Морфологічний розбір прийменника



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Морфологічний розбір прийменника



Схема розбору

1. Прийменник.

2. З якою частиною мови вживається?

3. Первинний чи вторинний.

4. Простий, складний чи складений.

5. Які відношення виражає?

Зразок розбору

З дерев нечутно спадало листя (М. О.).

З (дерев) – прийменник, первинний, простий, вжито з іменником у родовому відмінку множини, виражає просторове відношення.

Вправа 179.Зробіть морфологічний розбір прийменників. Поясніть їх правопис.

1. Хлопець йшов у напрямку до міста, весь час озираючись (П. З.). 2. А над хмарами й попід хмарами, пишучи на їхній білизні чорні риски, літають стрижі та ластівки (І. Б.). 3. Тече вода з-під явора яром на долину (Т. Ш.). 4. У зв’язку з погодними умовами, цього року по області низький урожай зернових (З газ.). 5. Гайдамаки встали, помолились, одяглися, кругом мене стали (І. Ц.). 6. Протягом зими снігу майже не було (О.Г.).

Тестові завдання №22

У якому рядку неправильно перекладено прийменникову конструкцію?

Варіант 1

А При условии – при умові
Б По окончании – після закінчення
В На протяжении дня – протягом дня
Г Проживать по адресу – мешкати за адресою
Д Работать по совместительству – працювати за сумісництвом

Варіант 2

А Сказать в двух словах – сказати двома словами
Б В ту же минуту – в ту ж хвилину
В По выходным дням – по вихідних днях
Г При жизни – за життя
Д При аварии – під час аварії

Варіант 3

А В двух шагах от – за два кроки від
Б Называть по имени – називати по імені
В В будущем году – наступного року
Г Тетрадь по истории – зошит з історії
Д Прийти по делу – прийти у справі

Варіант 4

А Говорить на родном языке – розмовляти рідною мовою
Б Без десяти семь – за десять хвилин сьома
В По праздникам – у свята
Г По невнимательности – із-за неуважності
Д По ошибке – помилково

Варіант 5

А Отправить по телеграфу – відправити телеграфом
Б Отсутствовать по болезни – бути відсутнім по хворобі
В По закону – за законом
Г По второе мая – до другого травня
Д В соответствии с графиком – відповідно до графіка

СПОЛУЧНИК

Сполучником називається службова частина мови, що вживається для поєднання слів, словосполучень і частин складного речення.

Зеленіють по садочку черешні та вишні (Т. Ш.) – сполучник та з’єднує однорідні підмети. Ліс стоїть мовчки, проте смереки шепчуть щось (М. Коц.)сполучник проте з’єднує частини складносурядного речення.

Поділ сполучників за походженням

 

Непохідні Похідні
а, і, бо, ні, та, чи, але або, аби, ніби, отже, неначе, мовбито, коли, якщо, тому що  

 

Поділ сполучників за будовою

 

Прості Складні Складені
а, та, ні, як, що, мов причому, зате, проте, начеб, щоб, також, якщо тому що, лиш тільки, подібно до того як, в міру того як

Увага! 1. Сполучники можуть бути повторюваними і неповторюваними. В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори (О. Ол.) –сполучник і повторюваний. Благословен я був між золотим сонцем і землею (М. Коц.) – сполучник інеповторюваний.

2. До складених сполучників можна віднести парні сполучники: не тільки… але й, не стільки… скільки, коли … то, хоч … але, чим … тим, що … то: Що голова, то й розум (Н. тв.).

 

За значенням або синтаксичною роллю в реченні сполучники поділяються

на сурядні та підрядні.

 

Сурядні сполучники

 

Єднальні Протиставні Розділові
і, й, та(і) а, але, та(але), зате, проте, однак або, то, чи, хоч, або...або, чи...чи, то...то, ні...ні, ані...ані

Увага! Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення та частини складносурядного речення.

