I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни.

1. За родом та закінченням у називному відмінку.

2. За числами.

3. За приналежністю до істот чи неістот.

4. За приналежністю до загальних чи власних назв.

5. За лексичним значенням.

II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи І відміни?

1. Скриня, буря, земля, доля, Марія.

2. Наталя, станція, робітниця, доля, мрія.

3. Анастасія, Індія, голова, пісня, тиша.

4. Зоря, сім'я, колія, стаття, криниця.

5. Суддя, долоня, легеня, баддя, праця.

IІІ. Які іменники української мови стоять поза відмінами?

1. Жіночого, чоловічого і спільного роду із закін­ченням -а, -я в називному відмінку однини.

2. Незмінювані іменники або ті, що мають форму тільки множини чи утворилися з прикметників.

3. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о, а та­кож середнього роду із закінченням -о, -е, -я, -а.

4. Жіночого роду з нульовим закінченням у називно­му відмінку однини та слово "мати".

5. Середнього роду на -а, -я, які в непрямих відмін­ках набувають суфіксів -ат-; -ят-; ‑ен-.

IV. У якому рядку не всі іменники належать до твердої групи II відміни?

1. Дніпро, підмет, квадрат, гектар, листопад.

2. Хор, оркестр, туман, горизонт, вокзал.

3. Спів, хліб, ключ, плащ, край.

4. Вікно, штаб, вітер, пісок, мед.

5. Розум, слух, інститут, квадрат, атом.

V. У якому рядку всі іменники належать до III відміни?

1. Ягня, плем'я, курча, орленя, ім'я.

2. Честь, сталь, обрій, учитель, стілець.

3. Тополя, вишивка, хустка, мрія, надія.

4. Спів, хліб, золото, клен, лист.

5. Велич, грубість, сухість, мати, тінь.

VI. У якому рядку не всі іменники належать до IV відміни?

1. Хлоп'я, тім'я, немовля, каченя, курча.

2. Голуб'я, життя, ім'я, гілля, чуття.

3. Порося, щеня, левеня, лоша, вим'я.

4. Котеня, вороня, вовча, ведмежа, лисеня.

5. Дитя, маля, ім'я, соколя, орля.

VII. У якому рядку всі іменники II відміни з основою на –р належать до мішаної групи відмінювання?

1. Стаціонар, бригада, комар, пластир, ювіляр.

2. Лікар, поводир, Ігор, ліхтар, поштар.

3. Багатир, цегляр, бунтар, казкар, байкар.

4. Школяр, пісняр, повістяр, столяр, тесляр.

5. Гусляр, інженер, базар, пекар, буквар.

 

 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс

Практичне заняття № 6

Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми

План

1. Відмінювання множинних іменників

2. Відмінювання власних назв

3. Невідмінювані іменники.

4. Родові ознаки незмінюваних слів

5. Іменники з ознаками прикметникової парадигми

Контрольні питання:

1. Які частини мови зараховують до змінюваних, а які – до незмінюваних повнозначних? Змінювані поділіть на відмінювані та дієвідмінювані.

2. Які іменники належать до невідмінюваних?

3. Як визначити рід невідмінюваних іменників? Яку роль відіграє при цьому контекст?

4. Які іменники не мають роду?

5. Як визначається рід субстантивованих іменників?

Практичні завдання

1. Запишіть парадиг­ми поданих слів, ураховуючи й варіанти закінчень. Прокоментуйте особливості відмінкових закінчень.

Граблі, штани, сани, кури, гроші, наречена, Неллі Толста, Антін Городецький.

 

2. Опрацюйте (стисло законспектуйте) наукову розвідку В. Фурси «Словозмінна парадигматика іншомовних невідмінюваних іменників» (Мовознавчий вісник: зб. наук. пр. / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; Відп. ред. Г.І. Мартинова. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. – 2009. – Вип. 8. – С. 65-70.; електронний варіант, розміщений на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: головна сторінка http://www.nbuv.gov.ua/, розділ «Наукова періодика України», за алфавітом – «Мовознавчий вісник», далі – «Архів номерів», Вип. 8, повна адреса: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mv/2009_8/index.html).

3. Визначте граматичне значення роду іменників іншо­мовного походження. З'ясуйте засоби його вираження, увівши подані слова в контекст. Поясніть зміну родово­го значення іншомовних слів у сучасній українській мові.

Кафе (франц. 1е саfе — чол. р.); папір (нім. das Раріеr — середн. р.); сигнал (нім. das Sigпа1 — середн. р.).

 

4. Уведіть подані слова в речення так, щоб присудок був виражений формами минулого часу дієслова, а означен­ня — прикметником або присвійним, вказівним чи озна­чальним займенником. Зробіть висновок про особливості визначення граматичних значень роду в невідмінюваних іменниках.

