Прислівникові сполучення пишуться окремо

Правила	Приклади
1. Прислівникові сполучення, утворе-ні поєднанням різних відмінкових форм іменника (числівника, займен-ника) з прийменником. 2. Прислівникові сполучення, утворе-ні поєднанням слів, ужитих у назив-ному та орудному відмінках.	з боку на бік, один на один, з ранку до вечора, рік у рік, сам на сам чин чином, одним один, сама самотою, кінець кінцем

Увага! Окремо пишуться прислівникові сполучення, які складаються з іменника, що зберігає своє лексичне значення й граматичну форму, та прийменника (між ними, як правило, можна вставити означення).

 

Приймен-ник

Прислівникові сполучення

без в до за на над по у уві як

без відома, без жалю, без краю, без ладу, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без сумніву, без угаву, без упину, без черги в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до обіду, до останку, до пари, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до смерті, до реш-ти, до смаку за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок на щастя, на диво, на біду, на лихо, на радість, на жаль, на зло, на сором, на шкоду, на бігу, на ходу, на скаку, на льоту, на біс, на вес-ну, на вибір, на видноті, на відчай, на дозвіллі, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на самоті, на світанку, на совість, на славу, на слово, на добраніч над силу по змозі, по закону, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості у вигляді, у височінь, у вічі, у стократ, у поміч уві сні як слід, як треба

 

Вправа 86. Напишіть, де потрібно, прислівники разом, окремо і через дефіс. Поясніть їх написання.

Спід/тишка, в/цілому, видимо/не/видимо, час/від/часу, до/волі, до/чиста, до /вподоби, віч/на/віч, на/весні, на/про/весні, без/кінця/краю, один/на/один, всього/на/всього, один/за/одним, в/віч, на/в/тікача, не/до/речі, по/сусідськи, по/сусідству, на/останку, до/останку, за/пані/брата, до/дому, до/долу, до/побачення, мало/помалу, сам/на/сам, сама/самотою, геть/чисто, аби/куди, невідь/де, дарма/що, пліч/о/пліч, з/плеча/на/плече, по/друге, по/двоє, на/двоє, любо/дорого, на/швидку, на/віки, на/віки/вічні, з/роду/віку, з/роду/в/рід, з/рештою, в/решті/решт, у/низу, під/час, в/одно, все/одно, за/одно, чим/раз, по/військовому, хоч/не/хоч, на/виворіт, що/місяця, поки/що, будь/як, під/силу, на/силу, по/тихеньку, десь/колись, з/боку/на/бік, в/волю, хтозна/як, горі/лиць, на/світанку, ва/банк, де/то, ані/за/що, де/далі, де/де, де/небудь, за/в/глибшки, по/гуманному, /з/с/краю, з/краю/в/край, куди/інде, на/винос, з/ранку, з/ранку/до/вечора, на/в/присядки, на/прикінці, у/кінці, по/товариськи, кінець/кінцем, ні/відкіль, ні/від/кого, на/в/кулачки, до/незмоги, до/решти.

 

Вправа 87. Перепишіть речення. Поясніть написання прислівників чи прислівникових сполук.

1. Весілля справляли по-старосвітському (Ю. Ян.). 2. Голос доповідача вряди-годи підстрибував, активізуючи аудиторію, то стихав і зовсім губився, переходячи в незрозуміле буботіння (О. Г.). 3. Тоня раз у раз позирає на брата, ближче підсувається до нього (О. Г.). 4. Вже затихли гуслі, вже розтанув під високою стелею голос, вже й сам співець опустив плечі, склав хрест-навхрест руки (В. Мал.). 5. Я присідаю навпочіпки і тихенько придивляюсь, що робиться довкола (М. Ст.). 6. Що мовлено землею наодинці – не повторю ніколи й нікому (Н. Н.). 7. Вперше я відчув повноголосся озер, очей, весняних крил і книг (С. Б.). 8. Двері у передпокої нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (М. Коц.). 9. Зроду-віку сонце уособлювало сили добра і правди (В. Супр.). 10. Хоча стоїть перша половина травня, сонце пекло немилосердно, по-літньому (В. Мал.). 11. Ліхтарі де-не-де маячать по території, заткані скісним летючим паруссям дощу. (О. Г.). 12. Поволі казка йде нічним селом і слухає мови темних вікон (Н. Н.). 13. В сріблясто-зеленому потоці, що без угаву лився навскіс згори, потонув майдан, доми, липи (М. Коц.). 14. Кістяне поле стелиться навсібіч скатертиною ніжної озимини (Є. Гуц.). 15. Рано-пораненьку світанком голубим прокинувся степ (А. Гол.). 16. У четвер Святославів гонець, їдучи навпрошки і міняючи у посадників коней, прискакав до Новгорода-Сіверського (В. Мал.). 17. Сусід заходить, так обережно заходить, сюди-туди зирк-зирк, ніби вулицею переходить (В. Чем.). 18. 12 серпня 1759 року російські війська під командуванням генерал-аншефа графа Салтикова розгромили наголову прусську армію. 19. Батько говорив про те, щоб почули про реактивника Романа Байду, щоб усе було чин чином, як слід (В. Логв.).

