Розділові знаки у словосполученнях і реченнях

зі словами як, мов, наче...

 

Слова як, мов, мовби, мовбито, немовбито, наче, неначе, начеб, начебто, ніби, нібито можуть виконувати функцію і сполучників, і часток, тому кома перед ними може як ставитися, так і не ставитися.

 

Правила

Приклади

1. Кома ставиться: - якщо подані сполучники приєдну-ють підрядну частину до головної у складнопідрядному реченні; - якщо вони входять до складу по-рівняльних зворотів; - якщо як входить до складу відокре-млених членів речення, що мають по-рівняльне значення і несуть смислове навантаження;     - якщо сполучником як починається прикладка, що має відтінок причини;     - якщо за домомогою сполучника як вводяться вставні слова;   - у сполуках не хто інший, як...; не що інше, як....; такий..., як. 2. Кома не ставиться: - якщо слова як, наче, ніби, мов... входять до складу іменного чи дієс-лівного складеного присудка; - якщо присудок виражений слово-сполученнями типу сприйняти як похвалу, визнати як перемогу, осми-слити як щось нове...; - якщо подані слова входять до скла-ду метафоризованих зворотів типу білий як крейда, звалився як сніг на голову, легкий як пух, сидить як на голках, берегти як зіницю ока, хво-робу як рукою зняло, голодний як вовк, ростуть як гриби...; - у словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, люди як люди; - не відокремлюються комами фразе-ологізовані порівняння типу як сир (вареник) у маслі, як муха в окропі, як риба в воді, як без рук... та устале-ні звороти; - якщо з як починається прикладка у значенні “у ролі кого”;   - перед як у складених сполучниках як... так і, як не.., а, як не....але, як не... то; - у словосполученнях типу не пізніше як, не раніше як, більше як, менше як, як треба, як слід...

Звідси видно було, як гуляли на небі хмари і вибиралося на обідній пруг сонце(І. Сенч.). Берези, наче кришталеві келихи, налиті по вінця (І. Ц.). Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгур-котіло, і чистий, як скупаний,серп-невий ранок лежав до ясних горизон-тів (О. Г.). Юрин батько, як відомий аматор кві-тів, мав постійно виконувати нагляд за прикрашенням кімнати (Ю. См.). Вояків охоплювала непевність, а тут, як на зло, разом з морозом і вітром підстелилася відлига (М. Вінгр.). Не хто інший, як батько, був йому за вчителя. Мелашка ніби набиралася здоров’я на волі (Н.-Л.). Цей вчинок треба розглядати як особ-ливий випадок. Баба заварила зілля й поїла ним парубка, й через кілька днів хворобу як рукою зняло. Свято як свято (В. Бл.). Землі тієї було як кіт наплакав. Вдома дівчина жилаяк вареник у маслі. Особливо шанували Петра як покровителя жнивна півдні України (В. Ск.). Теоретик Сашко як не напружувався, а не міг придуматижодного сино-німа (І. Сенч.). Всі працювали як слід.

 

 

Вправа 252. Поясніть розділові знаки чи їх відсутність перед як, мов, наче, ніби.

1. Янтар спалювали в храмах як пахощі на урочистих відправах (І. Ц.). 2. Всі знахідки дуже сподобались як Пилипові, так і Хомі (І. Сенч.). 3. Холодні вітри налітають з моря, мов знахабнілі розбійники, і крижаним подихом вихолоджують душу (І. Ц.). 4. Здається, жодна сільськогосподарська діяльність людини не позначена такою багатющістю обрядових дійств, як жнива (В. Ск.). 5. Заява була для всіх як грім серед ясного неба (В. Мал.). 6. Організацію бою він завжди сприймав як процес невпинної творчості, матеріал для все нових узагальнень і вдосконалень (О. Г.). 7. Жита ніби дрімали (Н.-Л.). 8. Біля дикої яблуні затрималися не менше як на півгодини (І. Сенч.). 9. Мотря стала якась добріша і ласкавіша. Її блискучі очі неначе легка роса присипала (Н.-Л.). 10. Як доповів командир катера, десь близько другої години ночі гідроакустик уловив шум гвинтів підводного човна (В. Логв.). 11. Павло Григорович Тичина, як палкий патріот і переконаний співець дружби народів, з незмірною ніжністю говорив і про Горького, і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі (М. Рил.). 12. Це був сухий, трохи згорблений дід у рудій кожушині, з довгою, білою як сніг бородою (Я. Б.). 13. Зелені верби здаються сивими, кущі верболозу – ніби копиці прив’ялого сіна (І. Ц.). 14. Удари грому стрясали будиночок, наче з велетенських небесних штолень зі страшенним гуркотом сипалось каміння (Є. Гуц.). 15. Дорога, як ріка, несла з собою великий гомін (О. Г.). 16. На глухій вулиці байкаря Гребінки, як і раніше, паслися попід парканами кози, байдужі до війни і миру (О. Г.). 17. Котиться з Африки хвиля і як далекий братський привіт цілує скелі. І, може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги як символ єднання (М. Коц.). 18. На обрії з’являється біла як сніг хмарина (А. Ш.). 19. Місяць, підводячись вгору, мов у чорну воду, пірнає в загустілу хмарку, змиває з себе важкий наліт міді і вже через якусь часинку вибивається на синє плесо веселим і сріблим. 20. Данило ще довго дивився, як рибалка кружляв і кружляв на плесі, виходив на берег та й знову сідав у свій старенький човен (М. Ст.).