Підрядні сполучники

 

Причини Часові Мети Умовні Пояснювальні Порівняльні
бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що поки, ко- ли, доки, як тільки для того щоб, щоб, аби, коли б, з тим щоб коли, як тільки, якщо або, чи, тоб- то, себто, а саме, як-от мов, мовби, мовбито, немовбито, наче, нена-че, ніби, ні-бито, як

Увага! 1. Підрядні сполучники поєднують частини складнопідрядних речень.

2. Функцію сполучників можуть виконувати повнозначні слова. Вони називаються сполучними словами. Сполучні слова є членами речення, а сполучники членами речення не бувають.

Поділ сполучних слів за походженням

Займенникові Прислівникові
котрий, чий, який, хто, що де, коли, куди, як

Вправа 180.Знайдіть сполучники. Визначте їх розряди за походженням, будовою та значенням. З’ясуйте, яку функцію вони виконують у реченні.

1. Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коц.). 2. Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Ш.). 3. Коли вам страшно, геть ідіть з дороги (Л. Укр.). 4. Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Ст.). 5. Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донч.). 6. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов’ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі і кому провідною зорею був Шевченко (О. Г.). 7. Внаслідок того що наступало глобальне потепління, змінювався клімат на землі (З журн.). 8. Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П. З.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Сполучник.

2. Службова функція (сполучає члени речення чи частини складного речення).

3. Непохідний чи похідний.

4. Простий, складний чи складений.

5. Одиничний чи повторюваний.

6. За значенням (сурядний чи підрядний).

7. Сполучне слово (походження).

Зразок розбору

Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела (В. Ск.).

Або – сполучник, сполучає однорідні обставини, похідний, простий, оди-ничний, сурядний (розділовий).

Вправа 181.Зробіть морфологічний розбір сполучників у реченнях.

1. «Я теж такої думки», – згоджується Заболотний (О. Г.). 2. Присядь або нагнися над землею і подивись на край неба, на річку, на ліс (М. Ст.). 3. Коли б він міг повернути кроки матері, її руки, що іноді шорстко й м’яко лягали йому на голову (М. Ст.). 4. Українська мова вся закидана букетами поезії, так що тямучий український писалник, не нагинаючись, може сміливо загрібати цілі оберемки квіток та обсипати ними свої твори (Н.-Л.). 5. Ну що б, здавалося, слова (Т. Ш.). 6. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають дерева похмурим посланцям ночі, проте не все (Є. Гуц.).

 

ЧАСТКИ

 

Частки – це службові слова, які надають окремим словам, словосполу-ченням чи реченням додаткових відтінків у значенні або беруть участь у творенні морфологічних форм і нових слів.

Поділ часток за особливостями функціонування

 

Словотворчі Формотворчі Фразові (модальні)
Будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, не-, ні-, -би (-б) – утворюють слова з но-вим значенням: хтось, абияк, невелика, дехто, казна-який, будь-що Хай, нехай, би (б) – утворюють граматичні форми наказового та умовного способів: зро-бив би, зробила б, нехай сяють, хай пише Ось, он, от, та, оце, на- віть, аж, таки, уже, ж, бо, ой, тільки, лише, хоча навіть, якраз, саме, точ- но, власне, майже – мо-жуть надавати різних сми-слових відтінків окремим словам: Голос криниці – чого ж ти замовк (Л. К.). Мабуть, ледве чи, мов, мовби, так, еге ж, атож, аякже, ні, не, невже, чи, хіба – виражають ставлен-ня мовця до змісту висловлення: Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Л. Укр.).

Увага! Фразові частки в свою чергу поділяються на: 1) питальні (чи, хіба); 2) оклично-підсилювальні (і, й, та й); 3) власне модальні (наче, неначе, начеб, ніби); 4) стверджувальні (так, еге, атож); 5) заперечні (не, ні, ані); 6) вказівні (ось, он, то, це, ото); 7) означальні (саме, точно, справді); 8) кількісні (майже, трохи не, ледве не); 9) спонукальні (годі, давай, на, бо); 10) видільні (лише, тільки, хоч, аж-таки).

