IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н І.

Повне – речення, в якому є всі необхідні для висловлення думки члени речення. У неповному реченні опущено один чи кілька потрібних членів речення, які встановлюються з контексту чи ситуації: Попереду їхав бородатий офіцер на сірому коні. За ним – кілька офіцерів…(Ю. См.). У першому реченні наявні всі члени речення, тобто воно повне. У другому пропушено присудок їхали, який встановлюється з попереднього речення. Таке речення і є неповним.

Увага! На місці пропущеного члена речення ставиться тире, якщо робиться інтонаційна пауза: Ігор і Ярославна сіли з одного боку столу, Володимир – з другого (В. Мал.). Але при відсутності паузи на місці пропу-щеного члена речення тире не ставиться: Я йому про цибулю, а він мені про часник (Н. тв.).

 

Вправа 204. Прочитайте речення, знайдіть серед них неповні; визначте, які члени речення пропущено.

1. По один бік молодих дубків шумів золотавим волоттям овес, а по другий пшеничний лан, на якому снували комбайни, залишаючи по собі духмяні валки жнив’я (І. Ц.). 2. У тихій річці біля латаття плавала дівчинка років семи. А друга сиділа на березі (О. Довж.). 3. У поетичних текстах оспівувалися господар, господиня та їхні діти, їм зичили щастя і здоров'я, а господарству – статків і щедрого приплоду (В. Ск.). 4. Залозний шлях починався в Києві і колись з'єднував його з Тмутараканню, а після захоплення її половцями – з Половецькою землею. Правим берегом він тягнувся до Заруба, де подорожні переправлялися бродом через Дніпро, і прямував на південний схід уже лівим, низинним берегом, густо порослим очеретами, вільшняком і найбільше – лозами. Тому й прозвали його Залозним, тобто шляхом за лозами (В. Мал.). 5. Малі пташки в гнізді сидять, а великі з гнізда летять (Є. Гуц.). 6. Погожого червневого ранку іде чоловік степом. Над ним – чисте голубе небо, довкола – хліба дозрівають (М. Н.). 7.Пахло курявою. А ще – зерном і любистком (В. Др.).

 

Вправа 205. Спишіть поданий текст, вставляючи пропущене тире; поясніть його вживання.

Справжній художник у своїй праці має стверджувати красу. Живопис це музика барв і кольорів, це пісня, яка застигла на полотні. Звісно, не можна підходити з однією міркою до портрета, картини, пейзажу чи етюда. В портреті головне передати внутрішній духовний світ людини, щоб відчули ми багатство душі героя, його характер. Не обов’язково, скажімо, знатного шахтаря малювати з відбійним молотком чи в касці, металурга освітленого вогнем домни, комбайнера на комбайні, ткалю біля верстата. Адже ці атрибути так званий інтер’єр, що засвідчує лише професію героя, а не його внутрішній зміст, душевну красу. Основне в портреті героя це його обличчя, очі, через які проступає душа.

Інша річ пейзажі. На них художник відпочиває, органічно зливається з природою. Вона підказує, вчить, викликає творчі пориви, породжує високе натхнення. Живопис стає музикою твого серця, а картина піснею без слів.

За І. Цюпою

V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.

Речення, що складаються з підмета й присудка, називаються непоши-реними: Стояла спека (О. Г.).

Речення, до складу яких входять, крім головних, другорядні члени, називаються поширеними: Вгорі тихо пропливають сріблясті й ніжні пасомки бабиного літа (Ю. См.). За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман (М. Ст.).

Другорядні члени речення

Члени речення, які служать для поширення граматичної основи, називаються другорядними. До другорядних членів належать: додаток, означення, обставина.

Додаток

Додаток – другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, стан, і відповідає на питання непрямих відмінків.

Способи вираження додатків

Іменником	Мати здивовано кліпнула очима (О. Д).
Займенником	В неї щоки палали вогнем (Н.-Л.).
Субстантивованим прикметником (дієприкметником), числівником	За битого двох небитих дають (Н.тв.).
Неозначеною формою дієслова	Тоді Іван Половець наказав приготу-вати кулемети (Ю. Ян.).

Різновиди додатків

Прямі додатки	Непрямі додатки
Залежать від перехідних дієслів і виражаються формою знахідного (родового) відмінка без приймен-ника: намалювати (що?) картину, приспати (кого?) дитятко	Виражені формою знахідного відмінка з прийменником та формами інших не-прямих відмінків: привітатися (з ким?) з сусідами, підійти (до чого?) до хати

Означення

Означення – другорядний член речення, який називає ознаку пред-мета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки?

