Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використо­ вувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелек­ туальної власності;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної влас­ ності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушен­ ня права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

1. Суб'єкт права інтелектуальної власності в разі порушення його прав має
право звернутися до суду за захистом цих прав. Право на судовий захист озна­
чає, що за певних умов особа, яка вважає своє право порушеним, може вимага­
ти від суду винесення рішення про застосування одного із способів захисту, а
суд зобов'язаний винести рішення відповідного змісту. Судовий порядок захи­
сту прав є найдосконалішим для встановлення істини. Тому судовий порядок є
основною формою захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 16 ЦК будь-яка особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Під способами захисту прав інтелектуаль­ної власності розуміються закріплені законодавством матеріально-правові за­ходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється визнання та відновлення порушених прав інтелектуальної власності, а також вплив на пра­вопорушника. У сфері захисту прав інтелектуальної власності можуть бути за­стосовані вимоги щодо:

визнання прав інтелектуальної власності;

визнання правочину недійсним;

припинення дій, що порушують права інтелектуальної власності;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав інтелектуальної власності;

примусового виконання обов'язку в натурі;

зміни правовідносин;

припинення правовідносин;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено ряд спеціальних заходів,
рішення про які може прийняти суд для захисту права інтелектуальної влас­
ності.

У сфері авторського права Закон України «Про авторське право і суміжні права» у ст. 50 наводить перелік порушень авторських і (або) суміжних прав, який дає підстави для судового захисту цих прав.

Порушенням вважається:

вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права власників авторських і (або) суміжних прав та їхні майнові права, з урахуван­ням передбачених законом обмежень майнових прав;

піратство у сфері авторських і (або) суміжних прав, зокрема опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної тери­торії України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм ор­ганізацій мовлення;

плагіат, зокрема оприлюднення чи опублікування повністю або частково чу­жого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які є власниками ав­торських і (або) суміжних прав, примірників творів (у тому числі комп'ютер­них програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторських і (або) суміжних прав;

будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторських і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з ме­тою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу власників авторських і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсю­дження, публічне сповіщення об'єктів авторських і (або) суміжних прав, з яких без дозволу власників цих прав вилучена чи в яких змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

При порушенні будь-якою особою авторських і (або) суміжних прав, що пе­редбачені вищенаведеним переліком, недотриманні визначених договором умов використання творів та інших об'єктів авторських і (або) суміжних прав, а також інших порушеннях особистих немайнових і майнових прав їх власни­ки можуть використовувати наведені в ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» способи захисту авторських і суміжних прав. Так, вони мають право:

вимагати визнання та поновлення своїх прав;

звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) при­пинення дій, що порушують авторські і (або) суміжні права чи створюють за­грозу їх порушення;

подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включа­ючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторських і (або) суміжних прав, чи виплату компенсацій;

вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторських і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної тери­торії контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту;

брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологіч­них процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примір­ників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про по­рушення чи загрозу порушення авторських і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому KM України;

вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторських і (або) суміжних прав та судових рішень щодо цих порушень;

вимагати від осіб, які порушують авторські та (або) суміжні права позивача, надавати інформацію про третіх осіб, які були задіяні у виробництві й розпов­сюдженні контрафактних примірників творів та інших об'єктів авторських і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження.

Крім способів захисту авторських і суміжних прав у їх точному розумінні, чинне законодавство передбачає можливість застосування до порушників до­даткових санкцій. Згідно з п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» крім відшкодування збитків, стягнення незаконно отримано­го доходу, виплати компенсації в установленому розмірі, суд або господарсь­кий суд може прийняти рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 % від суми, що присуджена на користь позивача. Суд може прийня­ти рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм організацій мовлення, щодо яких вста­новлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторсь­ких і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту цих прав.

Що стосується інших об'єктів права інтелектуальної власності, то кожен за­кон України про той чи інший об'єкт містить окремі норми щодо їх захисту. Од­нак ці норми не такі детальні, як установлені Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні мо­делі» порушенням визнається будь-яке посягання на права власника патенту. Аналогічне визначення міститься і в Законі України «Про охорону прав на про­мислові зразки». Законом України «Про охорону прав на топографії інтеграль­них мікросхем» також визнається, що будь-яке посягання на права власника за­реєстрованої топографії інтегральної мікросхеми є порушенням його прав. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» зазначає лише, що спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, розглядаються в судовому порядку, пе­редбаченому законодавством. Також спеціальні закони України про об'єкти права інтелектуальної власності, як правило, містять перелік спорів щодо пору­шення прав на ці об'єкти, які розглядаються в судовому порядку.

Захист прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, то­варів і послуг здійснюється відповідно до законів України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та «Про охорону прав на зазначення походжен­ня товарів».

Глава 36

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

НА ЛІТЕРАТУРНИЙ, ХУДОЖНІЙ ТА ІНШИЙ ТВІР

(АВТОРСЬКЕ ПРАВО)

Стаття 433. Об'єкти авторського права

1. Об'єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема:
романи, поеми, статті та інші письмові твори;
лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

музичні твори (з текстом або без тексту);

аудіовізуальні твори;

твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

фотографічні твори;

твори ужиткового мистецтва;

ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються гео­ графії, топографії, архітектури або науки;

переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп'ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядку­ ванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

Інші твори.

2. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких фор­мальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.