Правопис префіксів. Милозвучність мовлення

Правопис префіксів

1. Префікс з- перед глухими к, п, т, ф, х змінюється на с-: сказати, спитати, стулити, сформувати, схитрувати. У всіх інших префіксах (роз-, без-, через-, між-, над-, під-, від-, об-, понад-) кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими зберігається: розпитати, безсистемний, відкриття, обтрусити тощо.

2. Префікс пре- вживаний:

а) в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: премудрий, прегарний, препогано, а також у похідних словах: премудрість;

б) у словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол;

в) у словах презирливий, презирство.

3. Префікс при- вживаний:

а) в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прибудова, пришвидшити, прибути, прибуття, пришвидшення;

б) в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменником при: пригірок, прибережний, прикордонний.

4. Префікс прі- вживаний тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.

Засоби милозвучності (евфонії) мовлення

1. Українська мова прагне уникати складних для вимови сполучень кількох голосних або приголосних звуків.

Існує ціла система евфонічних засобів, що забезпечують правильну звукову організацію усного й писемного мовлення:

а) варіанти префіксів та прийменників у – в – ув (уві, вві); з – із – зі (зо); від – віді; над – наді (надо); під – піді (підо) та ін.;

б) варіанти сполучників і – й, щоб – щоби;

в) чергування звуків у – в; і – й у коренях слів;

г) варіанти часток би – б; же – ж, ще – іще, лише – лиш;

ґ) варіанти дієслівного постфікса -ся – -сь тощо.

2. Прийменники у, в, сполучники і, й, початкові букви слів у, в та і, й чергуються в ряді позицій:

а) закономірним є вживання у, і між приголосними, а в, й між голосними: рябіє в очах, прийшов у вівторок, новий учитель, день і ніч, озеро й острів та ін.;

б) після голосного перед одиничним приголосним перевага надається в, й: пішли в поле, онуки й діти та ін.;

УВАГА! Після голосного перед в, ф, перед сполученнями типу “будь-який приголосний + губний”, “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухих завжди вживається у, а не в: пішла у відпустку, написала у творі, була у Львові, місце у словнику, прийшли у свою хату та ін.

УВАГА! Після голосного перед й, я, ю, є, ї, перед сполученнями “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухихзавжди вживається і, а не й: мені і йому, тепло і світло, болі і тривоги;

в) після приголосного перед голосним вживається в, а не у: жив в Одесі, запитав в Ольги та ін.;

г) на початку речення перед приголосним перевагу надають у, перед голосним – в: Удень було вже тепло, сонячно. В осінні вечори приходила нудьга;

ґ) на початку речення і, як правило,не чергується з й: І от ми виїхали на галявину.

3. Крім поширеного чергування у – в, в українській мові зрідка вживаються варіанти ув, уві, вві, щоправда, лише в художньому та розмовному мовленні: глянув ув очі, бачив уві сні, бачила вві сні.

4. Чергування у – в не відбувається в таких випадках:

а) у власних назвах: Власенко, Удовенко;

б) у словах, що вживані тільки з у чи тільки з в: умова, узгодити, взаємини, влада;

в) у випадках, коли зміна в – у зумовлює зміну значення слова: вдача ‘характер’ – удача ‘успіх’, вклад ‘грошова сума, внесена на збереження’ – уклад ‘звичний порядок у родині, в державі та ін.’

5. Чергування і – й не відбувається в таких випадках:

а) після паузи, що на письмі позначена розділовим знаком: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось;

б) при зіставленні та протиставленні: друзі і вороги, земля і люди, людина і космос;

в) у заголовках.

6. Прийменники з, із, зі, зо вживаються з такими тенденціями:

а) варіантові з надають перевагу між голосними, перед чи після голосного: верталися з озера, зняла з дерева, пішов з Ольгою;

б) між приголосними вживається варіант із: разом із сином;

в) після голосного в кінці попереднього слова перед с, ш або перед сполученням приголосних на початку наступного слова пишуть із: поїхала із сестрою, зустріч із твоїм чоловіком;

г) зі вживається перед сполученням приголосних на початку слова, якщо першим у такому сполученні стоїть свистячий або шиплячий: сказав зі злості, іду зі школи, звів зі світу, а також у випадку зі мною.

УВАГА! Причинові та просторові відношення передаються частіше за допомогою прийменника зі (зі злості, зі сміху, зі сну, зі столу, зі сходу); означальні відношення передаються в основному варіантом із (завдання (які?) із стилістики);

ґ) варіант зо використовують у конструкціях на означення приблизної кількості: днів зо три, разів зо два.

Тренувальні вправи

1. Перепишіть слова, добираючи з дужок потрібну літеру.

Пр(и,е)азов’я, пр(и,е)чал, пр(и,е)паркуватися, пр(и,е)ярок, пр(и,е)зирливо, пр(и,е)браний, пр(и,е)завзятий, пр(и,е)хований, (з,с)фальсифіковано, пр(и,е)чепа, пр(и,е)скочити, пр(и,е)свята, пр(и,е)ступити, пр(и,е)гір’я, пр(и,е)товкти, (з,с)балансований, (з,с)хильність, пр(и,і)звисько, пр(и,е)глухий, пр(и,е)глушити, пр(и,е)года, (з,с)проможний, пр(и,е)скіпливий, пр(и,е)чепливий, пр(и,е)сумирний, (з,с)ходження, пр(и,е)тихий, пр(и,е)тихлий, пр(и,е)свячений, пр(и,е)дорожній, (з,с)шивання, (з,с)планований, (з,с)кидання, (з,с)чищення, (з,с)фальшивити, (з,с)тухати, (з,с)тиснення, (з,с)кріпити, пр(и,і)звище, пр(и,е)стосування.

