Додаток 7. Правила і норми українського наукового стилю

Усі поняття певної предметної галузі мають бути достатньо визначеними, тобто кожне визначення має містити всі необхідні для потреб даної предметної галузі ознаки поняття.

Надалі будемо спиратися на такі поняття:

Суб'єкт дії — особа або предмет, дія якого спрямована на об'єкт дії — обов'язково іншу особу або предмет.

Об'єкт дії — предмет або особа, що зазнає впливу від дії на нього суб'єкта дії.

Перехідна дія — дія суб'єкта дії, спрямована на об'єкт дії (наприклад, дієслова обробляти, різати тощо).

Неперехідна дія — дія, у якій немає об'єкта дії або його не можна вирізнити (до неперехідної дії належать: взаємодія — перетинатися, радитися; дія, спрямована на себе — змінюватися, згинатися; дія, ні на кого й ні на що не спрямована — летіти, падати).

Визначення має відповідати правилам і нормам наукового стилю української мови, зокрема:

 

a) зворотні дієслова (що закінчуються на -ся) можна вживати лише стосовно неперехідної дії (в якої є активний виконавець, але немає пасивного об'єкта, на якого спрямовано дію):

 

Неправильно	Правильно
він змінюється кимось (чимось)	його змінює хтось (щось), він змінюється десь (за певних умов)
він деформується кимось (чимось)	його деформує хтось (щось), він деформується десь (за певних умов)
він нагрівається кимось (чимось)	його нагріває хтось (щось), він нагрівається десь (за певних умов)

 

б) безособову форму дієслова (що закінчується на - но) можна вживати лише у реченнях, де не зазначено виконавця дії:

 

Неправильно	Правильно
його змінено кимось	його змінив хтось, його змінено десь (за певних умов)
його здеформовано кимось	його здеформував хтось, його здеформовано десь (за певних умов)
його нагріто кимось	його нагрів хтось, його нагріто десь (за певних умов)

 

в) прикметники в іменному складеному присудку мають форму називного відмінка:

 

Неправильно	Правильно
він є зміненим	він (є) змінений
він є здеформованим	він (є) здеформований
він є нагрітим	він (є) нагрітий

 

г) іменники в іменному складеному присудку мають форму:

- називного відмінка, якщо вказують на постійну ознаку:

 

Неправильно	Правильно
він є нагрівачем	він є нагрівач
	він — нагрівач

 

- орудного відмінка, якщо вказують на тимчасову або нехара-ктерну ознаку:

 

Неправильно	Правильно
за певних умов він є нагрівач	за певних умов він є нагрівачем

д) прийменник при можна вживати лише тоді, коли він означає розташованість об'єкта поряд з іншим: посилання при іншомовному терміні-відповіднику, знак при переході; інші похідні (переносні) поняття: заклад при установі, комісія при закладі. В інших випадках вживають інші мовні засоби:

Неправильно	Правильно
при наявності, при пожежі	за наявності, у разі пожежі, під час пожежі
при взаємодії	взаємодіючи, у разі взаємодії, під час взаємодії

е) прийменник по можна вживати лише тоді, коли він означає просторові відносини об'єктів: розкласти по комірках, рухати по землі, розташувати по один бік, наповнити по риску; у значенні “після”: по закінченні; деякі інші поняття: по два в кожному, наказ по інституту, відрядити по товар: в інших випадках вживають інші мовні засоби:

 

Неправильно	Правильно
цех по виробництву	цех з виробництва
робити по замовленню	робити на замовлення

 

ж) прийменник для можна вживати лише тоді, коли він означає призначеність суб'єктів, засобів, способів, об'єктів для дії та для особи: інструмент для обробляння, інструмент для токаря; призначеність дії для спричинення іншої дії або досягнення мети: термообробляння для змінення властивостей металу; в інших випадках вживають інші мовні засоби;

з) інші прийменники вживають:

- у мовних конструкціях, що означають об'єкти, призначені бути

- складниками складного об'єкта:

 

Неправильно	Правильно
клавіатура для комп'ютера	клавіатура до комп'ютера
колесо для автомобіля	колесо до автомобіля

 

- у мовних конструкціях, що означають вмістища для об'єктів:

 

Неправильно	Правильно
скринька для інструментів	скринька на інструменти
посудина для солі, води	посудина на сіль, воду

 

- у мовних конструкціях, що означають матеріали для виробів:

 

Неправильно	Правильно
тканина для парашутів	тканина на парашути
папір для упакування	папір на упакування

 

и) замість мовних конструкцій на позначення дії, складених з дієслова і віддієслівного іменника, треба вживати природніший для української мови й економніший мовний засіб — дієслово:

§ виконувати обчислення — обчислювати;

§ виконувати моделювання — моделювати;

§ здійснюват и гармонізацію — гармонізувати;

§ здійснювати контроль — контролювати.

н) частково або повністю конструкцію для + назва дії (назва об'єкта) можна передати іменником: прилад для вимірювання тиску — вимірювач тиску, тисковимірювач; але не можна передавати прикметником лише частину цієї конструкції: вимірюваний прилад (для) тиску, тисковий прилад (для) вимірювання, бо такі словосполуки мають значення, відмінні від вихідного, — прилад для вимірювання тиску.

