дешевше.

Узагальнюючи довідкові матеріали, нашу увагу привернув минулорічний акт інвентаризації.

Правильно

Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан», ви заплатите за них на 30% менше.

Узагальнюючи довідкові матеріали, ми звернули увагу на минулорічний акт інвентаризації.

 

9 Зубков м.

Труднощі перекладу процесових понять

Найбільші труднощі виникають під час перекладу з росій­ської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфік­са для творення слів, що означають різні або протилежні (супро­тивні) за змістом поняття, наприклад здатність до активної чи до пасивної дії.

Дія

Процес, у загальному розумінні, — це дія або сукупність дій, пов'язаних між собою. Поділяючись на два види: доконаний і недоконаний, дія має певну межу тривання — доконана, коли вона одноразова (розігнути, зірвати) або багаторазова, але завер­шена на певному етапі (порозгинати, позривати) і недоконана, коли вона триває (гнути, рвати) або повторюється неодноразово (розгинати, зривати). Українська мова, на відміну від росій­ської, поняття доконаної та недоконаної дії здатна розрізняти одним дієсловом або віддієслівним іменником:

дезактивувати, дезактивування — недок. дія

здезактивувати, здезактивування —док. дія

Перехідною називається дія, у якій беруть участь активний і пасивний учасники (суб'єкт і об'єкт) — змінювати, згинати.

Неперехідною є дія, у якій бере участь тільки один викона­вець і спрямовує її лише на самого себе — змінюватися, зги­натися, або ні на кого взагалі — тліти, коротшати.

Назва дії

Дія (процес) в українській мові позначається переважно дієсловами, порівняйте: требует осмысления — потребує осмислити, але сучасний науковий та офіційно-діловий стилі потребують уживати віддієслівних іменників із закінченнями на -нн(я) та -тт(я) — добування, миття.

Слід пам'ятати, що лише від дієслів недоконаного виду мож­на утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням -ати, -яти, -ути, -ити, -іти на -ання, -ення, -іння, -иття, -іття, -уття:

змінювати — змінювання змінити — змінення.

Наслідок дії

Іменники на позначення наслідку дії утворюють від дієслів недоконаного виду (здебільшого від тих, які означають багато­разову дію, або ж від префіксальних варіантів).

Спочатку відкидають суфікси, а натомість:

а) не додають нічого

гнути, згинати — згин гріти, нагрівати — нагрів ламати, зламувати — злам

б) додають -а,-ина,-ок

міняти, змінювати — зміна колоти, розколювати — розколина лити, виливати — виливок

в) додають -овання для дієслів, що закінчуються на -овувати групувати, угруповувати — угруповання прямувати, спрямовувати — спрямовання.