Вправа 88. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання разом, через дефіс або окремо прислівників та співзвучних з ними слів.

1. Хрущі гули в тополях, і було тихо/тихо, як буває тільки над/вечір, коли замовкнуть звуки дня (Л. Т.). 2. Ой три шляхи широкі до/купи зійшлися (Т. Ш.). 3. Темрява раз/у/раз змінювалась блакитними потужними спалахами, що охоплювали на мить собою все (О. Г.). 4. Вокзальна будівля, видима з /усіх/усюдів, красувалася на своєму місці (Ю. Зб.). 5. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли до/долу по рівчаках, з камінця на камінчик (М. Коц.). 6. Данило став на/в/колішки, хотів заглянути в казанок, заплющився і так на/в/заплюшки мішав щербатою дерев’яною ложкою запашну юшку (Гр. Т.). 7. Сніг іде, і морозик цвіте по/своєму (М. Вінгр.). 8. Романівський повернувся і віч/на/віч зустрівся з Сашком Золотаренком (В. Чем.) 9. За лісом широкі поля по/волі й лагідно спускалися у/низ (М. Коц.). 10. Мов хто випускав по/одному жовтих птахів, і летіли вони один/по/одному понад хатами на ліс (А. Гол.). 11. У/ночі повернувся батько із зборів до/дому (О. Донч.). 12. Над річкою і лісом засинювалось небо: з/далеку/предалеку, погуркуючи та поблис-куючи, накочувалася гроза (Гр. Т.). 13. І руки матері тремтячі на/зустріч тяг-нуться мені. 14. Іду на/зустріч, наче в море. Іду на/зустріч, наче в гори (Л. Т.). 15. У/вечері – на/передодні Нового року – дівчата-підлітки по/одинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати (В. Ск.). 16. Що/ранку спускається стежкою босо/ніж чорняве засмагле дівча років десяти (О. Г.). 17. На чарівному плесі милувалися один/одним двоє лебедів (О. Довж.). 18. А там, в/низу десь, піді мною, в гранітні бубни, море б’є (О. Ол.). 19. Ген/ген простягся шлях – кінця/ краю йому немає (А. Гол.). 20. Клара поклала ложку й несамо/хіть кришила пальцями хліб (Ю. Мушк.). 21. І тут Сашко зштовхнувся плече/в/плече з Петром Приймаком (Ю. Мушк.). 22. У такі дні я крізь сон дослухав, як річкові хвилі докочувалися до прибережного піску, як часто/густо повз нас проходили річкові тральщики (В. Логв.). 23. В машині стояли ще кілька полкових розвідників з автоматами, в пілоточках на/бакир (О. Г.). 24. Піднявшись на/гора з тунелю, рідко коли доходив зразу до гуртожитку (А. Хор.). 25. В/дома вона вже звикла, що Горпищенко без/кінця дирекцію критикує та керуючого відділком батожить на всі заставки, думалось, може, хоч у сина там злагода в усьому, а виходить, і в них по/різному (О. Г.).

Вправа 89. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Поясніть написання прислівників.

1. В/зимку сонце крізь плач сміється. 2. Бережи честь з/молоду. 3. Не будь тією людиною, що до/гори щетиною. 4. Задирай голову на/стільки, щоб шапка не злетіла. 5. Всяк розумний по/своєму: один спершу, а другий потім. 6. В/осени і горобець багатий. 7. В очі співає, а по/заочі лає. 8. Моя хата с/краю. 9. Біда і в/день не спить. 10. Ти йому по/свійськи, а він тобі по/свинськи. 11. У березні сім погод на/дворі: сіє, віє, крутить, мутить.

 

Запитання для самоперевірки

1. Від яких частин мови утворюються прислівники, що пишуться разом?

2. За допомогою яких часток утворюються прислівники? Сформулюйте правила їх написання.

3. Як утворюються прислівники, які пишуться через дефіс?

4. Які прислівникові сполучення пишуться окремо?

5. Як відрізнити прислівники від однозвучних іменників з прийменниками?

Тестові завдання №14

У якому рядку допущено помилку в правописі складного прислівника чи прислівникової сполуки?

Варіант 1

А	Пів-на-пів, враз, з давніх-давен, до лиця
Б	По пам'яті, по-панібратськи, мало-помалу, нарозхрист
В	Віднехочу, спідтишка, коли як, невідь-коли
Г	Лице-в-лице, пліч-о-пліч, звіку-правіку, одноруч
Д	Без черги, без кінця-краю, негоже, знов-таки

Варіант 2

А	Сам на сам, хіть-не-хіть, гидко-бридко, бозна-як
Б	Де-не-де, нога в ногу, стільки-то, ва-банк
В	Нишком-тишком, всього-на-всього, так-на-так, до сих пір
Г	По-варшавськи, дощенту, деінде, аніде
Д	Хтозна-звідки, спідлоба, по-троє, ушестеро

