Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
Содержание книги
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
- Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
- Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові виплачується сума, визначена за рішенням суду.
- Право власності на майно припиняється в разі його знищення.
- Цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп.
- Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
- Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
- До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
- Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
- Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
- У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
- Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
- Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього кодексу.
- Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
- Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
- У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Таке об'єднання може бути створене також власниками житлових будинків.
- Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
- Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
- Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
- Відмови володільця від володіння майном;
- Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
- Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
- Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
- Невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
- Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
- Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
- У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.
- Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
- Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
- Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим кодексом та іншим законом.
- В інших випадках, передбачених законом.
- Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
- Стаття 492. Торговельна марка
- Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
- Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчу жуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
1. Особистими немайновими правами можуть володіти тільки автори об'єктів права інтелектуальної власності. Ці права належать автору незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним навіть у випадку поступки виключних прав на використання твору.
Особистими майновими правами наділяються суб'єкти як авторського та суміжних прав, так і суб'єкти промислової власності.
Суб'єкту авторського права належать такі особисті немайнові права, як:
право авторства — полягає в заснованій на факті створення твору можливості особи визнаватися його автором, творцем;
право на ім'я — полягає в можливості автора використовувати чи дозволяти використовувати твір під своїм справжнім ім'ям, псевдонімом або без позначення імені (анонімно);
право на обнародування твору, включаючи право на відкликання, — полягає в можливості автора самому обнародувати твір або дозволити обнародувати твір у будь-якій формі. Ніхто, крім автора, не вправі здійснювати дії, що вперше роблять твір доступним для загального відома;
право на захист своєї репутації — автор має право на захист твору від будь-якого перекручування чи іншого зазіхання, здатного завдати шкоди його честі і достоїнству.
Творці інших об'єктів права інтелектуальної власності також наділяються особистими немайновими правами, які здебільшого за своїм змістом не від-різніються від прав суб'єктів авторського та суміжних прав.
Наприклад, до особистих немайнових прав автора об'єкта патентного права належать:
право авторства;
право на одержання патенту;
право на пріоритет;
право на недоторканність.
2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності, але у випадках, передбачених законом, можуть належати й іншим особам: правонаступникам (спадкоємцям), роботодавцям та ін.
3. За загальним правилом особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Особі можуть належати особисті (немайнові) права, а якась частина чи весь комплекс майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності можуть бути передані іншій особі.
4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися) іншим особам, але законом можуть бути передбачені випадки, коли така передача може здійснюватися.
Стаття 424. Майнові права інтелектуальної власності
1. Майновими правами інтелектуальної власності є:
Право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуаль ної власності;
Виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інте лектуальної власності та здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав.
Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.
1. Майновими правами суб'єктів авторського та суміжних прав є право дозволяти або забороняти:
- відтворення творів;
- публічне виконання і публічне сповіщення творів;
- публічний показ;
- будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі;
- переклади творів;
- переробки, адаптації, аранжування твору та ін.
Майновими правами суб'єктів патентного права визначаються:
- право на передачу патенту іншим фізичним чи юридичним особам;
- право на винагороду.
Майнові права інтелектуальної власності поділяються на виключні та неви-ключні. До виключних прав належать:
право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності;
право забороняти неправомірне використання.
Невиключні права становлять:
- право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності надають їх суб'єкту право володіти, користуватися та розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Власник майнових прав може здійснювати щодо власного об'єкта права інтелектуальної власності будь-які дії, але такі дії не повинні суперечити закону, моральним засадам суспільства, не завдавати шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. Держава не має права втручатись у здійснення власником права інтелектуальної власності.
2. Здійснення майнових прав інтелектуальної власності може бути обмежене у визначених законом випадках. Наприклад, Закон України «Про авторське право і суміжні права» допускає вільне використання твору, тобто використання без згоди автора чи іншої особи, що має авторське право. Однак у такому випадку обов'язковим є зазначення ім'я автора і джерела запозичення.
3. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути предметом будь-яких цивільних договорів, об'єктом господарського обороту, в тому числі можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.
Стаття 425. Строк чинності прав інтелектуальної власності
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними без строково, якщо інше не встановлено законом.
|
