Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Між окремими частинами в безсполучникових складних реченнях ставиться кома, крапка з комою, двокрапка і тире.

Кома ставиться, коли окремі частини тісно пов'язані між собою і виражають одночасність перелічуваних явищ, часову послідовність дій або перелік їх: Сонце високо, косарі далеко, ко­си дзвенять, коні пасуться (О. Довженко); Тим часом короткий осінній день гас, з плавнів вставала ніч (М. Коцюбинський).

Крапка з комою ставиться тоді, коли окремі частини зберігають відносну самостійність і в своєму складі мають інші розділові знаки, зокрема кому: У гаю, гаю вітру немає; Місяць високо, Зіроньки сяють (Т. Шевченко).

Двокрапка ставиться, якщо друга частина розкри­ває чи доповнює зміст першої або коли між ними існують з'ясувальні, означальні чи причинові відношення: Відома іс­тина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води (В. Скуратівський); Я гойдаюсь на мокрій лозі… й регочу, щасливий: я чую весну (О. Довженко).

Тире ставиться:

а) якщо передається швидка зміна подій: Врешті війнув вітрець – перед втікачами була наддунайська низина (М. Коцюбинський);

б) якщо в першій частині виражається час або умова: По­гляну на березограй – аж серце завмирає (Д. Луценко);

в) якщо друга частина виражає наслідок: Прийшов ра­нок – збудились дороги (А. Головко);

г) при порівнянні, протиставленні чи зіставленні обох час­тин: Ще сонячні промені сплять – Досвітні вогні вже горять (Леся Українка).

450. Прочитайте. Випишіть спочатку речення з однорідними чле­нами, а потім – безсполучникові складні речення.

1. Прощай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий, убраний в раннюю росу. 2. До вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. 3. В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду. 4. Топить нас глибоке горе, Ним до краю душі повні. 5. Із садочка красно Пахощами віє; Сте­ляться сутіні, Тумани лягають; Кетяги з калини В вікна зазира­ють. 6. Щось гуде струною На бузку близенько; В лузі за вербою Тьохнув соловейко. 7. А буря злюча Дуби з корінням вирива, Здіймає, гонить хвилі-гори На почорнілім, лютім морі; Реве і сто­гне, і рида, І човна бідного гойда Понад безоднею хисткою. 8. Куди не глянь – просторо й ясно всюди, Страшних мурів не видко навкруги; Не чуть плачу: далеко хижі люди… 9. Не осяє тії ночі Навіть промінь золотий; Змовкли струни вже співочі, Погаса вогонь святий (3 тв. М. Старицького).

451. Прочитайте. Випишіть спочатку безсполучникові складні речення з однорідними частинами, а потім – з неоднорідними. По­ясніть свої міркування.

1. І знову осінь стала на порі, Голосять знову журавлині сурми (С. Зінчук). 2. Я певен: в цю мить забилось серце вишні. Я певен: в цю мить хтось до сонця дійшов. 3. Із царин підводи звозять сі­но, Гори наскрізь чебрецем пропахли. 4. Мене люблять сади, ме­не люблять плуги і кедрини зеленокосії. 5. Шурхочуть по насту місячні шини: Місяць розвозить людям світло (3 тв. Т. Мельничука). 6. Дихне вітерець – заворушиться діброва, закипить біло­пінна, зашепоче ніжно та лагідно (М. Олійник). 7. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О. Довженко). 8. Прийшла звістка невесела: козаченька вбито. 9. На вулиці скрипка грає, Мене мати не пускає. 10. – Грицю, Грицю! Молотити! – Гриць не здужає робити. 11. Два ведмеді, два ведмеді Горох молотили, Два півники, два півники До млина носили (Нар. тв.). 12. Ось і вечір, вівці біля броду 3 Черемоша п'ють холодну воду (М. Юрійчук). 13. Весна іде. Сніги чорніють; З-під них пожовклі та бліді Виходять руна; скрізь леліють Озера талої води (М. Старицький). 14. Ляскають праники – жінки по­лотно вибивають (А. Головко).