Варіант 3

А	Напам'ять, напередодні, надобраніч, на диво
Б	Тимчасом як, не в пору, будь-коли, абиколи
В	З давнього-давна, споконвіків, анізащо, згарячу
Г	По-будньому, до невпізнання, досхочу, трохи-потроху
Д	Звідкись-звідусіль, на самоті, наодинці, напівголоса

Варіант 4

А	Десь не десь, навиліт, по-сьоме, по четверо
Б	Тет-а-тет, безперестанку, без смаку, вкупочці
В	Попідвіконню, врізнобіч, по суті, рано-вранці
Г	Міцно-преміцно, навсидячки, скільки-небудь, на світанку
Д	Не під силу, навіщо, навпіл, ополуночі

Варіант 5

А	З боку на бік, одним один, все одно, сам-самісінький
Б	Сам по собі, не сьогодні-завтра, потихеньку, на-яву
В	До смаку, всмак, до побачення, по-латині
Г	Спідсподу, будь-що-будь, навздогад, завидна
Д	Знадвору, хрест-навхрест, напровесні, щоліта

НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

 

Правила	Приклади
1. Разом пишуться складні приймен- ники. 2. Через дефіс пишуться складні при-йменники, що починаються на з-, із-. 3. Окремо пишуться складені прийме-нники.	задля, заради, поза, понад, посеред, завдяки з-поміж, з-під, з-перед, з-посеред, із-за зележно від, згідно з, у зв’язку з, у напрямку до, незважаючи на

 

 

Вправа 90. Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть правопис прийменників.

1. Все, що було, згубилось уві/сні. Лиш те, що буде, володіє мною (Д. П.). 2. Сорока з/глоду водить в небо оком, і вітер пише вітрові листа (М. Вінгр.). 3. Долина дивилась з/поміж дерев помутнілим оком (М. Коц.). 4. А по/під горою, по/під зеленою, козаки йдуть (Т. Ш.). 5. Скажи – чого ти ждеш? Кого ти виглядаєш з/перед світу? (В. Ст.). 6. Червонів по/серед гори палац, палаючи рожевим вогнем, біліли хатки внизу під горою (П. М.). 7. Сідаю на ліжку, прислухаюсь тривожно і бачу, як по/під двері прокрався до/мене червоний промінь (М. Коц.). 8. З/за Княжої гори виростають і виростають темні крила, затуляючи небесні високості (Є. Гуц.). 9. Одягни мене в/ніч, одягни мене в/хмари сині і дихни на/ді/мною легким лебединим крилом (І. Д.). 10. Косарі збиралися під час сінокосу біля лісової галяви (В. Ск.). 11. Як раптом скирта почала рости, здіймаючи мене по/над степами (М. Вінгр.). 12. Це було незвичайне над/дніпрянське село (М. Ст.). 13. Незважаючи/на спеку дівчата співали веселих пісень (О. Д.).

 

Вправа 91. Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть правопис прийменників і префіксів.

1. Ніч була по/осінньому темна. Ходили по/осінньому парку. 2. З/рештою, історія нашого народу пов’язана з історією хліба. Ми йшли з/рештою учнів. 3. По/волі йдеш у степу. Козак сумує по/волі. 4. До/купи піску привезли ще й глину. Сливи злилися до/купи з кущами калини. 5. Приїхали у/друге село. Ми мусили переправлятися в/друге. 6. Прийшов на/зустріч з випускниками. Розкрити душу вам на/зустріч. 7. Все буде по/нашому. Гуляли по/нашому місту.

 

 

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

 

Правила	Приклади
1. Разом пишеться більшість складних сполучників, крім названих в п. 2.     2. Через дефіс пишуться складні спо-лучники, утворені за допомогою час-ток -бо, -но, -то. 3. Окремо: а) сполучники з виділювальними ча-стками ж (же) б (би); б) складені сполучники.	адже, отже, аніж, отож, тож, таж, також, мовби, немовби, начеб, ніби, аби, щоб, якби, мовбито, не-мовбито, начебто, неначебто, тобто, себто, цебто, тощо, якщо отож-бо, тільки-но, отож-то, тим-то, тому-то, якби-то але ж, все ж, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоч би, хоча б дарма що, та й, так що, для того щоб, незважаючи на те що, при цьому, тимчасом як, затим що, через те що

 

Увага! Складні сполучники треба відрізняти від однозвучних поєднань слів, пам’ятаючи, що сполучник не відповідає на питання і його можна замінити іншим, близьким за значенням.

Порівняйте

 

1. Ми мало відпочивали, зате (але) ви-конали всю роботу. 2. Хоч додому було недалеко, проте (однак) ми під’їхали тролейбусом. 3. Якби (коли б) вони думали про ба-тьківщину. 4. Щоб(аби) бути прекрасним фахів-цем, треба добре вчитися.

1. Я тебе поважаю за те (за що?), що ти порядна людина. 2. Мова йде про те (про що?), що треба вивчати звичаї свого народу. 3. Як би(як?) не було спекотно – ско- ро піде дощ. 4. Що б (що?) не трапилося, тебе я любитиму.

Вправа 92. Поділені рискою слова запишіть разом, через дефіс чи окремо. Поясніть написання сполучників та однозвучних з ними сполучень слів.

1. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так/що дерева потопали в ньому (М. Коц.). 2. Я так хотів, що/б на землі мій клич почули з позахмарної гордині (Б. О.). 3. Що/б там було, але в історію місяцесловів березень увійшов насамперед як символ початку весни (В. Ск.). 4. Безлюдно, тільки тополі не/наче з докором хитають чорними вершечками, мов дивуючись, як/таки можна вилазить на вулицю в отаку негоду (В. В.). 5. Коли/б не ти/ж, зима мені була б як нескінченна вулиця (В. Ст.). 6. Звісно, по-жіночому вона невтримливо з тобою говорила, та/й їй далась нелегко та розмова (Л. Укр.). 7. Все наче/б/то зроблено (А. Гол.). 8. Кажуть, ніби/то ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (О. Г.). 9. Як/би/то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Ш.). 10. А про/те, що відбувалося на волі, я дізнався потім із розповідей друзів (Р. Іван.). 11. Знялася хуртовина, враз потемніло, про/те горобці ще не встигли поховатися в тепло (Є. Гуц.). 12. Ад/же осінь – то найкраща пора сватання (І. Ц.). 13. І то/ж дядько Лев сидітиме в тій хижі, а він нам приятель (Л. Укр.). 14. То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Л. Укр.). 15. Тільки/но зникли снігові кучугури, як на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води, почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою (В. Ск.). 16. Невідомо, як/би складалася доля Шевченка, як/би й там, на засланні, не супроводила його підтримка російських друзів (О. Г.).

Вправа 93. Розкрийте дужки, поясніть написання сполучників.

1. Ото(ж) людей на вулиці і коло хати – ніде й голки встромити (М. Вов.). 2. Тим(то) так сміється радо, аж дивує древніх муз (М. Рил.). 3. В усьому вагоні піднесений настрій, немов(би)то опісля незаперечної удачі (Є. Гуц.). 4. Про(те) в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але(й) історія духовного життя народу (К. У.). 5. Чи є тут у полі хоч(би) одна грудочка землі, не зігріта сонцем і людськими руками? (В. Ск.). 6. Отож(бо) гула громада, як вулик (П. М.). 7. Край міста на горі стоїть маленька хатинка, при(тому) старенька, обідрана (В. В.). 8. Дарма(що) з личенька спала, а справдішня козачка (М. Вов.). 9. Над чорними очима молодиці металися, мов(би) хотіли полетіти кудись, розкрилені брови (М. Ст.). 10. От(же) й справді, здається, були ми святі в тую зоряну ніч урочисту (Л. Укр.). 11. Я щасливий, тому(що) народився на березі Десни (О. Довж.). 12. Не раз стежила Улянка за зябликом, одудом, зозулею, через (те)що любила пташині голоси (О. Донч.).

 

Вправа 94. Запишіть подані слова, розкриваючи дужки. Вкажіть, якими частинами мови вони виступають.

Або(ж), тако(ж), коли(б)то, ніби(то), то(б)то, як(що), що(ранку), (казна) хто, тому(то), що(дня), будь(що)будь, через(те) що, хіба(що).

ПРАВОПИС ЧАСТОК

 

Правила

Приклади

1. Разом пишуться: а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови; б) частки би(б), же(ж), то у складі сполучників та сполучних слів, а та-кож частка ся(-сь) у дієсловах, зай-менниках, прислівниках. 2. Окремо пишуться: а) формотворчі частки хай, нехай,за допомогою яких утворюються діє-слівні форми наказового способу;   б) частка би(б),за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова; в) виділювальна частка же(ж) та вка-зівні то, ось, он, це.     3. Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -то, -от, -таки, будь-(-будь), -небудь, казна-, хтозна-, невідь-.

абихто, анічичирк, дещо, чималий, що-тижня, якнайбільше мовби, начеб, адже, атож, немовби-то, якщо, щодо, пишається, хтось, десь нехай знають, хай буяє сказав би, зросла б адже ж, он коли, ось який, що то за людина, але: осьде, онде (залежно від інто-нації) Так ось де ти! заграй-бо, ходи-но, якось-то, як-от, прочитав-таки, невідь-де але: таки прочитав, таки вивчив

Увага! Якщо між часткою і словом, до якого вона додається, вжито іншу частку або прийменник, то всі три слова пишуться окремо.

 

Порівняйте

абихто деякий щодень казна-що все-таки

аби з ким де на якому що не день казна з чим все ж таки

 

Вправа 95. Перепишіть речення. Поясніть правопис часток.