 

Вправа 182. Запишіть подані речення, визначте в них частки, охарактеризуйте їх.

1. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок (Т. Ш.). 2. Так уже я звівся, що ані гніватись, ані жалкувати ні на кого не маю! (М. В.). 3. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Л.Укр.). 4. Небо сьогодні синіло по-весняному, свіже й високе, вище, ніж будь-коли (О. Г.). 5. Якийсь-бо ти, дідусю, став суворий (Л. Укр.). 6. Пісенник став тут же бібліографічною рідкістю (В. Ск.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Частка.

2. Фразова, формотворча чи словотворча.

3. ЇЇ написання.

Зразок розбору

І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.)

тільки – фразова частка, зі словом пишеться окремо;

б – формотворча частка, зі словом пишеться окремо.

 

Вправа 183.У поданих реченнях знайдіть частки. Зробіть їх морфологічний розбір.

1. Чисте, прозоре повітря хвилюється рожевим цвітом, і чорна тінь неосвічених місць ще краще одрізняє ясну сторону (П. М.). 2. Запорожці відзначались умінням майстерно розповідати, вміли підмічати смішні риси в інших і передавати у жартівливому, але ні для кого не образливому тоні (Д. Яв.). 3. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні золотому (Л. К.). 4. Хіба можна без поваги ставитися до праці хлібороба? (В. Ск.). 5. Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.). 6. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич (М. Коц.). 7. Мабуть, якби народився в Сахарі, то полюбив би степи піщані (А. Гол.).

Тестові завдання №23

1. З’ясуйте, у якому рядку всі слова належать до службових частин мови.

А Не тільки...але й, тим часом, ні, без, з-поміж
Б Хіба, ніби, відповідно до, ніде, тому що
В Якщо, от, упродовж, та ще, лише
Г Нібито, як-не-як, понад, не, кінець
Д Хоча, нехай, дехто, подібно до, а також

2. Позначте рядок з похідними прийменниками.

А Край, для, вздовж, після, коло
Б Перед, мимо, поблизу, поруч, на чолі
В Поряд, протягом, посеред, наді, довкіл
Г Через, спереду, круг, включаючи, уздовж
Д Шляхом, крізь, осторонь, заради, кругом

3. У якому рядку всі прийменники складені?

А В/інтересах, на/зустріч, слідом/за, в/напрямку, з/метою
Б У/вигляді, на/чолі, на/прикінці, поруч/з, праворуч/від
В В/наслідок, з/огляду/на, за/допомогою, по/між, на/адресу
Г В/силу, у/разі, не/зважаючи/на, на/випадок, не залежно/від
Д З/поперед, одночасно/з, близько/від, на/честь, у/зв’язку/з

4. У якому рядку всі слова – частки?

А Дійсно, хоча, лише, тільки, аякже
Б Ані, навряд чи, власне, все ж, бодай
В Невже, еге ж, мабуть, ось, дещо
Г Давай, хіба, бо, нехай, мовбито
Д Точно, навіть, атож, ніде, уже

5. Знайдіть рядок з фразовими (модальними) частками.

А Нехай, невже, таки, авжеж
Б Тільки, ось, мовби, хіба
В Майже, не, навіть, ледве
Г Хтозна, би, лише, хоча
Д Оце, так, ніби, де

6. Позначте рядок, у якому всі частки пишуться через дефіс.

А Мовби/то, все/таки, бозна/коли, тільки/но, де/то
Б Що/небудь, аби/хто, так/то, хоч/би, зробив/таки
В Якби/то, казна/де, невідь/як, будь/хто, як/от
Г Коли/сь, напиши/ж, ходи/но, що/за, тим/то
Д Все/ж, отака/то, де/який, чим/скоріш, хтозна/що

 

7. З’ясуйте, у якому рядку всі сполучники складні.

А Коли, нібито, аби, неначе, чи
Б Таж, немов, та, щоб, тому-то
В Причому, бо, якби, проте, ані
Г Однак, теж, ні, зате, буцім
Д Або, якщо, ніби, начебто, притому

8. У якому рядку всі сполучники однакові за будовою?

