Розділові знаки в складносурядному реченні



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділові знаки в складносурядному реченні



Правила Приклади
Кома ставиться: - між частинами складносурядного речення, що виражають послі-довність або одночасність дій; - між частинами, з’єднаними по-вторюваними сполучниками.   Кома не ставиться: - якщо обидві частини, з’єднані одиничним сполучником і(й), та, або,чи, мають спільний член речення або вставне слово; - між двома частинами складного речення, з’єднаного сполучниками і (й), та (і), якщо вони мають спільне головне або залежне речення;   - між двома спонукальними, пи-тальними чи окличними реченнями, з’єднаними сполучником і (й); - між двома номінативними та бе-зособовими реченнями, якщо головні члени однорідні за значенням. Крапка з комою ставиться: - якщо частини речення дуже поширені і мають всередині роз-ділові знаки або далекі за змістом.     Тире ставиться: - якщо частини речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або протиставляються; - якщо друга частина виражає наслідок, висновок. Цілий світ заплутався у хмарі, і вона повила його сивою й мокрою пеленою (Ю. См.). І потьмяніють небеса, і померкне сонце, і леготливий вітер уже лего-тітиме мовби й не для тебе (О. Сиз.). Тільки полянка зеленіла під ним та чорніла одинока смерека (М. Коц.). Допоки ми йшли понад сканди-навськими берегами з їхніми чис-ленними фіордами і море було порівняно спокійне, я тримався упевнено, навіть зухвало (В. Логв.). Яка краса довкола і який безмежний степ! Смеркало й сутеніло. П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі; а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці, дзвінкоголосі, чуйні, весняні (О. Г.). Наш ешелон вихопився з брянських лісів в українські степи – й одразу запахло полином і чебрецем (І. Ц.). Ступиш кілька кроків – і слід миттю викаже тебе (В. Мал.).

Вправа 242. Прочитайте речення, визначте їх граматичні центри, поясніть розділові знаки.

1. В лісі тихо снувався, збираючись у видолинках, сивий туман, огортав землю, і від того їй було тепло й затишно (Ю. Зб.). 2. В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі (Ю. Мушк.). 3. Які хащі чагарника і яка висока й густа трава! (Ю. См.). 4. Щедро гріло сонце, а по обрію вітер гнав і гнав оманні хвилі марева (А. Хор.). 5. Кожної неділі просилася Мелашка в гості, і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботи (Н.-Л.). 6. Ще якась мить – і від величезного плоту залишаться тільки потрощені колоди (Я. Б.). 7. По-сміливівши, зачарований співом озера, Шалата заспівав голосно – і тоді йому злагоджено й дружно відповів ліс на протилежному боці озера (Є. Гуц.). 8. Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека (В. Мал.). 9. Не грушки жовтіли на гіллі, а воскові дзвоники, наповнені тугим світлом; і так само качани кукурудзи горіли дзвінкими зернами світла; і так само шипшина по горбках сміялась ягодами живого, неповторного світла (Є. Гуц.). 10. Хай добром красується засіяна нива і не марнується хліборобська доля, вітрами бита, дощами омита (І. П.). 11. Геть зовсім сивий чоловік, і кущиста борода неживою білиною затулила груди, наче перетліле віниччя, ось дмухне вітерець – і розсіється попілець (Є. Гуц.). 12. Тиха поступ селянки пропала у спертім теплі – і знову безгучно мелькає, немов гадючка, гострий хвіст ящірки по мозаїці стін (М. Коц.). 13. На руду землю спадав іржавий пил, і від того висока гора проти сонця ятрилась, мов рана (Б. Янч.).

Вправа 243.Випишіть спочатку речення, в яких за правилами пунктуації кома не ставиться між їх частинами, потім ті, в яких необхідно поставити кому; відповідь обгрунтуйте.

