Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

1. Право інтелектуальної власності — це право на результати інтелектуаль­ної, насамперед творчої діяльності. Об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки нематеріальний об'єкт. Право власності на річ — це право во­лодіти, користуватися та розпоряджатися матеріальним носієм, у який втілено нематеріальний результат інтелектуальної творчої діяльності людини. Напри­клад, музика і текст пісні можуть бути тільки об'єктом права інтелектуальної власності, а диск, на який цю пісню записано, — це об'єкт права власності на річ. Суб'єктом права інтелектуальної власності є тільки творець об'єкта інте­лектуальної власності та, звичайно, його законні правонаступники, а суб'єктом права власності може бути особа, яка набула це право відповідно до чинного законодавства. Так, правом власності на диск може бути наділена будь-яка кількість осіб, що купили цей диск. Тому право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Майнові права інтелектуальної власності на відповідний об'єкт можуть бути передані суб'єктом права інтелектуальної власності будь-якій іншій особі, яка стає суб'єктом цього права. При цьому суб'єкт права власності на ма­теріальний носій, в якій було втілено цей об'єкт інтелектуальної власності, не змінюється, тобто особа, яка придбала диск, і надалі залишається власником цього диску.

3. Аналогічно перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності. Якщо право власності на матеріальний носій перейде до іншої особи, то право інтелектуальної власності залишається за її суб'єктом без змін.

Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності

1. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних);

виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для то­варів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Об'єкти інтелектуальної власності, перелічені в даній статті, можна поділи­ти на групи, кожна з яких характеризується певними методами правової охо­рони, що пов'язано з особливостями створення та юридичною природою цих об'єктів.

До першої групи належать: літературні і художні твори, комп'ютерні про­грами, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Відносини, пов'язані зі створенням і використанням цих об'єктів, регулюються інститутом інтелектуальної власності, який має назву авторські і суміжні права.

Другу групу становлять об'єкти, які належать до іншого інституту права інтелектуальної власності — інституту патентного права. Це — винаходи, ко­рисні моделі та промислові зразки.

Третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, виробленої продукції: комерційні найменування, торговельні марки, гео­графічні зазначення.

Четверту групу об'єктів, які формують інститут нетрадиційних резуль­татів інтелектуальної діяльності, складають: компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, ко­мерційні таємниці.

Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності

1. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник то­що) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові пра­ва інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є фізичні та юридичні особи, їх правонаступники та особи, до яких право власності на об'єкт інтелектуальної власності переходить на підставі закону чи договору.

Іноземні особи та особи без громадянства мають однакові з громадянами України права, тому вони також можуть бути суб'єктами права інтелектуаль­ної власності. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути і держава Україна.

Суб'єктів права інтелектуальної власності поділяють на первинних та похідних.

Будь-яка фізична особа, яка створила об'єкт інтелектуальної власності (ав­тор), є первинним суб'єктом права інтелектуальної власності. Авторами мо­жуть бути фізичні особи незалежно від їх віку, правового, соціального, політич­ного та іншого статусу.

Первинним суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності є також ро­ботодавці особи, яка створила об'єкт у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Юридичні особи також можуть набути первісного права інтелекту­альної власності в силу закону.

Похідними суб'єктами права інтелектуальної власності визнаються право­наступники (фізичні та юридичні особи, до яких це право переходить в силу закону, договору чи в порядку спадкування). Правонаступництво може бути добровільним чи примусовим. При добровільному правонаступництві автор передає свої майнові права іншій особі добровільно, тобто на підставі договору чи заповіту. Примусове правонаступництво передбачає перехід майнових прав проти волі їх суб'єктів, наприклад перехід творів у суспільне надбання після закінчення строку їх охорони або у випадках вільного чи попереднього корис­тування тощо. Спадкоємці також є правонаступниками і, відповідно, суб'єкта­ми похідного права інтелектуальної власності.