Розділові знаки у складному реченні

із сполучниковим зв’язком між частинами

Розділові знаки у складносурядному реченні

1. Між частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним єднальним сполучником і (й), та (у значенні і), ставиться кома: Злітає листя із дібров, і материнка відцвітає.

2. Між частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним єднальним сполучником і (й), та (у значенні і), не ставиться кома в таких випадках:

а) якщо обидві сурядні частини мають спільне слово або словосполучення чи спільне підрядне речення: Десь коні іржуть і глухо грають сурми. Справді, літо збігло і настала осінь. Ноги тремтіли і серце билося, як ліз малий Тарас до дяка у вікно;

в) якщо обидві сурядні частини – односкладні безособові речення: Як добре у житті закоханим і як тривожно в світі їм;

б) якщо обидві сурядні частини – питальні або окличні речення: Хто ж дочекається в новому році жнив і хто привезе на вітряк зерно? Яка неозора далечінь видніється і яка краса довкола розляглася!

3. Якщо непоширені сурядні речення з’єднані сполучником і (й), та (у значенні і) попарно, то кома ставиться між парами: Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить.

4. Якщо частини складносурядного речення, поєднані єднальним сполучником і (й), дуже поширені і вже мають свої розділові знаки, то на межі цих частин може ставитися крапка з комою: Між очеретів і рокит пасе ріка тумани-вівці; і синій лід, мов синій кит, у січні їй лише насниться.

5. Між частинами складносурядного речення, з’єднаними єднальним сполучником і (й), ставиться тире, якщо:

а) частини різко протиставляються: Пішов у смерть – і повернувся в думі;

б) частини виражають швидку чи несподівану зміну подій: Іще одна коротка мить – і не знайти мене у полі;

в) друга частина виражає наслідок із першої: Орач торкнеться до керма руками – і нива дзвонить темним сріблом скиб.

УВАГА! Тире – авторське – може ставитися не перед сполучником і (й), а після нього, якщо автор хоче привернути увагу читача саме до післясполучникової частини: Ще такий один день і – вода здійме ту кригу угору.

6. Кома і тире ставляться перед “узагальнювальним” сурядним реченням, якому передують однорідні сурядні: Дерева давно голі, і все навколо занесене снігом, і день значно коротший від ночі, і шиби вікон химерно розмальовані, – і все це зветься зима.

7. Між частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним розділовим сполучником або, чи, ставиться кома: Кохання наше вже минуло, або ми його просто не помітили.

УВАГА! Кома не ставиться тоді, коли обидві сурядні частини мають спільне слово або словосполучення чи спільне підрядне речення: У лісі білка промайне між віттям або сова розпачливо закричить.

8. Якщо три (і більше) частини складносурядного речення з’єднані повторюваними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи, то кома між ними обов’язкова, навіть якщо є спільне для всіх частин слово чи словосполучення: Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, і хвалилася білими квітами ромашка, і все з кимсь переморгувалися барвисті айстри.

9. Між частинами складносурядного речення, з’єднаними протиставним сполучником а, але, та (у значенні але), зате, однак, одначе, кома обов’язкова: Я одводжу очі, а ти у вічі дивишся мені.

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

1. Комами відокремлюється підрядна частина від головної незалежно від її позиції в реченні: Коли зробиш комусь маленьке добро, на душі стає затишно. Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином. Народ зникає, коли зникає його мова.

УВАГА! Кома ставиться перед підрядною означальною частиною незалежно від місця сполучного слова який: Навесні ти побачиш обличчя трав, які повмирали під саваном білих снігів. Шаную людей, розмова з якими мене надихає.

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної і приєднується складеними сполучниками типу тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або всередині його перед словами що, щоб, як, але тільки один раз: Потрібно виховувати справжніх жінок, для того щоб виховати справжніх чоловіків. Потрібно виховувати справжніх жінок для того, щоб виховати справжніх чоловіків.

УВАГА! Якщо підрядна частина стоїть перед головною і починається складеними сполучниками, то кома ставиться після підрядної частини, але, як правило, не ставиться всередині сполучника перед як, що, щоб: У той час як інтелект робить божественні відкриття, пристрасті залишаються на рівні нашого патлатого пращура.

3. Між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення не ставиться кома в таких випадках:

а) якщо підрядна частина виражена одним лише сполучним словом (або кількома, зв’язаними сурядним сполучником): Хтось натворив такого лиха! Хотілося б знати хто. Або: Хотілося б знати хто і коли.

