Різновиди уточнюючих членів речення

Правила

Приклади

1. Найчастіше уточнюються обста-вини місця та часу, рідше – способу дії. Вони, як правило, виділяються комами, рідше – тире. Увага!Якщо подібні обставини не виділяються інтонаційно, то вони комами не відокремлюються. 2. Означення, що уточнюють зміст попереднього означення, виділяють-ся комами, а для надання їм більшої смислової ваги – тире. 3. Уточнюючі прикладки виділяють-ся як комами, так і тире.   4. Уточнюючі прикладки, що приєд-нуються словами тобто, цебто, а саме та сполучниками або, чи ви-діляються комами. 5. Комами або тире виділяються також члени речення, що мають приєднувальне значення і почина-ються словами навіть, особливо, у тому числі, зокрема, наприклад, як-от, та й, та й взагалі.

Звідси,з високого насипу, було видно майже все наше місто (Ю. См.). Там далеко під горами смужкою горить Дніпро (Н.-Л.). Високий, на сажень,чорнобиль, розкішний лопух та бузина аж закривали густою масою тини (Н.-Л.). Сходились до нього на розмову полеглі чорноморці – Кологойда, Буряк, Ястребцев – і бентежили душу (І. Ц.). Чернишеві на час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з’єднаним вогнем усіх трьох мінрот(О. Г.). Із завданням справилися всі,навіть Оксана.

 

Вправа 227. Прочитайте подані речення, визначте уточнюючі члени речення, поясніть розділові знаки.

1. На морі, далеко від берегів, ішла битва, в якій брали участь крейсери-есмінці, торпедні катери й тральщики (І. Ц.). 2. Крізь вузьке – шириною в долоню – віконце в погріб пробивався жмут сірого світла. 3. Двовір’я вони, особливо попи, не терплять і розправляються з двовірцями нещадно. 4. Так і рухались – поволі, тісно зімкнувши ряди, прикрившись щитами (В. Мал.). 5. Ліворуч, майже на краю дворища, червоніла під зеленим дахом друга, ще довша за першу, оселя (Л. Ян.). 6. Завзято, аж люто, копирсали землю, з-під заступів вивалювалися клубні цілини і перегорталися чорними соковитими скибками (В. Ш.). 7. На косі, край самої води, чорніла шлюпка (М. Тр.). 8. Саме сюди – в Запорозьку Січ – до Богдана Хмельницького з усіх кінців сходився знедолений люд України. 9. Ось-ось, з дня на день, чекали прибуття машин, щоб почати будівництво й самої гідростанції (Я. Б.). 10. Вони (парубки) заздалегідь вибирали Ватагу, себто керівника... (В. Ск.). 11. Всі, і навіть з дальніх машин, оглянулись на голос, побачили зверху, на комбайні, високу постать Шаблія з аристократично простягненими до Миронця руками (Д. Б.).

Вправа 228. У поданих реченнях визначте уточнюючі члени речення, виділіть їх розділовими знаками.

1. Тут в полонині, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в самотині тільки для себе, вікує тиша (М. Коц.). 2. А в той час титар, сивий аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив’яний червоний жбан сити… 3. За довгими в три ряди столами сиділи бояри з бояринями, духовні особи, воєводи з жонами, значні княжі мужі та гридні. 4. Дерев’яні стіни і стеля взялися памороззю, посеред землянки якраз під димарем чорніло викладене з дикого каменю вогнище (В. Мал.). 5. Матч з Одесою зі збірною командою одеських середніх шкіл відбувся своєчасно (Ю. См.). 6. Нарешті її перевели в іншу окрему палату (Я. Б). 7. Цей день 7 липня вважається найкращою порою заготівлі лікарських рослин (В. Ск.). 8. Вечорами особливо зимовими, коли за вікном завивав вітер і сипала снігом у шибки віхола, розповідав цікаві бувальщини про князів та дружинників-богатирів…(В. Мал.). 9. Дощ, пускаючись щодалі рясніше, лопотів об напнуту шинель, а там далеко внизу на рідній стороні ще світило сонце (О. Г.). 10. У деяких регіонах зокрема на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір’ї Дідуха...(В. Ск.). 11. 23 квітня 1185 року у вівторок у день Георгія Побєдоносця християнського патрона князя Ігоря над Новгородом-Сіверським затрубили бойові труби. Їхні радісно-закличні мідні голоси полинули з високих валів фортеці далеко навкіл на посад, що розкинувся на горі, на Поділ та розлогі яруги, де серед гущавини дерев тулилися халупи бондарів, стельмахів, ковалів, кожум’яків, зброярів, щитників, за Десну (В. Мал.). 12. За сотні кілометрів від суходолу серед моря цієї ночі здригається від вітру пароплав, обмерзлий кригою, обсипаний снігом (М. Тр.). 13. Він, бувши головою маленького колгоспу у Байрачному, протягом багатьох літ звик вирішувати всі справи тільки по-своєму як лягало йому самому на душу (А. Хор.).

