Схема морфологічного розбору прикметника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).

3. Лексичне значення (ознака за кольором, за розміром, за внутрішніми чи зовнішніми властивостями, за відношенням до предмета, до особи чи тварини, до місця, часу тощо).

4. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-відносний, присвійно-якісний).

5. Ступінь порівняння, засоби вираження його.

6. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.

7. Група – тверда, м'яка.

8. Рід і засоби вираження його.

9. Відмінок і засоби вираження його.

10. Число і засоби вираження його.

11. Синтаксична роль.

12. Будова слова.

13. Правопис слова.

Зразок

Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В.Козаченко).

Лагідне (надвечір’я) — п.ф. лагідний; ознака за внутрішніми властивостями; якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі середнього роду однини, називного відмінка (засіб вираження флексія –е), узгоджується у цих формах з іменником надвечір’я; прикметник виступає означення, є словом залежним; основа лагідн-, закінчення – е, корінь –лагід-, суфікс –н-.

1. Прочитайте прикметники, дотримуючись акцентуаційних норм:

Барвистий – барвистіший – найбарвистіший, веселий – веселіший – найвеселіший, гострий – гостріший, милий – наймиліший, білий – білуватий – білявий – білястий, смаглий – смаглявий, близький – ближчий, сухий – сухіший, тугий – тугіший, бадьорий – бадьоріший, широкий – широченний – широчезний, височенний, довжелезний, незбагненний, нескінченний, варений, імперський, лікарський, ринковий, військовий, ясно-жовтий, світло-блакитний, ясноволосий, світлоколірний.

1. Перекладіть українською мовою, порівнюючи правопис відмінкових закінчень:

1. Пахло дождем и свежим сеном. (А. Чехов.) 2. На венчиках луговых цветов покачивались смуглые дикие пчелы. (М. Шолохов.) 3. Тихо в осеннем лесу. Кое-где краснеет шапка позднего подосиновика. Всю долгую зиму будут питаться глухари колючей и жесткой сосновой хвоей. (І. Соколов-Микитов.)

1. Тестування:

I. Знайдіть рядок, у якому всі прикметники належать до твердої групи.

1. Новітній, колишній, суботній, самобутній, освітній.
2. Внутрішнє, зовнішнє, синє, справжнє, мужнє.
3. Історичний, щасливий, душевний, русявий, глибокий.
4. Чорнявий, чистісінький, ранній, зубастий, літній.
5. Левиний, голубиний, вечірній, солов'їний, домашній.

II. У якому рядку не всі прикметники належать до м'якої групи?

1. Заячий, середній, нижній, зернистий, літній.
2. Осінній, вечірній, вчорашній, древній, ранній.
3. Пізній, зимній, тодішній, сьогоднішній, теперішній.
4. Суботній, братній, синовній, дочірній, подружній.
5. Достатній, довгошиїй, довговіїй, справжній, ху­дожній.

III. У якому прикметники чоловічого роду в орудному відмінку мають закінчення -ім?

1. Вдалий, освічений, талановитий, знайомий, відомий.
2. Дотепний, працьовитий, розумний, відданий, ду­жий.
3. Домашній, середній, всесвітній, літній, художній.
4. Вологий, байдужий, веселий, хворий, корисний.
5. Сивий, дорогий, ясний, пахучий, живий.

IV. У якому рядку прикметники при відмінюванні мають закінчення як м'якої, так і твердої груп?

1. Природний, рідний, веселий, вузький, зелений.
2. Синій, сусідній, верхній, передній, задній.
3. Батьків, братів, Петрів, Маріїн, Олексіїв.
4. Блідолиций, круглолиций, повнолиций, довголиций, безлиций.
5. Вечірній, крайній, давній, ранній, останній.

V. До якої групи відмінювання належать присвійні при­кметники батьків, орлиний, Миколин?

1. До м'якої групи.
2. До твердої групи.
3. До мішаної групи.
4. Вони не відмінюються.
5. Як до м'якої, так і до твердої.

VІ. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Рідна мова моя, материнська, чудова, на далекі зірки у піснях полетить (С. Литвин).

1. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, складна форма найвищого ступеня; тверда група, вжито у називному відмінку одни­ни, у чоловічому роді, в реченні є означенням.

2. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, відносний, тверда група, вжито у називному відмінку множини, в реченні є означенням.

3. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, м'яка група, вжито в родовому відмін­ку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

4. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, присвійний, тверда група, вжито у називно­му відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

5. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, тверда група, вжито у називному відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є оз­наченням.

VІІ. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (Я. Гоян).

1. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — вища, якісний, тверда група, вищій ступінь по­рівняння (проста форма), вжито в називному від­мінку однини, у жіночому роді; в реченні є озна­ченням.

2. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, відносний, м'яка група, вжито в назив­ному відмінку однини, у жіночому роді; в реченні є присудком.

3. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — висока, присвійний, коротка форма, вжито в ро­довому відмінку множини, у жіночому роді; в ре­ченні є додатком.

4. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, відносний, м'яка група, вжито в орудно­му відмінку множини, у чоловічому роді; в речен­ні є додатком.

5. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, якісний, тверда група, найвищий ступінь порівняння (складена форма), вжито в називному відмінку однини, у жіночому роді, відокремлене означення.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 3

Числівник як частина мови.

Граматичні категорії та функційні розряди числів­ників

План

1. Поняття про числівник як частину мови. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням.

2. Специфіка вияву граматичних категорій числівника.

3. Функційні розряди числівників: власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні. Особливості їх уживання.

4. Питання про порядкові числівники.

Практичні завдання

1. Підготуйте усні відповіді на питання:

1. Які особливості синтаксичного зв’язку числівників?

2. Доведіть частиномовний статус числівника.

3. У чому полягають морфологічні і синтаксичні особливості числівників?

4. Що лежить в основі поділу кількісних числівників на окремі групи?

5. У яких випадках слова мало, багато можуть виступати різними частинами мови?

6. Чому порядкові числівники неоднозначне трактуються у сучасній граматиці?

7. Що таке нумералізація? Наведіть приклади.

 

2. Визначте частиномовну належність поданих слів, зва­жаючи на: а) частиномовне значення; б) граматичне зна­чення; в) словотворчі особливості; г) синтаксичну функ­цію. Свої міркування проілюструйте прикладами. Зробіть узагальнення про традиційні/нетрадиційні підходи до визначення місця слів із кількісним значенням і слів, що вказують на порядок при лічбі, у системі частин мови.

Півтора, тисяча, нуль, кілька, третина, пара, обидва.

 

3. З'ясуйте, яку синтаксичну функцію в реченні вико­нують виділені слова. Укажіть, до якої частини мови вони належать.

1. Обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село (Б. Грінченко); Ста­рий дуб жив уже багато-багато років (Д. Павличко). 2. Однією ру­кою хреститься, а другою людям в очі штрикає (Народна творчість). 3. Два коти в одному мішку не вживуться (Народна творчість). 4. Мала собі удова дев'ять синів і десяту дочку Галю (Марко Вовчок). 5. Це двоє б'ються, третій перемагає (Народна творчість). 6. Вдарили з семи гармат у середу вранці (Народна творчість). 7. Мені приходять телеграми, мені сповнилося двадцять п'ять (Д. Павличко).

 

4. Запишіть числа збірними числівниками. Поясніть уживання апострофа й м’якого знака в числівниках. Із трьома числівниками складіть речення, з’ясуйте їх синтаксичну функцію.

2, 4, 5, 7, 9, 11, 13, 17, 19, 30, 63, 288.

 

5. Тестування

I. У якому рядку всі числівники — кількісні?

1. Перший, третій, п'ятий, сьомий, дев'ятий.

2. Десять, одна десята, десятеро, сто двадцять, со­рок один.

3. Одинадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий, сімнад­цятий, дев'ятнадцятий.

4. Тридцять перший, сороковий, п'ятдесят четвертий, двадцять восьмий, тридцятий.

5. Двохсотий, трьохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний, чотирьохсотий.