I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?

1. У, на, чи, аж, і.
2. Я, ти, ми, ви, її.
3. А, ось, от, це, цей.
4. Вже, хіба, мов, хто, сам.
5. Щось, ще, щоб, дещо, будь-що.

II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?

1. Весь, цей, мій, ніхто, будь-який.
2. Той, ніщо, абищо, її, всякий.
3. Хто-небудь, абихто, хтозна-що, казна-хто, будь-що.
4. Такий, сам, ваш, будь-хто, вони.
5. Стільки, хтось, жодний, свій, дещо.

ІII. У якому рядку всі займенники належать до розряду означальних?

1. Всякий, сам, кожний, інший, жодний.
2. Дехто, весь, той, мій, нічий.
3. Самий, цей, нікотрий, дещо, твій.
4. Такий, деякий, їхній, який, ти.
5. Хто-небудь, стільки, ваш, вона, себе.

IV. У якому рядку всі займенники належать до розряду питальних?

1. Який, скільки?, мій, кожний, що-небудь.
2. Хто, що, якийсь, скільки, ваш.
3. Хто? Що? Який? Чий? Котрий?
4. Котрий, ви, себе, деякий, я.
5. Вона, чий, абихто, що-небудь, хтозна-що.

V. У якому рядку всі займенники належать до одного розряду?

1. Хто, що, ніскільки, її, такий.
2. Самий, жодний, будь-хто, вони, щось.
3. Ми, ви, я, ти, вона.
4. Себе, який?, нікотрий, його, інший.
5. Абищо, якийсь, той, чий, весь.

VІ. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс?

1. Аби/хто, будь/що, казна/чий, де/котрий, ні/хто.
2. Ані/який, де/який, аби/що, чий/сь, будь/хто.
3. Де/котрий, що/небудь, хтозна/чий, ні/який, що/сь.
4. Будь/що, чий/небудь, казна/який, хтозна/скільки, будь/який.
5. Ні/скільки, хто/сь, хтозна/який, казна/що, ані/що.

VІІ. У якому рядку всі займенники пишуться разом?

1. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий, скільки/сь.
2. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.
3. Ні/скільки, ні/з/чим, де/хто, будь/що, казна/що.
4. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.
5. Ні/в/якому, ні/чого, де/що, хто/небудь, аби/хто.

4. Перепишіть добірку речень із віршів Ліни Костенко. Підкресліть займенники (згідно з їх синтаксичними функціями), визначте їх розряди та граматичні категорії.

1. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. 2. Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня пам’ять – музей коштовностей, які ми колись розгубили. 3. В яких світах блукає той блукалець? 4. Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. 5. Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить. 6. Чи нас Господь почує усіх разом, Коли так просить кожен про своє?

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 6

Відмінювання займенників. Розбір займенника як частини мови /за схемою/.

Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання

Практичні завдання

1. Ознайомитися з замітками проф. О. Пономарева (додається).

2. Виконати морфологічний розбір 5 прикметників і 8-10 займенників із поданих речень (за схемою):

МІЖ ІНШИМ

Коли я буду навіть сивою,

і життя моє піде мрякою,

а для тебе буду красивою,

а для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою,

ще для когось відьмою, коброю.

А між іншим, якщо відверто,

то була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною

ні з теоріями, ні з практиками.

і боліла в мене іронія

всіма ліктиками й галактиками.

І не знало міщанське кодло,

коли я захлиналась лихом,

що душа між люди виходила

забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,

я просила в цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:

— Люди, будьте взаємно ввічливі! —

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

Схема морфологічного аналізу займенника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Розряд за значенням (особовий, зворотний, вказівний, присвійний та ін.)

4. Рід (якщо йому властивий).

5. Число (якщо властиве).

6. Відмінок.

7. Синтаксична роль.

8. Будова слова.

9. Правопис слова.

Зразок

Та музика, мов голос долі,

Нас освітила й поєднала (Л.Скирда).

1. Та;

2. та;

3. вказівний, співвідносний з прикметником;

4. жіночий рід;

5. однина;

6. Н.в.;

7. у реченні виступає означенням

8. та;

9. —

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 7

Специфічні випадки функціювання займенників. Явище прономіналізації.

Аналіз контрольної роботи

Практичні завдання

1. Опрацювати статтю А. Капелюшного «Трансформація текстотвірної ролі займенників у прямо ефірному мовленні тележурналістів» («Теле- та радіожурналістика», 2011. – Вип. 10. – С. 239-245; електронний варіант: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tir/2011_10/index.html).

