Складнопідрядне речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні частини виступають розгор­нутими обста­ви­на­ми до дії, вираженої в головній частині, або є уточнюючими обставинами до обставин у головній частині. Підрядні обставинні речення відповідають на питання обставин і поділяються на підрядні місця, часу, причини, мети, умови, допустові, способу дії, міри і ступеня, порівняльні й наслідкові.

Підрядні частини місця вказують місце або напрям дії, про які йдеться в головній частині, і відповідають на питання де? ку­ди? звідки? Вони поєднуються з головною частиною спо­лучними словами де, куди, звідки, звідкіль, відкіля. Наприклад: Де з беріз спадають чисті роси, цвіт калини приколола в коси (М. Юрійчук).

Підрядні частини часу вказують на час дії або стану, про які повідомляється в головній частині, і відповідають на питання коли? як довго? відколи? доки? на який час? Вони поєднуються з головною частиною сполучними словами і сполучниками коли, як, якже, поки, доки, відколи, тільки, як тільки, ледве та складеними сполучниками в той час як, в міру того як, після то­го як, з тих пір як, з того часу коли. Наприклад: Я прийду до те­бе, як отару 3 водопою зажену в кошару (М. Юрійчук).

437. Прочитайте. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними місця, а потім – часу. Назвіть у головній частині вказів­ні слова (якщо вони є).

1. Коли вона прокинулась, сіре світло падало з хмарного не­ба (М. Коцюбинський). 2. Як купала мене мати у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску (Т. Осьмачка). 3. Ген отам, де низькою надземною млою сизіє вибалок, у роки дитинства сині­ло польове озеречко (Є. Гуцало). 4. Випинається річки в'юнкий силует Там, де сонце снує багряниці (Г. Вишневий). 5. Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею (Нар. тв.). 6. А мати вишивала рушники, коли була щасливо молода (М. Яременко). 1. Сонце вже стояло на вечірньому прузі, як підходив Чіпка до села (Па­нас Мирний). 8. Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом'яних ска­фандрах стояли в чорних кратерах села (Л. Костенко).

438. Візьміть подані частини речення за головні, дописавши на місці кра­пок підрядні місця. Проаналізуйте їхню будову.

1. Там… красується село Вовча Долина. 2. Звідти… прихо­дили поїзди вечорами. 3. Вперед! У нерозвідане! Туди… 4. По­вернулися ластівки звідтіля…

439. Використайте подані частини речень як головні, дописавши на місці кра­пок підрядні часу. Проаналізуйте їхню будову.

1. (З якого ч а с у?)… то у мене аж закипіло всередині. 2. (Поки?)… рибка собі в затишку виростає. 3. Після того… (після чого?) настійність переросла в крилате відкриття. 4. З того часу… (відколи?) зозулі кують у гаю.

Підрядні причини вказують на причину дії голов­ної частини, пояснюють усю головну частину в цілому і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Вони поєднуються з головною частиною спо­лучниками бо, тому що, через те що, від того що, у зв'язку з тим що, оскільки, затим що. Наприклад: Висоти ж духу на­лежать скромним, Бо дух і скромність – брати-близнята (С. Караванський).

Підрядні мети вказують на мету дії в головній частині, відносяться до всієї головної частини й відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо? Вони приєднуються до головної частини сполучниками щоб, для того щоб, з тим щоб, аби. Наприклад: Зоря топила тіні в сяйві білім, Щоб там зливалась у прозорий сплав (О. Черненко).

Підрядні умови вказують на умову дії, можливої в головній частині, залежать від усієї головної частини й відпо­відають на питання за якої умови? Вони приєднуються до головної частини сполучниками якщо, коли, якби, як, раз, аби. Наприклад: Якщо ж всі друзі недругами стануть – В ніч­ному небі зорі всі розтануть (І. Низовий).

440. Прочитайте. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними причини, потім – мети, а далі – умови. Визначте місце підрядних частин по відношенню до головних, поясніть ужиті в них розділові знаки, з'ясуйте засоби зв'язку окремих частин.