1. Парубок спершу мабуть-таки чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний (П. М.). 2. А машину щодалі частіше заносило (О. Г.). 3. І тоді ж ріка приймала у свої води перелітні зграї птиць (М. Хв.). 4. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси. Та що з того? (М. М.). 5. Тим-то мої співаки ненадовго замовкли (М. Коц.). 6. Береговий прислухався, чи не летить який-небудь гелікоптер (О. Г.). 7. Досвід попередніх поколінь нагро-мадив чимало форм урочистого дозвілля, які тісно перепліталися з живою природою (В. Ск.). 8. Тут чутніше, ніж будь-де, промовляє до тебе навколишній світ своєю мудрою нічною тишею (О. Г.). 9. Тоді вони чимдуж поспішили назад у палац, бо вже почало смеркати (М. Коц.). 10. Дедалі всі горобці почали його поважати (Л. Укр.). 11. Матвій вибрав пологішу місцину, скермував туди, і тільки-но ніс човна м’яко виповз на берег, зійшов на землю (О. Вас.). 12. Мовчать люди, анітелень! (П. М.). 13. Червоні кетяги калини під вербами, не сказати б, горіли на сонці, як свічки (Н.-Л.). 14. Казна за що усі люди, де б я тільки не ступив, дорікають мені всюди (В. Сим.). 15. Начебто минуло небагато часу, начебто особливих подій чи перемін у його житті не сталося…(Є. Гуц.).16.Лиш гул од копитів степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.). 17. Тільки займалася заграва над містом (М. Коц.).

Вправа 96. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. (Що)хвилини одходить вуличка вниз або лізе на гору, така сама вузька і темна (М. Коц.). 2. Люба моя, втри(но) моє чоло ріжечком хустки (В. Ст.). 3. Співець давно звик до таких проявів людських почуттів, бо краще ніж (будь) хто інший знав, яку(то) велику силу має пісня, і музика, і слово, і все прекрасне (В. Мал.). 4. (Чим)далі біглось, тим більшим сповнювався острахом (Є. Гуц.). 5. З-під снігу тільки (де)інде стирчали поламані зчорнілі стебла (Гр. Т.). 6. А ті(ж) то гуси-лебедята, та й узяли підпасків на крилята, та й у хороми царські понесли (Л. К.). 7. І тільки(б) знати, що немарно в світі цім топтав дорогу сиву од століть (Б. О.). 8. Розказав(би) про те лихо, та чи то(ж) повірять! (Т. Ш.). 9. Отакі(то) коні – сльози на долоні (М. Вінгр.). 10. Чернишевський писав, що (бозна)скільки віків говоритимуть українською мовою люди, що живуть на Дніпрі і далі на захід (М. Ш.). 11. Від батька і матері взяв Сашко все (як)найкраще (І. Ц.). 12. Хтось(таки) йде, і ти виразно чуєш шурхотливий звук ходи (Є. Гуц.). 13. Ось так приходить до людини почуття щастя, ні(з)чим не зрівняна насолода творчості й самовизнання (О. Г.). 14. А поки(що) несіть мене, вітри, на Вкраїну далеку (І. Ц.). 15. Наші пращури вміли добувати з комори природи без (будь)якого ризику всі відтінки веселки (В. Ск.). 16. Якому(б) місяцеві ми не співали осанну, але останній брат весни все(таки) має особливі заслуги (В. Ск.). 17. Які(бо) недосвідчені молодики! Яка в них самовпевненість і зрілість (В. Логв.). 18. Лише перед світанком противника вдалось(таки) зломити (О. Г.).

НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

 

 

Разом

Окремо

1. З іменниками, прикметниками, діє-словами (дієприслівниками), прислів-никами, які без не не вживаються: нездара, необхідність, невблаганний, невпинний, непритомніти, неподалік. 2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо з префіксом невони набувають нового значення (їх можна замінити синонімічними сло-вами без не): недоля (лихо), невеликий (малий), неголосно (тихо). 3. З дієприкметниками, які виступа-ють у реченні у ролі означення і не мають при собі пояснювального слова: нез’ясоване питання, непрочитана книга, нечувані вчинки. 4. У складі префікса недо-, що озна-чає стан або якість, які виявляються в ознаках, предметах, процесах у не-повній мірі: недозрілий, недописаний, недолюблювати, недоплатити. 5. У заперечному слові немає(його можна замінити рос. “нет”): немає життя без кохання. 6. У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїти (турбувати), неславити (га-ньбити), але: не здужати (не могти), не покоїтися (не лежати), не славити (не прославляти).

1. З числівниками, займенниками, прийменниками: не сім, не п’ятий, не мій, не це, не до вподоби. 2. З іменниками, прикметниками, при-слівниками, дієприкметниками, якщо наявне протиставлення або його мож-на домислити: не слава, а вдячність; не легкий, а важкий; не позичений, а свій; не холодно, а тепло. 3. З прикметниками, прислівниками, якщо є заперечні слова ні, нітрохи, ні-хто, ніщо, ніяк: ні, дорога не близька, ніяк не холодно. 4. З підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими сло-вами, а також перед словами, що пи-шуться через дефіс: не зовсім, не треба, не по-моєму. 5. З усіма формами дієслів (крім дієприкметника) у більшості випадків: не виконати, не виконав, не виконано, не виконавши. 6. У дієслові не має (його можна замінити рос. “не имеет”): не маю часу. 7. З дієприкметниками, які мають пояснювальні слова або виконують функцію присудка: вулиця не запов-нена людьми, кімната не вимита.

 

Вправа 97. Перепишіть речення і підкресліть слова, написані з не разом чи окремо. Поясніть правила написання.