Неллі Самійленко, портьє, таксі, інтерв'ю, какаду, Єсентуки, Кюсю, авто.

 

5. Тестування.

Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.

А Бра, Торонто, какаду, алое, журі.

Б Кенгуру, садок, Дюма, Ігор, зерно.

В Кашне, струмок, Гете, гурток, кафе.

Г Гроші, переговори, духи, макарони, Альпи.

Д Душанбе, колібрі, замок, колосок, куток.

Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.

А Ользі Бондаренко.

Б Людмилі Макарової.

В Миколою Ладогою.

Г Марією Ладогою.

Д Софії Гурич.

Е При Миколі Білоусові (-у).

Є Володимира Гурич.

Ж При Русланові (-у) Макарову.

Виберіть правильні твердження.

А Жіночі прізвища з нульовим закінченням змінюються.

Б Чоловічі прізвища на -ко змінюються.

В Українські прізвища на -а („спільного” роду – Майборода) змінюються.

Г Жіночі прізвища, які мають нульове закінчення, не змінюються.

Д Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів.

Поєднайте звертання, подані в лівому стовпчику, з правилами, сформульованими у правому стовпчику.

А Лікарю. Б Галю. В Плещеєв. Г Маріє.

1. Прізвища прикметникового походження на -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин (-ін) при звертанні мають форму як називного, так і кличного відмінка. 2. У кличному відмінку однини іменників 1 відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю. 3. Іменники 2 відміни м’якої основи в кличному відмінку мають закінчення -ю. 4. У кличному відмінку однини іменників 1 відміни м’якої групи після голосного та апострофа вживається закінчення -є. 5. У кличному відмінку однини деякі пестливі іменники 1 відміни м’якої групи мають закінчення -ю. 6. Іменники 2 відміни в кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -е.

У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?

А Емаль, шампунь, вуаль, аерозоль.

Б Мігрень, тюль, ваніль, фланель.

В Бандероль, шампунь, тюль, толь.

Г Антресоль, вуаль, бешамель, емаль.

Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.

А Кілька років тому ІПІС переїхав у нове приміщення.

Б У 1992 році розпочав роботу ВАК України.

В ХДУ гостинно приймав делегацію з Польщі.

Г У 1992 році розпочала роботу ВАК України.

Д ХДУ гостинно приймала делегацію з Польщі.

Е Кілька років тому ІПІС переїхала у нове приміщення.

Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.

А Військовий аташе.

Б Смілива тореро.

В Відомий шансоньє.

Г Літня мадам.

Д Серйозний фрау.

Е Справедлива рефері.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс

Практичне заняття № 7

Розбір іменника як частини мови /за схемою/

Практичні завдання

1. Опрацюйте (стисло законспектуйте) наукові розвідки К. Городенської під загальною назвою «Мовна мозаїка» (додається).

2. Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особли­вості, фонетичні процеси, що супроводжували слово­творення, поясніть правопис.

Львів, Полтава, Естонія, Греція, Данія, Польща, Грузія.

3. Виконайте морфологічний розбір іменників із поданого речення за схемою.

Одначе, не долітаючи до нас, табуни знов повертають назад, певне, є там десь лимани, озера, адже не одне оце наше висхле озеречко — вся ж придніпровська місцевість зветься Чари-Комиші (О. Гончар).

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії:

а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні);

б) число і засоби вираження його;

в) відмінок і засоби вираження його;

г) відміна і група.

5. Синтаксична роль.

6. Будова слова

7. Правопис слова.

 

4. Тестування

І. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника: Не раз ми ходили в дорогу, не раз ми вертались до хати і знову брели від порогу — правдивої цілі шукати. (П. Грабовський)

1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родо­вому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

2. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, істота, чоловічого роду, II відміни, у назив­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, не­істота, чоловічого роду, III відміни, у родовому від­мінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, у даваль­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому від­мінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ІІ. Знайдіть правильний варіант морфологічного роз­бору виділеного іменника: Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева і тиша вечорова. (Ю.Рибчинський)

1. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

2. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

3. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

4. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки одни­ни; у реченні виконує роль головного члена.

5. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки мно­жини; у реченні виконує роль головного члена.

ІІІ. Знайдіть варіант правильного морфологічного роз­бору виділеного іменника: Сонце з небокраю встало рано-рано, знову розмовляю з вами, рідна мамо (М.Сингаївський).

1. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, істота, жіночого роду, III відміни, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

2. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, іс­тота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, у на­зивному відмінку, множина; не є членом речення.

3. Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родово­му відмінку, однина; не є членом речення.

4. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

5. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у назив­ному відмінку, множина; не є членом речення.