 

Вправа 253. Перепишіть подані речення; поставте пропущені розділові знаки, охарактеризуйте їх.

1. Як в чарівному сні вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом... (М. Коц.). 2. Дощ за вікном лив як з відра (І. Др.). 3. Як солдат він негайно повинен доповісти начальству про порушення комен-дантського наказу групою молодиків (К. Св.). 4. Настали жнива, і Мелашка була потрібна в господі як робітниця (Н.-Л.). 5. У Колодяжному як і щороку готувалися до Шевченкових роковин (М. О.). 6. Довга осіння ніч промайнула і як тільки засірів повільний світанок я наказав ротам висуватись вперед, до визначених орієнтирів (В. Логв.). 7. Приступ люті як раптом накотився так і спав в одну мить (Ю. Зб.). 8. Пилип і Хома справді були не такі як усі хлопці, – гінкі, засмаглі, аж коричневі, шкіра в обох гладенька мов шовкова...(І. Сенч.). 9. Дніпро мовби зупинився (Я. Б.). 10. Поступово Павлик ввійшов у Качу-ренкове життя як своя, близька людина. 11. Ні Білоненко, ні Лан ще не вивчили як слід лісу, в якому таборилися (Ю. Зб.). 12. З діжі підводився олеандр, простягнувши до світла гостре як ланцет сухувате листя (О. Десн.). 13. Кругом Києва в долині зеленів густий ліс, синів за Дніпром ніби повитий сизим туманом бір, а між соснами подекуди блищали широкі плеса розлитого Дніпра. В лісі блищали золоті хрести монастирів неначе дорогі камінці розкидані зверху до бору. Сонце світило на Київські гори, золоті верхи сяяли й неначе горіли (Н.-Л.). 14. Магазаника не так здивував сумний кант лірника як його сила, що вчувалася під обтріпаним брудним одягом (М. Ст.). 15. Острів кипів як розпечений камінь кинутий в воду, і круг нього кипіла вода (М. Коц.). 16. Петрик зачудовано придивляється як з трави один по одному вистрибують зелені коники як неподалік на тендітну парасольку собачої рожі плавно опускається пелехатий метелик (М. Н.). 17. Барабаш сприйняв цю вказівку командуючого як серйозну засторогу. 18. Генералові як видно дуже подобались міцні й енергійні морячки (В. Логв.). 19. Про жнива існує безліч оповідей як у художній так і у науковій літературі (В. Ск.). 20. Сонце тішилось у небі як мала дитина, щедрою пригорщею розкидаючи проміння на поля, на села (Є. Гуц.). 21. Начальник штабу флотилії капітан першого рангу Верстовський зустрів мене ніби доброго знайомого... (В. Логв.). 22. Закриниччя було його що-хвилинним диханням, і, здається, його почуття гніву чи любові були на колір такі як небо над Закриниччям як земля в полях як трава по осінніх байраках (Є. Гуц.). 23. Лаврінові слова запали Карпові в душу. Мотря не виходила з його думки неначе стояла тут, на току, недалечко од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими як терен очима. Він неначе бачив як пашіло її лице з рум’янцем на всю щоку як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вглядів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем (Н.‑Л.). 24. Старі липи, могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горби (А. Ш.). 25. Клапті пісень мов давні спогади дитинства наздоганяють хлопця і влягаються біля нерівних берегів річечки (М. Ст.). 26. Пани сіли і вмить ті вареники як за себе кинули (К. Св.).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ

 

Безсполучниковим називається складне речення, частини якого об’єд-нані в смислове ціле інтонаційно без сполучників: Останні два дні йшов теп-лий весняний дощ, сніги стали рихлими, сіро-жовтими, крига на річках посірі-ла, в долинах і ярах задзюркотіли струмки, на лугах стояла тала вода (В.Мал.).

За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види:

 

Зоднорідними частинами	З неоднорідними частинами
Виражають відношення одночасності дій, послідовності, зіставлення і проти-ставлення та інші: Тихо дзвонить хвоя смерек, тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки корів, гори безперестанку спускають сум свій в потоки (М. Коц.).	Виражають відношення пояснювальні, часові, умовні, причинові, допустові та інші: Вода вже віддавала прохолодою: як-не-як, а таки повернуло на остан-ній місяць літа...(В. Ск.). Повний мі-сяць – бути сонцю. Щербатий – неза-баром задощить (Н. тв.).