2. Від поданих слів утворіть похідні з префіксами при-, пре-, прі-. Поясніть значення префіксів та їх написання.

Міський, дивний, вокзальний, лягти, берегти, ховати, мудрість, вчити, хворіти, далеко, широкий, бігти, думати, казати, міряти, чудовий, солодкий, солодити, ступити, завзятий, сікти, голубити.

3. На місці крапок вставте літери з або с.

Ро.. пис, бе.. платно, вро.. сип,.. кат,.. цементувати, ро.. чин,.. формувати,.. тискач,.. чепити, ро.. кис,.. прожогу,.. пад, бе.. крилість,.. казано,.. сох, ро.. сунув,.. чавити,.. хов, ро.. сіл,.. шити, не.. проста, ро.. тин,.

4. Від поданих слів утворіть нові префіксами з-, с-, зі-, зо-.

Псувати, робити, цідити, жарити, мліти, гнути, їсти, шити, садити, скочити, чіпляти, косити, щулитися, рвати, палити, ставити, чесати, кріпити, творити, тягти.

5. Відредагуйте подані словосполучення, усуваючи випадки порушення милозвучності мовлення.

Розмір й характер внесків, з скороченим робочим днем, здати у експлуатацію, з врахуванням змін й доповнень, майно у оренді, отримав у одному примірникові, згідно з статтею, в зв’язку з смертю, права і обов’язки, зобов’язуюся узгоджувати, отримав вмотивовану відмову, стосунки між банком й вкладником, внесок в справу, збитки із операцій, кількість й якість, далось взнаки, оренда приміщення і обладнання, визначилися в кожному конкретному випадку, за погодженням з завідувачем, зробила би учора, він ж одержав переказ.

 

Правопис складних іменників та прикметників

Правопис складних іменників

1. Разом пишуться:

а) складні іменники, частини яких поєднані єднальними голосними о та е: пароплав, рукопис, лісостеп, самозахист, сталевар, бурелом, життєпис, трудодень та ін., але людино-день;

б) складні іменники, утворені поєднанням дієслова у формі наказового способу та залежного від нього іменника: горицвіт, пройдисвіт, перекотиполе, зірвиголова та ін.;

в) складні іменники, утворені поєднанням кількісного числівника та іменника: чотирикутник, шестиденка, сторіччя, двотижневик та ін.

УВАГА! Якщо числівник означає число двозначне, тризначне та ін., то він звичайно пишеться цифрами і приєднується до другої основи за допомогою дефіса: 125-річчя та ін.;

г) складні іменники з першою частиною пів-, напів-: півгодини, півночі, напівімла, півапельсина, пів’ящика.

УВАГА! Основа пів- із власними назвами пишеться через дефіс: пів-Америки, пів-Європи, пів-Києва та ін.;

ґ) складноскорочені іменники: військкомат (< військовий комісаріат), профспілка (< професійна спілка), спецкор (< спеціальний кореспондент), нацбанк (< національний банк), мін’юст (< міністерство юстиції), міносвіти (< міністерство освіти) та ін.;

д) складні іменники з першою частиною іншомовного походження псевдо-, екстра-, супер-, квазі-, макро-, мікро-, мілі-, елекро-, термо-, теле-, радіо-, моно-, стерео-, фоно-, фото-, кіно-, авто-, мото-, вело-, авіа-, гідро-, гео-, метео-: авіарейс, електроплита, псевдопатріот, мікроелемент, метеоситуація, радіопередача, гідроізоляція, кінопоказ та ін.

2. Через дефіс пишуться:

а) складні іменники, утворені поєднанням двох іменників без допомоги єднальних голосних: купівля-продаж, блок-схема, лікар-еколог, прем’єр-міністр, генерал-губернатор, член-кореспондент;

УВАГА! За цим же правилом через дефіс пишуться складні іменники Свят-вечір (< свято + вечір), прес-служба (< преса + служба), яхт-клуб (< яхта + клуб), чар-зілля (< чари + зілля), розрив-трава (< розрив + трава), козир-дівка (< козир + дівка), жар-птиця (< жар + птиця), стоп-кран (< стоп + кран) та под., які помилково можуть сприйматися як складноскорочені слова;

б) поєднання близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати, хліб-сіль, щастя-доля та ін.;

в) складні назви рослин типу мати-й-мачуха, брат-і-сестра;

г) складні іменники з першою частиною іншомовного походження віце-, екс-, максі-, міді-, міні-: екс-чемпіон, віце-президент, міні-комп’ютер, максі-спідниця та ін.;

ґ) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-ост, норд-вест, зюйд-вест та ін.

УВАГА! Дефіс пишеться після першої частини складного іменника, якщо наступне складне слово маю таку саму другу частину: теле- і радіопередачі, тепло- і гідроізоляція та ін.