1. Кайдашиха погасила каганець і в хаті все стихло і втихомирилось (Н.‑Л.). 2. Небо вночі чисте і видно зорі (Є. Гуц.). 3. Лиш де-не-де поміж пустками гарчать здичавілі собаки та вороння тривожно каркає, кружляючи в холодному сірому небі (В. Мал.). 4. Цієї ночі вдарили ранні заморозки і дерева, не встигши пожовтіти, осипались зеленцем (М. Ст.). 5. Надворі було вже темно і біла, заметена снігом вулиця лише вгадувалась по острішках хат, по чорних на білому фоні стовбурах дерев перед людськими дворами (Д. Б.). 6. Я блукав містом, яке було зайняте саме собою і якому не було ніякого діла до мене. 7. І котилися степом житні хвилі і дорога губилась за обрієм, десь у вишині (В. Логв.). 8. Над містом висіло суцільне хмариво і час від часу сипало на землю дрібною порошею (М. О.). 9. Вгорі над ними зашумів вітерець і досвітня темна пелена паморозі повисла над головами сина й матері (М. Ст.). 10. Отут, посеред села, росло кілька старих яблунь і височіло дві-три огрядні, мовби осілі в землю, липи (Є. Гуц.). 11. Як хороше помовчати з ним і як легко мріяти! (К. Св.). 12. Ось скрипнули сінешні двері і на порозі в полотняній білизні і кожусі наопашки з’явився сам кряжистий Гнат (М. Ст.). 13. По крутих схилах дерлися вгору бузина і калина і на початку літа, коли вони цвіли, з яру линув густий солодкуватий запах (М. Н.). 14. Пароплав пришвартувався і пасажири повалили до трапа (А. Хор.). 15. Одного разу захитався мій човен, заскрипіли весла і понесло мене кудись у голубий туман. Понесло на сліпуче світло над пухкими подушками хмар і земля вже хиталась внизу, мов розгойдана колиска (В. Бл.).

Вправа 244.Спишіть, вставляючи, де треба, пропущені розділові знаки між частинами складносурядних речень.

1. Дівчина повільно, мовби провинившись, подивилась у його бік, прочитала гіркоту в його зорі і з-під вій зблиснули їй сльози, чисто так і несподівано (Є. Гуц.). 2. Грюкнули двері, заскреготів засув й в підземеллі запанувала тиша. 3. Тепла сита їжа розморила хлопця і він, похилившись на лаву, незчувся, як заснув (В. Мал.). 3. Минув рік-другий і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею...(П. М.). 4. З неба спливала хмара і десь глибоко внизу відсвічувався зірками Дніпро (Я. Б.). 5. Кар написав наказ про те, що пароплав виходить у море Лаптєвих, що пайки зменшуються і що мисливці мусять забезпечувати харчуванням команду (М.Тр.). 6. Ще кілька кроків і Михайло, знеможений, безсилий, зомлілими руками висмикнув оберемок сіна і посадив у затишок Лесю (О. Десн.). 7. На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (М. Ст.). 8. Густо насаджена попід ровом акація розцвіла і солодкі пахощі її теплою хвилею розносилися по кладовищу (Л. Ян.). 9. Минуло недовге кохання і наступив час гіркої розплати (Л. Ян.). 10. Ти хотів тиші й безлюддя і тепер маєш (М. Коц.). 11. Повітря поволі береться синявою і в тій синяві біло-біло та рясно квітують вишні (В. Коз.). 12. Сьогодні ввечері ні на одному кутку не обізвалася пісня і в сутінках лише вряди-годи перегукувалися голоси біля сивих намерзлих криниць (М. Ст.). 13. Небесами роз’їжджав Ілля-пророк і з-під його коней викрешувалися пучки іскор а внизу, на землі, гриміли грози (В. Логв.). 14. На мить Андрієві ніздрі вловили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі і перед ним встало його робоче життя, його каліцтво (М. Коц.). 15. Було зовсім тихо і тільки весняне птаство дзвінко гомоніло в хащах соковитої зеленої гущавини бульвару (Ю. См.). 16. Дні тепер стояли у шелестах золота, у вибухах блакиті, в потоках музики і чорнобривців а ночі народжували печаль перелітніх птахів (М. Ст.). 17. Чи то солов’ї щебетали чи капали роси з туманів чи трави співали квітками? (О. О.). 18. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коц.).