1. Як дві зірки невеселі ми тулились поміж хмар (Д. П.). 2. Не надивлюсь на погляд дорогий, на свою нестомлену вітчизну (М. Вінгр.). 3. Ягорове подвір’я порожнє, щітка в глині, як і раніш лежить, ніким не торкана, і душу хлопцеві опікає сум якоїсь гіркої непоправної втрати (О. Г.). 4. З давніх-давен калина відігравала неабияку роль у весільних обрядах (В. Ск.). 5. Й немає слів, наче пожухли, як весняна розсада в приморозки (Є. Гуц.). 6. Б’є з джерела вода не проста, як по інших криницях, а цілюща, життєдайна! (Є. Гуц.). 7. Дурний язик голові не приятель (Н. тв.). 8. А теплий вітер навіває мені якісь неясні сни (В. Сос.). 9. Незважаючи на досить-таки задерикуватий характер Маковея, всі його любили (О. Г.). 10. Яку біду, яке нещастя ти бачиш поглядом заснулим (Д. П.). 11. Черниш слухав майора не зводячи з нього очей (О. Г.). 12. А я молоденька, вже горя зазнала, вечероньки недоїла, нічки недоспала (Н. тв.). 13. Дід Гордій, стоячи поряд, озирає ті самі нескінченні простори, й ти не сумніваєшся, що він бачить таке, що тобі неприступно, не відкривається ні для очей, ні для душі (Є. Гуц.). 14. Щастя і нещастя на однім коні їздять (Н. тв.). 15. Доводилося з’їжджати з полотна дороги в кювет перед суцільними купами щебінки або піску, вивернутого із самоскидів і ще не розправленого бульдозерами, не зрівняного грейдерами та не втрамбованого котками (О. Сиз.).

 

Вправа 98. Напишіть не зі словами разом або окремо. Поясніть правопис цих слів.

1. Від не/друга прихильності не/жду (М. Нагн.). 2. Мені не/байдуже, щоб ти була байдужа (М. Вінгр.). 3. Така тиша – густа, чарівна, ніким не/полохана, – хоч пий її, як бальзам (В. Чем.). 4. Мене прохали до товариства, але я йшов не/охоче (М. Коц.). 5. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не/жаль моєї долі молодої (Т. Ш.). 6. Не/буває троянд без шипів без колючих (М. Нагн.). 7. Мак виявився червоним і пелюстки мав теж мовби не/справжні, мовби витнуті з ніжної заморської тканини (П. З.). 8. Але ніде людині не/страшно, якщо тільки ти не/в самотності, маєш друзів, повагу до людей, улюблену працю (О. Г.). 9. Полісся й донині зберігає в багатьох місцях риси не/займаної природи (П. Угл.). 10. У не/роби завжди не/врожай (Н. тв). 11. Не так лінь, як не/охота (Н. тв.). 12. Всі засміялися, і за столом відразу установився дух доброзичливості і не/вимушеності, що зближує не/знайомих людей (В. Мал.). 13. Дощ був не/холодний, під таким не/страшно й промокнути (О. Г.). 14. А під тином, де не/скопано, свій особливий, ніким не/саджений і не/политий город (О. Донч.). 15. Не/ходи поночі, не/шукай не/мочі (Н. тв.). 16. Кругом висить морок та мла не/проглядна буяє, тільки сніги виблискують трохи (П. М.). 17. Цвітуть обличчя, острахом не/стерті (Л. К.). 18. Ти дав мені дари, які хотів, такі були й мої – не/міряні, не/ лічені (Л. Укр.). 19. Не/зчулись батько-мати, як з літами й думи про синів до них налетіли (А. Гол.). 20. Не/має нікого… тиха тишина (М. Вінгр.). 21. Я не/ бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не/топтав (В. Сим.). 22. Обідаючи, батько наче не/добачав, як мати блідла, як Катря плакала (М. Вовч.). 23. Зо два десятки хат тулилися вздовж не/широкої вулички, що перетинала дорогу й обома кінцями впиралася в ліс. Тільки не/рівні смужки ще не/ораних городів розділяли його і село (М. О.). 24. Ще вчора Іван мав ліки від цього не/затишку (В. Др.). 25. Ніколи не/бувши в цьому селі, бачу виразно, мов на старовинній гравюрі, заповітний куточок землі (В. Бл.). 26. Запах хлібів у липні уже якийсь інший, терпкіший наче, і не/повторно приємний (К. Св.). 27. Час уже війнув над деревцями, які, здавалося б, не/підвладні старості (І. Ц.). 28. Скинувши на мить королівські шати, він уперше помічав небо – ще не/спечене, голубе, свіже (В. Др.). 29. Природа знову розкриває свої не/зліченні скарби, знову манить, знов розпалює в душі вогонь не/спокою, творіння, шукань (М. О.).

 

Вправа 99. Напишіть не зі словами разом чи окремо. Поясніть правопис.