2. Зредагуйте речення:

1. Молодь — це майбутнє країни, на них народ покладає великі надії. 2. Ветерани багато працюють з молодою робітничою зміною, допомагають їм оволодівати професією. 3. Чіпка палко ненавидів панство, але не знав, як боротися з ними. 4. Коли москалі почали бити селян, Чіпка кинувся захищати їх. 5. Давид побачив розкішний будинок в саду, який належав Матюсі.

3. З’ясуйте відмінність у вживанні питальних і відносних займенників. Наведіть приклади, складіть із ними речення.

4. Запишіть, знявши риску. Поясніть, які займенники пишуться разом, а які — через дефіс?

Ні/для/кого, аби/хто, ні/про/що, хто/сь, казна/на/чому, ні/що, будь/до/кого, будь/чий, будь/який, аби/що, аби/який, де/хто, хтозна/на/кому, де/який, де/чий, хто/небудь, ні/від/чого, який/небудь, чий/небудь, ні/який, казна/хто, ні/від/кого, казна/до/кого, казна/який, будь/хто, будь/що, де/хто, скільки/небудь, ні/про/що, аби/в/кого.

 

5. Зробіть повний морфологічний розбір виділених жирним шрифтом іменників, прикметників, числівників (запишіть словами) і займенників у наведеному тексті.

Найбільшою прісноводною рибою України є сом. Деякі виловлені рибини вражають своїми розмірами. Так, на одному з Шацьких озер на Волині — Чорному озері — у 1985 р. було виловлено сома завдовжки 2 м і масою 68 кг. У 1990 р. на Цимлянському водосховищі в Луганській області рибалка-аматор зловив сома завдовжки 2,62 м і масою 124 кг. Але рекордсменом, мабуть, є сом, зловлений в р. Боржаві на околиці закарпатського села Великі Ком’яти у 1970 р. У віці 36 років він мав довжину 3 м, а масу 230 кг («Україна в цікавих фактах»).

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль

Практичне заняття № 1

Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни

Контрольні питання

1. З’ясуйте значення і граматичні ознаки дієслова.

2. Доведіть наявність розгалуженої системи дієслівних форм.

3. Що зближує інфінітив з іменником? Як це позначилось на синтаксичних функціях інфінітива?

4. Які дієслівні форми утворюються від основи інфінітива та від основи теперішнього / майбутнього часу?

Практичні завдання

1. Розставте дієслова строго за нумерацією в поданій нижче схемі всіх дієслівних форм.

Економиш, спостерігаємо, вивчати, будемо, усвідомив, дослідили, аналізуватимеш, черпати, відтворюючи, нагромадимо, електрифікований, супроводитимуть, тренуйся, іржавіло б, іскрячий, наболіле, успадковано, білений, архаїзуючи, європеїзувавшись.

Ключ. Із перших букв прочитаєте вислів поета П. Воронька, що починається словами «На жаль,...».

 

2. Визначте основу інфінітива та основу теперішнього (майбутнього) часу поданих дієслів.

Шуткувати, чмокнути, схилятися, пере­низати, щезнути, очманіти, схамену­тися, чарувати, обтяжувати, обтинати, стишити, юрмитися, роз'я­трити, розтоптати, розвідати, обтесатися, обсох­нути.

3. Запишіть у дві колонки дієслова: І) зі вставленими буквами е, є; 2) зі вставленими буквами и, ї.

Святку..мо, вивча..ш, знаход..ш, ненавид..те, сто..мо, схоч..те, лет..те, колиш..ться, осміл..ться, одяга..ться, захист..мо, пиш..ш, утриму..мося, змін..ться, тьопа..те, перестав..ш.

Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського письменника Публія Теренція: «Якщо двоє роблять те саме...»

4. Випишіть дієслова у дві колонки за дієвідмінами.

Знати, стукотіти, кроїти, наколоти, свистати, белькотіти, оборонити, відпороти, стругати, завадити, збігти, гуркотіти, тьмяніти, гуркотати, одужати, стелити, краяти, хилитися, спізнитися, відкрити, хропіти, бачити, збороти, свистіти, ударити, пищати, знехтувати, сипати, зважити, оцінювати, тягти, дирчати, зморитися, схотіти.

Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. Із цих букв прочитаєте вислів Максима Горького.

5. Поясніть, чому закінчення в поданих парами словах пишуться по-різному:

застелиш і застелеш, волочиш і волочеш, хропиш і хропеш, гуркотиш і гуркочеш, свистиш і свищеш, ростиш і ростеш.

 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль

Практичне заняття № 2