Означення бувають у з г о д ж е н і та н е у з г о д ж е н і.

Способи вираження означень

Узгоджені означення	Неузгоджені означення
Повністю узгоджуються з означува-ним словом (у роді, числі, відмінку).	Поєднуються з означуваним словом зв’язком керування або прилягання.
1. Прикметниками: Випростовує свої м’які волохаті пелюстки тихийсон (М. Коц.).	1. Іменниками в непрямих відмінках: Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва русяві,з довгими тонкими,трошки горбатими носами,з рум’яними гу-бами (Н.-Л.).
2. Дієприкметниками й дієприк-метниковими зворотами: Весело сяють позолочені бані чис-ленних дзвіниць (С. Пл.). Повітря, насичене п’янким запахом весня-ного цвітіння, бентежило юнацьку душу (М. Коц.).	2. Неозначеною формою дієслова: Бажання жити окрилило його.
3. Присвійними займенниками: Наша хата стояла на узліссі.	3. Прислівником: Вони пили каву по-турецьки.
4. Порядковими числівниками: На першій ділянці палахкотіли чер-воні маки.

Прикладка

Різновидом означення є прикладка, вона виражається іменником і дає предмету другу назву: Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Прикладка вказує на професію, рід занять, вік, національність, виступає власною назвою міст, річок, істот: До класу зайшла наша вчителька, Ольга Петрівна.

Прикладка може бути непоширеною: Справила мати-земля весілля… та поширеною: Він, малий хлопчик-пастушок, лежить на теплому піску горілиць і дивиться в небо (І. Ц.).

Якщо прикладка, виражена власною назвою, стоїть перед означуваним словом, то пишеться через дефіс: Сапун-гора, Дніпро-ріка.

Прикладки, що означають назви газет, журналів, підприємств, кінотеатрів і т. д., беруться в лапки, якщо перед ними немає слів «імені», «пам’яті»: кінотеатр “Україна”, газета “Вісник України”, університет імені Т. Г. Шев-ченка.

Обставина

Обставина – другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану: Вечір закінчився чудово. Стежка підіймалася вгору, вилася межи пнями й колодами (І. Б.).

Обставини відносяться переважно до дієслова-присудка і виражаються:

 

Прислівниками	В аудиторії стало тихо.
Дієприслівниками	Писала не поспішаючи.
Дієприслівниковими зворотами	Ключем пролетіли журавлі,курлика-ючи в блакитній висоті (М. Коц.).
Іменниками в непрямих відмінках	На фігурних грядках цвіли пишні айстри (О. Довж.).
Інфінітивом дієслів	Батько зайшов попрощатися.

Групи обставин за значенням

Групи обставин	На яке питання відпові-дають	Приклади
1. Способу дії	як? яким способом?	Читати голосно.
2. Міри і ступеня озна- ки	якою мірою?	Зустрілися вдруге.
3. Місця	де? куди? звідки?	Поїхали до міста.
4. Часу	коли? відколи? доки?	Проснувся вранці.
5. Причини	чому? з якої причини?	Не з’явився через хво-робу.
6. Мети	для чого? з якою ме- тою?	Прийшов напитися.
7. Умови	за якої умови?	При вірних друзях сім бід не страшні.
8. Допустовості	незважаючи на що? всу-переч чому?	Працював, незважаючи на біль.

 

Вправа 206. Проаналізуйте другорядні члени речення за поданою схемою.

 

Другорядний член речення (записати)

На яке питання відповідає

Яким членом ре-чення виступає

Від якого слова залежить

Якою частиною мови виражений

 

З тривогою в серці ступила Леся на подвір’я технікуму.

Ішла густою каштановою алеєю. В кінці її виднілися високі білі колони двоповерхового будинку. Ліворуч від неї кучерявилась жива загородь з бересклету. За нею височіли пишні сріблясті ялини, кремезні дуби, гінкі піхти й розлогі сибірські кедри. Над широколистими грецькими горіхами підіймались пірамідальні тополі і причепурені берези. На сонці вигравав красивим листом лох сріблястий, нап’яв шатро над повитою виноградом альтанкою. На фігурних грядках цвіли пишні айстри.

Леся захоплено дивилась на технікумівський парк, ішла не поспішаючи, на повні груди пила осінній запах розкішних дерев. Як восени тут затишно і красиво!

О. Десняк

Тестові завдання №26

1.На які типи поділяються речення за будовою?

А	Повні, неповні.
Б	Двоскладні, односкладні.
В	Прості, складні.
Г	Поширені, непоширені.

2. Знайдіть серед наведених речень спонукальне.

