Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Складні випадки аналізу підметаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
У сучасній українській мові основні типи підметів виділяються з огляду на такі критерії: — морфологічне вираження; — формальна будова. За способом морфологічного вираження виділяються: 1. Номінативний підмет. 2. Інфінітивний підмет. Номінативний підмет представляють: 1) іменник або займенник з предметним значенням у формі називного відмінка, напр.: Мабуть, ще людство дуже молоде (Л. Костенко); Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра); Дехто, може, бажав би всі так звані «чужоземні» слова поперекладати на вкраїнську мову (В. Самійленко); Так ніхто не кохав (В. Сосюра); А справжня слава — це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко); 2) субстантивати (окремі форми та конструкції, що виконують функції іменника у формі називного відмінка): — прикметники, напр.: Минуле в пам’яті живе. Сьогоднішнє в душі палає... (Л. Дмитерко); — дієприкметники, напр.: Визволені не можуть забути своїх визволителів (О. Гончар); — числівники, напр.: Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро (Л. Українка); У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє (Ю. Мушкетик); — прислівники, напр.: Це «добре» прозвучало тепер м’яко, як сердечна просьба (І. Вільде); — займенники, напр.: Чи живі там ще мої? (Ю. Збанацький); — дієслова, напр.: І кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!», вилітаючи з гарних солов’їних грудей його, обгорталося пахощами бузку й конвалії (О. Вишня); — прийменники, частки, напр.: Тільки «так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс (П. Загребельний); — вигуки та звуконаслідування, напр.: Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози на пахучій березі (М. Коцюбинський); — реченнєві структури, напр.: — Не забудьте пом’янути ... — слалось над віками (М. Нагнибіда); — семантично нерозкладні словосполучення, напр.: Споконвіку в людині двоє начал живуть, дві натури в душі протиборствують: будівник і руйнач (О. Гончар). Інфінітивний підмет репрезентує неозначена форма дієслова, що не залежить від інших форм у реченні. Наприклад: Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач); Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в цей дім (Л. Костенко). За формальною будовою виділяються такі типи підметів: 1. Простий підмет. 2. Складений підмет. Простий підмет утворюється однією формою слова. Наприклад: Любов — це приторк ледве чутний (М. Рильський); А в лісі співають солов’ї (Г. Журба); Знати — це значить уміти застосовувати знання (В. Сухомлинський). Складений підмет становлять семантично нерозкладні сполучення слів, які утворюють смислову єдність. Порівняй: Три тополі у мене стоять під вікном (П. Воронько); Гурт хлопців підійшов до столу (О. Гончар). Складені підмети виявляють дві характерні особливості: 1. Головний компонент словосполучення постає як семантично спустошений, інформаційно незавершений, такий, чий зміст потребує заповнення змістом залежної словоформи. У зв’язку з цим порівняй речення:
Друга конструкція інформаційно недостатня: не зрозуміло, про що йдеться (хто ці три, що знаходяться під вікном?). 2. У структурі словосполучення реалізується явище асиметрії форми та змісту. Суть його в тому, що формально (граматично) вершинним є головний компонент словосполучення (див. три), а семантично (за змістом) — залежний (див. тополі). Саме залежне слово несе основну інформацію. Що стосується головного, стрижневого, то воно лише супроводжує основний зміст, вносить у нього додаткові відмінки. У зв’язку з цим порівняй речення:
Наведені конструкції близькі за змістом, позначають однотипні ситуації дійсності. Щоправда, у першому реченні числівник три вносить до загального значення додатковий відтінок кількісної конкретизації стосовно суб’єкта стану (під вікном стоять не дві тополі, не сім, а саме три). У системі різновидів складеного підмета окремо виділяється соціативний підмет. Він виражається поєднанням форми називного відмінка іменника або займенника з формою іменника або займенника в орудному відмінку з прийменником з. Наприклад: Мати з Нимидорою порались у хаті, готували вечерю (І. Нечуй-Левицький). У цілому соціативний підмет передає загальне значення сумісності і позначає два суб’єкти, що спільно виконують дію (порівняй: лат. socialis — «спільний», «товариський»). Від інших різновидів складеного підмета соціативний відрізняється тим, що слова, які його утворюють, не становлять семантичної єдності: кожен з іменників чи займенників є словом із самостійним лексичним значенням і може функціонувати як окремий член речення. Порівняй: Мати поралась у хаті. Нимидора поралась у хаті. Однак у позиції підмета поєднання форм називного та орудного відмінків стає семантично нерозкладним, оскільки призначене виражати окремий тип змісту — значення сумісності. Відповідно й соціативний підмет кваліфікується як різновид складеного підмета. З огляду на морфологічне вираження складений підмет може бути як номінативним, так й інфінітивним. Порівняй:
* * * Під час синтаксичного аналізу підмета можуть виникати певні труднощі. Вони стосуються таких моментів: 1. Визначення меж складеного номінативного підмета. 2. Розмежування складеного соціативного підмета і простого підмета. 3. Виділення інфінітивного підмета в позиції після присудка. 4. Протиставлення інфінітива-підмета двоскладного речення та інфінітива у складі головного члена односкладного безособового речення. 5. Окреслення меж складеного інфінітивного підмета.
|
||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 1413; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.75.238 (0.007 с.) |