Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Правопис складних прикметників
| Разом пишуться
| Через дефіс пишуться
| | 1. Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: радіофізичний, лісостеповий.
2. Прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв’язок між словами).
а) від сполучення прикметника з іменником: народнопісенний, сільськогосподарський:
б) від сполучення числівника з іменником: шістнадцятиповерховий, п’ятирічний:
в) від сполучення дієслова з іменником: деревообробний, машинобудівний:
г) від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: вищезазначений, важкохворий
але: суспільно корисний, чітко окреслений, послідовно миролюбний
3. Прикметники – терміни: складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний
| 1. Прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський, екс-чемпіонський
2. Прикметники, утворені з двох основ, що називають не підпорядковані одне одному поняття (між ними можна вставити сполучник і): навчально-виховний, кредитно-фінансовий
3. Прикметники, що називають поєднання двох кольорів чи смакових відчуттів: жовто-зелений, кисло-солодкий
але: жовтогарячий
4. Прикметники, першою частиною яких є слова військово-, воєнно - або перша частина закінчується на – ико, -іко
воєнно-стратегічний, історико-культурний,
але: військовополонений, військовозобов’язаний
5. Прикметники, утворені повторенням того самого слова: великий-превеликий
6. Прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний.
7. Назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний
|
Відмінювання числівників
1. Кількісні числівники відмінюються так:
Н. п’ять вісім
Р. п’яти, п’ятьох восьми, вісьмох
Д. п’яти, п’ятьом восьми, вісьмом
З. п’ять або п’ятьох вісім або вісьмох
О. п’ятьма, п’ятьома вісьма, вісьмома
М. …. п’яти, п’ятьох ….восьми, вісьмох
2. Як п’ять відмінюються числівники дев’ять – дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.
3. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
Н. п’ятдесят
Р. п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д. п’ятдесяти, п’ятдесятьом
З. п’ятдесят, п’ятдесятьох
О. п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М. … п’ятдесяти, …п’ятдесятьох
4. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються так:
Н. двісті п’ятсот
Р. двохсот п’ятисот
Д. двомстам п’ятистам
З. двісті п’ятсот
О. двомастами п’ятьмастами, п’ятьомастами
М. …двохстах … п’ятистах
5. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: шестисот п’ятдесяти дев’яти (гривень).
6. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках (крім називного і знахідного) мають закінчення –а.
Збірні числівники двоє, обоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: два, три, чотири.
ІІ. Порядкові числівники
1. Числівники, що мають закінчення –ий, відмінюються як прикметники твердої групи, -ій – як прикметники м’якої групи.
Н. трьохтисячний
Р. трьохтисячного
Д. трьохтисячному
З. Н. або Р.
О. трьохтисячним
М. … трьохтисячному
2. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина:
Н. вісімдесят восьмий
Р. вісімдесят восьмого
Д. вісімдесят восьмому
З. Н. або Р.
О. вісімдесят восьмим
М. … вісімдесят восьмому
ІІІ. Дробові числівники
1. Відмінюються як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими.
2. Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні числівники.
3. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Правопис прислівників
| Правило
| Приклад
| | Разом пишуться:
1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником.
2. Сполученням прийменника з іменником.
3. Сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником.
4. Сполученням прийменника з числівником.
5. Сполученням прийменника з займенником.
6. Сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови.
7. Утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього).
8. Утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:
|
Дотепер, віднині, занадто, якнайкраще
Безвісти, вночі, зсередини, наяву
Віддавна, востаннє, звисока, сповна, зліва
Вдвоє, вчетверо, надвоє, утрьох
Внічию, втім, навіщо, передусім
Впродовж, навмисне, навздогін, позаторік
Ліворуч, насамперед, привселюдно, тимчасово
Абикуди, аніскільки, щоденно, деколи
але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що
| | Окремо пишуться:
1. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник).
2. Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (іноді числівника) та одного або двох прийменників.
3. Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджувального прийменника (числівника, займенника) й іменника.
4. Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником.
Через дефіс:
1. Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення – ому, -(к)и.
2. Утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників.
3. Неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то.
4. Утворені з двох прислівників.
5. Утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними.
|
Без відома,без жалю,без кінця-краю, до речі, за рахунок, на вибір, на славу, по правді, у стократ, як слід, по совісті
День у день, з дня на день, один в один, рік у рік
Другого дня, таким чином, тим часом
По двоє, по четверо
По-батьківськи, по-братньому, по-людськи, по-нашому, по-латині
По-перше, по-друге, по-третє
Аби-то, будь-де, казна-коли, коли-небудь, хтозна-як
Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи
Будь-що-будь, віч-на-віч, де-не-де, пліч-о-пліч, як-не-як
|
Правопис часток
| Правило
| Приклад
| | Разом пишуться:
1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, у складі будь-якої частини мови.
2. Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників.
|
Анітрохи, чимало, деколи, щодня
Якби, нібито, немовбито, щодо
| | Окремо пишуться:
1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну, або формотворчу функцію (творять форми наказового і умовного способів).
2. Частки у складі сполучних слів.
3. Частка то в експресивних сполученнях.
|
Прийшов же, прийшов би, нехай почує, спочив би
Хіба що, дарма що, тільки що, що ж до
Що то за, що то, чи то
| | Через дефіс пишуться:
1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова.
2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників.
|
Пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки
Будь-хто, хтозна-що, бозна-як
| 2.16. Правопис частки не з різними частинами мови
| Правила
| Приклад
| | Разом пишеться:
1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо вони без частки, яка стала префіксом, не вживаються.
2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, коли утворюють нові слова, які можна замінити близькими словами (синонімами), або коли слова з часткою не утворюють єдине поняття.
3. У складі префікса недо-, що надає значення неповноти якості чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах (дієприкметниках, дієприслівниках), прислівниках.
4. З дієприкметниками, якщо дієприкметник є означенням і не має при собі пояснювальних слів.
Окремо пишеться:
1. З іменниками, прикметниками і прислівниками, коли наявне протиставлення.
2. З дієсловами (дієприслівниками), числівниками, прийменниками, сполучниками, деякими прислівниками і з більшістю займенників.
3. З дієприкметниками, коли є протиставлення чи залежні від них слова.
4. Коли дієприкметник з часткою не виступає присудком.
|
Негода, негайний, ненавидіти, незабаром
Недовіра (підозра), негарно (погано), нешвидкий (повільний)
Недогляд, недоважувати, недоладно, недочуваючи, недорід
Недозволені ігри, незагартований організм
Не воля, а рабство; не голосно, а тихо
Не подолати, не виконавши, не десять, не тут, не тебе
Ще не розв’язані проблеми, не сказане, а написане привітання
Проблеми не розв’язані
|
Засоби милозвучності слова
| Правила
| Приклади
| | Для усунення збігів голосних і приголосних українська мова має спеціальні фонетичні засоби.
1. Чергування у/в, і/й
а) прийменник (префікс) у вживається:
- між буквами на позначення приголосних;
- на початку речення перед буквами на позначення приголосних;
- перед в, ф, льв, св, тв, хв і под.;
- після паузи (на письмі після розділових знаків).
б) прийменник в уживається:
- між приголосними на позначення голосних;
- на початку речення перед буквами на позначення голосних;
- після букв на позначення голосних перед буквами на позначення приголосних, крім в, ф, льв, св, хв, тв і под.;
- не чергуються у словах, що вживаються тільки з у чи в.
в) сполучник і вживається:
- після букв на позначення приголосних або після розділових знаків перед буквами на позначення приголосних;
- на початку речення.
г) сполучник й вживається:
- між буквами на позначення голосних;
- після букв на позначення голосних перед буквами на позначення приголосних;
- не чергуються при зіставленні понять;
- перед словами, що починаються з є, ї, й, ю, я.
|
день у день; підняв угору
Учора відбулася нарада з питань приватизації
Є багато спільного у творчості цих поетів
Головне – установити вчасно нове обладнання
вчитися в університеті
в інституті проходить конференція
познайомили в дитинстві
угода, уривок, влада
дощ іде; степ і море
І хліб зійшов….
Море й степ; дощ не йде
Простять мені і помилки й вагання (Є. Плужник)
Небо і земля, війна і мир, древня Греція і Єгипет
|
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