452. Спишіть. Проаналізуйте безсполучникові складні речення з неоднорід­ними частинами, з'ясуйте наявні тут смислові зв'язки та засоби ви­раження їх. Поясніть ужиті розділові знаки.

1. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (О. Олесь). 2. Як зараз бачу: пінилась вода. У видолинки запали тіні… (Л. Таран). 3. Промчався вершник по німій Полтаві – у серці міста громом від­далось (Л. Костенко). 4. Гаї шумлять – я слу­хаю. Хмарки біжать – ми­луюся (П. Тичина). 5. Різець в руках у скульптора ожив: Чоло людини глянуло з граніту (М. Яремен­ко). 6. Любий гляне – серце в'яне, жито зеленіє, Нелюб гля­не– вінок в'яне, личенько марніє… (М. Ни­кон­чук). 7. День обі­цяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (Панас Мирний). 8. Мені снилось: я мельник в старому млині. 9. Геть із мулу якорі іржаві – Нидіє на якорі душа! 10. Легкі зморшки обличчя вкрили – Це життя трудового плід (3 тв. В. Симоненка).

453. Перебудуйте, де це можливо, безсполучникові складні ре­чення на сполучникові й запишіть. В яких випадках ви обрали сполучник суряд­ності, а в яких підрядності? Обґрунтуйте свій вибір.

1. Відшуміла щедра злива – В передмісті тиша й спокій (Л. Тельнюк). 2. З-за садка крізь голе віття жовто сяяло сонце, пахло ще не підопріле, росяне листя; холодне після враніш­нього приморозку, воно лежало попід кожним деревом пух­кими купами (Григір Тютюнник). 3. Пахне росами й зорями жниво, Плачуть збіжжям дозрілим жнива (С. Пушик). 4. На­снився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко). 5. Шануй гніздо старого чорногуза – Він сте­реже і клуню, і стіжок (П. Филипович). 6. На схід сонця квіт­нуть рожі: будуть дні погожі (П. Тичина). 1. Ось тьохнув щас­но соловей – її ж нема (М. Старицький). 8. Ген-ген туман густий Вже огорта наміткою діброви; 3 чола твого, мов хвилі ті шовкові, Розсипались під промінь золотий (М. Старицький).

454. Утворіть з окремих речень безсполучникові, запишіть їх, розставляючи потрібні розділові знаки. У чому різниця між реченнями з однорідними членами і безсполучниковими складними?

1. Глибокий жовтень барви переплів. В туманах ранку тужа­віють роси (В. Лелек). 2. Пливуть у шумі хвиль уривки літ. Їх те­чія несе в далеку безвість (Ю. Клен). 3. Перепел ударив. Неба край біліє. На його окрайку геть он бовваніє сумная могила… (І. Манжура). 4. Вода прибувала з дивовижною швидкістю. В один день затопило ліси, сінокоси, городи. 5. Ревом ревло над Десною всю ніч. Дзвонили дзвони. 6. На озері створювалась ти­ша. До берега наближався Тихін з рябим мисливським собакою. 7. Минули трохи згодом косовиця й жнива. Доспіли груші й яб­лука на Спаса. 8. Я прислухаюсь. Щось заскрипіло і тихо десь плеснуло на Десні. 9. Почали гукати деркачі, перепел, бугай, ще якась птиця. Скинулась здорова риба серед Десни… 10. Я хутко набираю повітря й перестаю дихати. Від довгого чекання пострі­лу роблюся синім (3 тв. О. Довженка). 11. Утома взяла своє. Со­ломія навсидячки задрімала (М. Коцюбинський).

455. Перепишіть безсполучникові складні речення, обґрунтував­ши вжиті в них розділові знаки.