Активні дійові властивості суб'єктів дії (їхню здатність або призначеність виконувати дію, спрямовану на об'єкт дії) треба позначати:

§ віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів: -льн(ий), -івн(ий) і -ч(ий) від основи інфінітива недоконаного виду: вимірювальний прилад, гальмівний пристрій, виконавчий орган;

§ іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -ість: вибиральність (вибиральна здатність), гальмівність (гальмівна здатність) пристрою тощо.

Пасивні дійові властивості об'єктів дії (їхню здатність або призначеність виконувати пасивну роль у дії — піддаватися впливові суб'єкта дії) треба позначати:

· віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів -н(ий), -овн(ий), енн(ий), -анн(ий) від основи інфінітива доконаного виду: змінний тиск, виліковна хвороба, скоригований напрям, здеформоване тіло, здійсненна процедура, здоланна перешкода;

· іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -ість: виліковність хвороби, скоригованість напряму, здеформованість тіла, здійсненність процедури, здоланність перешкоди тощо.

Неперехідні дійові властивості суб'єктів дії (їхню здатність або призначеність виконувати неперехідну дію) треба позначати:

· віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів -к(ий), -лив(ий), -уч(ий), -ав(ий), -ив(ий) від основи інфінітива недоконаного виду: летка олія, мінливий відтінок, плавучий док;

· іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -ість: леткість олії, мінливість відтінку, плавучість доку, світність об'єкта.

Не можна активні й неперехідні дійові властивості суб'єктів дії позначати активними дієприкметниками. Наприклад:

 

Неправильно	Правильно
ріжучий інструмент	різальний інструмент
плаваючий док	плавучий док

 

Ознаки стану об'єктів, спричиненого діянням на них суб'єктів (перебування у здійсненному процесі), треба позначати:

· пасивними дієприкметниками доконаного виду, утвореними від основи інфінітива доконаного виду за допомогою суфіксів -н(ий), -т(ий): змінений тиск, заправлена балка, виліковна хвороба, скоригований напрям, здеформоване тіло, вимитий ґрунт;

· іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників за допомогою суфікса -ість: скоригованість напряму, здеформованість тіла, вимитість ґрунту.

Назви активних і пасивних учасників процесу (суб'єктів або об'єктів) треба позначати віддієслівними іменниками, найпоширенішими твірними яких є суфікси -ач, -ник, -ар,-яр та ін.: подрібнювач, пальник, копіювальник, кресляр. Не рекомендовано вживати для цього прикметники або дієприкметники в іменниковому значенні. Наприклад:

 

Неправильно	Правильно
напрямна або напрямляюча	направник або направниця
комплектуючі, комплектуюча	комплектувальник, комплектувальниця

 

Віддієслівні іменники із суфіксом -к(а) можна вживати на позначення об'єктів, суб'єктів і наслідків дії та не можна вживати на позначення дії або події:

 

Неправильно	Правильно
оцінка (дія)	оцінка (наслідок дії), оцінювання (дія), оцінення (подія);
викрутка (дія)	викрутка (інструмент); викручування (дія), викручення (подія)

 

Добираючи терміни для стандартизування, слід віддавати перевагу термінам українського походження перед запозиченими. Однак у разі доцільності запозичення іншомовні терміни треба пристосовувати до законів української мови. Зокрема, запозичуючи назву процесу, треба насамперед від іншомовного слова утворити українське дієслово недоконаного виду, а далі всі необхідні похідні слова, наприклад так, як відбулося з похідними від запозиченого слова форма: процес — формувати, формування, сформувати, сформування; наслідок — формовання, формація й т.ін. Не можна стандартизувати іншомовні іменники на позначення дії, що закінчуються на -ція, -інґ, -мент та інші, які не даватимуть змоги розрізняти поняття дії й події (недоконаного й доконаного процесу) і тим руйнуватимуть структуру української мови.

Такими іменниками можна позначати інші поняття: наслідки дії, об'єкти, суб'єкти тощо. Наприклад: процес — публікування, сортування; об'єкт — публікація, сорт, асортимент.

Гармонізувати (узгоджувати) українські терміни з іншомовними та добирати іншомовні терміни-відповідники треба із з'ясування відповідності понять, а закінчувати на рівні термінів. Слід мати на увазі, що не завжди вдається знайти повну відповідність понять однієї мови поняттям іншої. Часом одному українському терміну можуть відповідати кілька поняттєво різних термінів іншої мови і навпаки. Наприклад, український термін пряження означає специфічне оброблення зернових і молочних продуктів.

У російській мові таке оброблення молочних продуктів позначають терміном топление, а зернових — жаренье, але останній, у свою чергу, охоплює поняттєву область українських термінів смаження і пряження. У такому разі до українського терміна пряження треба подавати два несинонімічні російські терміни-відповідники жаренье і топление, а до терміна смаження — один: жаренье. Критерій відповідності термінів двох мов є лише один — відповідність понять, що ними означаються.