УВАГА! Якщо до відносного слова прилягає ще якесь слово, то кома ставиться: Хотілося б знати, хто саме;

б) якщо на початку підрядної частини стоять частки не, ні, і: Писав добре не коли від нього вимагали, а коли приходило натхнення. Треба залишатися людиною і коли буває нестерпно;

в) якщо підрядна частина фразеологізована (невідомо хто, хто завгодно, де попало та под.): Налякані, діти розбіглися хто куди.

4. Якщо складнопідрядне речення має кілька підрядних частин, то вони між собою відокремлюються комами: Казав Тарас, що ходив він туди, де сонце заходить. Я знаю, що слів моїх буде мало, щоб вам повернути борг.

УВАГА! Кома не ставиться між однорідними підрядними частинами, з’єднаними одиничним єднальним сполучником і (й), та (у значенні і)чи одиничним розділовим сполучником або, чи: Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мама. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси.

5. Між підрядними частинами, які з’єднані між собою без сполучників, може ставитися крапка з комою, якщо частини поширені, мають свої розділові знаки або віддалені за змістом: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маками.

6. Іноді у складнопідрядному реченні факультативно може ставитися тире, якщо підрядна частина стоїть перед головною і потребує змістового виділення: Де був пісок – там простяглися луки. Хто волю хоче вбить – загине.

7. Коли в головній частині складнопідрядного речення є слово, що потребує роз’яснення, то перед підрядною частиною іноді факультативно може ставитися двокрапка. У такому випадку наявна відповідна роз’яснювальна інтонація, а до підрядного речення можна поставити питання що саме? який саме? Наприклад: А суддям я таку даю нагану: щоб наперед без відома мого не важились на страти самочинні.

Розділові знаки при збігові сполучників

1. Якщо у складному реченні збігаються підряд два сполучники (обидва підрядні або один – сурядний, другий – підрядний), то кома між ними ставиться тільки тоді, коли підрядну частину, яка починається другим сполучником, можна опустити чи переставити без шкоди для змісту всього речення:

Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і, коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви. Пор.: Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і перед ним встали в повній красі всі ниви, коли він зійшов на горбок.

Барвінок і зимою зеленіє, бо, коли танули сніги, на світ пробивалося його цупке зелене листя. Пор: Барвінок і зимою зеленіє, бо на світ пробивалося його цупке зелене листя, коли танули сніги.

2. Якщо опустити чи переставити підрядну частину без шкоди для змісту всього речення не вдається, то кому між сполучниками не ставлять (зазвичай у головній частині таких речень є співвідносні слова то, так): Кажуть, що якби море було з чорнила, то і його б не вистачило, щоб записати усі слова.

3. Кома між сполучниками не ставиться, якщо перший сполучник протиставний: У першу мить Василь Федорович аж зупинився, а коли наздогнав секретаря, вже не підбирав кроку..