 

Вправа 229. Спишіть, вставте пропущені розділові знаки при відокремлених членах речення, аналізуючи їх у такій послідовності:

- визначте, який член речення виступає відокремленим;

- чим виражено відокремлений член речення;

- чи впливає його позиція в реченні на відокремлення;

- чи впливає інтонація на добір розділових знаків у даному випадку.

1. Підрісши Анжеліка подружилася з Наталею і приходила до Костюшків зі своєю матір'ю Людвігою Сигизмундівною вродливою полькою тоненькою та тендітною та з бабусею-татаркою Зульфією. 2. Коли вийшов на волю, кадети не тільки не зустріли його як героя, але навіть ті, з ким у нього були більш-менш товариські стосунки за винятком Миколи Глаголєва відвернулися від нього. 3. Сидячи в офіцерській альтанці збудованій віддалік від табору на невеликій галявині або й лежачи просто читав годинами. 4. Окрилений першою удачею Антось насмілився танцювати кадриль запросивши в партнерки подругу Нінелі біляву панночку з круглими, як два чорних гудзики, очима і коротким носиком (М. Н.). 5. Гітлерівський гарнізон налічував кілька десятків тисяч чоловік і крім артилерії, кулеметів, великої кількості легкої стрілецької зброї ще мав танки, самохідні гармати та панцирники (В. Логв.). 6. Залишилось перенести всі речі з камбуза в шлюпку, спустити її на воду і тихесенько відпливши заховатися за одним з айзбергів, а тоді пересидівши якусь годину сміливо рушати до берега (М. Тр.). 7. Така щаслива нагода знищити або захопити в полон півтисячі половців трапляється не щодня! (В. Мал.). 8. Звідси з цього удайського берега розпочалася його дорога в широкий світ (І. Ц.). 9. Війська цієї армії незважаючи на втрати прагнули прорватися до міста (В. Логв.).

Вправа 230. Напишіть під диктову, визначте речення, ускладнені відокремленими членами, поясніть розділові знаки в них.

 

Кіш Кончака на Торі, неподалік від злиття його з Дінцем, вирував у той день, як вулик. Кожен хан, прибувши з почетом, ставив на вказаному місці, на високому березі річки, похідну юрту, охоронці ставили поряд ще одну – для себе. В коші лунав шум, гам, лемент. Хтось прибував, кудись мчали вершники, іржали коні, палали багаття, в казанах кипіла, пінячись, конина, стікали смальцем над вогнем жирні баранячі туші, пахло смаженим м’ясом, часником і лавровим листком.

На горбі, навколо великої білої юрти Кончака, стояли колом бунчуки та корогви. На корогвах майоріли під вітром вишиті кнітеллю і шовком лебеді, вовки, собаки, тури – захисники половецьких родів, а ще – бичачі роги, довгошиї дракони, з червоних пащ яких пашів вогонь, степові беркути та коршуни. Біля входу до юрти розвівався золотистий стяг з головою собаки та кольчужним наколінником – кончаком, від якого й пішло ім’я великого хана.

Після ситого обіду, влаштованого на мальовничому пагорбі над Тором, звідки видно було далеко довкіл, всі перейшли до білої ханської юрти. Молоді гарні рабині-уруски внесли кумис та айран, поставили на дерев’яних тацях перед кожним гостем і, покірні, слухняні, мовчки вийшли.

Поки гості всідалися, Кончак стояв. Високий, широкоплечий, горбоносий, він підносився над усіма на цілу голову. Його розшитий золотом та сріблом ві-зантійський одяг, виготовлений у майстернях Константинополя, сяяв самоцвіт-тами, мов сонце, і коштував кількох кінським табунів. Дорога, дамаської роботи шабля висіла на барвистому шовковому поясі і теж яскріла коштовними ка-мінцями. На широких грудях блищала розплескана в кружок золота гривня з прокресленими двома паралельними лініями – знаком кипчакських родів. А по-зад нього, на стіні, висіла ханська зброя – залізний позолочений шолом, кольчу-га, зібрана з багатьох тисяч крицевих кілець київськими зброярами, круглий щит із зображенням собачої голови посередині, великий лук і шкіряний тул, начинений стрілами.

За В. Маликом

РЕЧЕННЯ ІЗ ВНЕСЕННЯМИ

Поняття про внесення

Повнозначні слова й словосполучення в реченні, які не є його членами, а служать для уточнення його змісту, називаються внесеннями.

До внесень належать вставні слова й речення, звертання, вигуки. Внесення в реченні виділяються з обох боків комами, тире або дужками.