 

Вправа 245. Прочитайте уривок, з’ясуйте, яку функцію виконують сполучники сурядності в даному тексті; вставте, де необхідно, розділові знаки, поясніть їх вживання.

Ляля неохоче копирсалася виделкою в своїй тарілці і час від часу поглядала у причілкове вікно. Раніше це вікно було в таку пору відчинене день і ніч і Ляля вранці могла стрибати з низького підвіконня просто в садок. Одразу за вікном росла гілляста із щепами груша. Навколо неї дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту. Потім обтикала землю лозою і королівський цвіт та кручені паничі, в’ючись по лозі, сягали навислого гілля і вже самі чіплялися за нього.Так поступово утворювалась жива альтанка.Там під час спеки Ляля читала цілими днями. Якось вона попробувала навіть спати в своїй квітучій альтанці але серед ночі злякалась жаби і втекла на горище до матері. Мати влітку часто спала або на горищі або просто неба на даху веранди. Тепер і спала в кімнаті і вікна зачиняла наглухо, наче змінився клімат.

За О. Гончаром

 

Вправа 246.Визначте в тексті складносурядні речення, поясніть розділові знаки в них.

Сад був старий, і дві липові алеї, порослі споришем, перетинали його вздовж. Михайло любив уранці вибігати сюди й спостерігати за сонцем, яке з’являлося на початку алеї, якраз між двох рядів старезних лип. Ставав трохи боком, заплющував очі – й до нього приходили тіні минулого.

Вечорами на сад спадала тиша і все ніби поринало в сон. Михайло втомлено волочив важкі ноги, а позаду лишалися хати, звуки сьогоднішнього дня, люди, розмови. В обличчя віяло настояним духом старого саду, що вже вмирав повільною смертю. Тихо спала біла дорога, відпочиваючи в нічній прохолоді. Тільки цвіркуни різали дрібними пилками повітря та вгорі тремтіли зорі, великі, важкі. Перезрілі соняшники опустили до землі обличчя, і з них, мов сльози, ледь чутним шелестом сипалося в траву насіння. Густо лежали під деревами яблука, і їхні блискучі боки, вкриті росою, тонули в пухкім грунті й поблискували під матовим світлом зірок. Листя падало з дерев шамотливим дощем. Осінь ходила садом, ховалася за клуні та хати, наче цнотлива дівка. На городах, опустивши свої вузькі крила, стояла суха кукурудза й, наче змії, звивалися темні шворки огудиння. Сон згладжував контури дерев, і вони розпливалися серед темряви. Раптом замовкли цвіркуни і тиша заспішила городами туди, де над гребенем далекого лісу засвітився чистий, наче викутий зі щирого золота, ріжечок місяця.

За В. Шевчуком

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідряднимназивається таке складне речення, частини якого синтаксично нерівноправні (одна частина підпорядковується іншій) і з’єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами: Десь озивається перепел, ніби вдаряє дзьобом у срібну таріль (І. Ц.).

За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на такі види:

 