Не/навидіти; не/має; не/навмисний; зовсім не/страшний; не/абиякий, не/вістчин, не/догодований, не/дурний, а розумний, не/добросовісний, не/привітний, не/з/руки, не/мій, не/десятий, не/друг, а товариш, не/під силу, не/далеко, не/званий, не/скрізь, не/довиконаний, нічим не/зайнятий, не/дарма, не/мовби, не/зважаючи на, не/далеко, а близько, не/до смаку, не/сьогодні-завтра, не/года, не/добачати, не/активність, не/доук, не/дочувати, не/дарма, не/малий.

 

НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

 

Разом	Окремо
1. З іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні не вжи-ваються: нісенітниця, нікчемний, нізвідкіля.   2. Із займенниками та прислівниками: ніхто, ніщо, нізащо, нікуди, нітрохи.	1. Для посилення заперечення: ні копійки не отримав, ні слова не сказав. 2. У стійких словосполученнях: ні вдень ні вночі, ні живий ні мертвий. 3. У непрямих відмінках заперечних займенників, якщо між часткою і зай-менником з’являється прийменник: ні з ким, ні до кого.

 

 

Вправа 100. Прочитайте подані речення, визначте в них слова з частками не, ні й поясніть їх правопис.

1. Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою (О. Г.). 2. Сум’яття огорнуло його таке, що не міг навіть нічого сказати (П. З.). 3. Ніхто не може назвати себе щасливим до останньої своєї хвилини (Р. Іван.). 4. Дорога буде ні туди, ні звідти (Л. К.). 5. Ніщо тепер не може заспокоїти серця (М. Ст.). 6. Шовкун – чоловік ні дурний, ні розумний (П. М.). 7. Ніколи не треба розгублюватись перед небезпекою (О. Г.). 8. Не даючи слова промовити, він читав мені усяку нісенітницю (М. Коц.). 9. Ніколи селянин не був не підготовлений до весни (В. Ск.). 10. А спершу здавалося, що тут ні звірів, ні птахів (В. Логв.). 11. Величним видався не бачений досі степ (М. О.). 12. Кушпеля не мав до чого причепитися, затіяти сварку і був змушений тільки ковтати власну нікчемність, власну зайвість. 13. Вся рудизна Нюми, все ластовиння світилося, мовби непригаслі жарини. 14. Штурман нарікає, що такої негоди у морі він не пригадує, і скаржиться, що цей наш вихід хтось не продумав, що наказ не далекоглядний, не кмітливий. (В. Логв.). 15. Нічого не міг придумати Ізяслав, щоб провчити Болеслава, аби не зазіхав на чуже (П. Угл.).

Вправа 101. Запишіть подані слова, опускаючи риску. Обгрунтуйте їх написання.

Ні/з/чим, ні/на/що, ні/шість, ні/в/сих ні/в/тих, ні/чим, ні/з/чим, ні/в/року, ні/скільки, ні/за/що, ні/би/то, ні/до/чого, ні/при/чому, ні/собі ні/людям, ні/рік, ні/озер, ні/який, ні/кчема, ні/трохи.

 

Вправа 102. Спишіть речення, дотримуючись правил написання часток не, ні.

1. Час уже й лягати, бо завтра ні/світ ні/зоря вставати (В. Чем.). 2. На чужині не/ті люди, тяжко з ними жити, ні/з/ким буде поплакати, ні/поговорити (Т. Ш.). 3. У лісі вже ні/чого не/цвіте (М. Вінгр.). 4. Ніч колихала так ласкаво, проте не/спалося ні/як (М. Рил.). 5. Моє не/чуване терпіння ні/хто не/переміг (Л. К.). 6. Льотчик на мить перестає бути льотчиком, і не/має ні/шалених надзвукових швидкостей, ні/команд, ні/тривог, ні/не/безпеки (О. Г.). 7. Ні/хто ні/коли не/бачив старого на базарі зі своїм рукотворінням (Гр. Т.). 8. Хворобу не/змогли вигнати ні/піч, ні/парене зерно, ні/добра чарка (М. Ст.). 9. Вирушаючи до лісу, не/всі пам’ятають священне правило: корінець боровика ні/за/яких обставин не/можна виривати, а лише підрізати (В. Ск.). 10. Але ні/на вулиці, ні/на городах не обзивалися кроки дідугана (М. Ст.). 11. На двох наступних платформах не/виявляю ні/яких порушень і не/маю найменших зауважень. 12. Ми уподобали собі пагорбок над потічком і не/скорими літніми вечорами перебирали в пам’яті всі знані і не/знані нами жаринські історії. 13. Не/жарке сонце зганяє з пагорбків останні латки снігу. 14. Попід стінами тягнуться довгі тесані лави, що сходяться в кутку, там же стоїть не/накритий ні/чим, з масивними ніжками стіл (М. О.). 15. Ні/звідки й не пахло грозою – і небо, і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Ст.). 16. Таким безлюдним, тихим, не/займано чистим вона, здається, ще ні/коли не/бачила свого міста (А. Хор.). 17. Ні/чого не/ясно. Поки що самі лише передчуття. 18. Де йдуть, і пісня лине за ними, не/голосна, задумлива, сумовита. 19. Новий, не/знайомий для Єльки зачіплянський світ. Іноді прокравшись до паркана, не/помічена, подовгу дивиться вона з темряви на людей Зачіплянки… (О. Г.). 20. Низько над самою водою летів прудкий табунець качок і, не/долетівши до очеретів, звернув ліворуч, пропав. У завороженому прибережному дзеркалі не/правдоподібно тонко й виразно, донизу верхівками, вимальовувався ліс (Є. Гуц.).