1. Ячать десь білі лебеді, Качки знялися з криком, з шумом, Рибки виплескують у воді – Світ будиться із сну-задуми. 2. Бризнуло небо піснями весняними: О, це весна вже прийшла! 3. Сплять кипариси, дрімають гранати, Ніч розкидає сріблястії шати… (З тв. О. Олеся). 4. На Січі існувала абсолютна рівноправ­ність козаків; певні повноваження надавали тільки старим козакам, зокрема право вирішувати спірні питання за давніми звича­ями і традиціями козацької ватаги… (П. Меріме). 5. Розгнівалася стара Зима: задумала вона все живе знищити (К. Ушинський). 6. На прикладі творчості Малишка підтвердила свою істинність давня теза: великі часи народжують великих поетів (Д. Павличко). 7. У дібровах та борах бродять вепри, тури, олені, козулі, вовки, гніздяться птахи, у дуплах старезних дерев мирно гудуть бджо­лині рої (В. Малик). 8. Золотими віхолами відшуміла осінь, біли­ми хурто­ви­на­ми вітровіє зима, зеленою повінню розливається ве­сна-красна, а там, дивись, уже й літо на порозі… (І. Цюпа). 9. По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хма­ринки, над озером зашелестів очерет; з дерев стиха знімалися й задумливо падали На землю сухі листочки (С. Васильченко).11. За гай скотилось сонце ясне, Хмарок рожевих цілий рій В бе­зодні синій тане, гасне (М. Старицький).

456. Спишіть подані речення, вставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть їхнє вживання.

1. На годину спізнився за рік не доженеш. 2. Підійми всяк колосок з колосків росте мішок. 3. Стоїш високо не будь гор­дим стоїш низько не гнися. 4. Любиш смородину люби й оскомину. 5. Пішов батько навпростець не скоро вернеться. 6. Час не віл його не налигаєш. 7. У січні росте трава влітку болить Ґазді голова. 8. На Юрія роса не треба коням вівса. 9. Бджоли раді цвіту люди раді літу. 10. Молов батько невіяне пекла мати несіяне. 11. Ліс рубають тріски летять. 12. Держи язик за зубами будеш їсти кашу з грибами (Нар. тв.).

457. Запишіть подані речення, вставляючи потрібні розділові знаки. Сформулюйте правила їхнього вживання.

1. Вчуваються нам голоси пташині Ввижається зайчачий перший слід (Я. Дорошко). 2. Гнізда хитаються на осокорах В синьому небі рогаті віти (А. Малишко). 3. Як зараз бачу посе­ред хати, залитої світ­лом, із дитям на руках стоїть мати (В. Тимошенко). 4. Умер кобзар по­рва­лись струни Замовкли звуки го­лосні, Дніпра пороги і перуни, Спів­ця єдиного пісні (О. Олесь). 5. Вгору туман піднімається срібний Хмар­ками-смутками в'єть­ся дощик осінній, уїдливий, дрібний Падає, сиплеться, ллється (Г. Чупринка). 6. 1 вітрові в полі гуляти не сила згор­нув свої віль­ні широкії крила (М. Коцюбинський). 7. Була відлига з стріх капало з горбка збігали мов весною струмочки талої води горо­бці весело цвірінькали (М. Коцюбинський). 8. Піднімаються грози на тлі вечорів у тих грозах серця позливались з громами (М. Вінграновський). 9. Заходить місяць гаснуть зорі з-за гаю спів несе луна (М. Ста­риць­кий).

458. Перебудуйте, де це можливо, безсполучникові складні речення на сполучникові та запишіть їх. У яких випадках ви обрали сполучники сурядності, а в яких – підрядності? Обґрун­туйте свій вибір.

1. І досі сниться: під горою, Між вербами та над водою, Бі­ленька хаточка. 2. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши, вітер, чорні хмари, Ліг біля моря одпочить. 3. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм. 4. Защебече соловейко В лузі на калині, – За­співає козаченько, Ходя по долині. 5. Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє, Синє море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило. 6. Висипали запорожці – Лиман човни вкрили. 7. Зорі сяють; серед неба Горить білолиций; Верба слуха соло­вейка, Дивиться в криницю. 8. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (3 тв. Т. Шевченка). 9. На хмарах горбатих громи роз'їжджають возами, громи роз'їжд­жають у хмарах – вози гуркотять! 10. Теплий грім у синій хмарі грима, дрібен дощик сіється в траву. 11. Конвалії цвітуть у моло­дій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. 12. В людське безсмертя я не вірю, та вірю: не вмира краса! (З тв. Є. Гуцала). 13. В гаю чудова Розляглась луна: Гучно ллється соловйова Пісня чарівна!.. (О. Пчілка). 14. Не змовкають хори понад гаєм, Знов гніздечко соловейко в'є… (О. Білаш).

459. Продовжіть за зразком безсполучникові складні речення так, щоб вони відповідали заданим у дужках умовам. Розставте потрібні розділові знаки, поясніть їх.

Зразок: З нас ніхто не заговорить… (неоднорідні час­тини, причи­но­ві відношення). – З нас ніхто не заговорить: кругом нас стільки чутливих вух.

1. Куди не глянь по світу… (неоднорідні частини, наслідкові відношення). 2. Хмарою линуть галки перелякані… (неоднорідні, причинові). 3. Скінчилася мука твоя… (однорідні, послідовність подій). 4. Сивіє сіно у валках… (однорідні, одночасність подій). 5. Глянь… (неоднорідні, друга частина розкриває зміст попере­дньої). 6. Зітхнули десятки грудей… (неоднорідні, причинові). 7. Одні потопали в розкошах… (неоднорідні, протиставні).

460. Випишіть з художніх або публіцистичних творів 4 безспо­лучникові складні речення з однотипними (незалежними) частинами і 4 – з неоднотипними (речення з відношенням залежності між окремими частинами). Поясніть ужиті в них розділові знаки.

461. Складіть опис літнього вечора. Уведіть до тексту два безсполуч­никові складні речення з однотипними частинами і два – з неодно­типними частинами.

462. Прочитайте речення, запишіть їх. Подумайте, чи можна в яких-небудь реченнях між їхніми частинами поставити інші розділові знаки.

1. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ (І. Огієнко). 2. Світ рухливим і мінливим став – Непорушні тільки си­ві гори (М. Луків). 3. Хмура осінь насуває, Гілля листя попускає, Птиця в вирій подалася, Мені ж знову уп'ялася Нудьга в серце та холодна… (І. Манжура). 4. Вже скосили гречку, осінь недалечко, місячна вуздечка впала на поріг (В. Сосюра). 5. Раптом бачу: в пі­тьмі пломеніє вогонь язиками (В. Губарець). 6. Кличе травень літо на розмову, Парк горта зелені сторінки (О. Яровий). 7. Посієш вчасно навесні – Багатим бути урожаю (О. Яровий). 8. Захма­рилось сонце, вітрець повіває, Легесенько травка у покіс лягає; Співаючи пісню, дівки й молодиці У валки громадять зелену тра­вицю (В. Кулик). 9. Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ мене матінка (С. Руданський). 10. Під гаєм в'ється річенька, Як скло вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить (Л. Глібов). 11. Облітає іржа, опадає сусальна позлота. Проявля­ється в пам'яті істинне злото – Русь (І. Низовий).

Схема розбору безсполучникового складного речення

1) речення складне, безсполучникове; 2) з однотипними чи різнотипними частинами; 3) якими засобами виражені смислові й синтаксичні зв'язки між частинами речення; 4) пояснити розділові знаки між частинами речення.

Зразок розбору безсполучникового складного речення

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле ні­міє (Т. Шевченко).

1. Складне, безсполучникове. 2. 3 однотипними частинами. 3. Інтонацією перелічення. 4. Ставляться коми, оскільки однорідні частини тісно пов'язані між собою й виражають одночасність.