1. Стихія не страшна, якщо кому є Зіпертись на плече в годи­ни злі (Л. Тельнюк). 2. Іще мені треба дороги Та подиху свіжих ві­трів, Щоб я захмелів до знемоги І щастя в дорозі зустрів (М. Яременко). 3. Для нашої супутниці голос перепілчин і зовсім диво із див, адже дівча вперше чує оце: – Під-падьом! Під-падьом! (О. Гончар). 4. Ніколи в серці не буває тихо, Якщо живе те серце в боротьбі (І. Світличний). 5. І виростуть в народу крила, Щоб вславити рід наш у віках (Р. Іванченко). 6. Я винна тим, що я живу? Чи винна тим, що я – боюся?.. (Л. Таран). 7. Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко). 8. Дерева ж зостаються зимувати І гнізда берегти, Щоб навесні було куди із ірію летіти Птахам і листю, листю і птахам (І. Низовий). 9. В монастирях, фортецях і столицях, з глухих па­лаців, схожих на тюрму, якщо він лицар, – о, якщо він лицар! – вона троянду кидала йому (Л. Костенко). 10. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). 11. Братів щоб виз­воляти, Запорожці чимдуж поспішають (П. Ніщинський). 12. За­журилась Україна, Що ніде прожити (Нар. тв.). 13. Я люблю світлу музику серпня, Бо неначе купаюся в ній (С. Пушик).

Підрядні допустові вказують на те, що могло б пе­решкодити дії в головній частині й відповідають на питання незважаючи на що? Вони поєднуються з головною час­тиною сполучниками хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незва­жаючи на те що, як не, куди не. Наприклад: Ех, приємно мчати ґрунтовою, Хоч і вітер смика чуб до сліз! (О. Яровий).

Підрядні способу дії, міри і ступеня вказують на спосіб або ступінь вияву ознаки в головній частині й відповідають на пи­тання як? яким способом? в якій мірі? скіль­ки? наскільки? Вони поєднуються з головною части­ною сполучниками як, що, щоб, ніби, мов. Наприклад: Треба жити так, щоб кривди не було (Б. Лепкий).

Речення, в яких зміст головної частини виявля­ється через порівняння зі змістом підрядної частини, називаються складнопід­ряд­ни­ми з підрядними порівняльними. Підрядні частини приєдну­ють­ся сполучниками як, мов, мовби, немовби, наче, неначе, ніби й відповідають на питання як? як саме? подібно до чого? Наприклад: В далеких гарнізонах лісових Дівоча ніжність снилась нам, Як сниться дітям казка (М. Ночовний).

Інколи в порівняльній підрядній частині буває пропущений підмет або присудок, тоді вона є неповною: Я падав з її рук у сон, як лин в ополонку (О. Довженко)– пропущений прису­док, який легко поновлюється з головної частини.

Підрядні наслідкові вказують на наслідок того, про що го­вориться в головній частині, пояснюють головну частину в ці­лому й не відповідають на якесь питання. Вони приєднуються до головної частини складеним сполучником так що. Напри­клад: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

Подібні речення легко перетворюються на складнопідрядні з підрядними способу дії чи міри і ступеня, якщо ми розділимо сполучник: Ручки туго позатягувані у блискучі перчатки, так що і пальців зігнути не можна (Панас Мирний)– наслідковість; Ручки туго позатягувані у блискучі перчатки так (як?), що і пальців зігнути не можна – спосіб дії.

441. Випишіть окремо складнопідрядні речення з підрядними: а) допустовими; б) способу дії, міри і ступеня; в) порівняльними; г) наслідковими. Проаналізуйте засоби зв'язку частин у цих речен­нях, їхнє взаєморозташування.

1. Залюбляємся в природу, як ще ніколи ніхто (М. Черева­тенко). 2. Їх [людей] так багато, що кожного окремо навіть по­бачити неможливо (Д. Ткач). 3. Полтава північна пливе і пливе, немов шпаченя торохтить над судьбою (В. Старун). 4. Шевчен­ка голос бив на сполох, неначе дзвін (М. Терещенко). 5. Терпка черемуха на смак, хоч білий цвіт пахучий (В. Мордань). 6. Мо­лоді чорняві скрипачі позакидали назад голови, так що на їх ле­две держались шапки (І. Нечуй-Левиць­кий). 7. Народ захопле­ний танцем і все звужує коло, так що танцюри мов у криниці (М. Коцюбинський). 8. Дарма що косами дзвенить Долина не­обжата, 3 кущів суріпових «пить! пить!» Кричать перепелята (Л. Тельнюк). 9. Хоч уміння птахів літати вивчають ще з часів Леонар­до да Вінчі, досі секрет їхнього польоту до кінця не роз­гадано (В. Са­бу­на­єв). 10. Сяє дощик на зеленім листі, наче сльо­зи капають на лист (Є. Гуцало). 11. В Вас стільки сонця золото­го, Блакиті чистої, тепла, – Не­на­че з краю чарівного Вас хвиля моря принесла (О. Олесь). 12. Чим далі вгору, тим ставало важ­че (В. Грабовський). 13. Вишнева гора спі­ва­ла й сміялась так, як співала й сміялась у їхній молодості (Є. Гуцало).

442. Прочитайте складнопідрядні обставинні речення, з'ясуйте вид кожного з них. Назвіть, чим підрядні частини приєднуються до головних. Визначте, до всієї головної частини відносяться підрядні чи до якогось одного члена.

1. І там, де звучить рідна мова, живе український народ (В. Сосюра). 2. Та не добути з каменю вогонь, якщо не загарто­ване кресало. 3. Так спокоєм дух мій заколисало, що й досі не добудишся його. 4. До сіячів і я подібний чимось, бо народився й виріс у селі (3 тв. Д. Білоуса). 5. На полях лежав уже сніг, коли поїзд ніс мене з Кубані в Україну (Д. Чуб). 6. Наша пам'ять не знає граничного виміру, Хоч в яку далину-давнину забреди (І. Низовий). 7. Поета боїться смерть, бо душа у нього озброєна (М. Столярова). 8. Коли він заходить до кімнати, на нього налі­тають пахощі квітів (Б. Жолдак). 9. О, пісне! Від народу кров і плоть Ти узяла, щоб лиш йому служити (М. Рильський).

443. Перебудуйте речення так, щоб вони стали складнопідрядними зазначеного в дужках виду. Визначте в них головну й підрядну частини.

1. Як тільки проб'є північ і перехочеться серцю спати, … (під­рядне часу). 2. Я стелитиму дрібно стежечку, … (підрядне мети). 3. Та сталось так,… (підрядне способу дії). 4. Сніг уже не танув, а тихо рипів, … (підрядне способу дії). 5. …(підрядне місця), там хвилями кипучими Дніпро вирує молодо. 6. Ви знаєте,… (підряд­не з'ясувальне). 7. По дворах намело такі кучугури, … (підрядне означальне). 8. Кругом поле, … (підрядне порівняльне). 9. Душа збентежена од радості глибіє, … (підрядне допустове). 10. Стояв козак над річкою та дивився в воду, … (підрядне причини). 11. Високі гуцули гомоніли швидко, … (підрядне наслідкове). 12. А тепер у серці щось тремтить і грає,… (підрядне порівняльне).

444. Складіть речення, в яких головна й підрядна частини поєд­нуються складеними сполучниками: завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, тимчасом як, перед тим як, подібно до того як. Поясніть уживання в них розділових знаків. (Ці сполучники можуть розділятися і входити до різних частин складного речення.)

445. Утворіть складнопідрядні речення різних видів за поданими схемами: з'ясуйте їхню структуру. Визначте вид підрядних частин.

1. [ ], (де…). 2. [звідти], (звідки…). 3. (куди не…), [скрізь]. 4. [відтоді], (як…). 5. [для того], (щоб…). 6. [через те], (що…). 7. (якщо…), [то]. 8. (коли б…), [то]. 9. (хоч…), [то].10. (нехай…), [однак]. 11. (хай…), [але].

446. Доберіть з художніх і наукових текстів по одному складно­підрядному реченню з підрядними частинами різних видів та зробіть їхній синтаксичний розбір.

Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення

І. 1) речення складне, складнопідрядне; 2) головна частина; 3) підрядна частина; 4) який член головної частини чи всю її пояснює підрядна частина; 5) вид підрядної частини; 6) на яке питання вона відповідає; 7) засоби поєднання підрядної частини з головною; 8) головна частина: а) стверджувальна, заперечна; б) дво­складна, односкладна; в) поширена, непоширена; г) повна, неповна; ґ) головні і другорядні члени.

ІІ. Так само аналізується підрядна частина.

ІІІ. Пунктуація.

Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення

Де Прометея гордий дух витає, Вона [Леся Українка] зби­рала квіти і пісні (В. Грабовський).

1) речення складне, складнопідрядне; 2) Вона збирала кві­ти і пісні;3) Де Прометея дух витає;4) пояснює всю головну частину в цілому; 5) місця; 6) на питання де?; 7) сполучним словом де (при­слів­ник); 8) головна частина: а) стверджуваль­на, б) двоскладна, в) поши­ре­на, г) повна, ґ) головні члени: во­на збирала; другорядні члени: квіти і пісні (однорідні прямі додатки); 8) підрядна частина: а) стверджу­валь­на, б) двосклад­на, в) поширена, г) повна, г) головні члени: дух витає; друго­рядні члени: де (обставина місця), гордий (узгоджене означен­ня). Підрядна частина від головної відділяється комою.