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Ті що народжуються раз на століття умерти можуть кожен день. 2. Душа належить людству і епохам. Чому ж її так раптом потрясли осінні яблука що сумно пахнуть льохом і руки матері що яблука внесли. 3. Малі озерця блискають незлісно й колише хмара втомлені громи. 4. У дворі здіймається такий неймовірний галас наче тут завалився будинок або трапилося ще щось страшніше. 5. Пишіть листи і надсилайте вчасно коли їх ждуть далекі адресати коли є час коли немає часу і коли навіть ні про що писати. 6. Страшні слова коли вони мовчать коли вони зненацька причаїлись коли не знаєш з чого їх почать бо всі слова були уже чиїмись. 7. І той любов’ю повниться до світу хто рідну землю має під ногами. 8. І не збагнуть чого від мене хоче ця провесна останньої весни. 9. Про тих хто аж надто низько вклоняється авторитетам намагаючись у всьому їх наслідувати кажуть “сноб“. 10. Почервоніли помідори і ходить осінь по траві. 11. Зумій зберігати гідність навіть якщо тобі гірко і боляче. 12. Батьківщина в кожного одна бо хто хоче мати дві той залишається без жодної. 13. І щезне звірина мов тінь не вгледиш де й коли. 14. Торік уродив хліб та як полили дощі то позносило з гір половину снопів. 15. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять. 16. Коли настане ніч замре з утоми місто і місяць з вишини на землю срібно гляне я йду вслухаючись як в тишині міській об тротуар б’ючись підскакують каштани. 17. То день то ніч сіяють над землею і час кудись на крилах поспішає. 18. Був дощ м’який і гречка пахне душно. 19. Талант це така штука що коли вона є так вона таки є. 20. Стояла в травах ніч і трави пахли літом за кленами сіріло джерело і небо йшло задумливо над світом втираючи хмариною чоло. 21. Хотілося б знати не як ти це зробив а чому ти це зробив. 22. Ліс темнів за яром і коли наблизились то помітили що зблизька він світліший бо листя на березах та осиках жовтіло. 23. Що було між нами відгуло. 24. Людині бійся душу ошукать бо в цьому схибиш то уже навіки. 25. Як добре те що смерті не боюсь я і не питаю чи важкий мій хрест. 26. Єдиний хто не втомлюється час. 27. Осінній сад ще яблучка глядить листочок-два гойдає на гілляках і цілу ніч щось тихо шарудить і чорні вікна стигнуть в переляках. 28. Чужі приходять в час твоїх щедрот а я прийшла у час твойого смутку. 29. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб. 30. Вона й не знала що думки болять коли душа і серце безборонні. 31. Колись я об межу життя спіткнусь і страшно буде в холод трав упасти а все-таки я цього не боюсь бо найстрашніше безвісти пропасти. 32. Багряний вечір догорів і попіл падає на місто. 33. Знають діти що живе десь казка та не знають де вона живе. 34. Під осінніми високими зорями затихають оселі і тепер чутнішою стає мова роси. 35. Вітряки завжди вабили нас своїми крилами до яких коли вони рухались можна було причепитись. 36. Мене всі завжди називають мужнім а мужнім легше що там не кажіть. 37. Життя зриває мої дні неначе вітер листя. 38. Не можна позбавляти людину права сумувати коли їй сумно і коли думає вона про сумні речі. 39. Тут червоніли хрещики дикої гвоздики і хвалилася білими квітами ромашка і все з кимсь переморгувалися барвисті айстри тендітні й ніжні. 40. Коли озеро стає болотом тяжко а коли людина страшно. 41. Дерева мене чекають і падає листя в долоні. 42. А вечір палить вікна незнайомі і синя хмара жаром зайнялась. 43. Якби я турбувався лиш про себе давно вже б онімів від самоти. 44. Це дуже тяжко написати пісню що мов колиска йде від роду в рід. 45. Є прадавні скарби що намертво лежать у землі і є живі скарби що йдуть по землі від покоління до покоління огортаючи глибинним чаром людську душу. 46. Хвилею пшениця хлюпоче в борти коли прокладаючи путь комбайни мов судна важкі до мети по морю достатку пливуть 47. За вікном квітне наче соняшник місяць і сипле він у мою хату жовте сяйво. 48. Жінка міркувала що коли йти ліворуч болото має швидко закінчитися. 49. Розтривожилось розболілось серце і немає ліків у світі і немає тієї руки що заспокоїли б її. 50. Пройшло ще кілька хвилин і небесне світло потонуло край неба. 51. Коло хати цвітуть чорнобривці і тягнуться до сонця соняшники. 52. Так само дихало простором і солоним вітром море і біліли вітрила на рибальських човнах і сонячними ранками далекий острів курів хвилями рожевого туману. 53. А доки є пісня нікому не вдасться захмарити небо моєї душі. 54. На столі лежать зошитки малі і роботи час проганяє втому. 55. Усміх на її устах що появлявся лиш рідко був немов навіки затемнений смутком. 56. Не питають чи швидко зроблено а питають як. 57. Люблю як пахне осіннє поле як земля зорана пахне. 58. Людина жартує у двох випадках коли їй весело і коли їй сумно. 59. Багато людей святкують празники і знають їхні назви але не знають причин чому вони установлені. 60. Я не прийду і коли навіть дуже будеш чекати. 61. Щоб мову свою рідну їх діти не забули їм літери виводять вірменки на піску. 62. Почалися дощі не коли ще можна було врятувати урожай а коли поле вже стояло мертвою пусткою. 63. Він ніяк не міг пригадати ні хто його батьки ні де його оселя. 64. Думав обізватися спитати хто. 65. Думав обізватися спитати хто такий. 66. Де був окоп там колосіння нив. 67. Він знав одне що десь там за лиманом тече ріка велика Борисфен. 68. Жити треба так ніби тебе завжди бачать люди і твоє серце прозоре. 69. Діти так і не могли дізнатися ні хто він ні де він живе ні як його звали. 70. Я люблю коли в домі є діти і коли вночі вони сміються. 71. Вони витягли на пісок човна і Андрій подряпався по схилу. 72. Ніхто мене не питає як я живу тепер і що роблю. 73. Колись він як світанок входив у її життя а тепер перед нею стояв надламаний вечір людини. 74. Хоробрість не завжди мудра а мудрість не завжди хоробра. 75. Мати моя впала і крик замерз у неї на вустах. 76. Йому дуже хотілося побачити яка ж то весна і хто саме нестиме її на своїх крилах. 77. Веселий був а я була сумною. 78. Багатому і чорт дітей колише а бідному і янгол не рідня. 79. Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа. 80. Тут ніколи не було сонця і завжди стояла тінь.