Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чин­ ним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3.   Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до
реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не
вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) ре­
алізовують, та послуг, які ними надаються.

1. Комерційним (фірмовим) найменуванням визначається найменування, під яким особа здійснює свою діяльність в цивільному обороті і яке індивіду­алізує цю особу серед інших його учасників. Комерційне найменування мо­жуть мати юридичні особи, які є підприємницькими товариствами (п. 2 ст. 90 ЦК). Не можуть виступати в цивільному обороті під своїм комерційним найменуванням об'єднання осіб, пов'язаних між собою лише договором про спільну діяльність, представництва і філії юридичних осіб та інші їх відособ­лені підрозділи (цехи, відділення, ділянки тощо). Усі вони виступають в цивільному обороті від імені юридичної особи, яка їх утворила, і відповідно користуються її комерційним найменуванням.

Комерційне найменування товариства повинно містити вказівку на його ор­ганізаційно-правову форму, що одразу дозволяє учасникам обороту дізнатися про основні ознаки організації — є вона комерційною чи некомерційною, як визначається її відповідальність та ін. Закони про окремі види юридичних осіб, як і норми самого ЦК, вимагають внесення спеціальних додаткових відомостей в найменування юридичних осіб певного виду (п. 4 ст. 119, п. 2 ст. 133, п. З ст. 151, п. З ст. 152 ЦК). Ці відомості складають основну частину в структурі комерційного найменування, яка називається корпусом фірми. До структури найменування входить також допоміжна частина, яка складається з обов'язкових і факультативних елементів. Спеціальна назва підприємства, яка власне і вирізняє його серед інших учасників цивільного обороту, є обов'язковим еле­ментом допоміжної частини комерційного найменування. Це може бути будь-яке оригінальне слово, власне ім'я, географічна назва. Факультативні елементи включаються в комерційне найменування за бажанням власника. До них належать скорочене найменування фірми, вказівки типу «центральний», «універсальний» тощо.

Комерційне найменування повинно бути чітким, коротким і легко сприйма­тися. Найменування відображається українською мовою. Якщо в спеціальній назві використовується іншомовне слово, то за бажанням власника юридичної особи її комерційне найменування подається у перекладі українською мовою або у вигляді транслітерації буквами українського алфавіту.

Комерційне найменування є основним засобом індивідуалізації юридичної особи і виконує дві функції: юридичну та економічну.

В основі розуміння юридичної функції комерційного найменування як най­менування організації є можливість юридичних осіб виступати у цивільному обороті від свого імені, що є однією з основних ознак, наявність якої, серед інших, необхідна для визнання організації суб'єктом права, придбання і здійснення нею майнових і особистих немайнових прав, несення обов'язків (ст. 88 ЦК). Отже, найменування є необхідною передумовою цивільної право-суб'єктності юридичної особи.

Економічна функція найменування осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, полягає у необхідності розпізнавання того або іншого виробника і його продукції (послуг) серед конкурентів. У цьому випадку найменування юридичних осіб схоже з торговельними марками. Тому до комерційного най­менування можна застосувати ті положення, які встановлені щодо торговель­ної марки. Комерційне найменування не просто забезпечує саму участь юри­дичної особи в господарському обороті, а й сприяє одержанню нею більшого прибутку внаслідок популярності найменування серед споживачів.

Комерційне найменування, крім засобу індивідуалізації юридичної особи, є одним з елементів майнового комплексу підприємства (и. 2 ст. 490 ЦК).

У законодавствах зарубіжних країн комерційне найменування має величез­не значення при наділенні суб'єктів господарської діяльності правоздатністю. Незважаючи на різноманітність національних процедур у зарубіжному законо­давстві, можна виділити принаймні дві загальні для всіх країн обов'язкові умо­ви, необхідні для визнання суб'єктів торгової діяльності суб'єктами права, — це визначення комерційного найменування та державна реєстрація підприємства чи товариства.

2. Відповідно до ст. 8 «Паризької конвенції з охорони промислової влас­ності» (1883 р.) комерційне найменування охороняється в усіх країнах Союзу по охороні промислової власності без обов'язкового подання заявки або реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною торговельної марки. Ук­раїна є учасницею цієї конвенції, тому набуття прав на комерційні найменуван­ня як іноземними, так і українськими юридичними особами не може бути пов'язане з фактом їх реєстрації. Право на комерційне найменування охоро­няється на всій території України. У більшості країн право на комерційне най­менування виникає при реєстрації юридичної особи, відповідно з цього момен­ту комерційному найменуванню надається правова охорона.

3. Пункт 3 коментованої статті містить вказівку на те, що відомості про ко-мерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Проте поки такого закону немає, комерційне найме­нування юридичної особи реєструється разом із самою особою в складі її уста­новчих документів (п. З ст. 90 ЦК), як і в інших некомерційних юридичних осіб. Було б бажаним створення певного порядку реєстрації комерційних най­менувань, що допомогло б уникнути появи суб'єктів підприємницької діяль­ності з однаковими комерційними найменуваннями, здатними ввести спожи­вача в оману. Наявність даних про всі комерційні найменування, які будуть зо­середжені в одному інформаційному центрі, полегшить вибір назв для нових організацій, перевірку новизни заявлених для реєстрації знаків для товарів і послуг, які не повинні повторювати комерційні найменування, володільцями прав на які є інші юридичні особи тощо.

4. Комерційне найменування юридичної особи повинно мати особливі ознаки, які не допускали б змішування одного комерційного найменування з іншим. Воно повинно бути новим і відмінним від уже існуючих ко­мерційних найменувань. Не допускається використання тотожних комер­ційних найменувань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Од­нак якщо юридичні особи відрізняються за організаційно-правовою фор­мою, що закріплена в комерційному найменуванні, то вони можуть висту­пати в цивільному обороті під аналогічним комерційним найменуванням. Також юридичні особи мають право на використання подібних і навіть од­накових комерційних найменувань, якщо вони здійснюють свою діяльність у зовсім різних сферах цивільного обороту. Тільки в даному випадку немає небезпеки введення в оману контрагентів і споживачів. Забороняється ви­користання комерційного найменування, якщо воно збігається з торговель­ними марками та географічними позначеннями, володільцями прав на які є інші особи.

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найме­ нування є: