Інфінітив у ролі другорядних членів речення

З-поміж усіх граматичних форм слів інфінітив вирізняється багатством своїх синтаксичних функцій. Що стосується другорядних членів речення, то неозначена форма дієслова вживається в усіх синтаксичних позиціях, які характерні для означення, додатка та обставини. Наприклад:

1) інфінітив-означення: Туга від даремних спроб писати відродилась в нім з цього приводу (В Підмогильний);

2) інфінітив-додаток: Попадя прохала їх залишитися, але пізня година кликала додому (П. Мирний);

3) інфінітив-обставина мети: Було ще досить рано, але Степан зайшов пообідати до їдальні, що трапилась йому по дорозі (В Підмогильний).

Роль другорядних членів речення накладає певні обмеження на граматичну та лексико-семантичну сполучуваність інфінітивних форм у синтаксичній конструкції.

Інфінітив-означенняпов’язується з іменниками віддієслівного походження. Див. у наведеному реченні спроба писати (спроба спробувати).

Віддієслівні іменники, біля яких інфінітив виконує роль означення, характеризуються специфічною семантикою. Зокрема, вони призначені виражати ті чи інші відтінки модального значення, як-от:

— можливість, необхідність, впевненість (лексеми можливість, необхідність, обов’язок тощо);

— волевиявлення: бажання, намір, спроба, готовність, рішення, наказ тощо (лексеми бажання, жага, прагнення, намір, спроба, готовність, рішення, наказ тощо);

— внутрішні, психічні стани (лексеми щастя, радість тощо);

— процеси мислення (лексеми думка, мрія тощо).

Наприклад: Бригада не відпочила, коли прийшов наказ виступити (Ю. Яновський); Хто наложив на мене обов’язок будити мертвих, тішити живих калейдоскопом радощів і горя… (Л. Українка); Очі її знов зайнялися вогнем завзяття, а постать відбивала рішучість обороняти свою честь, як звір обороняє своє життя (А. Кащенко); Він звернувся до неї з проханням доглянути його коні (М. Коцюбинський ); І ластівки мені співали про щастя жити на землі (В. Сосюра); Немає більшого щастя для людини, ніж щастя бути борцем за правду (П. Загребельний).

Інфінітив-додатокпоєднується з відмінюваними дієслівними формами. (Див. прохала залишитися.)

Інфінітив-обставина метихарактеризується аналогічною сполучуваністю. (Див.: зайшов пообідати.)

У результаті такої граматичної сполучуваності виникають умови для сплутування інфінітива-додатка та інфінітива-обставини й інфінітива-основної частини складеного дієслівного присудка, що теж пов’язується з відмінюваними дієслівними формами. Порівняй:

 

Інфінітив-додаток	Інфінітив у структурі складеного дієслівного присудка
Любить людей мене навчиламати (В. Симоненко).	Один ще змалку вдатний Шпак у Щиглика співатьнавчився (Л. Глібов).

 

Інфінітив-обставина мети	Інфінітив у структурі складеного дієслівного присудка
Піснівернулись плакать на могилі Палкого серця, що носило їх (Л. Українка).	Зоря на небі рожева вже починала займатись(Л.Українка).

Критерії розмежування додатків та обставин, виражених неозначеною формою дієслова, й інфінітивних компонентів складеного дієслівного присудка висвітлені у розділі «Двоскладне речення» (п. «Складений дієслівний присудок та поєднання відмінюваних дієслів з інфінітивами — другорядними членами речення»).

Завдання

1. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Визначте синтаксичні функції інфінітива. Перебудуйте, де це можливо, подані речення у складнопідрядні. Вкажіть різновид утворених складнопідрядних речень.

1. Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Франко). 2. Мати зітхнула, почала мене розважати (С.Васильченко). 3. Гнида сказав привести його до сільради і пильно подивився на юрбу (А. Головко). 4.Спершу Гнат хотів утекти: йому було ніяково, соромно навіть (М. Коцюбинський). 5. Щоб зробити приємність подрузі, вона намовила Вовика запросити Раю на вальс (О. Гончар). 6. Фрау Гольц просила пошити пару сорочок та наволочку… (В. Підмогильний). 7. Любив я, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо (О. Довженко). 8. Козаки любили свого сотника… Знали: Сірко обманути себе ворогові не дасть… (В. Кулаковський). 9. Привели нас у двір… Вийшла пані з панночками, наказує вірно служити молодим панам… (М. Вовчок). 10. Припоручили Антосьові купити чого треба. 11. Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти, вишні, кавуни; сміються, регочуться (З тв. А.Свидницького).

2. Визначте, якими членами речення виступають інфінітиви у наведених конструкціях. Яку частину мови пояснює неозначена форма дієслова у кожному реченні? З’ясуйте особливості семантики пояснюваних членів речення.

1. Саме ним [відчуттям родоводу] передовсім сильна кожна культура. Молоді поети відчувають це інтуїтивно. Звідси такий потяг до слов’янської міфології, історії, фольклору. Це з одного боку. З іншого — прагнення прилучитися до формальних здобутків світової поезії останніх десятиліть (В. Базилевський). 2. Рідко в кого з’являлось бажання виходити опівдні без діла з затінку на сонце (Ю. Збанацький). 3. Зароджена ще в селі надія самотужки подолати недістаючі три класи середньої освіти тепер, в умовах заводу, стала цілком реальною річчю (І. Ле). 4. Думка поїхати на завод спала раптово (Я. Баш). 5. То було вічно знищуюче і вічно прекрасне прокляття генія, від якого немає сили ні звільнитися, ні відкинутися (В. Шевчук). 6. Сагайда подав команду в’ючитись (О. Гончар).

3. Розгляньте наведені речення. Визначте, у яких із них інфінітив — компонент складеного дієслівного присудка, а в яких — додаток або обставина мети. З’ясуйте семантику слів, від яких залежить неозначена форма дієслова у кожному реченні. Перебудуйте, де це можливо, подані речення у складнопідрядні. Вкажіть різновид утворених складнопідрядних речень.

1. Хотів би я знати, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші (Л. Українка). 2. Сходились куми та свати поминати мертвих. 3. Володько залишився обідати (З тв. У. Самчука). 4. Через своїх довірених людей він намагався зблизитись з тими, хто мав претензії до князя (Б. Лепкий). 5. За брамою, як звичайно, багато матерів, жінок і сестер, які прийшли навідати своїх синів, чоловіків, братів (У. Самчук). 6. Остап не міг спати од того галасу (М. Коцюбинський). 7. Батько й Василь ходили оглядати землю (У. Самчук). 8. Кирилівський дяк послав хлопця позичати цимбали і прохати на іменини (С. Васильченко). 9. Після вечері Данило з Кузькою подалися на розсадник подивитися, чи не заподіяно там якоїсь шкоди… (Г. Тютюнник). 10. Хіба й злодії уміють лякаться? (В. Винниченко). 11. На ґанку сидів якийсь юнак, і, коли Степан нахилився до нього припалювати, він сказав: — Закуріть моєї (В. Підмогильний). 12. Дідів кінь дихав полум’ям на плечі дітвака і не давав йому лишитися, ні йти збоку, ні втекти наперед (М. Яцків). 13. …Вся земля випромінює благодатну снагу, що помагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським (Є. Гуцало). 14. З цього шляху він майже не сходив…, хіба виїздив вряди-годи полювати по лінії Київ-Тетерів (В. Підмогильний). 15. Кость потайки лазив у чужий сад шукати персня — проте не знайшов (С. Васильченко). 16. Наглядач моргу за кілька франків допустив Остюка подивитися, як заморожують трупи перед тим, коли їх виставляти біля скляної стіни (Ю. Яновський). 17. Хвалиться, що на весну мотор купить молотити (В. Підмогильний). 18. Лагодили укріплення, рихтували чайки, вчилися у досвідчених братчиків рити шанці, долати рови… (В. Кулаковський). 19. Вечорами, після денної роботи, коли можна було трохи спочити, сходились старі й малі послухати пісню (А. Литвин). 20. Росли ми в дощ, не слухали ще лекцій, для нас «учора» вже було «давно», і неповторний смуток ретроспекцій було ще нам осмислить не дано (Л. Костенко). 21. І я, зворушений, нічого не згадаю, І буду слухать на дубах дівчат, і буду нюхать синій дух врожаю, Щоб все закінчити і знову все почать (К. Герасименко). 22. От зібралась громада перед школою раду радити, і Тимоху попросили. 23. Мася подивилась по кутах, чи нема ще чого взяти, і казала вже своєму козакові зав’язувати що в простирало, що в килимки, і виносити на піч. 24. Антосьо йому поставить тютюн з коробкою, булку, ковбасу і на кінці дасть цілого півфунта тютюну, та ще й попросить приїхати послухати, як гратимуть (З тв. А. Свидницького).

4. Розгляньте наведені дієслова. Запишіть їх, згрупувавши таким чином:

1) дієслова, біля яких інфінітив виконує роль основної частини у структурі складеного дієслівного присудка;

2) дієслова, біля яких інфінітив виконує роль додатка;

3) дієслова, біля яких інфінітив виконує роль обставини мети.

Бажати, хотіти, наказувати, бігти, могти, просити, збиратися, намірятися, починати, приїхати, вчити, вчитися, вміти, ходити, доручити, зупинитися, закінчити, залишитися, любити, умовити, сісти, наважитися, мусити, порадити, повернутися.

Виберіть із кожної групи по одному дієслову та побудуйте речення, в яких ці дієслова поєднуються з інфінітивами. З’ясуйте синтаксичні функції інфінітивів в утворених реченнях.

Зміст

Передмова............................................................................................................................ 3

Загальна характеристика простого речення............................................................. 5

Розділ I. Двоскладне речення.......................................................................................... 6

1. Складні випадки аналізу підмета........................................................................ 8

Структура складеного номінативного підмета......................................... 10

Складений соціативний підмет і простий підмет....................................... 16

Інфінітивний підмет у позиції після присудка............................................ 17

Інфінітив-підмет двоскладного речення та інфінітив у складі головного члена односкладного безособового речення 18

Структура складеного інфінітивного підмета............................................ 20

2.. Складні випадки аналізу присудка.................................................................. 21

Простий дієслівний присудок............................................................................ 23

Простий дієслівний присудок, виражений формою дієслова бути...... 24

Простий дієслівний присудок, виражений аналітичною формою майбутнього часу дієслів доконаного виду, та складений дієслівний присудок........................................................................................... 25

Простий дієслівний присудок, виражений фразеологізмами та описовими дієслівно-іменними сполученнями 27

Складений дієслівний присудок......................................................................... 29

Структура складеного дієслівного присудка............................................. 30

Ускладнені форми складеного дієслівного присудка.............................. 36

Складений дієслівний присудок та інші поєднання відмінюваних дієслів з інфінітивами — другорядними членами речення................................................................................................................................. 38

Складений іменний присудок.............................................................................. 41

Структура складеного іменного присудка................................................. 42

Складений іменний присудок з контекстуальним дієсловом-зв’язкою та простий дієслівний присудок 47

Функціональне навантаження дієслова-зв’язки стояти у структурі складеного іменного присудка 50

Ускладнені форми складеного іменного присудка................................... 51

Розділ II. Односкладне речення................................................................................... 55

3. Співвідношення ознак двоскладність / односкладність і повнота / неповнота 55

4. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень......................... 57

5. Складні випадки аналізу односкладних речень........................................... 57

Означено-особові та неозначено-особові односкладні речення.............. 58

Означено-особові та неозначено-особові односкладні речення і неповні двоскладні конструкції з опущеним підметом..................................................................................................................................... 60

Головний член безособових речень................................................................. 62

Безособові речення з дієслівними формами на -но, -то в позиції головного члена та двоскладні речення 70

Безособові речення з головним членом-дієсловом буття, наявності, існування 71

Інфінітивні речення та безособові конструкції з інфінітивом у структурі головного члена 75

Статус узагальнено-особових речень............................................................. 83

Головний член номінативних речень............................................................... 84

Поширені номінативні речення та двоскладні речення зі складеним іменним присудком 85

Номінативні речення і неповні двоскладні конструкції з опущеним присудком 86

Номінативні речення та називні уявлення...................................................... 87

Розділ ІІІ. Другорядні члени речення......................................................................... 90

6. Критерії визначення другорядних членів речення...................................... 90

Означення................................................................................................................. 91

Додаток..................................................................................................................... 92

Обставина................................................................................................................ 94

7. Асиметрія смислових та формальних ознак другорядних членів речення 96

8. Складні випадки аналізу другорядних членів речення.............................. 99

Означення і додатки.............................................................................................. 99

Означення та залежні компоненти семантично неподільних словосполучень 103

Означення та обставини.................................................................................... 106

Прикладка та означуване слово..................................................................... 108

Додатки та обставини........................................................................................ 110

Інфінітив у ролі другорядних членів речення.............................................. 115

 

Навчальне видання

 

 

Марія Заоборна

 

Просте речення. Складні випадки аналізу

 

Навчальний посібник для студентів
вищих педагогічних навчальних закладів

 

 

Редактор: Оксана Давидова

Художнє оформлення Світлани Демчак

Відповідальний за випуск Ярослав Гринчишин

 

Підписано до друку 10.12.2001. Формат 60х84/16. Папір газетний.

Гарнітура Tіmes. Друк офсетний. 7,34 ум. др. арк., 7,17 обл.-вид. арк.

Тираж 2 000. Замовлення №01-288

Редакція газети «Підручники і посібники». Свідоцтво ТР №189 від 10.01.96.

46020, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6–А.
Тел. [phone]; 43-10-21, 43-10-31. Е-mail: [e-mail]

 

[1] Електра — бурштин (лат.).