 

Запитання для самоперевірки

1. Як пишуться складні прийменники?

2. Поясніть відмінності у написанні складних і складених прийменників.

3. Які сполучники пишуться разом?

4. Як пишуться сполучники, що мають при собі частки? Наведіть приклади.

5. Як відрізнити сполучники від однозвучних поєднань слів?

6. Сформулюйте правила, за якими не пишеться зі словами разом, а за якими окремо.

7. Як пишеться ні зі словами різних частин мови? Наведіть приклади написання ні разом та окремо.

 

Тестові завдання №15

Виберіть рядок, у якому всі слова з часткою не записано правильно.

Варіант 1

А	Відчувається незнання; незважаючи на; непошито
Б	Дівчинка не має грошей; нездужає тиждень; невтямки
В	Не працюючи; недуже вдалий; не у вікні
Г	Не подалік; не згода, а розбрат; незлічені роки
Д	Не до речі; завдання ніяк неважке; враховувати небезпеку

Варіант 2

А	Не до вподоби; не здужає перешкоди; ще не вигадані історії
Б	Немає годинника; нероба; ні, дорога нелегка
В	Нехотя; дідусь недочував; не стихаючий гомін
Г	Обсяг сторінок невеликий; серйозні незгоди; неп’ятий
Д	Не можна так; сталося нещастя; не дописаний портрет

Варіант 3

А	Непобачений нами фільм; потрібне не вміння, а час; нехтувати
Б	Ніхто невинен; нездійсненні мрії; не наш
В	Не слава, а похвала; не покоїтися на ліжку; підлога не вимита
Г	Стояти непорушно; невідомий зовсім мені; лукавий недруг
Д	Незалежна країна; співати не голосно; не виконано

Варіант 4

А	Не позичений, а власний; не покоїтися про сина; неабияк
Б	Ні, вправи нескладні; нелегка дорога; неміч
В	Не зовсім доречно; нецікавий роман; не дозрілий
Г	Не висловлена думка; відчувати неприязнь; не одинадцять
Д	Вона була не висока; ніким не займане місце; не від мене

Варіант 5

А	Не написаний досі твір; не гарний, а так собі; неспитавши
Б	Нечуване зухвальство; далеко ненове пальто; не вкрито
В	Неозорий світ; не під силу; пересидіти негоду
Г	Це несестра; наче не добачав сліз; нестямно
Д	Спіткала недоля; несказане слово; не ухильно

Підсумкові диктанти

Українська савана

Мало тепер на землі збереглося таких куточків: ледве ми вийшли з машини, як від нас врізнобіч з блискавичним переблиском дрібнесенької луски усіх можливих відтінків шугонуло в травах та бур’янах кілька десятків змій, напрочуд довгих, вигинистих і неймовірно чистих.

Змії шугнули й щезли, тільки трава оддалік хвилювалася під їхніми звивистими тілами. Усі вони, на диво, обрали напрям до високого глинистого урвища, що стрімко спадало в голубий о цій порі Бейкушський лиман. Можна було припустити, що трави хвилюються через те, що попід ними швидкоплинно тече вода, тільки вряди-годи то тут, то там злякано підстрибували, пропускаючи змій, сріблясті альбатроси з такими неймовірно білими грудьми, яких, здається, не існує.

Потім птахи спокійно поверталися на свої місця й задумливо походжали, не звертаючи на нас уваги.

Із зелених нетрів острова здіймалася в небо білосніжна вервечка лебедів. Оскільки сонце світило з-за наших спин, то білизна лебединої зграї на зелено-синьому тлі очеретів та лиману здавалася сліпучою і ще неймовірнішою за білизну альбатросів. Довгі-довгі, стрімко вигнуті шиї, повільні помахи могутніх двометрових крил надавали їхньому летові такої швидкості, що вітер свистів, і з того свисту народжувалася ніколи не чута мною мелодія, яка бриніла в повітрі, віддавалася в серці й викликала сльози розчуленості й захоплення. Вони просвистіли майже над нами і щезли за островом Березань, чітко вирізненим сонцем на синьо-блакитному тлі моря.

Було видно кожну скелю, кожний пагорб, вкритий бур’янами й перекотиполем. Було видно також кожен шрам на рваних урвищах берегів Березані, а на віддаленому краєчку острова височіла потрійна залізобетонна стела, поставлена студентами Миколаївського кораблебудівного інституту на могилі розстріляного тут лейтенанта Шмідта та двох його матросів-побратимів.

За О. Сизоненком

Зима

Зима того року стояла напрочуд м’яка, майже без лютих морозних сплесків. Спокійно опустилася вона на землю, ніби остання посильна милість долі, витрачена часом із небес