А В міру того як, тому що, тимчасом як, так що
Б Як тільки, начебто, неначе, то...то
В Притім, ні...ні, адже, неначебто
Г Аби, та, мовбито, а також
Д Дарма що, бо, отже, для того щоб

9. Визначіть рядок, у якому всі сполучники належать до підрядних.

А Щоб, ніби, чи то, неначе
Б Наче, як тільки, тому що, коли
В Якби, доки, зате, нібито
Г Проте, що, після того як, немов
Д Та ще, котрий, а, незважаючи на те що

БУДОВА СЛОВА

Більшість слів української мови членуються на значущі неподільні частини – морфеми. Виділення морфем здійснюється внаслідок порівняння слова зі спорідненими або одноструктурними словами, наприклад: весна – весняний – навесні (виділяється морфема весн-); гарненький – тепленький – смачненькі (виділяється морфема -еньк).

Розділ науки про мову, який вивчає будову слова, тобто його членування на морфеми, називається морфемікою.

Види морфем

Назва Характеристика морфем Приклади
Корінь Неподільна морфема, що виражає спільне загальне значення споріднених слів. Слова зі спільним коренем є спільно-кореневими. Увага!Відмінкові, особові,родові та інші форми слова не можна плутати зі спільнокореневими словами.   Корінь у спільнокореневих словах може мати певні звукові відмінності, спри-чинені чергуванням звуків у процесі словотворення. брат – братерство – брататися Пор.: Книга – кни-ги, книгу; книга – книжковий, книгар, книгарня. крига – крижаний ніч – заночувати брати – вибирати – вибраний
Суфікс Морфема, що стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів або форм того самого слова. Суфікси бувають: а) словотворчі, тобто утворюють нові слова; б) формотворчі, тобто утворюють граматичні форми того самого слова. До формотворчих належать: – інфінітивний суфікс -ти; суфікси -в, -л, Æ, за допомогою яких утворюються форми минулого часу дієслів; дієприкметникові суфікси -уч-(-юч-),-ач-(-яч-),-л-, -н-(ен-),-т-;   – дієприслівникові суфікси -учи(-ючи), -ачи(-ячи),-ши,-вши; – суфікси -ш-,-іш-, які утворюють форми вищого ступеня порівняння прикметників; – суфікси -ну-, -ува-, -а-, які слугують для творення видової пари дієслів. степ – степовий молодий – молоденький школа – школяр сусід – сусідів широкий – ширший вивчати – вивчити нес-ти, пек-ти писа-в, писа-л-а, ніс_ сині-юч-ий, зівя-л-ий, зліпл-ен-ий, роз-би-т-ий чека-ючи, леж-ачи тон-ш-ий, ніжн-іш-ий стукати – стук-ну-ти, виконати – ви-кон-ува-ти
Префікс Морфема, що стоїть перед коренем і утворює нові слова або форми того самого слова. Префікси бувають: а) словотворчі; б) формотворчі. До формотворчих належать: – префікси на-, по-, про-, при-, з-(с-), за-, які слугують для творення видової пари дієслів; – префікс най-, який утворює форми найвищого ступеня порівняння прикмет-ників та прислівників привокзальний прегарний підписати весело – невесело косити – скосити писати – на-писати, читати – про-читати най-веселіший, най-смачніше
Закінчення Змінювана морфема, що не входить до складу основи й стоїть після кореня чи суфікса, а також виражає відношення між словами. Закінчення виділяються тільки в змінюваних словах і є граматичними показниками роду, числа, відмінка, особи. Закінчення може бути виражене звуком чи звуковим комплексом або ж не має звукового оформлення в певній формі, тобто є нульовим. Нульові закінчення наявні: а) в іменниках чоловічого роду II відміни та іменниках жіночого роду III відміни у називному відмінку однини; б) у формах родового відмінка множини іменників; в) у присвійних та коротких прикмет-никах чоловічого роду; г) у формах минулого часу дієслів чоловічого роду. У незмінюваних словах (запозичених невідмінюваних іменниках з кінцевими голосними -і, -у, -е, -о, прислівниках, дієприслівниках), а також початковій формі дієслів закінчень немає. земля – на землі, під землею вишня,коса(жін. рід, одн., наз. відм.) сік_ – сок-у, ніч_ – ноч-і, гість_ – у гост-ях край_ – [край-у] мудрість_ – мудрост-і спальня – спалень _ синів_ – синова зелен_ – зелена отримав_ – отримала шосе, кенгуру, шасі, тихо, вперше, сіда-ючи, читати
Інтерфікс Сполучний елемент, який викорис-товується для творення складних слів і стоїть між двома основами (коренями) пароплав, землемір, атомохід
Постфікс Морфема, що стоїть в кінці слова і може утворювати нові слова чи форми того самого слова. Постфікс виявляється здебільшого в дієсловах, рідше – в займенниках, прислівниках. учити – учитися,хто – хто-небудь,спи-но
Основа слова Частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення. Основи бувають похідні інепохідні. Непохідна основа не членується на морфеми, вона збігається з коренем. Похідна основа членується на морфеми. До її складу, крім кореня, входить словотворча морфема (суфікс, префікс чи інша службова морфема, за допмогою якої утворено похідну основу). пісн-я, шкільн-ий, смаж-у сад, мудр-ий, зим-а сад-+-івник,мудр-+ -ець, зим-+-ов-ий