А	Не раз в житті ти стрінеш три дороги.
Б	Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла.
В	Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина нехай тебе не квапить.
Г	Хто ж могутній забороне встати й нам од сна?

3. У якому реченні правильно виділено граматичну основу?

А	День стояв ясний, сонячний (В. Коз.).
Б	І нині, й навіки хай будуть священними Високі Гори (Є. Гуц.).
В	Ніч мов криниця без дна (М. Рил.).
Г	Боятися смерті – на світі не жити (Н. тв.).
Д	Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (О. Г.).

4. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком.

А	Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коц).
Б	Ні, я буду крізь сльози сміятись (Л. Укр.).
В	Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (С. Вас.).
Г	Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні (П. В.).
Д	Жити – означає любити (Ю. Мушк.).

5. У якому реченні виділені слова виступають одним членом?

А	Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (І. Ц.).
Б	Діти з радістю скидали з себе одяг і один за одним шубовстали у воду (І. Ц.).
В	Там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок (М. Ст.)
Г	Тільки вночі Остап з Соломією зважились податися на берег (М. Коц.).
Д	Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сос.).

6. З’ясуйте вид присудка в реченні З кожним днем життя в циганській хатці робилося тяжчим та тяжчим.

А	Простий
Б	Складений іменний
В	Складений дієслівний

7. Укажіть речення, у якому необхідно поставити тире між підметом і присудком.

А	Шорсткий холодний комиш як стіна з обох боків (М. Коц.).
Б	Я рядовий лиш, я солдат, розвідник тих, вже близьких, далей (В. Бр.).
В	Сільська вулиця безлюдна й тиха (І. Вол.).
Г	Життя не нива, ні, воно дорога від бур – до зір (Л. Дм.).
Д	Пісня і праця великі дві сили (І. Ф.).

8. У якому з речень є прямий додаток?

А	Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сіяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (П. М.).
Б	Дивлюсь я на тебе, на вільнеє небо, на коси дівочі беріз (В. Сос.).
В	Осторонь, на крайньому південному виступі Чаїного, височить маяк, видніючись своєю вишкою далеко навкруги (О. Г.).
Г	Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі пристановище рибалки, а з весни узбережні колгоспи вивозять туди свої пасіки (О. Г.).

9. Якими членами речення виступають виділені слова (варіанти відповідей запропоновано нижче)?

А	А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коц.).
Б	Городища обжили Сарматський горб з усіх боків і вершникують на ньому вже кілька століть…(В. Явор.).
В	Хто рано встає, тому Бог дає (В. Супр.).
Г	Один по одному піднімалися мінометники на висоту за командиром роти (О. Г.).
Д	А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі (І. Ц.).

 

	Підметом
	Присудком
	Додатком
	Означенням
	Обставиною

 

 

10. Визначте групи обставин за значенням в уривку:

Коли раптом (1) на чорному небі з ’ являється срібляста підківка або серед ночі (2) заглядає у вікно біле сяюче обличчя, навіть найнудніші зарозумілі пічкури не можуть втримати розгубленого схвильованого зітхання. При появі місяця (3) на небі (4) в життя багатьох входить щось таємниче, чарівне, святкове (В. Супр.).

А	Обставина місця
Б	Обставина умови
В	Обставина часу
Г	Обставина способу дії

11. У якому реченні інфінітив дієслова виступає у ролі додатка?

А	Я тобі наказую мовчати, з коня я не зійду (Ю. Ян.).
Б	Ми пішли на леваду білити рушника (Н.-Л.).
В	Потім уже Гафійка стала розглядати Заболотного спокійно (О. Г.).
Г	Остап не міг спати од такого галасу (М. Коц.).
Д	Яка честь – належати народові (О. Вишн.).

12. Речення Офіцер за мить опинився на землі, а Казаков у сідлі є …

А	Просте, двоскладне, повне, непоширене
Б	Просте, двоскладне, неповне, непоширене
В	Просте, односкладне, повне, поширене
Г	Просте, двоскладне, неповне, поширене
Д	Просте, односкладне, повне, непоширене

13. Установіть відповідність між реченнями та їх типами.

А	Вже смеркалося, а Василька не було (М. Коц.).
Б	Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над білими снігами (П.Т.).
В	Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату…(А. М.).
Г	Друга шукай, а знайдеш – тримай (Н. тв.).
Д	Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю (В. Сос.)

 

	Означено-особове
	Узагальнено-особове
	Неозначено-особове
	Безособове
	Називне

ПРОСТЕ УСКЛАДЕНЕ РЕЧЕННЯ

Просте речення, до складу якого входять однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні й вставлені компоненти, звертання, називається ускладненим.