Види складнопідрядних речень Приклади
1. Підрядні означальні виступають у значенні розгорнутого означення до члена головного речення, вираженого іменником, і відповідають на питання який?, приєднуючись до головного речення за допомогою сполучників що, щоб, як, наче, ніби та сполучних слів який, звідки, куди, де, що. 2. Підрядні з’ясувальні розкривають зміст пояснювального слова, як правило,дієслова головного речення, що означає мовлення, мислення, воле-виявлення, і відповідають на питання непрямих відмінків іменника. 3. Підрядні обставинні відповідають на питання обставин і поділяються на такі групи: - підрядні способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, відповідають на питання як? яким способом? наскільки? і приєд-нуються сполучниками як, ніби, мов, що, щоб; - підрядні порівняльні відносяться до всього головного речення, пояснюють його зміст, відповідають на питання як? подібно до чого? іприєднуються сполучниками як, мов, наче, ніби, немовби, немовбито; - підрядні місця вказують на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання де? куди? звідки? і приєд-нуються сполучними словами де, куди, звідки; - підрядні часу вказують на час дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? відколи? доки? поки? і приєднуються сполучниками та сполучними словами коли, поки, доки, як тільки, ледве; - підрядні причини вказують на причину, якою зумовлена дія головного речення, відповідають на питання чому? з якої причини? через що? і приєднуються сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки; - підрядні мети вказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питання для чого? нащо? з якою метою? і приєднуються за допомогою сполуч-ників щоб, аби, для того щоб; - підрядні умовні виражають умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? за якої умови? і приєд-нуються сполучниками якщо, якби, ко-ли, коли б; - підрядні допустовості виражають дію, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднуються сполучниками хоч, дарма що, незважаючи на те що; - підрядні наслідкові виражають нас-лідок того, про що йдеться в головно-муреченні, завжди стоять після голов-ного речення і приєднуються до нього сполучником так що. Стіл, за яким ще недавно сиділи дружньою сім’єю, стояв осиротіло, заставлений тарілками, чашками і різними приборами (І. Ц.). Серед ранкової тиші чути, як спадають з дерев роси(І. Ц.). Сердега так перелякався, Що аж тремтить(Л. Гл.). А на тому боці ген-ген вздовж берега знову майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки(Я. Б.). Діти поспішили туди, де спалахнуло рожеве сяйво. Говорили вони та мовчали й тоді, коли море й Дніпро об’єднував золотими рогами місяць (М. Вінгр.). Подія не набрала дальшого розвитку, бо баба Текля була лагідна(І. Сенч.). Сидір заходив, нахиляючи голову, щоб не зачепити одвірок рудим тім’ям (В. Логв.). Якщо зранку на Мокрини йде дощ, то початок осені буде дощовим, задощить опівдні – занегодить сере-дина, а якщо дощ піде надвечір, то буде з дощами кінець осені (В. Ск.). Люди поважали Остапа, хоч і був він молодший за багатьох (К. Св.). Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому(М. Коц.).

 

Вправа 247. Прочитайте, визначте вид підрядних речень, поставивши запитання від головної частини до підрядної; підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони приєднуються до головних частин.

1. Казали люди, що давно не було такої зими (К. Св.). 2. А під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялося щось незвичайне (О. Г.). 3. Звичайно, найкраще було тікати влітку, коли кожен кущик заховає тебе чи пустить переночувати (В. Мал.). 4. Червоні маки горіли живим полум’ям, ніби в ніжних пелюстках бунтувала солдатська кров (І. Ц.). 5. Лаврін спинив воли й водив слідком за Мелашкою очима, доки вона ввійшла в свою хату (Н.- Л.). 6. Останніми трьома тижнями мело й понамітало так, що Гусятин засів у снігах не те що по вікна, а й по димарі (В. Ш.). 7. Коли тануть сніги, Сирдар’я виступає з берегів і котить хвилі в степ (О. Десн.). 8. Збереглися оповіді Геродота про те, як двадцять чотири століття тому повз Хортицю на човнах ходили скіфи до греків і греки до скіфів (Я. Б.). 9. Брат мій узявся рвати вишні завзято, щоб якось упоратися зі своєю нормою раніше мене (В. Логв.). 10. Оскільки він добре знав місцевість, командир групи полковник Перепьолкін послав його з трьома солдатами в село, щоб роздобув якихось продуктів (І. Ц.). 11. Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Забаш.). 12. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коц.). 13. Там, на Україні, де долинами тихо тече Рось, стоїть велике містечко Богуслав (Н.-Л.). 14. Піч, певне, вже добре нагнітилась, бо мати позгортала вугляки та жар із черені до самих челюстей (Є. Гуц.). 15. Природно і невимушено допомагала вона свекрусі та братовій готувати обід, підмітала хату, спробувала навіть для цікавості вкопати картоплі та принести води, хоч нові родичі непомітно та делікатно відтісняли її від усієї тієї роботи (В. Коз.).

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.160.86 (0.012 с.)