Вправа 184.Поясніть відмінності в членуванні слів кожної пари на морфеми.

Золот о – метро, стіл – ліворуч, ножиц і – пенальті, згасаючи – згаса- юч ий, шосе – віконц е, сир – бригадир, кошик – зубик, гість – ніжн ість, Сочі – Чернівц і, рагу – зранку, мал ий – мало, гаряче – гаряч ий, тінн ю – меню, заплановано – прилетіл о, по-нашому – батьков ому.

Вправа 185.Виділіть в поданих словах закінчення й основу. Відповідь обґрунтуйте.

Полиця, річки, немовля, місяць, щедрість, левенятко, депо, плече, кашне, аркуш, Альпи, Тбілісі, ласощі, журі, сміливий, холодно, побілений, прибрано, святкувати, приніс, спекла, увечері, сито, помалу, засіяли, вовчище, дрімаючи, теплий, сім, надвечір’я, взимку, маковик, багаття, братів (прикм.), сьогодні.

 

Вправа 186.Поділіть подані слова на дві групи: а) з похідною основою; б) з непохідною основою.

Зошит, захмарений, мати, печиво, картопля, театральний, сусідство, соломина, дощ, берегиня, червоніти, прибережний, смаженина, соковитий, козаченько, липа, польовий, птах, березняк, позавчора, їдальня, смола, напис, дзвіниця, колесо, безперервний, гострити, літак, небо, сміливець.

Вправа 187. Визначте кореневі морфеми в словах. Поясніть відмінності в їх звуковому складі.

Горох – горошина, нести – ноша, берег – узбережжя, помер – помирати, книга – книжний, чесати – розчісувати, купити – куплений, їздити – виїжджати, бриньчати – бренькіт, плести – заплітати, простити – прощати, бік – узбіччя, птах – пташиний, донька – доньчин.

 

Вправа 188. З’ясуйте, якими службовими морфемами розрізняються спільнокореневі слова кожної пари. Поясніть, яку функцію (словотворчу чи формотворчу) вони виконують.

Чистий – чистіший, хвилі – хвилястий, сивий – сивуватий, парубки – парубоцтво, новий – новина, довгий – довжелезний, ніс – носяка, сіль – сіль-ниця, лелека – лелечий, квітка – квітонька, носити – носив, вітер – вітряний, тітка – тітонька, кричати – крикнути, читати – прочитати, мати – матуся, сміття – смітник, великий – надвеликий, веселий – веселіший, вухо – вухань, мило – мильце, розчесати – розчесаний.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 1487; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.01 с.)